Суспільство
Фейкові розіграші та вакансії в соцмережах: як шахраї видають себе за відомі бренди й дурять українців
«Я побачила це оголошення в нашому місцевому телеграм-каналі. Це хороший канал — там і про українські свята публікують, і скільки ракет збили за ніч. І там були ці подарункові сертифікати нібито від “Аврори”. Я дуже зраділа, бо якраз свята йшли», — розповідає пані Антоніна з Прилук.
Наприкінці минулого року вона мало не піймалась на гачок шахраїв, які пропонували отримати сертифікати на придбання товарів у відомій українській мережі мультимаркетів.
Жінка вже почала було заповнювати анкету, але її насторожив пункт про інформацію щодо банківської картки, тож вона вчасно зупинилась.
Першокурсниця Яна з Кременчука шукала підробіток. У вайбері отримала повідомлення від відомого магазину з пропозицією пакувати вдома подарункові набори. На аватарці — добре знайоме їй лого, повідомлення теж написане у фірмовому стилі компанії.
За першу посилку з косметикою Яну попросили перерахувати заставу в розмірі тисячі гривень — буцімто «компанія має убезпечити себе від недобросовісних працівників». Дівчина легко погодилась, бо вже порахувала, що зароблятиме по 2 тисячі на день, збираючи подарункові бокси для улюбленого магазину.
Ні посилки, ні своєї «застави» назад Яна не отримала.
Маскуючись під відомі бренди, шахраї видурюють в українців гроші та особисті дані. Як не потрапити в їхні пастки, розкаже ШоТам.
У брендів крадуть аватарки, а в людей — гроші
Одна з найпопулярніших схем онлайн-шахраїв — це створення сторінки в соцмережах або й цілого сайту, який максимально копіює офіційні ресурси популярного бренду. Рівень маскування залежить від рівня майстерності злочинців: хтось просто ставить аватарку з впізнаваним лого і в переписках видає себе за співробітника цієї компанії, а хтось створює цілий сайт у фірмовому стилі бренду, а додатково ще один, що імітує онлайн-банкінг.
Ось як все влаштовано: вам надходить повідомлення про виграш, але щоб отримати подарунок, треба пройти авторизацію за посиланням, а там на довірливого користувача чекає пастка, замаскована під сайт улюбленого магазину.
Коли це повідомлення, написане з трьома помилками на одне речення, запідозрити, що це не ваш улюблений бренд, легко. Та коли ви отримуєте листа, написаного не лише грамотно, але й у фірмовому стилі спілкування компанії, а потім ще й потрапляєте на сайт-клон, шанси шахраїв зростають в рази.
З масовим використанням своїх назв і лого онлайн-шахраями зіштовхнулися «Аврора», ROZETKA та «Епіцентр». «Аврора» навіть запустила просвітницьку кампанію «Не ведись на фейки», аби застерегти українців від участі у «розіграшах» та від фейкових вакансій.
ШоТам поспілкувалися з представниками мережі мультимаркетів, аби разом розібрати найпопулярніші шахрайські схеми з фейковими приманками від «Аврори»: призами, подарунковими сертифікатами і… роботою.
«Робіцянки», на які повелись навіть деякі працівники «Аврори»
«Робіцянками» (від слів «робота» й «обіцянка») називають шахрайські схеми, у яких приманкою є робота — зазвичай легка, не вимагає кваліфікації, але високооплачувана.
Ось два популярні сценарії з робіцянками:
1. «гроші за лайки». Зловмисники надсилають повідомлення з пропозицією підробітку прямо з телефона: треба ставити лайки товарам, писати коментарі-відгуки. За перші вподобайки шахраї навіть можуть виплатити якусь символічну суму. А далі вам пропонують уже складніше завдання — треба викупити конкретні товари нібито для верифікації відгуку. При цьому зловмисники обіцяють, що людина одразу отримає назад свої кошти та ще й гарний відсоток зверху. Після оплати «роботодавці» зникають, а людина виявляє, що оплатила товар зовсім не на офіційному сайті бренду, а на його імітації;
2. «пакуй бокси і гроші». Шахраї видають себе за представників бренду, кажуть, що шукають людей, які будуть у себе вдома пакувати подарункові набори з надісланої магазином продукції. Оплату зазвичай пропонують чималу — наприклад, 2 тисячі гривень за 10 складених боксів. Далі є два варіанти розвитку подій: аби отримати першу партію продукції, треба скинути заставу або відкрити рахунок на певному сайті нібито для нарахування зарплати чи внутрішніх бонусів. Сайт цей, звісно ж, фішинговий, тобто створений для заволодівання інформацією, необхідною для доступу до ваших банківських рахунків.
Ось ця шахрайська схема з пакуванням товарів на дому, на жаль, дуже часто спрацьовує. Багато людей шукають роботу чи додатковий підробіток, і хто б не хотів отримати 2 тисячі гривень, зібравши 10 коробочок з косметикою?
«Навіть деякі наші працівники, які теж отримували такі повідомлення, зацікавились цією “роботою”. На щастя, всі вони звернулись по уточнення деталей до менеджерів та вчасно зрозуміли, що це фейк. У нас не було і немає формату роботи на дому», — розповідає керівниця HC-маркетингу мережі «Аврора» Юлія Стороженко.
Які червоні прапорці мають насторожити вас у повідомленнях з пропозиціями роботи від відомого бренду?
- Граматичні помилки чи ознаки того, що повідомлення перекладене українською мовою через онлайн-перекладач.
- Нереалістична оплата. 2 тисячі гривень за роботу, яка займає пів години та з якою впоралася б і дитина? Звучить спокусливо, але надто фантастично.
- «Рекрутер» говорить лише про ваші майбутні вигоди та заробіток, не занурюючись у специфіку самої роботи, зовсім не цікавиться вашим досвідом і навичками.
- Порожній профіль «рекрутера». Якщо на ньому є фото — перевірте його через пошук за зображенням у Google.
- Необхідність вносити передоплату для працевлаштування — нібито за надані матеріали чи першу доставку продукції, майбутнє навчання тощо.
«Ви виграли автомобіль! Завершіть реєстрацію…»
Або смартфон. Або телевізор. Зрідка повідомляють і про виграш чогось менш коштовного — електрочайника чи праски.
Реєстрація полягає у введенні особистих фінансово чутливих даних (номеру банківської карти, терміну її дії та CVV) за вказаним посиланням. Посилання, звісно ж, фішингове, тобто всі введені дані потрапляють до шахраїв, які розробили цю пастку.
Інший варіант — щасливого переможця просять внести певну суму коштів на оформлення документів, оподаткування чи як гарантію участі в публічній церемонії вручення.
«Випадки спекулювання на назві бренду були й раніше, але у 2024 році ситуація набула загрозливих масштабів. Ми почали отримувати чимало дзвінків від людей про розіграші та подарунки нібито від “Аврори”. Помітили, що інтенсивність розсилок про виграні подарунки зростає перед святами: день Миколая, Новий рік, день Валентина. Логіка шахраїв зрозуміла — у цей час бренди дійсно часто влаштовують розіграші та акції», — каже керівниця контакт-центру мережі «Аврора» Юлія Приліпко.
Червоний прапорець — вас підштовхують до швидких дій: «переходьте зараз», «зареєструватися треба протягом 15 хвилин» тощо.
Ну і якщо за свій приз від відомого бренду чи компанії вам треба заплатити будь-яку суму грошей під будь-яким приводом — навіть не сумнівайтеся, це шахраї.
Фейкові подарункові сертифікати
Ще один варіант шахрайської щедрості, а насправді вигадливості — подарункові сертифікати на придбання товарів улюбленого бренду чи магазину.
Одразу в кількох локальних телеграм-каналах підписникам пропонували отримати сертифікати нібито від мережі «Аврора» номіналом в 500, 1000 та 2000 гривень.
Для цього варто лише перейти за вказаним посиланням. Те, що цей лінк вестиме на фішинговий ресурс, легко здогадатися, поглянувши на написання в ньому назви бренду у ньому — «abpopa».
«Що нас особливо тривожить — ми отримали скрини розміщення таких оголошень у популярних телеграм-каналах. Це вже не канали-одноденки, спеціально створені під розсилання фейків, а публікації в пабліках із сотнями тисяч підписників. Часто це пабліки та канали, орієнтовані на людей старшого віку», — розповідають представники мережі «Аврора».
Як перевірити повідомлення про виграш призу чи сертифікату?
1. Перевірте, чи є інформація про цей конкурс, розіграш або акцію на офіційному сайті компанії. Не переходьте за посиланням, наданим у повідомленні, навіть якщо там вказано, що воно веде на офіційний сайт. Натомість самостійно знайдіть сайт компанії через пошук у Google.
Упевніться, що сайт не фейковий — уважно подивіться на URL-адресу: чи є помилки в написанні назви бренду, використання цифр замість літер, змішування літер з різних алфавітів. Це перша ознака шахрайського сайту-клона.
SSL-сертифікат. У тому ж рядку поруч з адресою сайту ви знайдете символ у вигляді «замочка». Якщо він закритий — сайт безпечний. Але інколи навіть відомі бренди забувають про активацію цього сертифіката, тож шукайте додаткові ознаки — чи є контактна інформація, чи заповнені всі розділи.
Якщо компанія дійсно проводить розіграш чи роздає подарункові сертифікати, на офіційному ресурсі обов’язково буде інформація про це.
2. Припустімо, інформація про розіграш на офіційному сайті теж є. Уважно прочитайте умови — чи збігаються вони з тими, які вам описали в повідомленні?
3. Подзвоніть на гарячу лінію компанії та поцікавтесь, чи бренд зараз проводить якісь розіграші та які саме.
«Ми ніколи не пропонуємо робити грошові перекази за участь у конкурсах чи надавати дані банківських карток для отримання подарунків. Усі наші конкурси та розіграші завжди прозорі й не мають жодних додаткових умов, окрім тих, які ми публікуємо на сайті avrora.ua та на офіційних сторінках @avrora.multimarket у соцмережах», — наголошує керівниця відділу маркетингових комунікацій мережі «Аврора» Уляна Шевченко.
«Аврорівці» запустили в соцмережах інформаційно-просвітницьку кампанію «Не ведись на фейки». Вона покликана підвищити обізнаність українців про шахрайські схеми, а для наглядного прикладу використані прості меседжі й найпопулярніші фейки.
Як допомогти в боротьбі з шахраями?
Зробіть скриншот підозрілого повідомлення чи публікації. Ця інформація допоможе фахівцям швидше відстежити зловмисників. Крім цього, поділіться інформацією про виявлений вами фейк з друзями та близькими, аби застерегти їх від потрапляння в подібні пастки.
Надішліть звернення про виявлене онлайн-шахрайство разом зі зробленим скриншотом до кіберполіції — зробити це можна за посиланням на Департамент Кіберполіції.
При виявленні фейкових акаунтів, які маскуються під «Аврору», повідомте про це за гарячою лінією компанії за номером: 0 800 300 066.
Будьте пильними та навчіть цьому ваших близьких!
Коли ця дівчина говорить про Україну та свою роботу, її очі горять. У неї немає українського коріння, та є любов до країни з першого погляду. 23-річна американка Сара Слімп приїхала з Вашингтону, щоб підтримати нашу країну під час війни.
Зараз дівчина — менеджерка з розвитку партнерств благодійного фонду «Голоси дітей»: вона комунікує з міжнародними донорами та партнерами, аби збирати кошти на психологічну реабілітацію дітей. Адже росіяни примусово перевезли на інші території або депортували з України майже 20 тисяч дітей, і це лише відомі дані. Свою історію Сара розповіла для ШоТам.
Любов, що почалася з Андріївської церкви та липи Петра Могили
Перед повномасштабним вторгненням я була в Україні двічі та маю тривалу історію любові до неї — мій батько працював тут, коли я ще була дитиною.
Україна, гадаю, була найцікавішим місцем, яке він відвідував. І я, і мій брат завжди любили його поїздки, фото й відео, які він надсилав, тож ми закохалися в Україну та хотіли дізнатися більше. Так ми вперше приїхали сюди до тата у 2015 році.
Тоді мене вразила архітектура Києва та розуміння, наскільки країна має глибоку історію. Ми приїхали до церкви святого Андрія, і там було дерево в парку — це одне з найстаріших дерев в Україні. Я думала: «О Боже, в них така історія, така культура, вона так відрізняється від Америки!». Я була вражена. Українці гостинні, добрі та відкриті, діляться культурою, їжею. Це було щось, чого я не бачу в нас.
Перша моя поїздка тривала тиждень, згодом я повернулася ще на місяць. Коли мені було 17, поїхала в літній табір на Миколаївщину, на берег Чорного моря. Туди з’їхались діти з прифронтових територій — майже мої однолітки, які пережили травматичний досвід війни.
Я стежила за російською агресією в Україні з 2014 бодай через те, що тут був тато. Багато моїх ровесників не знали, що відбувається, тож я почувалась щасливою, що могла зустріти українських дітей — зробила про них фотопроєкт і презентувала його потім у Вашингтоні.
Читайте також: У США випустили ілюстровану книгу з цитатами понад ста українських дітей про війну
Тато бачив у мені пристрасть та іскру
Коли почалось повномасштабне вторгнення, я не могла залишатися осторонь. У липні 2022 року приїхала в Україну на два місяці, щоб надавати якусь гуманітарну допомогу.
Тут я почувалася на своєму місці, тож сказала татові, що планую переїхати сюди після навчання. Батьки підтримали це рішення — вони завжди казали нам з братом, що ми маємо мандрувати так багато, як тільки можемо. У 2022 році зі мною в Україну щоразу приїздив тато. Думаю, він бачив цю пристрасть, іскру в мені. Звісно, мої мама з татом переживають, як і всі батьки, але підтримують, і я дуже щаслива.
Потім я повернулася до США, щоб закінчити останній рік у коледжі, вивчала політичну економіку з міжнародної перспективи та французьку. У 2023 році, через кілька місяців після випуску, остаточно переїхала до української столиці й живу тут уже півтора роки.
Коли переїхала, знала «привіт», «будь ласка» й «дякую»
Тоді в благодійному фонді «Голоси дітей» саме шукали англомовних працівників для співпраці з донорами. Фонд займається психологічною допомогою дітям з досвідом і травмами війни. Я почала тут працювати, бо діти — це майбутнє, і вони абсолютно невинні. Хочу зробити свій внесок — поділитися з міжнародними донорами їхніми вражаючими історіями стійкості.
Пригадую, як у червні 2024 року провела у Львові день з хлопцем з Харківщини, що пережив викрадення й депортацію. Він кілька разів намагався втекти від росіян, на четвертий раз його затримали на кордоні, а потім катували. Але він залишився стійким. Це було вражаюче — це був мій перший досвід такої взаємодії. Тоді я прийшла на залізничну станцію, дуже нервувала, тому що є мовний бар’єр, а я маю були чутливою, але не надто. І… він прийшов, намагався взяти мою сумку. Я кажу: «Ні-ні, все окей, можу нести її». Він почав сперечатися: «Ні, я понесу — я джентльмен!» і поклав її в машину.
Ми не говорили про його історію. У певний момент він повернувся до мене: «Ти знаєш, що зі мною відбулося?». Сказала, що трохи знаю, і якщо він хоче розказати більше, то ласкаво прошу, а якщо ні, щоб не почувався зобов’язаним. І він почав говорити про це, про родину, про Україну, як він її любить. Завжди ношу цю історію з собою — це щось, що складно оформити в слова, бо воно має надто велике значення.
Того дня ми з ним бавились і бігали біля Оперного театру, і мовний бар’єр не був перешкодою — допомагали ламана англійська, ламана українська та гугл-перекладач.
Коли я переїхала, знала «привіт», «будь ласка», «дякую» і багато жестів, вказівок, знаків. Спершу спілкуватися було складно, але тут усі добрі, і я жодного разу не почувалася збентеженою, якщо виникав мовний бар’єр.
Казала: «Я дуже перепрошую — будь ласка, говоріть англійською», і мені відповідали: «Ооо, окей!». Більшість людей мого віку тут говорять англійською, ну й завжди можна перекласти, якщо чогось не розумієш.
Я адаптувалася в Києві доволі швидко. Спочатку була зосереджена виключно на роботі, тож за побутові питання та мовний бар’єр не переймалася. Українську мову почала вивчати з вчителем і стала почуватися більш впевнено — зараз можу частково розуміти її на слух, але сама ще говорю мало.
Взаємодія з іншими людьми, які вірять у мене та мою роботу, додають впевненості, допомагають соціалізуватися — своєрідний англомовний клуб. Я відвідую події в «Американському домі», що є частиною консульства. Там зустріла багато нових друзів — ми граємо у волейбол щонеділі. Я почала відчувати, що знайшла спільноту. Пишаюся собою і щаслива, що працюю тут.
Подібний досвід — як фактор зцілення
Фонд, у якому я працюю, прагне максимально пом’якшити недитячий досвід українських дітей, які постраждали від війни. Команди психологів працюють з родинами офлайн в осередках по країні та онлайн.
Ми спілкуємося з багатьма родинами, які зіштовхнулися зі значними травмами, з родинами військовослужбовців, в’язнів війни, загиблих або зниклих безвісти. Коли вони зустрічаються з іншими людьми з таким самим досвідом, думаю, відчувають цю силу та стійкість — як ми кажемо, можуть «поповнити свої ресурси».
Це якраз одне з моїх завдань — аби у фонду були ресурси на допомогу дітям. Окрім великих іноземних донорів, я працюю з індивідуальними благодійниками з усього світу — багато підтримки надходить із США, Франції, Німеччини, Сполученого Королівства.
Дехто допомагає креативно: наприклад, велосипедисти, збираючи кошти для «Голосів», подолали шлях від Британії до українського кордону.
Півтора року в країні, що воює, змінили мене
Навесні 2024 наша команда поїхала до США — ми брали участь у конференціях, обговорювали можливі партнерства, просували інтереси українських дітей, постраждалих від війни. Чи готові там люди чути й сприймати ці історії? Думаю, що інколи.
На початку війни, коли про це говорили всюди, було складно заперечити реальну історію, та тепер, коли я приїжджала додому, зіштовхнулася з багатьма дивними питаннями. Дехто казав, мовляв, чув, що дітей викрадають, але не думаю, що це правда — я сказала, що особисто зустрічала двох дітей, яких викрали та повернули. Вони не можуть заперечити, коли розповідаєш про власний досвід. Тому я хочу розповідати історії цих дітей, бути їхньою зв’язківицею.
Тим, хто вірить у російську пропаганду, кажу: «Приїдьте сюди, поживіть зі мною тиждень, і ви побачите все самі».
Коли я їхала в Україну, то припускала, що залишуся в Києві на рік, та восени вже буде два. Півтора року життя в країні, що воює, змінили мене — тим паче, я сюди приїхала майже дитиною. Відчуваю, що виросла, і думаю, що це через людей, з якими працюю, спільноту, яку тут знайшла, й також Україну. Я зустрічала так багато неймовірних українців, чула так багато історій стійкості родин та бійців на передовій. Відчуваю це тепло й почуваюся фантастично від роботи в організації, яка може допомогти дітям повернути їхнє дитинство.
Чимало дітей-учасників табору, з якими я познайомилась у свої 17, зараз досі перебувають у російській окупації.
Фото надані Сарою Слімп
Під час поїздки в Київ Франк Вільде скористався послугами Uklon. Берлінський дизайнер, який регулярно підтримує Україну у своєму інстаграмі, дістався до готелю безкоштовно, заспівавши пісню. Цю акцію Uklon просуває у соцмережах з українськими знаменитостями.
Про це розповіли в інстаграмі Uklon.
Безкоштовні поїздки за пісню
В соцмережах Uklon знімають відео зі знаменитостями, які можуть доїхати безкоштовно, заспівавши по дорозі пісню. Таксист та ведучий цієї рубрики — блогер з ніком Ржека. В акції вже взяли участь гурти Ziferblat, Курган і Агрегат, Кажанна та інші.
Про Франка Вільде
Цього разу гостем рубрики став берлінський дизайнер Франк Вільде. У інстаграмі стиліст регулярно згадує Україну та поширює заклики про звільнення окупованих росією територій. У своїх образах Франк часто використовує поєднання кольорів українського прапора. Навіть під час цього візиту в Київ Вільде подорожує з синьо-жовтою валізою.
Читайте також: Українські науковці вирушать у ювілейну антарктичну експедицію
Селфі Франка у ліфті стали фірмовим жестом для підтримки українців. На них Вільде доєднується до акцій Free Azov, одягає вишиванки та просуває автентику України.
Під час поїздки в Uklon Франк розмовляв німецькою, а потім вигадав англійською пісню, яку виконав по дорозі до готелю.
Свою участь у акції Вільде прокоментував:
«Окей, мені потрібно не тільки вчити українську, а й покращувати вокальні навички. Якою ж насолодою була поїздка».
Нагадуємо, що у Нью-Йорку відомі американські актори прочитали історії українців про війну (ФОТО).
Фото: інстаграм Франка Вільде
На станції метро «Теремки» 1 березня відновить роботу другий вихід, який закрили після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Про це повідомили в КП «Київський метрополітен».
Вестибюль № 1 у напрямку ТРЦ «Магелан» тепер працюватиме з 5:47 до 22:22. Другий вестибюль працюватиме без змін: з 5:50 до 22:25.
Читайте також: Відродження Житнього: у Києві презентували проєкт оновлення ринку (ФОТО)
У Київському метрополітені додали, що після оголошення повітряної тривоги всі підземні станції метро цілодобово працюють у режимі укриття. На вхід відкриті всі вестибюлі.
У цьому році в Києві також відкрили другі виходи на стаціях метро «Золоті Ворота» та «Осокорки».
Нагадаємо, що в Києві розробили 10 безбар’єрних маршрутів, найдовший простягається на 21 км.
Фото обкладинки: Вікімедіа
