Онлайн-сервіс для вибору товарів і порівняння цін Hotline з 1 квітня переводить всіх клієнтів на українські фіди.
Про це повідомив Олексій Тяжкий у фейсбук-спільноті «И так поймут!».
Користувач пояснив – щоб товари інтернет-магазину були в каталозі hotline, їх туди треба експортувати через так званий фід – таблицю з відповідною структурою даних.
«Тепер hotline прийматиме лише українські описи в цих фідах.Тобто всі інтернет-магазини, які захочуть розміщувати там свої товари, апріорі будуть змушені зробити повноцінні українські версії своїх магазинів, а не на відчепись, бо саме їх доведеться експортувати для hotline», – йдеться у повідомленні.
Великдень — це весняне свято, що у багатьох асоціюється із надією і теплом. Тому ШоТам підібрав для вас українські бренди декору для домівок та посуду, які допоможуть прикрасити дім та стіл до свята.
Це сімейна майстерня кераміки, тут можна знайти горнятка, тарілки, підсвічники, декоративні керамічні речі. До Великодня підготували ніжну колекцію: підсвічник з рослинними мотивами за 1200 грн, лоточки з квітами на 6 яєць (580 гривень) і 10 яєць (650 гривень). А також великодню тарілку, де поміститься і паска, і писанки — за 1600 грн.
Ця майстерня дерев’яних виробів пропонує посуд і декор: різноманітні рамки для фото, ящики, кухонні дошки тощо. А у великодній колекції створили підставку для паски та яєць за 350 гривень, дерев’яні «лотки» для 8 яєць за 265 гривень та одинарні у формі зайчика та півника по 99 гривень.
Ужгородський бренд посуду й декору до Великодня підготував дещо особливе: підсвічники, тарілки, підставки під яйця. Наприклад, кругла керамічна тарілка у білому кольорі із золотим декором за 1650 гривень, підставка під паску «Золотий терен» за 3200 гривень чи підставка під яйце пісочного кольору за 450 гривень.
Цей магазинчик прикрас та кераміки випустив ніжну великодню колекцію: тарілочки ручної роботи з написами та крихітними крашанками можна придбати за 850 гривень, а тарілочку із двома зайчиками та рослинними елементами — за 800 гривень. Боул з вушками обійдеться у 900 гривень.
Цей бренд із Житомирщини пропонує прикрасити свою домівку до Великодня вербовими котиками. Наприклад, можна придбати вінок із вербових гілочок за 800 гривень чи букетик за 450 гривень. Або ж екологічний віночок з трави та верби за 650 грн.
Називають себе мануфактурою реквізиту та декору, відроджують українське. До Великодня підготували вінок з лози, прикрашений традиційною українською крайкою за 900 гривень, а також із лози, лимонника, евкаліпту і ковили за 700 гривень.
Це крамниця художніх виробів: тут можна знайти прикраси, посуд і декор для дому. Наприклад, невеличкі керамічні розписані вручну ікони коштують від 500 до 840 гривень, залежно від розміру.
Майстерня виготовляє різдвяний павуків та зірки з соломи, але до Великодня їм теж є що запропонувати. Виявляється, солом’яний павук міг висіти в українських оселях від Різдва і до весни, а перед Пасхою його прикрашали писанками. Тож можна придбати набір для самостійного виготовлення великоднього павука за 1500 гривень, у комплекті соломинки, голка, інструкція і дві писанки.
Спільнота Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції організувала в Афінах благодійний ярмарок «Ольвія», гості якого мали можливість придбати унікальні вироби ручної роботи, створені українськими митцями.
Про це у Facebook повідомило посольство України у Греції.
Захід було проведено за підтримки посольства України в Грецькій Республіці та мерії м. Вула-Варі-Вуліагмені.
Під час ярмарку також були представлені традиційні українські страви – від борщу та вареників до пиріжків та київського торта. Вони прийшлися до смаку, як українським, так і грецьким гостям, а також всім друзям України.
Маленькі та юні українці, зокрема учні Української суботньої школи при культурно-освітньому центрі «Берегиня» виконали танок та заспівали українські народні та сучасні пісні, нагадуючи кожному українцю про домівку, наче повертаючи на мить до рідного краю.
«Благодійний ярмарок «Ольвія» став не тільки святом української культури, а й свідченням нашої єдності та сили у вирішальний для України час», – додали у диппредставництві.
Нагадаємо, батьки випустили пісню загиблих від ракети музиканток із Запоріжжя.
Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!
Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.
Біографія фотографа
Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.
Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.
У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.
Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.
“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”
Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік
3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки
4. Збирання замерзлої картоплі
5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки
6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області
7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік
8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки
9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки
10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік