

Технології
Електронні лікарняні в Україні: коли запустять і скільки можна заощадити
В Україні з 1 квітня запустять електронний лікарняний. За підрахунками Мінсоцполітики, економія коштів від впровадження новації складе від 1 до 4 млрд грн щорічно. Про це повідомив на брифінгу заступник міністра соціальної політики України Олег Коваль, передає Уніан.
“На цьому тижні запускається постанова на узгодження щодо впровадження електронного лікарняного. Мінсоцполітики спільно з Міністерством охорони здоров’я планує запустити з 1 квітня електронні лікарняні”, – сказав Коваль.
Читайте також: МОЗ запускає курси і семінари для лікарів
Зазначається, що це буде перший етап, а основний етап – це повноцінний запуск системи лікарняних, коли лікар буде записувати дані про те, що пацієнт захворів, у систему HELSI.me (сервіс запису до лікарів і збереження медичних даних), яка буде формувати медичний висновок, який буде автоматично вирушати в Пенсійний фонд, до реєстру платників ЄСВ (єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування УНІАН), а далі – до Фонду соціального страхування для нарахувань. Це буде другий етап, який буде запускатися з 1 вересня по всій країні і займе якийсь час.
Чому це важливо?
Запровадження цієї системи дозволить перевіряти правомірність видачі пацієнтам електронних лікарняних і мінімізувати зловживання в цій сфері.
«Ми припинимо цими діями потік виписування за день лікарями 50 лікарняних, оскільки можна буде перевірити всі факти з прив’язкою до прізвища доктора, скільки лікарняних він видав і чи за своїм профілем», – зазначив заступник міністра соцполітики.
Читайте також: Безкоштовні пологи: у МОЗ назвали послуги, за які більше не треба платити
Скільки оформляють “лікарняних”
За даними Коваля, в 2018 році в Україні було оформлено понад 4,3 млн листків непрацездатності, зокрема у зв’язку з вагітністю, в 2019 році – понад 3,9 млн, при цьому бюджет виплат за цією статтею становив 15 млрд грн, тоді як на 2020 рік у бюджеті закладено 17 млрд грн на виплату лікарняних.
Технології

Швеція та Україна співпрацюватимуть у розвитку космічних технологій для оборонних потреб. Українська сторона планує сфокусуватися на збиранні даних із супутників для розвідки.
Про це повідомили в Міноборони.
Дані з космосу, які можуть вберегти життя
Під час зустрічі українська сторона презентувала шведам основні досягнення з цифровізації, серед яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони. Також на переговорах іноземним пертнерам озвучили ключові потреби Сил оборони у сфері військового космосу.
Як зазначив начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко, Україна готова поділитися й власними напрацюваннями, які вона отримала під час бойових дій. Він уточнив, що у секторі військового космосу основним фокусом буде обробка масивів даних, а не масштабування власного обладнання.
Читайте також: Відповідь «Ланцетам»: Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги (ВІДЕО)
«Космос — це важливий простір для наших Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз — пріоритетна для Міністерства оборони», — прокоментувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Голова шведської делегації Ларс Гельмріх сказав, що вони зацівлений у такій співпраці, особливо з урахуванням українського досвіду ведення війни. Він додав, що ця країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема, з нордичними державами, серед яких — Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.
Нагадуємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: АрміяInform
Технології

Міністерство оборони України допустило до експлуатації у Збройних силах вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс «Волиняка». Це багаторазовий гексакоптер, який здатен уражати навіть важкоброньовану техніку ворога.
Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Особливості «Волиняки»
«Волиняка» працює на фронті ще з перших місяців повномасштабного вторгнення. За цей час його бойові модифікації знищили сотні одиниць російської техніки, бліндажів та живої сили. Дрон може діяти в складних погодних умовах, при вітрі, у темну пору доби.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
Комплекс складається з пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і самого гексакоптера, обладнаного шістьма безколекторними двигунами. Апарат розробили для скидання боєприпасів на позиції ворога. Також він може виконувати логістичні завдання, наприклад, доставляти спорядження на передову.
У Міноборони також додали, що нові версії «Волиняки» мають значно покращені характеристики.
Нагадаємо, що Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги, зокрема «Ланцети» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології

Після початку повномасштабного вторгнення в повітрі домінували російські баражуючі боєприпаси «Ланцет». Україна не мала ефективної зброї в цій категорії, однак зараз учасники платформи Brave1 створили низку рішень, які перевершують за характеристиками російські аналоги.
Про це повідомили у Brave1.
Особливості комплексу Bulava
Серед розробок учасників Brave1 є зокрема й ударно-розвідувальний комплекс Bulava, створений компанією DEVIRO. Цей дрон уже активно застосовують на фронті.
Bulava здатен:
- знищувати засоби РЕБ, системи ППО та інші високопріоритетні цілі;
- вражати як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
- передавати відеопідтвердження у реальному часі.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
БпЛА має низку особливостей, які наразі тримають у таємниці з міркувань безпеки. За даними Brave1, нині в Україні виробляють декілька типів баражуючих боєприпасів, які не лише зрівнялися з «Ланцетом», а й значно перевершують його.
Нагадаємо, що в Україні розробили систему навігації для БпЛА, що може працювати без GPS (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1