Суспільство
Гру з Одещини “Ашик” внесли в перелік нематеріальної культурної спадщини України
Міністерство культури та інформаційної політики доповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України традиційною народною грою “Ашик”.
Про це повідомляє МКІП.
Про гру
Гру також називають “Рашичета”, “Рашик”, “Асик”, “Гра у бабки” або “Ашижик”. Вона поширена на півдні Одеської області, у місцях проживання болгар і гагаузів, зокрема в селах Городнє, Виноградівка й Котловина.
Болгари й гагаузи на землі Буджацького степу переселилися близько 200 років тому. Вони принесли з собою гру в кості. З часом у болгарських селах хлопці й дівчата почали грати разом, а в гагаузів чоловіки грали окремо від жінок.
Читати також: 5 фільмів про війну, які безкоштовно покажуть під час фестивалю документалістики у Києві
Правила гри
Правила гри в “Ашик” вигадані століття назад. Вони можуть бути різними, залежно від віку та вмінь гравців. Грають п’ятьма кісточками, зазвичай овечими. Їх підкидають, як кубики. Кожна сторона гральної кістки має свою “ціну” та назву. Кістки мають натуральний колір, але інколи їх забарвлюють у яскраво-червоний, синій, помаранчевий, зелений тощо.
Гравець бере п’ять кісточок у праву долоню й злегка кидає їх на поверхню. Потім вибирає найзручнішу позицію, куди поставити ліву руку, утворюючи “будиночок”. Помахом правої руки через будиночок пропускає ашики. Гравець обирає найвідповіднішу, зручну та найважчу ведучу кісточку – “камбалник”.
“Ашик” сприяє розвитку дрібної моторики. В основу гри закладені природні рухи, які сприяють удосконаленню організму.
Нагадаємо, що у Києві хочуть встановити памʼятник Василю Стусу.
Також ми повідомляли, що Monobank подарував будинок 98-річній бабусі, яка під обстрілами вийшла з окупованого села на Донеччині.
Фото: МКІП
Суспільство
Історія Тетяни Кунденко
Весілля, що стало символом віри в майбутнє
Коментарі
Суспільство
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Суспільство
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі