

Суспільство
Фільм про українського музиканта, який грав під час Революції Гідності, вийшов онлайн
Документальна стрічка режисерки Єлизавети Сміт «Цимбаліст Петро» про молодого музиканта-віртуоза Петра Сказківа з карпатського селища Ворохта, який взимку 2013-го приїжджає до Києва на Революцію Гідності грати на барикадах, вийшов онлайн.
Про вихід стрічки “Цимбаліст Петро” онлайн повідомляє Держкіно.
Взимку 2013-го року талановитий цимбаліст Петро Сказків приїжджає з Карпат до Києва на Революцію Гідності – грати на барикадах й спілкуватися з демонстрантами. Зіткнення із силовиками стають дедалі жорсткішими й Петру доводиться замінити цимбали на шолом та бронежилет. Повернувшись додому, він усвідомлює, що не може сидіти склавши руки та їде грати свою музику для людей у щойно звільнених від окупації містах.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Робота над картиною проходила у Ворохті, Тернополі, Слов’янську, Краматорську та в Києві, під час Євромайдану. Сценарій до фільму написали Єлизавета Сміт та Максим Наконечний, композитор – Петро Сказків, продюсери – Олена Яковицька та Максим Наконечний (кінокомпанія TABOR Production).
Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.
Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.
Головне фото: cinema.in.ua.

Суспільство

У Львові показали, яким буде перший транспортний хаб на перехресті вулиць Степана Бандери – Генерала Чупринки.
Візуалізацію оприлюднив у фейсбуці директор проєктного інституту Олег Шмід.
За його словами, хаб планують організують так, щоб там було зручно пересідати з одного виду громадського транспорту на інший, зокрема з громадського транспорту на екологічний індивідуальний транспорт.

Як пише tvoemisto.tv, на зупинці облаштують прокатні станції, аби скористатись велосипедом чи електросамокатом. У межах проєкту по краях будуть велосмуги, передбачили також слоти для паркування авто. Хаб поєднає різні види транспорту.

Сам проєкт має бути мінімалістичним, у стилі павільйону.
Роботи планують завершити до кінця цього року.
Читайте також: “Нашу професію дуже недооцінюють”. Як медичні сестри борються за право бути почутими
Наголошується, що мобільні хаби сприяють розвитку міської мобільності.
Нагадаємо, показали український електричний річковий трамвайчик «Фарад» на ходу.
Як ми повідомляли раніше, в Україні презентували єдиний проїзний е-квиток: Маріуполь підключать першим.
Усі фото: facebook.com/oleh.shmid.
Суспільство

Волонтери із організації «Києве, мий» очистили від графіті Будинок художника на Львівській площі у столиці.
Відео оприлюднили на своїй сторінці у фейсбуці.
Нова акція
Як пише Вечірній Київ, киян закликають прийти цієї суботи, 17 квітня на толоку в столичний Ботанічний сад.
Читайте також: У Києві проведуть антисміттєвий забіг No Waste Run
Громадська ініціатива «Києве, мий» проведе акцію прибирання у Ботанічному саду імені Фоміна біля станції метро «Університет».

Організатори планують прибрати сміття, очистити мийкою високого тиску ставок та наповнити його чистою водою.
Читайте також: ЖЕК у смартфоні: як діджитал-платформа вирішує побутові проблеми українців
Також – прибрати доріжки та відновити їхнє покриття, очистити водостоки від листя, сміття та ґрунту та пофарбувати лавки та урни.
Для реєстрації треба перейти за посиланням. Учасників просять приходити в одязі та взутті, які не шкода зіпсувати, а також мати з собою гумові рукавиці та сміттєві мішки. І, звичайно, захисну маску.

«Наш улюблений ботсад після зими знаходиться у занедбаному стані, а ставок майже зник. Зберімось разом та позбудемось цього бардака!», – закликали організатори акції.
Нагадаємо, на озері Вирлиця у Києві влаштували толоку і очистили береги від сміття.
Також на Львівщині волонтери прибрали парк від сміття і висадили дерева.
Окрім того, у Києві проведуть антисміттєвий забіг No Waste Run.
Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі містяни спільно з фондом «Совушка» облаштували операційну в дитячій лікарні.
Усі фото: facebook.com/razvelibardak.
Суспільство

Давні артефакти, яким не менш як 5 тисяч років, виявили археологи у розкопаній у полі кам’яній гробниці на Тернопільщині.
Про це пише Укрінформ з посиланням на директора Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, археолога Марину Ягодинську.
За її словами, знахідка вражаюча, збереглася у досить доброму стані.
Які артефакти знайшли?
Гробниця мегалітична, тобто, складена із кам’яних брил, вирубаних із місцевого червоного каменю. Її дно теж було із каменю. Час виготовлення такої кам’яної скрині-могильника – III тисячоліття до нашої ери.
Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»
Усередині археологи побачили три людські скелети і яскраві зразки існуючої у той час культури кулястих амфор. Це – 11 різновеликих, від мініатюрних до 5-літрових, глиняних горщиків – амфор, дві добре загострені крем’яні сокирки та долото.

Скелети належать дорослим особам. На поясі одного із них збереглася кістяна пряжка, також виявлено підвіску із тваринного ікла і шило.
Поруч із скелетами лежав череп тварини – чи то кабанчика, чи свині, явна ознака певного поховального ритуалу.
Археолог зазначила, що на Тернопільщині у різні часи подібні гробниці вдалося розкопати на околицях сіл Лучка, Ворвулинці, Улашківці.
Як досліджуватимуть?
Наразі розпочинається етап докладного дослідження артефактів. Крім тернопільських археологів, їх вивчатимуть і антропологи, фахівці відділу біоархеології Інституту археології НАН України.
Читайте також: На Буковині виявили зуб мамонта, якому 300 тисяч років
Передбачається, що гробницю та виявлені зразки культури кулястих амфор передадуть у фонд Національного заповідника «Замки Тернопілля», де після певних технічних та організаційних заходів їх виставлять на огляд відвідувачів.
Знахідку виявили випадково, під час весняно-польових робіт. У полі трактор зачепив і проламав кам’яну брилу, під якою був отвір.
Довідка
Культура кулястих амфор ( III тис. до н. е.), поховання якої здійснювали у мегалітичних (складених з великих брил) гробницях, найбільш досліджена на Заході України. Також представники цієї культури заселили як Правобережжя, так і частково лівий берег Дніпра, поширювалася вона і на терени Молдови, Польщі, Північної Німеччини.
Свою назву культура дістала за характерними формами посуду — кулястими амфорами з невеликими вушками на плічках.
Читайте також: Якщо вдома не сидиться. ТОП-12 віртуальних екскурсій Україною
У матеріалах культури показовими є артефакти з кераміки, кременю, кістки та бурштину. Кам’яні скрині були сімейними склепами багаторазового використання.
Нагадаємо, у Меджибожі створили «Живу археологічну лабораторію» для туристів.
Як ми повідомляли раніше, у Рівному відреставрували меч XI століття.
Фото: Марина Ягодинська.