Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Воюємо власною зброєю: які перспективи в оборонки України? Знаємо після «Арсеналу талантів» 

Опубліковано

1 березня в Києві відбувся «Арсенал талантів» — перший кар’єрний ярмарок, що об’єднав понад 1500 відвідувачів та 50+ оборонних компаній. Представники підприємств презентували свої розробки й розповідали про перспективи роботи в їхніх командах та відкриті вакансії. 

Також на ярмарку проводили панельні дискусії, де обговорили тенденції розвитку галузі, проблеми, з якими зіштовхується сектор, та як їх подолати.

ШоТам побували на заході та розповідають, у якому стані наш оборонно-промисловий комплекс (ОПК) та які виклики на нього чекають.

Про «Арсенал талантів»

Організатори ярмарку — найбільша українська спільнота розробників DOU та платформа з працевлаштування Lobby X

Серед спікерів дискусії про актуальний стан ОПК України були заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр, виконавча директорка асоціації «Технологічні сили України» Катерина Михалко та директор компанії «Інфозахист» Ярослав Калінін. Модератором виступив СЕО Lobby X Владислав Грезєв.

Панельна дискусія «Актуальний стан оборонно-помислового комплексу України, виклики та перспективи». Фото надали Lobby X

Окрім нетворкінгу та можливостей для кар’єрного зростання, учасники заходу зробили важливий внесок у підтримку ЗСУ — відвідати подію можна було, задонативши, тож організаторам вдалося зібрати 586 233 гривень для «Повернись живим».

Стенд «Азову» на «Арсеналі талантів». Фото надали Lobby X

Історія української оборонної індустрії 

Колись Україна зосереджувала до 18% оборонної промисловості всього СРСР. Що ж сталося після проголошення незалежності? 

  • На 1991 рік спроможність українського ОПК складала 25 мільярдів доларів;
  • у 2000-х роках Україна, продаючи старе радянське обладнання, стала четвертим найбільшим експортером у світі;
  • у 2022 році країни Європи виділили Україні свої запаси зброї, а також ми почали виробляти свою. За три роки повномасштабного вторгнення екосистема українського ОПК вистояла та розширилася до 1 мільярду в 2022, 3,3 мільярдів у 2023, 20 мільярдів у 2024 та 35 мільярдів у 2025.

Головний фокус — дрони 

Війна в Україні довела, що дрони — це не просто допоміжний засіб, а повноцінна зброя. Українські безпілотники відіграли головну роль у знищенні кораблів Чорноморського флоту рф, довівши свою ефективність навіть проти високотехнологічної оборони ворога.

Читайте також: Українські морські дрони уразили чотири російських судна

Завдяки своїй доступності, мобільності та відносно низькій вартості виробництва БпЛА стали основою тактики завдавання точкових ударів та розвідки. Українські підприємства вже налагодили масове виробництво техніки, яка вражає цілі навіть у глибокому тилу ворога.

У 2024 році в Україні виготовили та зібрали понад 1,5 мільйона FPV-дронів, ударних коптерів-бомбардувальників, літаків-камікадзе, розвідувальних дронів-крил і далекобійних deepstrike-дронів. Це дозволило закрити 96,2% потреб Сил оборони в безпілотниках.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу AD_4nXe-1IPIw2SUeKAPK8102ZrpzfSa0ZJLZJQXbPzw35t3hEHk-VSZ1Wk9hqfWFFcrKY68VIDx1davAf-cGMU6nCCxjYS1gbLL8WILLJKs1UsXQAN6f65kVMs8Qi8d5QXE_VDv1hvtdg
Дрон компанії «FRDM». Фото надали Lobby X

Зброя, яку створили в Україні

Заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр розповіла про новітню зброю, яку створили українські розробники, виходячи з умов сучасної війни росії з Україною. 

  1. Бомбери — БпЛА, призначені для виконання ударних місій. Вони можуть бути оснащені одним або кількома механізмами для скидання вибухових вантажів. Такі дрони мають велику популярність серед військових завдяки своїй ефективності та простоті управління.
  2. НРК — роботизовані платформи. Їх можуть використовувати для перевезення зброї, ведення вогню без наражання військових на небезпеку, евакуації поранених з поля бою, доставки боєприпасів та вантажів на бойові позиції, а також мінування та розмінування території.
  3. Deepstrike — клас ударних дронів, які здатні працювати на відстані 100 кілометрів.
  4. Морські дрони — невеликі, швидкісні та високоманеврені дистанційно пілотовані судна, що несуть на борту бойову частину, яка детонує при ударі з ворожим кораблем. Попри складні умови застосування, українські дрони мають доволі просту конструкцію, яка дозволяє виготовляти їх на малих непрофільних підприємствах. 
  5. Ракети-дрони — це зброя, яка поєднує властивості БпЛА й ракети. Вона здатна здійснювати автономний політ, нести боєзаряд та вражати цілі на великій відстані.
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу AD_4nXeNmEdDbGKD-MhRVwbFATbWs6jugxMoTVplqIjEd6Ip0frGkU1CrDmKk0B6qVbeOsEyN0dTgAoBdswTpBlGl5NYUYJAkjazp3RqOwaRM8Y-6U2i8uIM2PZXrIe9ke8dXIILSlGa2w
Стенди учасників «Арсеналу талантів». Фото надали Lobby X

Як росте виробництво

За минулі роки виробництво зброї виросло в декілька разів. Наведемо трохи статистики: 

  • виробництво FPV-дронів зросло у 4,3 рази;
  • deepstrike дронів — у 2,6 разів;
  • засобів РЕБ — у 346 разів; 
  • наземних роботизованих комплексів — у 15 разів. 

Над чим розробники працюють зараз 

Україна змушена шукати швидкі й дієві рішення для оборони, тому інженери працюють над створенням більш доступних і простих у виробництві систем озброєння.

Одним з перспективних напрямків є автоматизація та роботизація військової техніки. Українські компанії вже працюють над створенням наземних бойових роботів, які можуть виконувати завдання з розмінування, розвідки та навіть ведення бою без ризику для життя військових.

Ось деякі розробки українських компаній: 

  • «Вепр» — багатофункціональний наземний безпілотний роботизований комплекс, який виконує завдання логістики, евакуації, мінування та розмінування, а також розвідки. Він оснащений гусеничним ходом, броньованим корпусом і додатковими камерами огляду. Кілька десятків таких роботів уже виконують завдання на лінії бойового зіткнення;
  • УГВ «Сірко-С1» — універсальний наземний робот, призначений для перевезення вантажів, евакуації поранених та проведення розвідки на ворожих позиціях. 
  • роботи-сапери — невеликі безпілотники для розмінування шляхів для штурмових груп. Наприклад, у 3-й ОШБр випробували дрон, який дистанційно розміновує територію, знижуючи ризики для саперів і штурмовиків.

Також перспективними є розвиток антенних систем і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Це дозволяє не лише знаходити ворожі об’єкти, а й протидіяти їхнім засобам зв’язку та навігації. 

Стенд «Третьої штурмової» на «Арсеналі талантів». Фото надали Lobby X

Проблеми та виклики для ОПК

Попри успіхи, український оборонно-промисловий комплекс зіштовхується з такими викликами:

  • загрози ударів по виробничих потужностях — росія продовжує атакувати критичну інфраструктуру, намагаючись зірвати виробництво зброї;
  • проблеми з імпортом комплектуючих — через складну логістику деякі компоненти для високотехнологічної зброї складно отримати;
  • недостатньою інтеграцією приватного сектору — в Україні існує великий потенціал приватних оборонних компаній, проте нормативно-правова база все ще потребує адаптації для їхньої повноцінної роботи;
  • фінансовими обмеженнями — у 2024 році ОПК України мав потенціал виробництва на суму 20 мільярдів доларів, але через обмежений бюджет зміг реалізувати лише половину цього обсягу.

Міжнародна співпраця з європейськими партнерами

За час повномасштабного вторгнення Україна стала частиною європейської оборонно-промислової стратегії. Ось перелік компаній, з якими в нас за останні роки завʼязалася співпраця: 

  • СП Rheinmetall і АТ УОП — запрацював ремонтний хаб;
  • BAE Systems — розпочали ремонт гаубиць L119;
  • Colt CZ Group — розпочали ліцензійне виробництво штурмових гвинтівок;
  • відкрили представництво АТ «Укроборонпром» у США;
  • D&M — налагодили виробництво патронів до стрілецької зброї;
  • програма FrankenSAM — створений спільний американсько-український ЗРК;
  • Sellier & Bellot — розпочали виробництво патронів до стрілецької зброї;
  • офіс оборонних інновацій ЄС — відкрився в Україні;
  • Babcock — відкрили офіс;
  • Nammo, KNDS France — отримали ліцензію на виробництво 155 мм боєприпасів;
  • Thales — створене спільне виробництво;
  • Helsing GmbH — розпочали впровадження системи ШІ в українські розробки
  • започаткований Alliance of Defense Industries (альянс оборонної індустрії); 
  • Quantum-Systems GmbH — відкрили R’n’D-центр і локалізували виробництво дронів;
  • Roshel — створене спільне виробництво;
  • KNDS Deutschland — спільне виробництво;
  • KNDS Deutschland — створили завод з виробництва БпЛА;
  • KNDS — відкрили офіс в Україні;
  • PGZ — ​​зареєстрували представництво в Україні.

Чому варто долучитися до оборонного сектору

Україна зараз воює за свою незалежність, і одним з основних факторів перемоги є технологічна перевага над ворогом.

Воєнний сектор потребує не лише військових на передовій — підприємства шукають фахівців у різних сферах, включно з інженерією, інформаційними технологіями, кібербезпекою, логістикою та управлінням проєктами. Це відкриває для професіоналів з різним досвідом та кваліфікацією можливості долучитися до зміцнення обороноздатності країни.​

Презентація вакансій у оборонній сфері. Фото надали Lobby X

Якщо ви не встигли відвідати «Арсенал талантів», але хочете знайти кар’єрні можливості у сфері технологій та оборони, перегляньте актуальні вакансії на Lobby X. На сайті представлені компанії, які працюють на перемогу та шукають фахівців для впровадження інноваційних рішень у військово-промисловому секторі.

Читайте також: Одеські інженери створили «Мухобійку» — симулятор, на якому бійці вчаться стріляти по дронах

Фото обкладинки: пресслужба 4-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр).

Технології

В Україні запустили проєкт для моніторингу водних ресурсів у реальному часі

Опубліковано

На платформі «е-Вода» українці зможуть у реальному часі відстежувати дані про якість води та гідрологічні показники. Пілотний проєкт запустили на Закарпатті.

Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Як працюватиме платформа

Платформа дозволятиме оперативно реагувати на зміни та можливі ризики. Вона складатиметься з трьох модулів.

  1. «е-Моніторинг» акумулює дані про якість води, екологічний та хімічний стан водних об’єктів. Цей модуль вже проходить тестування.
  2. «е-Кадастр» міститиме інформацію про всі водні об’єкти країни, наразі наповнюється та тестується.
  3. «е-Водокористування» — сервіс для бізнесу та громадян, де можна отримати адмінпослуги та переглянути дані про забруднювачів водойм.

Читайте також: Година Землі в Україні: як кожен з нас може захистити нашу природу

У басейні річки Тиса на Закарпатті запрацювала нова станція моніторингу якості води, яка передає дані до АІВС «Тиса». Автоматизовані датчики фіксують ключові показники, такі як рівень pH, розчинений кисень, температуру та концентрацію нітратів. Інформація транслюватиметься у режимі реального часу на платформі «ЕкоЗагроза».

Проєкт реалізують у межах міжнародної програми транскордонного співробітництва з Угорщиною, Словаччиною та Румунією. У міністерстві планують розширювати ініціативу на інші регіони України для ефективного контролю якості води.

Нагадаємо, що UAnimals запустили найкоротшу рекламу із зірками задля допомоги тваринам (ВІДЕО).

Фото обкладинки: Pexels

Читати далі

Технології

Українська компанія HOLYWATER запустила сервіс для створення ШІ-серіалів

Опубліковано

Українська медіакомпанія HOLYWATER запустила платформу My Muse з контентом, створеним за допомогою штучного інтелекту. Завдяки новому сервісу творці серіалів зможуть генерувати відео, аудіо та слайдшоу.

Про це повідомили в HOLYWATER.

Розробка сервісу

Сервіс My Muse створювали насамперед як допоміжний інструмент для вертикального стримінгового сервісу My Drama. Його планували використовувати для аналізу сюжетних ліній та прогнозування успіху серіалів ще до старту продакшену. У компанії вказують, що цей процес зазвичай займав до трьох місяців, натомість з My Muse цей час скоротили до одного тижня.

«Під час запуску першого пілотного серіалу ми помітили, що користувачам подобаються історії, згенеровані ШІ, і це підтвердила статистика. Інтерес залишався високим, особливо до сюжетів, які переходили з нашої книжкової платформи My Passion в аудіо- та відеоформати. Тоді ми зрозуміли: ШІ-серіали — це не просто інструмент, а потенційно окремий продукт. Ми вирішили рухатися далі й створити My Muse як самостійну платформу», — розповідає співзасновник і CEO компанії Богдан Несвіт.

Читайте також: Google надає українцям безплатний доступ до курсу про роботу з ШІ

Як працює платформа

Користувачі зможуть повністю контролювати всі процеси генерації тексту та відео. Співзасновник і CTO компанії Анатолій Касьянов розповів, що сервіс може створити цілий серіал за кілька днів. Він додав, що невдовзі вони відкриють цю платформу для всіх, хто хоче створити свої власні історії за допомогою ШІ.

Сценарії для серіалів обирають у сервісі My Passion — цифровій бібліотеці книг від HOLYWATER. Під час створення робіт My Muse працює разом із ШІ-моделями на кшталт Midjourney, Flux, Runway і Kling AI.

«На постпродакшні ШІ-моушн-дизайнери об’єднують усі елементи у фінальне відео, додають озвучку, звук і візуальні ефекти. Ми також розробили рішення, яке допомагає авторам виявляти несумісності в персонажах, голосах або сюжеті, що робить монтаж швидшим і ефективнішим. Завдяки цьому підходу ми створюємо якісні серіали у найкоротші терміни, використовуючи сучасні ШІ-технології», — зазначила Head of Content and Partnerships у HOLYWATER Оксана Мізіна.

Наразі компанія разом із незалежними творцями згенерувала ШІ-серіал Queen of Hearts, який адаптували з бестселера My Passion.

Довідка про компанію

HOLYWATER — це технологічна медіакомпанія, яка має понад 30 мільйонів користувачів. У своєму контенті вона поєднує креативність авторів з ефективністю штучного інтелекту. HOLYWATER створює та публікує книги, аудіокниги, інтерактивні історії та відеосеріали для власних застосунків.

Нагадаємо, що український стартап, що розробляє лазерне наведення для БпЛА, залучив 1,3 мільйона доларів.

Фото обкладинки: HOLYWATER 

Читати далі

Технології

Американське видання GameSpot випустило фільм про створення S.T.A.L.K.E.R. 2 (ВІДЕО)

Опубліковано

Американський ігровий портал GameSpot опублікував документальний фільм про створення S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl під час повномасштабної російсько-української війни.

Про це повідомили в GameSpot.

У фільмі розповіли про початок створення гри та труднощі на цьому шляху. Автори стрічки звернули особливу увагу на періоді розробки S.T.A.L.K.E.R. 2 після початку повномасштабної війни.

Відео має субтитри українською мовою та складається з дев’яти розповідей розробників гри. Команда GameSpot відвідала новий офіс GSC Game World у Празі, де і поспілкувалася з творцями S.T.A.L.K.E.R. 2.

Читайте також: В українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей

Про гру

Події шутера розгортаються в Чорнобильській зоні відчуження. Гравцям потрібно понад 35 годин, щоб пройти основну сюжетну лінію. Гру локалізували українською мовою, натомість російська повністю відсутня, що стало принциповою позицією розробників.

«Вихід “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” — головна подія року у світі геймерів. Офіційно найочікуваніша гра у світі, найперша на платформі Steam за продажами ще до релізу. І все це — результат української команди розробників, резидентів “Дія.City” — GSC Game World. Наші програмісти створюють продукти, які стають світовою попкультурою, змушують фанатів роками очікувати на запуск і не втрачати інтересу. S.T.A.L.K.E.R. 2 — це топкейс того, як може працювати український технологічний бізнес»‚ — прокоментував вихід гри Михайло Федоров.

Перша частина серії побачила світ ще у 2007 році, а продовження анонсували у 2010 році. Однак реалізувати цей амбітний проєкт вдалося лише зараз.

Нагадаємо, що українська студія створює гру про перші дні повномасштабної війни.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка S.T.A.L.K.E.R. 2

Читати далі

Шопочитати

Можливості3 дні тому

На добру справу: ветеран і директорка лікарні отримали по 100 тисяч гривень гранту

Василь Штундер — ветеран, який присвятив себе реабілітації побратимів. Галина Роспутна — акушерка-гінекологиня, яка нині...

Культура3 дні тому

Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин

Головний Герой — це митець, який спостерігає за людьми та відображає світ у віртуальній реальності....

Суспільство4 дні тому

Книжковий блогер у 9 років: це хлопчик, який підкорив YouTube любов’ю до книг

«О, ви вже тут? А я саме читав книжку, про яку дуже хочу вам розповісти»,...

Можливості4 дні тому

Великі зміни навіть у маленьких громадах. Як зробити туристичний маршрут та кінотеатр за грант

У Бобриці відновили туристичний маршрут до унікальних природних пам’яток і мальовничих місць А у Згурівці...