Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Зазвичай, книги можна або слухати, або читати. Віднедавна з’явилася можливість робити це одночасно, та ще й українською. Львівські програмісти створили новий формат для аудіалів — онлайн-платформу Lingart, на якій можна придбати багатомовні інтерактивні аудіокниги.

Сервіс синхронізує текст зі звуком та надає можливість користувачам не тільки поєднати читання книги з прослуховуванням, а й обирати інші мови та слухати технічну літературу. Додаток можна завантажити в Appstore та Google Play. Засновник платформи живих книг Михайло Малкуш розповів про ідею, яка виникла з власного «болю», можливості Lingart та про те, як обирають та озвучують книги.

Михайло Малкуш

Михайло Малкуш

Програміст, 10 років займається веб-розробкою. Засновник онлайн-платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart.

Не міг слухати книги в метро

Коли я переїхав у Київ, багато часу проводив у громадському транспорті, щоб дістатися на роботу. Тоді почав слухати українські аудіокниги. Але в мене була проблема більше з метро, аніж із книжками, бо в підземці все гуділо, тож неможливо було слухати аудіокнигу. Хотілося далі читати в текстовому форматі, але ж книжка тільки в аудіо. Я шукав варіанти, які б вирішували цю потребу, але нічого подібного не знайшов. Згодом перейшов на англомовну літературу й тут виникли проблеми. Простий нон-фікшн давався легко, а от коли починав слухати «Маятник Фуко» Умберто Еко — це був вибух мозку. Слухаєш перший раз — нічого не зрозумів, другий — нічого не зрозумів. Пробуєш вгадати за звучанням, що це за слово та як воно пишеться, але це дуже довго й незручно.

Мені хотілося мати перед очима переклад не тільки слова, а цілого речення. Якщо це складний текст, переклад самого слова може не дати розуміння, про що йде мова. Відтак з’явилася ідея зробити багатомовні книжки з міжмовною синхронізацією. Щоби була можливість обирати між читанням та прослуховуванням і бачити водночас переклад.

Текст і аудіо синхронізовано

Електронна книжка — це текстовий файл: ePub, FB2 абощо. Аудіокниги — це декілька аудіофайлів, приміром, формату mp3. Є додатки типу «Одібл» (Audible), Bookmate, «Абук» для програвання цих файлів. В Lingart все інакше. Книжка — реструктурований об’єкт, до якого можна прив’язувати що завгодно. Наприклад, фонова музика (саунд-дизайн) йде окремим треком, тому користувач може її регулювати, як йому зручно.

Аудіокниги Lingart
Як виглядає книжка в додатку Lingart

Також можна перемотувати книгу по реченнях та перемикатися між мовами. Наприклад, слухати в оригіналі й бачити український переклад. Оскільки текст і аудіо синхронізовані, є можливість перемикатися між читанням і слуханням, а також читати паралельно. Останнє — більше підходить для навчальної літератури.

До речення можемо додавати зображення, відео, додаткові матеріали. Тоді користувачу надходить звукове повідомлення про те, що є якийсь додатковий контент. Він може бути обов’язковим, і тоді книжка зупиняється, поки людина не дістане телефон та не пройде тест. А може бути необов’язковим, тоді користувач пропускає повідомлення і слухає оповідь дал

Стартували з трьома книгами

Додаток безкоштовний, але в ньому можна купувати вподобані книжки. Наш застосунок не про те, щоби просто послухати аудіотвір, а про те, щоби послухати його з комфортом та додатковою інформацією. Зараз на платформі понад 500 користувачів та 20 книжок і ми готуємося до запуску підписки.

Озвучувати я планував більше ту літературу, яку люблю сам, і яку хотів би послухати. Але в нас це був вимушений крок. Коли стартували, на платформі було лише три книжки й ніхто не був зацікавлений із нами співпрацювати. Зрозуміли, що доведеться записати чимало книг. Але орендуючи студію, вийшло б занадто дорого. Тому дійшли висновку, що потрібно мати свою студію та зробити процес суттєво дешевшим.

Інтеративні аудіокниги Lingart
Команда платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart

Приміщення для студії надав Tech StartUp School, де наша команда проходила акселерацію. Ми його облаштували та закупили техніку. Платимо невелику суму за оренду приміщення.

Зараз у нас працює троє звукорежисерів. Є близько десяти акторів, з якими ми співпрацюємо та редактор, з яким записуємо книжки.

Озвучують тільки українською

Важко знайти хороших акторів озвучування для українських книжок, а для англійських і поготів. Та й сенсу в цьому немає, адже англійською записано мільйони книжок.

Одна з останніх книжок, яка вийшла в додатку — «Олекса Довбуш.Таємниця Сили» Василя Карпюка. Окрім українських авторів є іноземні: Джордж Орвелл «Колгосп тварин», Говерд Лавкрафт «Сни у відьминім домі». Ці книжки, які можна прослухати або прочитати двома мовами: українською та англійською. Ми записували українську версію, англійська вже була у вільному доступі й ми її додали.

З того, що встиг прослухати, дуже сподобалася «Гессі» Наталії Матолінець, а також «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи. Орвелла люблю, тим паче, що в «Колгоспі тварин» гарний переклад.

Які книжки озвучують

На вибір книги впливає, у першу чергу, те, що нам готові надати видавці. Якщо рік тому, у нас було два договори з видавцями й шість книжок із правом на озвучування, то зараз ситуація набагато краща. Однак, усе одно це обмежена кількість творів. Нехай сотня-дві, які можемо брати в роботу. Є книжки, які нам справді цікаві та про які ми пробуємо домовлятися, але це не завжди вдається.

В додатку можна знайти як іноземну літературу, так і вітчизняну

Ми говоримо з видавцями про те, що, на їх думку, краще продаватиметься. Враховуємо також чи буде цікава книга в аудіоформаті. І, врешті, на якій книжці можемо повною мірою показати можливості Lingart: інтерактив, візуальна складова, міжмовна синхронізація.

Не всі видавці погоджуються на аудіоверсію книги

Ми співпрацюємо з 18 видавництвами. Деколи видавці не мають прав на аудіо. Донедавна було лише одне видавництво, яке постійно купувало права на аудіоверсію. Зараз більше видавців про це думають, більше купують та записують аудіоформати. Потроху цей ринок починає рухатися, але все ще залишається багато книжок, на запис аудіо яких видавці просто не мають права запису аудіо.

Друга проблема — конкуренція. Одні видавці працюють з одними компаніями, інші — з іншими. Є видавці, які взагалі не зацікавлені в аудіоверсії. Вважають, що продажі аудіоверсії можуть погано відбитися на продажах паперової книжки і вони менше зароблять.

Як відбувається запис в студії

Після того, як зупинилися на певній книжці, думаємо, хто може її озвучити та чи достатньо буде одного диктора. Буває, що на деякі книжки дуже «проситься» як мінімум чоловічий та жіночий голоси. Хоча більшість книжок озвучуємо одним голосом.

Тим акторам, які, на нашу думку, «пасуватимуть» до книжки, скидаємо текст і просимо в них демозапис. Це одна-дві хвилини запису, щоби просто почути, як вони читають текст. Потім отримуємо кілька таких «демок» та обираємо те, що сподобалося найбільше. Якщо жодна з них не підійшла, починаємо знову шукати дикторів.

Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів

На записі завжди є троє людей: звукорежисер, актор і редактор. Спочатку ми писали без редактора, але було багато помилок, які доводилося потім переписувати, а це повільна робота, яка здорожчує книжку. Тому поміняли весь процес і тепер перед записом актор із редактором проводять онлайн-репетицію. Актор зачитує текст, а редактор слухає, чи все добре та чи немає помилок із наголосом, наприклад. Лише після цього вони приходять у студію на запис. Далі з матеріалом працює звукорежисер і, якщо потрібно, накладає саунд-дизайн — спецефекти, фонова музика. А потім ми публікуємо книжку.


Раніше в Lingart озвучували сім сторінок за один запис (по дві тисячі знаків сторінка). Зараз швидкість значно виросла — 20-27 сторінок.

Скільки часу займає запис книжки

Вісім годин книжки — це місяць роботи звукорежисера. У середньому тривалість аудіотвору п’ять-шість годин. Переписуємо книги доволі рідко. Є твори, які випускаються в нас без перезаписів. Однак починалося все не так оптимістично, і на початку мало не кожну книжку доводилося переозвучувати. Наприклад, «Гессі» Наталії Матолінець перезаписували три рази. Це була одна з перших двох книжок тривалістю понад 10 годин.

Зараз такого немає. Виробили хорошу швидкість. Один підхід — це три-чотири години записування. Якщо довше, тоді в диктора сідає голос, звукорежисер втомлюється і може не помічати важливі деталі на записі.

Шукають голоси в театрах та на радіо

Більшість акторів озвучування — це радійники та актори театру. Хтось з Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, хтось із театру Заньковецької. Буває, що запрошуємо співаків із музичних гуртів. Є круті актори, з якими ми працюємо. Їх стає дедалі більше.


Власне, аудіокниги українською постійно записує тільки аудіокнигарня «Абук» у Києві. Ми перші, хто почав це робити у Львові. Також в Україні створюють аудіоказки українською, але цього мало, і, відповідно, не вистачає дикторів із досвідом в озвучуванні аудіокниги. Тому багатьом акторам потрібний час до цього адаптуватися і зрозуміти, що аудіокнига — це не реклама, не радіо, і не театр. Це зовсім інше. Тут не має бути стільки експресії, динаміки, як у театрі, бо це книжка, яку ти слухаєш довго й людині потрібно мати хоча б якийсь простір для себе, щоби трошки її осмислити. Трапляється, що актор вкладає занадто багато емоцій.

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Людям, які працювали з радіорекламою, важкувато адаптуватися до озвучування книги, адже вони звикли подавати інакше голос та робити постійні інтонаційні стрибки, які в аудіокнизі просто неможливо слухати.

Готують підручники для ЗНО

Зараз ми випускаємо першу навчальну інтерактивну книгу для абітурієнтів із підготовки до ЗНО, а саме з української літератури. Там будуть зображення, відео, примітки та тести наприкінці кожного розділу. До осені 2021 року плануємо зробити набір інтерактивних підручників із видавництвом «Ранок». Далі вийде книга з програмування, у якій можна буде записувати код.

Хочемо, щоби в Україні аудіокниги та Lingart за декілька років стали фактично синонімами для всіх, кого цікавить озвучувана література. На міжнародний ринок плануємо виходити саме з навчальною літературою, зокрема шкільною.

Суспільство

В Україні презентували перший посібник з безбар’єрного проєктування міст

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні презентували Альбом безбар’єрних рішень – перший посібник з безбар’єрного проєктування міст для архітекторів.

Про це ШоТам повідомила команда урбан-бюро Big City Lab.

Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник для архітекторів, який на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів. Автори враховують потреби різних людей: зокрема й людей з порушеннями здоров’я чи травмами, дорослих з маленькими дітьми, літніх, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

«Наша команда дослідила основні проблеми доступності міст та зібрала рекомендації для їх вирішення. Презентуючи Альбом безбар’єрних рішень, ми ділимось цими підказками з усіма, хто опікується рівнем якості реалізації публічних просторів. Адже безбар’єрність під час війни – це й питання безпеки, створення умов для тих, хто тікає від війни, та реабілітації тих, хто повертається із зони бойових дій. Міста повинні приймати усіх, а не ставати перешкодами на їх шлях», – зазначила СЕО Big City Lab Вікторія Тітова.

Адаптація до воєнного часу

Посібник адаптували до воєнного часу, і додали рекомендації, що враховують безпекові потреби: там можна знайти поради, що стосуються дверей для евакуації, світломаскування та обладнання шпиталів та штабів, встановлення стел екстреної допомоги, місця для гуртування громади під час вимкнення електроенергії чи газу, кімнат сенсорного розвантаження для тих, хто має чутливість до світла та звуків, облаштування прихистків для ВПО та відповіді на інші актуальні теми.

Універсальні та безбар’єрні рішення

В Альбомі не лише представлені рішення із схемами та замірами для проєктування — там простими словами пояснюють, які нюанси потрібно враховувати для різних людей, та як адаптувати простір для них. Адже проєктувальникам потрібно розуміти людське різноманіття, щоби створити справді комфортний простір. Щоб зібрати цю інформацію, команда провела консультації з багатьма вузькопрофільними фахівцями, науковцями, та представниками маломобільних груп населення. 

Альбом складається з чотирьох розділів: із рекомендаціями для ґанків та подвір’їв, вулиць, та громадських просторів і громадських будівель. Використовуючи цінності універсального дизайну, автори зібрали у посібнику універсальні – кращі рішення для нового будівництва, адаптаційні – за неможливості зробити ідеально, та описують бар’єрні – небезпечні рішення із реальними прикладами київських локацій.

Ознайомитися та завантажити Альбом можна за цим посиланням.

Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт реалізується громадською організацією Безбар’єрність спільно з Мінрегіон у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробником Альбому безбар’єрних рішень виступає урбан-бюро Big City Lab.

Читати далі

Суспільство

Українські рятувальники отримали 33 генератори від Австрії

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Австрія передала українським рятувальникам 33 генератори загальною вартістю понад €90 тисяч.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці ДСНС.

«Нещодавно з Австрії прибули 33 бензинові генератори для потреб українських рятувальників. Обладнання, загальною вартістю 91 тисяча євро, передало Управління кризовими ситуаціями, ліквідації наслідків стихійних лих та цивільного захисту МВС Республіки Австрія завдяки Механізму цивільного захисту ЄС», – йдеться у дописі.

Зазначається, що генератори потужністю від 9 до 80 кВт будуть використовуватися і для живлення пунктів незламності, і для забезпечення електроенергією цілих будівель.

Нагадаємо, Україна домовляється з турецькою Karpowership про плавучі ТЕС.

Крім того, стало відомо, де українці зможуть обміняти лампи розжарювання на світлодіодні.

Фото: facebook.com/MNS.GOV.UA.

Читати далі

Суспільство

Україна домовляється з турецькою Karpowership про плавучі ТЕС

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Державний енерготрейдер АТ «Енергетична компанія України» підписав меморандум із турецькою компанією Karpowership про використання плавучих ТЕС Турецька потужністю 500 МВт в інтересах України.

Про це заявили у компанії Karpowership.

Зазначається, що ці електростанції зможуть задовольнити потреби мільйона домогосподарств в Україні.

Одним з основних рішень є розміщення плавучих електростанцій у портах Молдови та Румунії та постачання електроенергії в українську мережу через ці країни. Наразі компанія Karpowership і ЕКУ проведуть переговори з владою Румунії та Молдови щодо впровадження цього рішення.

Читайте також: «50 хвилин світла за день». Правила безпечної поведінки від ДСНС під час тривалого відключення електроенергії

Меморандум про взаєморозуміння передбачає, що плавучі електростанції потужністю 500 мегаватів почнуть постачати електроенергію оперативно. Для цього обидві сторони діятимуть спільно, щоб отримати необхідні дозволи та співпрацювати з третіми сторонами.

«Плавучі електростанції є швидким, надійним і гнучким розвʼязанням проблеми нестачі електроенергії в країні, і ми готові підтримати Україну, щоб вона якнайшвидше отримала необхідну їй енергію», – заявила комерційна директорка Karpowership Зейнеп Харезі.

Karpowership володіє флотом з 36 плавучих електростанцій, які можна підʼєднати до електромережі менше ніж за 30 днів.

Нагадаємо, учні київського ліцею «Наукова зміна» розробили телеграм-бот, який сповіщатиме про наявність світла у квартирі.

Також стало відомо, де українці зможуть обміняти лампи розжарювання на світлодіодні.

Фото: Karpowership.

Читати далі