Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
1065 e1559736190903 1065 e1559736190903

Економіка і бізнес

Француз заснував успішну ферму в закарпатському селі

Опубліковано

Француз Орест Дель Соль та його дружина Йолана заснували сімейну ферму у селі Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області, пише Agronews. На еко-фермі “Зелений Гай” тримають корів, свиней і кіз. Тут виготовляють натуральну м’ясну продукцію і сири.

Рецепт французького успіху

Ферму, розташовану у місцині Зелений Гай заснували ще в 2006 році. Тоді тут було пусте поле. Місцеві мешканці, напевне, й гадки не мали, що на цьому пустирі можна робити. Господарі стверджують, що багато чому навчились у місцевого населення.

Читайте також: З льоном і коноплями: ферма на Чернігівщини виготовляє 15 сортів масла

Засновник ферми, Орест Дель Соль, вже багато років є членом європейської асоціації кооперативів “Лонго Май”. Ця назва походить від давнього провансальського вислову “нехай живе довго”. Сама організація представляє мережу сільськогосподарських комун по всій Європі – кооперативи є у Франції, Швейцарії, Австрії та Німеччині.

“На фермі “Зелений Гай” є близько 40 свиней мішаної породи – велика біла схрещена зі свинками породи ландрас. Ми розводимо їх самостійно. Самців використовуємо виключно своїх. При вигодовуванні поросят не застосовуємо жодних антибіотиків, жодних біодобавок”, – кажуть на фермі.

Читайте також: Волинська родина фермерів виготовляє унікальну молочну продукцію

“Коли надворі тепла погода, свинки постійно перебувають на вулиці. Взимку вони переважно знаходяться в стайні, особливо, коли випадає великий сніг. Якщо ж снігу небагато, то тварин випускаємо на свіже повітря.

Рецепт годівлі простий: пшениця, ячмінь та горох. Для останнього  використовуємо траву та “жентицю” (сироватку) з Селиської сироварні, що збудована поруч. Свинкам така годівля до вподоби”, – розповідають господарі.

“Наші свині народжуються, ростуть і житимуть до 16 місячного віку разом із нами. Ми любимо наших тварин, тому для нас важливо, щоб забій тварин проходив безболісно, без крику, на місці проживання”, – кажуть фермери.

Продають натуральне і водять екскурсії

На еко-фермі виготовляється натуральна м’ясна продукція. А це ковбаса “Французька”, Селиська салямі, ковбаса домашня гриль, ломбардія, бекон, шинка та інші вироби. А ще “Зелений гай” пропонує сири з козячого молока, яблучний сік та грибну аджику.

А от виготовлення сиру на фермі “Зелений гай” забезпечують 20 кіз, в основному альпійської породи, та 2 цапи. Це абсолютно невибаглива порода, легко пристосовується до різних кліматичних умов і кормів. Взимку вони обростають густим пухом, який до весни линяє, що й дозволяє їм прекрасно витримувати суворі зими.

Читайте також: Як в Україні страусів вирощують

І всі ці продукти натуральні, якісні та поживні – на еко-фермі тварини не утримуються в традиційний спосіб, а живуть серед природи. Вони вільно пасуться на екологічно чистих пасовищах, п’ють якісну воду, дихають чистим повітрям.

“Природа для нас — це простір нашого повсякденного перебування, це наш дім. Ми любимо її, прислухаємось до неї. Ми з нею прагнемо жити гармонійно. До природи ми ставимось як до себе, з повагою”, – каже фермер.

Для всіх бажаючих покуштувати чудові продукти, які виробляються на еко-фермі “Зелений гай”, проводять екскурсії, в ході яких можна також оглянути ферму і помилуватися чудовими краєвидами навколишньої природи.

Коментарі

Економіка і бізнес

Як зробити бізнес із того, що було під ногами? Ця родина варить каву з жолудів у селі на Харківщині

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про історії бізнесів, дауншифтерів та переселенців, які перебрались в село з великих міст.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше


Ми розповідаємо про те, як вони почали життя в сільських умовах, відремонтували будинки і створили сільський затишок, та навіть змогли розвивати власний бізнес чи інші проєкти.

Ольга Глушко вирішила відмовитись від кави кілька років тому. Пробувала пити напій з цикорію, чай, але їй бракувало саме того дразливого аромату з гірчинкою. 

Коли вони разом з чоловіком оселилися в селі поруч з дубовим лісом, то вирішили спробувати приготувати каву… з жолудів. У результаті кількамісячних експериментів розробили власний замінник кави — «ЖоКаву».

Як під час війни знайшли нових клієнтів на OLX та чи є попит на каву з жолудів, Ольга розповіла ШоТам.

Ольга Глушко

крафтярка, співзасновниця бренду екопродуктів «Озаріння»

Локдаун підштовхнув до здійснення мрії

Я взагалі кримчанка — до Харкова приїхала в 17 років навчатися й тут згодом зустріла свого чоловіка Максима. За освітою я екологиня, а за покликанням — кулінарка. Я працювала шеф-кухаркою в різних кафе, а потім спеціалізувалася на вегетаріанських закладах, бо сама вже 9 років є вегетаріанкою.

Ольга Глушко називає себе кулінаркою за покликанням. Фото зі сторінки Ольги в інстаграмі

Справа, якою ми зараз займаємося з моїм чоловіком, якраз і поєднала все, що для мене важливе: любов до природи, розробка нових рецептур, популяризація корисних продуктів.

Ми переїхали в село Верхня Озеряна у 2020 році. У Максима давно була мрія жити ближче до природи, і ковід прискорив рух до цієї мрії. 

У чоловіка був бізнес із виготовлення навісів і тентів для ресторанів. Під час локдауну всі кафе були зачинені, тож ми залишилися без роботи. До того ж, на карантині ми гостро відчули, як нам не подобається жити у квартирі.

На щастя, все склалося, як ми хотіли — ми продали квартиру в Харкові, а натомість Максим знайшов нам гарний будинок у селі за 30 км від Харкова. 

Одразу думали, як будемо заробляти в селі

У нас є така мрія — створити екопоселення. Навіть назву вже придумали —  «Озаріння». Тобто ми не те що хочемо жити автономно від соціуму, ні, а просто прагнемо створювати своє безпечне, екологічне, чисте життя поруч з однодумцями.

І тому для нас дуже важливо було заробляти там, де ми живемо, й оцю економіку будувати з самого початку. Тож коли ми ще перевозили речі, почали думати, як будемо заробляти, живучи в селі. 

Їздити до міста на роботу ми не хотіли. Оскільки в мене вже був досвід та інтерес до кухарства, вирішили, що будемо виготовляти щось смачне та корисне з того, що в нас росте.

Почали з фруктової пастили, бо наш дім стоїть посеред старого саду. Того року, коли ми переїхали, було дуже багато яблук, тож одразу почали готувати яблучну пастилу.

Свято для дітей у селі Верхня Озеряна, яке організували Максим та Ольга. Фото надала Ольга Глушко

У перший рік не знайшли жодного жолудя

Село Верхня Озеряна з трьох боків оточене лісом, де росте багато дубів. І ось ми пішли туди прогулятись, бо Максим мріяв приготувати каву з жолудів — колись його пригостили такою, і йому тоді дуже той напій сподобався: і смак, і навіть тонізуючий ефект.

Але того року ми жодного жолудя не знайшли. Пізніше дізналися, що дуб, виявляється, плодоносить не щороку — це залежить від того, яка була зима, чи було достатньо вологи тощо.

Уже наступного 2021 року ми назбирали восени трохи жолудів. Спробували приготувати з них каву, як ми це собі уявляли.

Максим та Ольга тримають у долонях щойно зібрані жолуді — основу їхнього родинного бізнесу. Фото: ШоТам

Першу «ЖоКаву» пити було неможливо 

І я, і Максим свого часу були затятими кавоманами. Хоч обоє відмовилися від кави, але дуже хотіли знайти їй якусь заміну. Першої спроби нам не сподобався ні смак, ні аромат — надто гірке, терпке і зовсім не схоже на каву. Я пам’ятаю, як сказала Максимові, що це дурня, нічого не вийде. Але він наполіг, аби ми продовжили експерименти. 

Десь місяців за три спроб з різними методами смаження та приготування ми вийшли на смак, який нам обом сподобався. Потім пригостили друзів — їм теж зайшло. Хтось сказав, що залюбки купував би таку.

Ми почали заготовляти жолуді та переробляти їх уже для продажу. Свій продукт назвали «ЖоКава» від двох слів — «жолуді» та «кава». 

Максим Чукалін та Ольга Глушко смакують свіжозаварену каву з жолудів. Фото: ШоТам

Звісно, у нас є свої виробничі секрети, які ми не розповсюджуємо — це й нюанси сушіння, підготовки, і які жолуді треба брати, бо не всі підходять для приготування напою.

Смажені жолуді пахнуть кондитеркою

«ЖоКава» — це напій з жолудів, який за смаком дуже схожий на каву, але з такими ніжними нотками печива й горішків. Коли ми смажимо жолуді, то навколо пахне, наче ти в кондитерському магазині. З 1 кг жолудів виходить десь 250 г «ЖоКави».

Це не просто заміна кави — «ЖоКава» смакуватиме й тим, хто каву ніколи не любив. І ще це корисний напій — для нас дуже важливо, аби те, що ми виробляємо, приносило користь людям.

Смак та ефект від кави з жолудів залежить від способу заварювання. Якщо просто окропом залити, як чай, то тонізуючого ефекту не буде, а якщо зварити в турці чи витримати в термосі, то буде легкий збадьорливий ефект і насиченіший смак.

У нас з’явилися постійні замовники, ми продавали нашу каву з жолудів у крафтових крамничках друзів у Харкові.

Постійні клієнти роз’їхались, і ми знайшли нових через OLX

З початком повномасштабного вторгнення більшість наших клієнтів залишили Харків через постійні обстріли. Багато друзів і знайомих виїхали за кордон. Ми ж нікуди не хотіли їхати зі свого дому, але нам треба було думати, як утримати бізнес і знайти клієнтів для свого продукту. У нас є сторінка в інстаграмі, але звідти було небагато замовлень.

Максим уже років 10 як зареєстрований на OLX — ми там час від часу щось для себе купували, щось продавали зі своїх речей. Тож ми вирішили придбати бізнес-акаунт на OLX і просувати «ЖоКаву» там.

Бізнес-акаунт дозволяє піднімати наші товари в рейтингу та пошуку. Тепер наша сторінка виглядає більш вагомо — це наче такий онлайн-магазин.

«ЖоКава» у фірмовому пакованні тепер продається на OLX. Фото Ольги Глушко

Коли ми розмістили «ЖоКаву» на OLX, нам почали надходити замовлення з інших міст і містечок України — не лише з Харківщини.

Ракети летять, а ми саджаємо дуби

Ми не лише збираємо плоди дубів — ми хочемо дбати про те, аби цих чудових дерев (і не лише цих) ставало в Україні все більше.

Ми почали висаджувати дерева, ще коли жили в Харкові, — це було таке наше хобі. Збиралися з нашими друзями та небайдужими харків’янами й садили дерева понад річками, аби сповільнити їхнє пересихання, чи десь у посадках, де бачили «залисини». 

Коли ми оселились у Верхній Озеряні, то облаштували свій власний розплідник для саджанців, щоб садити дерева і для власного саду, і навколо. Коли почалося вторгнення, ми не перестали цього робити.

Було таке, що над нами ракети летять, а ми саджаємо дерева — бо вже люди зібралися заради цього, бо їм і нам це важливо.

Коли ми збираємо жолуді в лісі, частину закопуємо на узліссі чи на тих ділянках, де була вирубка, аби там росли нові дубки.

Максим Чукалін та Ольга Глушко висаджують жолуді в селі Верхня Озеряна. Фото: ШоТам

Будемо будувати цех для виробництва кави з жолудів

За два роки обсяги виробництва «ЖоКави» виросли увосьмеро. Минулого року ми заготовили близько 800 кг жолудів, і цьогоріч хочемо ще більше, але побачимо, скільки встигнемо зібрати до сильних дощів і морозів. А потім же все це ще треба вчасно посушити й переробити. Чистити жолуді нам допомагають дві родини вимушених переселенців, які через війну приїхали в село.

Подрібнені жолуді на деку. Наступний етап — смаження. Фото: ШоТам

Не всі сорти жолудів підходять для приготування напою, а з тих, які підходять, треба відібрати прілі та червиві. Тож це кропітка ручна робота.

Цього року в Харківській області вродило дуже багато жолудів, тому ми купуємо в місцевих — вони збирають їх у себе на ділянках чи в лісі та здають нам. А перед цим у нашому регіоні був неврожайний рік, і ми купляли жолуді з Карпат.

Ми вже не встигаємо переробляти таку кількість вручну — нам потрібне обладнання. Сподіваємося невдовзі запустити цех з автоматизацією хоча б частини процесів.

Ольга готує улюблену «ЖоКаву» на сухому кокосовому молоці. Фото: ШоТам

Мріємо, що наша кава з жолудів з’являтиметься на кухнях усе більшої кількості українських родин. Бо це цілющий напій — він увібрав силу цього особливого для українців дерева, могутність нашої землі.

Ми з чоловіком віримо, що, живучи в гармонії з природою, виробляючи щось корисне без шкоди для землі, на якій воно виросло, ми робимо наш світ кращим, а людей, які п’ють нашу «ЖоКаву», трошки здоровішими та щасливішими.

Коментарі

Читати далі

Економіка і бізнес

Реальні зарплати українців у 2024 року перевищать довоєнний рівень — звіт НБУ

Опубліковано

Реальні зарплати в Україні мають перевищити довоєнний рівень наприкінці 2024 року та продовжать зростання через конкуренцію серед роботодавців за кваліфікованих працівників.

Про це повідомляється в інфляційному звіті Національного банку України (НБУ).

Що цікавого є у звіті?

За даними НБУ, у другому кварталі 2024 року спостерігалося значне зростання реальних зарплат — у середньому на 17,6%, а номінальних — на 22,1%. Утім, у третьому кварталі динаміка дещо сповільнилася через посилення інфляційного тиску.

Читати також: Як голова Берестинської громади зробила революцію комунальних служб (ВІДЕО)

Також в НБУ повідомили про ріст вакансі:

«Кількість вакансій сягнула найвищого показника з моменту початку повномасштабного вторгнення, причому збільшення відбулося практично у всіх професійних сферах», — зазначається у звіті НБУ.

Очікуване зростання реальних зарплат свідчить про поступове відновлення української економіки та посилення позицій працівників на ринку праці.

Нагадаємо, що Люксембург залучить 50 мільйонів євро на відновлення та розвиток Кривого Рогу: деталі.

Фото: Нацбанк.

Коментарі

Читати далі

Економіка і бізнес

Як голова Берестинської громади зробила революцію комунальних служб (ВІДЕО)

Опубліковано

Світлана Кривенко, яка раніше працювала у «Водоканалі», тепер очолює Берестинську громаду. Її призначення стало важливим кроком для місцевого розвитку, а отримана підтримка вже приносить позитивні зміни для громади!

Як все починалося

Перший рік роботи новоствореної громади був періодом планування і вивчення нагальних проблем. За словами Кривенко, коли були зібрані комунальні підприємства, першочерговим завданням стало створення укріплень та блокпостів у зв’язку з безпековими викликами. Проте брак обладнання значно ускладнював роботу.

Фото: ШоТам

«Наші комунальники не мали навіть базового інструменту, як-от шліфувальні машини та дрилі», — розповідає Світлана Кривенко.

Отримання гранту

Ситуація почала змінюватися завдяки допомоги від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», в рамках якого автопарк комунальних підприємств поповнився самоскидом, двома подрібнювачами деревини та світловою вежею.

Фото: ШоТам

«Подрібнювач деревини став справжньою підтримкою для наших працівників. Його використовують під час обрізання та розпилювання аварійних дерев, що значно зменшує витрати часу та ресурсів», — зазначає очільниця громади. Оброблена деревина надається місцевим мешканцям як тверде паливо.

Детальніше про історію розвитку Берестинської громади дивіться у відео «ШоТам».

Фото: ШоТам.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Руйнують міф про «хату скраю»: як пара з Києва інтегрувалася в життя гуцульської громади

Катерина Светлакова кілька років працювала HR-спеціалісткою в столиці та вивчила, як працюють різні підприємства —...

Культура3 дні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство1 тиждень тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство2 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...