Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Опубліковано

Зазвичай, книги можна або слухати, або читати. Віднедавна з’явилася можливість робити це одночасно, та ще й українською. Львівські програмісти створили новий формат для аудіалів — онлайн-платформу Lingart, на якій можна придбати багатомовні інтерактивні аудіокниги.

Сервіс синхронізує текст зі звуком та надає можливість користувачам не тільки поєднати читання книги з прослуховуванням, а й обирати інші мови та слухати технічну літературу. Додаток можна завантажити в Appstore та Google Play. Засновник платформи живих книг Михайло Малкуш розповів про ідею, яка виникла з власного «болю», можливості Lingart та про те, як обирають та озвучують книги.

Михайло Малкуш

Михайло Малкуш

Програміст, 10 років займається веб-розробкою. Засновник онлайн-платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart.

Не міг слухати книги в метро

Коли я переїхав у Київ, багато часу проводив у громадському транспорті, щоб дістатися на роботу. Тоді почав слухати українські аудіокниги. Але в мене була проблема більше з метро, аніж із книжками, бо в підземці все гуділо, тож неможливо було слухати аудіокнигу. Хотілося далі читати в текстовому форматі, але ж книжка тільки в аудіо. Я шукав варіанти, які б вирішували цю потребу, але нічого подібного не знайшов. Згодом перейшов на англомовну літературу й тут виникли проблеми. Простий нон-фікшн давався легко, а от коли починав слухати «Маятник Фуко» Умберто Еко — це був вибух мозку. Слухаєш перший раз — нічого не зрозумів, другий — нічого не зрозумів. Пробуєш вгадати за звучанням, що це за слово та як воно пишеться, але це дуже довго й незручно.

Мені хотілося мати перед очима переклад не тільки слова, а цілого речення. Якщо це складний текст, переклад самого слова може не дати розуміння, про що йде мова. Відтак з’явилася ідея зробити багатомовні книжки з міжмовною синхронізацією. Щоби була можливість обирати між читанням та прослуховуванням і бачити водночас переклад.

Текст і аудіо синхронізовано

Електронна книжка — це текстовий файл: ePub, FB2 абощо. Аудіокниги — це декілька аудіофайлів, приміром, формату mp3. Є додатки типу «Одібл» (Audible), Bookmate, «Абук» для програвання цих файлів. В Lingart все інакше. Книжка — реструктурований об’єкт, до якого можна прив’язувати що завгодно. Наприклад, фонова музика (саунд-дизайн) йде окремим треком, тому користувач може її регулювати, як йому зручно.

Аудіокниги Lingart
Як виглядає книжка в додатку Lingart

Також можна перемотувати книгу по реченнях та перемикатися між мовами. Наприклад, слухати в оригіналі й бачити український переклад. Оскільки текст і аудіо синхронізовані, є можливість перемикатися між читанням і слуханням, а також читати паралельно. Останнє — більше підходить для навчальної літератури.

До речення можемо додавати зображення, відео, додаткові матеріали. Тоді користувачу надходить звукове повідомлення про те, що є якийсь додатковий контент. Він може бути обов’язковим, і тоді книжка зупиняється, поки людина не дістане телефон та не пройде тест. А може бути необов’язковим, тоді користувач пропускає повідомлення і слухає оповідь дал

Стартували з трьома книгами

Додаток безкоштовний, але в ньому можна купувати вподобані книжки. Наш застосунок не про те, щоби просто послухати аудіотвір, а про те, щоби послухати його з комфортом та додатковою інформацією. Зараз на платформі понад 500 користувачів та 20 книжок і ми готуємося до запуску підписки.

Озвучувати я планував більше ту літературу, яку люблю сам, і яку хотів би послухати. Але в нас це був вимушений крок. Коли стартували, на платформі було лише три книжки й ніхто не був зацікавлений із нами співпрацювати. Зрозуміли, що доведеться записати чимало книг. Але орендуючи студію, вийшло б занадто дорого. Тому дійшли висновку, що потрібно мати свою студію та зробити процес суттєво дешевшим.

Інтеративні аудіокниги Lingart
Команда платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart

Приміщення для студії надав Tech StartUp School, де наша команда проходила акселерацію. Ми його облаштували та закупили техніку. Платимо невелику суму за оренду приміщення.

Зараз у нас працює троє звукорежисерів. Є близько десяти акторів, з якими ми співпрацюємо та редактор, з яким записуємо книжки.

Озвучують тільки українською

Важко знайти хороших акторів озвучування для українських книжок, а для англійських і поготів. Та й сенсу в цьому немає, адже англійською записано мільйони книжок.

Одна з останніх книжок, яка вийшла в додатку — «Олекса Довбуш.Таємниця Сили» Василя Карпюка. Окрім українських авторів є іноземні: Джордж Орвелл «Колгосп тварин», Говерд Лавкрафт «Сни у відьминім домі». Ці книжки, які можна прослухати або прочитати двома мовами: українською та англійською. Ми записували українську версію, англійська вже була у вільному доступі й ми її додали.

З того, що встиг прослухати, дуже сподобалася «Гессі» Наталії Матолінець, а також «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи. Орвелла люблю, тим паче, що в «Колгоспі тварин» гарний переклад.

Які книжки озвучують

На вибір книги впливає, у першу чергу, те, що нам готові надати видавці. Якщо рік тому, у нас було два договори з видавцями й шість книжок із правом на озвучування, то зараз ситуація набагато краща. Однак, усе одно це обмежена кількість творів. Нехай сотня-дві, які можемо брати в роботу. Є книжки, які нам справді цікаві та про які ми пробуємо домовлятися, але це не завжди вдається.

В додатку можна знайти як іноземну літературу, так і вітчизняну

Ми говоримо з видавцями про те, що, на їх думку, краще продаватиметься. Враховуємо також чи буде цікава книга в аудіоформаті. І, врешті, на якій книжці можемо повною мірою показати можливості Lingart: інтерактив, візуальна складова, міжмовна синхронізація.

Не всі видавці погоджуються на аудіоверсію книги

Ми співпрацюємо з 18 видавництвами. Деколи видавці не мають прав на аудіо. Донедавна було лише одне видавництво, яке постійно купувало права на аудіоверсію. Зараз більше видавців про це думають, більше купують та записують аудіоформати. Потроху цей ринок починає рухатися, але все ще залишається багато книжок, на запис аудіо яких видавці просто не мають права запису аудіо.

Друга проблема — конкуренція. Одні видавці працюють з одними компаніями, інші — з іншими. Є видавці, які взагалі не зацікавлені в аудіоверсії. Вважають, що продажі аудіоверсії можуть погано відбитися на продажах паперової книжки і вони менше зароблять.

Як відбувається запис в студії

Після того, як зупинилися на певній книжці, думаємо, хто може її озвучити та чи достатньо буде одного диктора. Буває, що на деякі книжки дуже «проситься» як мінімум чоловічий та жіночий голоси. Хоча більшість книжок озвучуємо одним голосом.

Тим акторам, які, на нашу думку, «пасуватимуть» до книжки, скидаємо текст і просимо в них демозапис. Це одна-дві хвилини запису, щоби просто почути, як вони читають текст. Потім отримуємо кілька таких «демок» та обираємо те, що сподобалося найбільше. Якщо жодна з них не підійшла, починаємо знову шукати дикторів.

Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів

На записі завжди є троє людей: звукорежисер, актор і редактор. Спочатку ми писали без редактора, але було багато помилок, які доводилося потім переписувати, а це повільна робота, яка здорожчує книжку. Тому поміняли весь процес і тепер перед записом актор із редактором проводять онлайн-репетицію. Актор зачитує текст, а редактор слухає, чи все добре та чи немає помилок із наголосом, наприклад. Лише після цього вони приходять у студію на запис. Далі з матеріалом працює звукорежисер і, якщо потрібно, накладає саунд-дизайн — спецефекти, фонова музика. А потім ми публікуємо книжку.


Раніше в Lingart озвучували сім сторінок за один запис (по дві тисячі знаків сторінка). Зараз швидкість значно виросла — 20-27 сторінок.

Скільки часу займає запис книжки

Вісім годин книжки — це місяць роботи звукорежисера. У середньому тривалість аудіотвору п’ять-шість годин. Переписуємо книги доволі рідко. Є твори, які випускаються в нас без перезаписів. Однак починалося все не так оптимістично, і на початку мало не кожну книжку доводилося переозвучувати. Наприклад, «Гессі» Наталії Матолінець перезаписували три рази. Це була одна з перших двох книжок тривалістю понад 10 годин.

Зараз такого немає. Виробили хорошу швидкість. Один підхід — це три-чотири години записування. Якщо довше, тоді в диктора сідає голос, звукорежисер втомлюється і може не помічати важливі деталі на записі.

Шукають голоси в театрах та на радіо

Більшість акторів озвучування — це радійники та актори театру. Хтось з Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, хтось із театру Заньковецької. Буває, що запрошуємо співаків із музичних гуртів. Є круті актори, з якими ми працюємо. Їх стає дедалі більше.


Власне, аудіокниги українською постійно записує тільки аудіокнигарня «Абук» у Києві. Ми перші, хто почав це робити у Львові. Також в Україні створюють аудіоказки українською, але цього мало, і, відповідно, не вистачає дикторів із досвідом в озвучуванні аудіокниги. Тому багатьом акторам потрібний час до цього адаптуватися і зрозуміти, що аудіокнига — це не реклама, не радіо, і не театр. Це зовсім інше. Тут не має бути стільки експресії, динаміки, як у театрі, бо це книжка, яку ти слухаєш довго й людині потрібно мати хоча б якийсь простір для себе, щоби трошки її осмислити. Трапляється, що актор вкладає занадто багато емоцій.

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Людям, які працювали з радіорекламою, важкувато адаптуватися до озвучування книги, адже вони звикли подавати інакше голос та робити постійні інтонаційні стрибки, які в аудіокнизі просто неможливо слухати.

Готують підручники для ЗНО

Зараз ми випускаємо першу навчальну інтерактивну книгу для абітурієнтів із підготовки до ЗНО, а саме з української літератури. Там будуть зображення, відео, примітки та тести наприкінці кожного розділу. До осені 2021 року плануємо зробити набір інтерактивних підручників із видавництвом «Ранок». Далі вийде книга з програмування, у якій можна буде записувати код.

Хочемо, щоби в Україні аудіокниги та Lingart за декілька років стали фактично синонімами для всіх, кого цікавить озвучувана література. На міжнародний ринок плануємо виходити саме з навчальною літературою, зокрема шкільною.

Суспільство

В Україні вийде воєнна кінострічка, яка була знята до початку повномасштабної війни

Опубліковано

16 травня в український кінотеатр вийде воєнна драма “Обмін” від режисера Володимира Харченка-Куліковського.

Про це повідомляє Держкіно.

Про фільм

Сценарій фільму базується на реальних подіях. Зйомки проводилися на території Київської області наприкінці 2021 року.

Сюжет починається з несподіваного нічного дзвінка столичного хірурга Олександра. З номера його сина дзвонить незнайоме, і батько дізнається, що його син Костя став добровольцем в армії і під час спецоперації потрапив у полон до місцевого сепаратиста, колишнього мента Привида.

Щоб звільнити сина, батько має сам поїхати на лінію розмежування і привезти гроші. Проте на обмін привозять іншого хлопця, і події розвиваються абсолютно непередбачувано.

Читати також: Військові розповіли про пухнастого психолога Матвія, який допомагає тримати силу духу в окопах

У справу втручається російський полковник ГРУ, очільник російських окупаційних військ міста, людина без моралі і правил. Кожен з героїв стоїть перед важливим вибором, а один телефонний дзвінок перевертає долі усіх героїв фільму.

Премʼєра фільму

Прем’єра фільму “Обмін” планувалася на грудень 2022 року. Однак через масштабні відключення світла по всій території України ця стрічка так і не вийшла у широкий прокат. У зв’язку з цим вихід фільму було перенесено на травень 2024 року.

Нагадаємо, що українські воїни знищили російський зенітно-ракетний комплекс “Бук”.

Також ми повідомляли, що в Дії зʼявилися нові іменні військові облігації.

Фото: афіша фільму

Читати далі

Суспільство

“З України: Сміливі мріяти”: 22 митця представлять виставку на Венеційській бієнале

Опубліковано

В рамках офіційної програми 60-ї Венеційської бієнале Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre представляють виставку творів 22 художників, художниць та мистецьких колективів під назвою “З України: Сміливі мріяти”.

Про це повідомляє Суспільне.Культура.

Про виставку

Організатори повідомляють, що ця виставка – не лише спільна платформа, яку Україна розділяє з митцями із різних континентів: Африки, Південної Америки та Азії. Команда також активно намагається уявити краще майбутнє, добре розуміючи та завжди усвідомлюючи жорстоку реальність, в якій ми проживаємо зараз.

Проєкти виставки

Катерина Алійник, “Коли сонце сідає на сході”. 

Мисткиня працює із суперечністю, яку викликає зображення недоступного нині через російську окупацію пейзажу сходу України.

Аллора та Кальсаділья презентують серію інсталяцій під назвою “Прищепа”.

Вона відтворює цвітіння баобаба – святого дерева, що символізує “дерево життя” та асоціюється з безмежною міцністю та витривалістю предків. Ця серія натякає на глобальні екологічні зміни.

Алекс Бачинський-Дженкінс презентує хореографічну роботу під назвою “Федеріко”.

У цій виставі тривалістю 8 хвилин два виконавці доторкаються один до одного кінчиками пальців. Шляхом дослідження квір-ідентичності та політики чуттєвості, художник фокусується на емоційності, тілесності та колективній взаємодії.

Фатма Буджак представляє інсталяції “Дамаська троянда” і “Чорне чорнило”.

У першій роботі курдсько-турецької художниці проростають паростки дамаської троянди, яка колись символізувала місто Дамаск, але тепер знаходиться під загрозою зникнення через тривалу війну в Сирії. Ця робота розповідає про втрату рідної землі та важкий шлях міграції.

У другій інсталяції відтворено текст, який нагадує про спалене у липні 2016 року найбільше видавництво Туреччини, що випускало книги курдською мовою. Ця робота демонструє, як мистецтво може виступати як свідоцтво злочину та довготривалого політичного насильства проти піддаваного пригнічення народу.

Читати також: “Свято Музики”: в червні у Львові пройде вуличний музичний фестиваль

Вільфредо Прієто,”Без назви (Глобус світу)”. 

Кубинський художник підкреслює важливість ресурсів, що дає нам Земля — вся планета насправді тримається на маленьких зернинах. Робота перегукується з інсталяцією Анни Звягінцевої, що також розкриває зв’язок людини із землею.

Шилпа Гупта представляє інсталяції “Слухаючи повітря” та “ІВсеЖВониНеЗнаютьПроЩоЯМрію”.

У першій роботі індійської художниці звучать пісні з різних країн, що переплітаються та створюють цілісний мистецький твір, який відзначає силу опору та міжнародного спілкування.

У другій інсталяції “ІВсеЖВониНеЗнаютьПроЩоЯМрію” використовуються два табло, які утворюють рухому поему про кохання, страх, зв’язок та його втрату. Ця робота відображає складність та вразливість людських зв’язків, що особливо актуально у місцях транзиту, де відбуваються прощання та зустрічі.

Олег Голосій, “Ті, що тікають від грози”. 

Картина одного з ключових митців українського трансавангарду, створена у 1989 році, за два роки до розпаду СРСР. Вона передає тривогу, що накопичувалась у суспільстві напередодні докорінних історико-політичних змін.

Анна Звягінцева презентує інсталяцію “Посадити палицю” та “Недоречні доторки”.

Вона складається з фотографії вербової палиці на аналогову камеру та знайденої записки її дідуся, Ростислава Звягінцева, який також був художником.

У скульптурі “Недоречні доторки” представлені білосніжні гіпсові витвори, які втілюють спогади художниці про інтимне відчуття доторку між близькими людьми, а також тепло, що відчувається після такого контакту.

Нікіта Кадан представляє ряд робіт:

  1. “Силует”: на цій роботі зображено пошрамований обстрілами пам’ятник радянському солдату. Фотографія монумента була зроблена у Гостомелі (Київська область).
  2. “Селянка (за мотивами Жозефіни Діндо)”: ця робота написана за мотивами фотографії скульптури української художниці польсько-єврейського походження Жозефіни Діндо.
  3. “Прапор І”: основою цієї роботи є фотографія зруйнованого будинку, зроблена Каданом у Бородянці (Київська область) у 2023 році.

Жанна Кадирова, “Російське сучасне бароко”. 

У роботі труби органу сполучені з відстріляними ракетами, якими Росія бомбить Україну. Художниця зібрала снаряди у Київській області та приєднала до музичного інструменту, на якому протягом виставки музиканти будуть грати імпровізовані композиції.

Дана Кавеліна, відео “Не може бути такого, щоб нічого не можна було повернути”. 

Це науково-фантастичне відео, що візуалізує утопічний світ майбутнього, де історична справедливість відновлюється, а померлі у війнах повертаються до життя.

Ніколай Карабінович презентує два відео:

  1. “Якнайдалі”: у цій роботі митець досліджує історію своєї родини з грецьким та єврейським корінням.
  2. “Історія про місто, де зникли два кольори”: через це відео художник привертає увагу до постійного зменшення видимості України в європейському контексті.

Давід Клербоут представляє два відео:

  1. “Пташка, що дихає”: у цьому відео акцентується на мотиві вразливості життя. Розташовані впритул одна до одної канарки нагадують симетричне відображення.
  2. “Пташина клітка”: в зацикленому відео зображення залитого сонцем, квітучого саду переходить у довгу глуху сцену вибуху будинку, а потім знову повертається.

Яна Кононова, “Ізюмський ліс”. 

Тут зафіксована процедура ексгумації в Ізюмі, показано скрупульозний та виснажливий процес, що передував розслідуванню.

Катерина Лисовенко, “Переписуючи Біблію” із серії “Пропаганда світу моєї мрії”. 

У роботі мисткиня переосмислює Біблію та створює світ, заснований на ненасильстві й свободі.

Отобонг Нканга Інсталяція “Вистелене брижами, що проростають зі скелі”. 

У роботі килими, які зображують пейзажі, своєю формою нагадують мінерали, зокрема кварц чи малахіт. Водночас килими відсилають до старої фламандської традиції ткацтва. Гобелен “Сонячне світло” із серії “Розкопане”. Тут митець простежує зв’язок між океаном та землею й акцентує на експлуатації природи людиною.

Олексій Сай, із серії “Розбомблені”. 

Роботазображує уражений війною український ландшафт, що оприявнює насилля над країною та природою.

Антон Саєнко представляє різноманітні твори:

  1. Фотографії із серії “Грязне”: ці знімки зафіксовані у його рідному селі Грязне у 2020 році. Вони передають відчуття загрози, що проникає у здавалося б мирний пейзаж, який застиг у часі.
  2. Картина “За горизонтом”: ця робота є продовженням дослідження горизонту як лінії розчинення.
  3. Аудіо “Краєобраз”: у цій аудіороботі Саєнко виконує вірш репресованого поета Василя Стуса “Нехай горить трава по осені…”.

Федір Тетянич, із серії “Біотехносфери. Міста майбутнього” та “Дивна гра”. 

Роботи втілюють візію нескінченності людського буття у сплетінні з космосом. Митець є представником українського космізму та був піонером перформансу в СРСР.

Леся Хоменко, “Після кінця”. 

У роботі зображення повсякденного життя, поміщені під молочне скло, неможливо розгледіти, а отже, й описати. Цим мисткиня підкреслює принципову неможливість побачити та спланувати майбутнє, а також передати досвід буденності у часи війни.

Роман Хімей та Ярема Малащук презентують дві відеоінсталяції:

  1. “Ви не маєте цього бачити”: у цій роботі зафільмовані українські діти, які були депортовані в Росію, а потім повернулися в Україну. Це свідчення злочину, що відображає реальну подію і лише потенційно може вважатися мистецьким твором (який, фактично, ніколи не мав бути створений).
  2. “Додаткові сцени”: це відео привертає увагу до досвіду військового та розкриває конфлікт ідентичностей. Фільм актуалізує питання “Що таке нормальність сьогодні?” та “Як два різних світи можуть співіснувати?”.

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський, відео “Брязкання, стукіт, суперечка та булькання”. 

У відеороботі митці грають двох чоловіків посеред антропогенних шлакових пейзажів, що спілкуються за допомогою дивних звуків та жестів. Відео є частиною робіт про “Музей людської цивілізації” та зняте на хвостосховищі в Кривому Розі.

Виставку можна відвідати у Palazzo Contarini Polignac у Венеції з 20 квітня до 1 серпня 2024 року.

Нагадаємо, що в Україні можна зробити безоплатну планову операцію.

Фото: надано кураторами Суспільному.Культура

Читати далі

Суспільство

“Свято Музики”: в червні у Львові пройде вуличний музичний фестиваль

Опубліковано

У Львові 21 червня відбудеться міський вуличний фестиваль Свято Музики, де кожного року приймають участь понад сотні музикантів. Протягом цього дня українські та іноземні артисти будуть виступати на різних локаціях міста, граючи електро, техно, рок, джаз, фольк та попмузику. Участь у фестивалі є безкоштовною для всіх бажаючих, незалежно від рівня вмінь та досвіду.

Про це повідомляє Лірум.

Про фестиваль

Свято музики (Fete de la Musique) було започатковано в 1982 році у Франції з метою залучення виконавців будь-якого стилю та рівня для популяризації музики. Кожного року 21 червня воно святкується одночасно у 120 країнах та 800 містах. Львів – єдине місто в Україні, яке офіційно приєдналося до цього свята як учасник.

Минулого року до Свята музики доєдналося більше як 40 локацій та понад 130 музикантів. Серед музикантів, що брали участь у фестивалі – Пиріг і Батіг, Nazva, Warнякання та інші. За словами команди Свята, його створюють самі люди.

Читати також: Діти можуть взяти участь в освітньому проєкті про вирощування мікрозелені та її реалізації: що варто знати

“Зазвичай виконавці самі підтягуються на Свято. Поки ми думаємо кого хотіли б бачити, вони вже подають заявки”, – відзначають організатори.

Як взяти участь

Дедлайн подачі заявок: 10 червня;

Подати заявку можна за посиланням;

Реєстрація не є обов’язковою, але вона допоможе організаторами сформувати інтерактивну мапу з місцями виступів та скласти логістичну програму Свята. 

Нагадаємо, що в Україні запустили відеокурс про взаємодію з демобілізованими військовими.

Також ми повідомляли, що в Києві пропонують створити сквер на горі Щекавиця.

Фото: СвятоМузики

Читати далі