Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Опубліковано

Зазвичай, книги можна або слухати, або читати. Віднедавна з’явилася можливість робити це одночасно, та ще й українською. Львівські програмісти створили новий формат для аудіалів — онлайн-платформу Lingart, на якій можна придбати багатомовні інтерактивні аудіокниги.

Сервіс синхронізує текст зі звуком та надає можливість користувачам не тільки поєднати читання книги з прослуховуванням, а й обирати інші мови та слухати технічну літературу. Додаток можна завантажити в Appstore та Google Play. Засновник платформи живих книг Михайло Малкуш розповів про ідею, яка виникла з власного «болю», можливості Lingart та про те, як обирають та озвучують книги.

Михайло Малкуш

Михайло Малкуш

Програміст, 10 років займається веб-розробкою. Засновник онлайн-платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart.

Не міг слухати книги в метро

Коли я переїхав у Київ, багато часу проводив у громадському транспорті, щоб дістатися на роботу. Тоді почав слухати українські аудіокниги. Але в мене була проблема більше з метро, аніж із книжками, бо в підземці все гуділо, тож неможливо було слухати аудіокнигу. Хотілося далі читати в текстовому форматі, але ж книжка тільки в аудіо. Я шукав варіанти, які б вирішували цю потребу, але нічого подібного не знайшов. Згодом перейшов на англомовну літературу й тут виникли проблеми. Простий нон-фікшн давався легко, а от коли починав слухати «Маятник Фуко» Умберто Еко — це був вибух мозку. Слухаєш перший раз — нічого не зрозумів, другий — нічого не зрозумів. Пробуєш вгадати за звучанням, що це за слово та як воно пишеться, але це дуже довго й незручно.

Мені хотілося мати перед очима переклад не тільки слова, а цілого речення. Якщо це складний текст, переклад самого слова може не дати розуміння, про що йде мова. Відтак з’явилася ідея зробити багатомовні книжки з міжмовною синхронізацією. Щоби була можливість обирати між читанням та прослуховуванням і бачити водночас переклад.

Текст і аудіо синхронізовано

Електронна книжка — це текстовий файл: ePub, FB2 абощо. Аудіокниги — це декілька аудіофайлів, приміром, формату mp3. Є додатки типу «Одібл» (Audible), Bookmate, «Абук» для програвання цих файлів. В Lingart все інакше. Книжка — реструктурований об’єкт, до якого можна прив’язувати що завгодно. Наприклад, фонова музика (саунд-дизайн) йде окремим треком, тому користувач може її регулювати, як йому зручно.

Аудіокниги Lingart
Як виглядає книжка в додатку Lingart

Також можна перемотувати книгу по реченнях та перемикатися між мовами. Наприклад, слухати в оригіналі й бачити український переклад. Оскільки текст і аудіо синхронізовані, є можливість перемикатися між читанням і слуханням, а також читати паралельно. Останнє — більше підходить для навчальної літератури.

До речення можемо додавати зображення, відео, додаткові матеріали. Тоді користувачу надходить звукове повідомлення про те, що є якийсь додатковий контент. Він може бути обов’язковим, і тоді книжка зупиняється, поки людина не дістане телефон та не пройде тест. А може бути необов’язковим, тоді користувач пропускає повідомлення і слухає оповідь дал

Стартували з трьома книгами

Додаток безкоштовний, але в ньому можна купувати вподобані книжки. Наш застосунок не про те, щоби просто послухати аудіотвір, а про те, щоби послухати його з комфортом та додатковою інформацією. Зараз на платформі понад 500 користувачів та 20 книжок і ми готуємося до запуску підписки.

Озвучувати я планував більше ту літературу, яку люблю сам, і яку хотів би послухати. Але в нас це був вимушений крок. Коли стартували, на платформі було лише три книжки й ніхто не був зацікавлений із нами співпрацювати. Зрозуміли, що доведеться записати чимало книг. Але орендуючи студію, вийшло б занадто дорого. Тому дійшли висновку, що потрібно мати свою студію та зробити процес суттєво дешевшим.

Інтеративні аудіокниги Lingart
Команда платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart

Приміщення для студії надав Tech StartUp School, де наша команда проходила акселерацію. Ми його облаштували та закупили техніку. Платимо невелику суму за оренду приміщення.

Зараз у нас працює троє звукорежисерів. Є близько десяти акторів, з якими ми співпрацюємо та редактор, з яким записуємо книжки.

Озвучують тільки українською

Важко знайти хороших акторів озвучування для українських книжок, а для англійських і поготів. Та й сенсу в цьому немає, адже англійською записано мільйони книжок.

Одна з останніх книжок, яка вийшла в додатку — «Олекса Довбуш.Таємниця Сили» Василя Карпюка. Окрім українських авторів є іноземні: Джордж Орвелл «Колгосп тварин», Говерд Лавкрафт «Сни у відьминім домі». Ці книжки, які можна прослухати або прочитати двома мовами: українською та англійською. Ми записували українську версію, англійська вже була у вільному доступі й ми її додали.

З того, що встиг прослухати, дуже сподобалася «Гессі» Наталії Матолінець, а також «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи. Орвелла люблю, тим паче, що в «Колгоспі тварин» гарний переклад.

Які книжки озвучують

На вибір книги впливає, у першу чергу, те, що нам готові надати видавці. Якщо рік тому, у нас було два договори з видавцями й шість книжок із правом на озвучування, то зараз ситуація набагато краща. Однак, усе одно це обмежена кількість творів. Нехай сотня-дві, які можемо брати в роботу. Є книжки, які нам справді цікаві та про які ми пробуємо домовлятися, але це не завжди вдається.

В додатку можна знайти як іноземну літературу, так і вітчизняну

Ми говоримо з видавцями про те, що, на їх думку, краще продаватиметься. Враховуємо також чи буде цікава книга в аудіоформаті. І, врешті, на якій книжці можемо повною мірою показати можливості Lingart: інтерактив, візуальна складова, міжмовна синхронізація.

Не всі видавці погоджуються на аудіоверсію книги

Ми співпрацюємо з 18 видавництвами. Деколи видавці не мають прав на аудіо. Донедавна було лише одне видавництво, яке постійно купувало права на аудіоверсію. Зараз більше видавців про це думають, більше купують та записують аудіоформати. Потроху цей ринок починає рухатися, але все ще залишається багато книжок, на запис аудіо яких видавці просто не мають права запису аудіо.

Друга проблема — конкуренція. Одні видавці працюють з одними компаніями, інші — з іншими. Є видавці, які взагалі не зацікавлені в аудіоверсії. Вважають, що продажі аудіоверсії можуть погано відбитися на продажах паперової книжки і вони менше зароблять.

Як відбувається запис в студії

Після того, як зупинилися на певній книжці, думаємо, хто може її озвучити та чи достатньо буде одного диктора. Буває, що на деякі книжки дуже «проситься» як мінімум чоловічий та жіночий голоси. Хоча більшість книжок озвучуємо одним голосом.

Тим акторам, які, на нашу думку, «пасуватимуть» до книжки, скидаємо текст і просимо в них демозапис. Це одна-дві хвилини запису, щоби просто почути, як вони читають текст. Потім отримуємо кілька таких «демок» та обираємо те, що сподобалося найбільше. Якщо жодна з них не підійшла, починаємо знову шукати дикторів.

Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів

На записі завжди є троє людей: звукорежисер, актор і редактор. Спочатку ми писали без редактора, але було багато помилок, які доводилося потім переписувати, а це повільна робота, яка здорожчує книжку. Тому поміняли весь процес і тепер перед записом актор із редактором проводять онлайн-репетицію. Актор зачитує текст, а редактор слухає, чи все добре та чи немає помилок із наголосом, наприклад. Лише після цього вони приходять у студію на запис. Далі з матеріалом працює звукорежисер і, якщо потрібно, накладає саунд-дизайн — спецефекти, фонова музика. А потім ми публікуємо книжку.


Раніше в Lingart озвучували сім сторінок за один запис (по дві тисячі знаків сторінка). Зараз швидкість значно виросла — 20-27 сторінок.

Скільки часу займає запис книжки

Вісім годин книжки — це місяць роботи звукорежисера. У середньому тривалість аудіотвору п’ять-шість годин. Переписуємо книги доволі рідко. Є твори, які випускаються в нас без перезаписів. Однак починалося все не так оптимістично, і на початку мало не кожну книжку доводилося переозвучувати. Наприклад, «Гессі» Наталії Матолінець перезаписували три рази. Це була одна з перших двох книжок тривалістю понад 10 годин.

Зараз такого немає. Виробили хорошу швидкість. Один підхід — це три-чотири години записування. Якщо довше, тоді в диктора сідає голос, звукорежисер втомлюється і може не помічати важливі деталі на записі.

Шукають голоси в театрах та на радіо

Більшість акторів озвучування — це радійники та актори театру. Хтось з Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, хтось із театру Заньковецької. Буває, що запрошуємо співаків із музичних гуртів. Є круті актори, з якими ми працюємо. Їх стає дедалі більше.


Власне, аудіокниги українською постійно записує тільки аудіокнигарня «Абук» у Києві. Ми перші, хто почав це робити у Львові. Також в Україні створюють аудіоказки українською, але цього мало, і, відповідно, не вистачає дикторів із досвідом в озвучуванні аудіокниги. Тому багатьом акторам потрібний час до цього адаптуватися і зрозуміти, що аудіокнига — це не реклама, не радіо, і не театр. Це зовсім інше. Тут не має бути стільки експресії, динаміки, як у театрі, бо це книжка, яку ти слухаєш довго й людині потрібно мати хоча б якийсь простір для себе, щоби трошки її осмислити. Трапляється, що актор вкладає занадто багато емоцій.

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Людям, які працювали з радіорекламою, важкувато адаптуватися до озвучування книги, адже вони звикли подавати інакше голос та робити постійні інтонаційні стрибки, які в аудіокнизі просто неможливо слухати.

Готують підручники для ЗНО

Зараз ми випускаємо першу навчальну інтерактивну книгу для абітурієнтів із підготовки до ЗНО, а саме з української літератури. Там будуть зображення, відео, примітки та тести наприкінці кожного розділу. До осені 2021 року плануємо зробити набір інтерактивних підручників із видавництвом «Ранок». Далі вийде книга з програмування, у якій можна буде записувати код.

Хочемо, щоби в Україні аудіокниги та Lingart за декілька років стали фактично синонімами для всіх, кого цікавить озвучувана література. На міжнародний ринок плануємо виходити саме з навчальною літературою, зокрема шкільною.

Суспільство

У Києві покажуть фільм “Зсув”, героєм якого був військовий Артур Сніткус

Опубліковано

У суботу, 15 червня, у київській студії PERERVA відбудеться показ короткометражного документального фільму “Зсув” режисера Олексія Радинського. Показ присвячений герою фільму Артуру Сніткусу, який загинув під час бойового завдання на Донеччині.

Студія повідомила про це 12 червня на своїй сторінці в Instagram.

Фільм “Зсув”, знятий у 2016 році, є своєрідною подорожжю по гаражах альтернативної культури Києва.

Режисер Олексій Радинський зазначив: “«Зсув» — це фільм про спробу створити «суспільство, яке докорінно відрізняється від усього, що нас оточує» (як кажуть герої фільму). Ця спроба відбувається в самому центрі Києва, на території, повернутій місту природною стихією”.

Читайте також: «Наша файта»: Антоніо Лукіч працює над новим комедійним мультфільмом

Він також розповів, що фільм з’явився завдяки випадковому збігу обставин та його багаторічній взаємодії з людьми, які формують культурний образ міста.

Нагадаємо, Картина Івана Марчука стала найдорожчим твором сучасного українського мистецтва.

Фото: perervastudio

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили девʼятий будиночок з гарячими обідами для людей старшого віку: де він знаходиться

Опубліковано

У Києві відкрили девʼятий будиночок з гарячими обідами для людей старшого віку в рамках проєкту “Обід без Бід”. Відкриття відбулось в 11-й День народження фонду. 

Про це повідомили у фонді “Життєлюб”. 

Новий будиночок розташований за адресою вулиця Чистяківська, 7, у Святошинському районі Києва. 

У відкритті взяли участь засновник благодійного фонду Гарік Корогодський та український співак Володимир Дантес.

Читайте також: На Netflix зʼявився український фільм «Я і Фелікс»

“Відкриття нового будиночку — це результат плідної співпраці з партнерами (ресторанами, донорами та волонтерами), завдяки яким проєкт “Обід без бід” допомагає гарячими обідами Ба та Ді”, — розповіли у фонді. 

За минулий рік в рамках проєкту “Обід без Бід” 271 000 людей старшого віку в Києві отримали гарячі обіди.

Нагадаємо, фотокнига української авторки номінована на престижну фотопремію.

Фото: Життєлюб

Читати далі

Суспільство

Для вступників створили онлайн-калькулятор для розрахунку конкурсного бала: як скористатися

Опубліковано

Для розрахунку конкурсного балу під час вступу розробили онлайн-калькулятор.

Він доступний на офіційному сайті вступної кампанії, повідомили в Міністерстві освіти та науки.

Калькулятор обчислює бал за результатами НМТ/ЗНО. Також у пригоді стане порядок прийому студентів під час вступної кампанії у 2024 році. В ньому зазначені коефіцієнти, які потрібні для заповнення деяких полів.

Як ним користуватися

Треба заповнити поля з балами вступних випробувань (НМТ/ЗНО) та відповідними коефіцієнтами для обраної спеціальності (додаток 7 у Порядку прийому студентів).

У МОН наголосили, що для НМТ/ЗНО всіх років діють коефіцієнти 2024 року.

Якщо вступ передбачає творчий конкурс, то треба додатково заповнити поле “Вступне випробування 5” з відповідним коефіцієнтом з додатку 7.

Студентам, які планують вступати на бакалаврат за напрямками аграрних наук, економіки та управління, і склали або реєструвались на єдине фахове вступне випробування, треба заповнити “Вступне випробування 6” із ваговим коефіцієнтом 1.

Якщо маєте, зазначте суму додаткових балів:

▪️ від 0–10 — за успішне закінчення в рік вступу підготовчих курсів ЗВО для вступу до нього на спеціальності, яким надається особлива підтримка (додаток 6);

Читайте також: В Дії запустили нову послугу «е-Підприємець»

▪️ 10 — заповнюють призери та переможці чемпіонатів Європи та світу з олімпійських видів спорту (зокрема серед школярів), Всесвітньої гімназіади, чемпіонатів України (з олімпійських видів спорту) під час вступу на спеціальності Середня освіта (Фізична культура) та Фізична культура і спорт.

Є також додаткові коефіцієнти, які варто додати:

▪️ регіональний коефіцієнт

Якщо обраний ЗВО розташований у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській – коефіцієнт 1,07; у Дніпропетровській та Полтавській областях, а також Бучанському районі Київської області – 1,04.

▪️ галузевий коефіцієнт — 1,02, якщо подаєте заяви з пріоритетностями 1 та 2 на спеціальності, яким надається особлива підтримка (додаток 6 до Порядку прийому).

Після того, як усі необхідні дані внесені, потрібно натиснути “Розрахувати” та отримати результат.

“Калькулятор достатньо гнучкий і враховує різні ситуації та бонуси для вступників. Головне — правильно заповнити потрібні поля“, – додали у МОН.

Нагадаємо, Укрзалізниця виготовила 70 медичних вагонів для ЗСУ.

Фото: МОН

Читати далі