Суспільство
Документальну спадщину «Бабиного Яру» внесли до Міжнародного реєстру ЮНЕСКО
Документальну спадщину «Бабиного Яру» внесли до реєстру ЮНЕСКО. Біля Символічної синагоги у у Меморіальному центрі в Києві напередодні офіційно вручили сертифікати про внесення.
Про це повідомила Державна архівна служба України.
«Завдяки спільним зусиллям Державної архівної служби України, семи українських архівів, що зберігають оригінали документів про події Голокосту, та Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” Міжнародний консультативний комітет ЮНЕСКО включив “Документальну спадщину “Бабин Яр” до Міжнародного реєстру “Пам’ять світу”», — йдеться у дописі.
Зазначається, що на церемонії був присутній посол Ізраїлю Міхаель Бродський. Також на захід завітали очільник наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр» Натан Щаранський, голова національної архівної служби, представники Міністерства закордонних справ України та дипломатичного корпусу.
Читайте також: «Англійська для ЗСУ». Як викладачка Олена Чекрижова створила проєкт з вивчення англійської серед військових
Про реєстр ЮНЕСКО «Пам’ять світу»
Реєстр ЮНЕСКО «Пам’ять світу» — це міжнародна ініціатива, розпочата у 1992 році. Вона націлена на забезпечення визнання документальної спадщини, що має міжнародне, регіональне та національне значення та є загальним надбанням, яке повинно усіляко оберігатися та захищатися, а також бути доступним всім на постійній основі, без якихось перешкод.
Зокрема, серед інших українських пам’яток до реєстру вже внесено «Зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору» (1912-1947), що зберігається у бібліотеці імені В.І. Вернадського.
Нагадаємо, ЮНЕСКО внесло 20 локацій в Україні до списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.
Фото: скриншот із відео.
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...