Суспільство
Фізик-ютубер та хімік з Tik-Tok. Шість українських вчителів, які підкорюють соцмережі
Уявіть, що ваша викладачка математики завела акаунт у Tik-Tok та збирає тисячі лайків та коментарів. Не віриться? А українські вчителі ризикнули і почали просувати свої предмети у соціальних мережах. Тепер школярі можуть пройти повний курс фізики за допомогою Youtube, або ж вивчити біологію в реп-форматі. Розповідаємо про шістьох вчителів, які стали блогерами та завойовують нову аудиторію.
1. Фізик, який назбирав понад 44 мільйони переглядів
«Я закоханий у свою роботу, і діти це бачать. Хіба це можливо приховати?», – розповідає вчитель Рішельєвського ліцею Одеси Павло Віктор. Чоловік створив свій Youtube-канал 10 років тому, аби допомогти учням, які захворіли, наздогнати програму та підготуватися до контрольних робіт.
Тоді фізик і не здогадувався, що його відео переглядатимуть сотні тисяч людей з різних куточків планети. Наразі на його каналі 825 тисяч підписників та понад 700 уроків, які за весь час назбирали майже 45 мільйонів переглядів.
Новий пік популярності канал Павла Віктора отримав після початку пандемії коронавірусу та переходу шкіл на дистанційний формат навчання. Тоді кабінет фізики у Рішельєвському ліцеї обладнали камерами для прямих ефірів, а кількість підписників та переглядів знову почала зростати.
Читайте також: Створила сайт у 60 років! Як бабуся в Івано-Франківську робить з пенсіонерів фрілансерів
2. Математичка-блогерка із сотнями тисяч лайків
Дробово-раціональні рівняння у Tik-Tok? Для Наталії Венгрин з Волинської області в цьому немає нічого дивного. Вона викладає математику у старших класах Нововолинської школи. Про запис власних уроків вчителька мріяла вже давно, а в червні нарешті опублікувала перший урок.
А ще Наталія активно комунікує з аудиторією, враховує побажання своїх глядачів та записує уроки на прохання підписників. У коментарях до її відео – слова вдячності та купа прохань на кшталт «Запишіть, будь ласка, більше уроків для 5 класу» чи «Покажіть, як правильно вирішити ось таку задачу».
«Я ділюся власним досвідом, аби допомогти: учням – легше та швидше засвоїти математику, батькам – мати можливість допомогти дітям. Головне завдання моєї роботи – передати знання, які у мене накопичилися, людям, які дійсно цього потребують і хочуть досягти успіху в житті», – пояснює Наталія.
Наразі за вчителькою математики в Tik-Tok слідкують майже 75 тисяч людей. Її відео назбирали понад 375 тисяч уподобань, і ця цифра постійно зростає. І це ще не все! Викладачка поступово завойовує й Youtube. За її каналом наразі слідкують 5 тисяч підписників.
3. Вчителька біології, яка не соромиться зачитати реп
Торік реп від сільської вчительки біології Олени Халепи облетів чи не всі соцмережі. Під музику американського гурту The Offspring викладачка «зачитала» лекцію про особливості грибів та зібрала тисячі переглядів. Однак на цьому Олена не зупинилася та продовжує записувати нові випуски для школярів.
«Це біологічний, навчальний, літературний та творчий канал. Весь контент авторський. Я сільська вчителька біології, і моя мрія – мотивувати учнів вивчати біологію весело, легко та доступно», – розповідає біологиня на своєму Youtube-каналі.
Загальна кількість переглядів на каналі «Руда біологія» наближається до 500 тисяч, а Олена Халепа й сьогодні у веселому та подекуди жартівливому форматі розповідає дітям про еволюцію, фотосинтез та першоцвіти.
Читайте також: Про кіз, трактори і городи: вісім українських сільських блогерів
4. «Тигролови» за 5 хвилин. Амбасадорка української в Youtube
«Полегшую твоє життя та закохую в українську», – так пише про себе вчителька-репетиторка Ольга Кулікова. На своєму Youtube-каналі вона переказує літературні твори зі шкільної програми та ділиться порадами, як швидко підготуватися до ЗНО.
Завдяки контенту Ольги основний сюжет «Чорної ради» Пантелеймона Куліша можна опанували всього за 7 хвилин, а для того, аби освіжити в пам’яті «Тигроловів» Івана Багряного, вистачить не більш як 5 хвилин.
Спочатку викладачка зосереджувалася виключно на переказі шкільної програми, однак протягом останнього року Ольга почала допомагати школярам із підготовкою до ЗНО. Відео на її каналі переглянули майже 500 тисяч разів, а сама репетиторка називає себе амбасадоркою української мови.
5. Лайфхаки для освітян та колаборація вчителів-блогерів
Оксана Хомич – вчителька початкових класів у Новопечерській школі Києва. На своєму Youtube-каналі Ukrainian Teacher вона ділиться порадами із колегами, розповідає про критичне мислення та спілкується з іншими викладачами.
Блогерка переконує, що її хобі може зацікавити не лише освітян, а й дітей та їхніх батьків. Відео Оксани вже перетнули позначку в 400 тисяч переглядів, а сама вчителька почала влаштовувати інтерв’ю з іншими викладачами. Одна з гостей – біологиня Олена Халепа.
Читайте також: Мрія стати блогером: Айфон 12 та інші інструменти для початківців у сфері блогінгу
6. Хімік, який завоювує Tik-Tok за допомогою експериментів
Доцент Національного фармацевтичного університету Володимир Грудько увірвався в Tik-Tok із дослідами над напоями з полиць супермаркетів. Він проводить експерименти з барвниками та порівнює результати із інформацією, яку на етикетках вказують виробники. І все заради однієї мети – популяризувати хімію та рідний університет.
Створити сторінку в новій соцмережі досліднику порадила аспірантка. Спочатку аудиторію намагалися зацікавити роликами з хімічними реакціями, але справжня популярність прийшла після перших експериментів із газованими напоями.
За сторінкою Володимира Грудька стежать майже 100 тисяч людей, а публікації вже назбирали понад пів мільйона лайків. Утім не всі відео потрапляють до рекомендацій. Так «тік-ток» про барвники для крашанок зібрав приблизно 7 тисяч переглядів, а більш свіже відео про холодний чай подивилися 475 тисяч разів.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
