

Суспільство
#героїмогодня: у мережі запустили флешмоб подяки усім, хто працює під час карантину
В Україні запустили флешмоб #героїмогодня. Компанії одна за одною дякують своїм співробітникам, які працюють під час карантину і забезпечують побут мільйонів людей. До флешмобу долучилися і користувачі соціальних мереж, які почали дякувати консьєржам, двірникам, працівникам служб вивезення сміття і комунальних служб.
Що це за флешмоб?
Розпочався флешмоб, до якого приєдналися вже понад 100 компаній, із відео на сторінці мережі супермаркетів «Сільпо», присвяченого щоденній, зазвичай непомітній, але дуже важливій роботі працівників супермаркету: касирів, вантажників, обвальників, кухарів тощо. «Сільпо» закликало інші компанії та просто людей долучатися до акції і подякувати тим, хто дбає про щоденний побут цілої країни. Упродовж тижня ролик подивилися понад 700 000 разів, у соцмережах з’явилося понад 2500 публікацій з відео та історіями героїв.
«Ми хотіли подякувати більш ніж 40 000 співробітникам «Сільпо» та сотням тисяч українців різних професій, які щоранку попри форс-мажор стають до роботи, — говорить директор із роздрібної торгівлі мережі «Сільпо» Олександр Прядухін. — Вантажать, готують, розкладають, пакують, консультують, прибирають, доставляють. У цей непростий час на них тримається спокій та буття українців. Вони стали героями нашого дня, бо часто ці люди єдині, кого ми за цілий день побачили. Від їхньої усмішки чи слів «усе буде добре» залежить наш настрій. Вони стали героями в масках, хоч і без плащів».
Читайте також: «Сільпо» запускає послугу доставки продуктів додому
Хто долучився?
До флешмобу вже долучилися «Укрзалізниця», «Нова пошта», WOG, Salateira, мережі супермаркетів «Фора», Fozzy, thrash!, аптеки «Біла ромашка», мережі «Фокстрот» та EVA, банк «Восток», громадські та благодійні організації. Гуманістичний рух UAnimals подякував людям, що продовжують сьогодні працювати у притулках та реабілітаційних центрах для тварин, а «Клуб Добродіїв» — волонтерам та благодійникам.
Щоденні герої
Сотні українців також діляться історіями на своїх сторінках у соціальних мережах:
«#героїмогодня це Тетяна, яка працює консьєржкою в нашому будинку. Це вона декілька разів на день дезінфікує ручки дверей, кнопки ліфта, поливає вазони і робить купу важливих речей, щоб ми сиділи вдома. Вона сумує за рідними, бо живе наразі майже весь час на роботі, адже в її село не їздить приміський поїзд, яким вона користувалась раніше. І таких героїв повно по аптеках та супермаркетах».
«Поки станція сортування зачинена через карантин, ми самі приїжджаємо за вашими сортованими відходами — прямо під двері під’їзду. Щосекунди #героїмогодня — це моя команда “України БЕЗ сміття”».
«Цього року світ зупинився саме в сезон вилову дунаєчки, і за оселедцем до рибалок у Вилкове ніхто не приїхав. Але, на щастя, у нас є люди, які не опускають руки. Тому цього року оселедець може приїхати до вас сам. Особливо зачепили листи, написані від руки до кожного замовлення. В епоху друкованих піксельних текстів на це звертаєш увагу, і в цьому є якась позитивна енергія».
Як взяти участь?
Щоб підтримати флешмоб, потрібно згадати героїв вашого дня та описати, за що ви вдячні: якими вчинками вони допомагають вам пережити карантин, як проявляють турботу. Поставити хештег #героїмогодня і передати естафету своїм друзям.
Більш детальна інформація про проєкт за посиланням: https://geroi.silpo.ua/
Головне фото: facebook.com
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»