Суспільство
Docudays UA оголосив грант на створення документального кіно
В Україні стартував конкурс Civil Pitch 2.0 ― це можливість для режисерів/-ок, правозахисників/-ць і громадських активістів/-ок на створення документального кіно.
Про це ШоТам повідомили організатори конкурсу.
Проєкт Civil Pitch 2.0 триватиме два роки та розпочнеться як конкурс ідей, що згодом трансформується в лабораторію документального кіно. Темою проєкту стане «Кіно, що змінює».
Етапи конкурсу
На першому етапі організатори оберуть дванадцять проєктів, які візьмуть участь у воркшопі під керівництвом міжнародних фахівців і будуть представлені на пітчінгу під час Docudays UA у березні 2022 року.
У результаті пітчингу чотири проєкти-переможці отримають фінансування на виробництво короткометражних документальних фільмів (тривалість 8-15 хвилин) завбільшки 210 тис. гривень, а також менторську підтримку від провідних міжнародних професіоналів. Прем’єра стрічок відбудеться на Docudays UA у 2023 році:
- До 18 лютого 2022 року — конкурс ідей короткометражних документальних фільмів
- 8 березня 2022 року — оголошення фіналістів/-ок.
- 30 березня 2022 року на 19-му Docudays UA — пітчинг ідей фільмів перед групою міжнародних експертів та експерток із різних царин кіноіндустрії (представники/-ці онлайн-платформ, сейлз-агентів, фондів та фестивалів). Чотири переможці, яких визначить міжнародне журі, отримають фінансування розміром 210 тис. грн на виробництво своїх фільмів та менторську підтримку.
- Березень 2023 року — прем’єра чотирьох фільмів на 20-му Docudays UA.
Тьюторами конкурсу-лабораторії «Civil Pitch 2.0: Кіно, що змінює» міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA стали три режисери: Саломе Джаші (Грузія), Даніель Абма (Нідерланди) та Аудун Амундсен (Норвегія).
У березні 2022 року Саломе Джаші, Даніель Абма та Аудун Амундсен проведуть триденний тренінг для обраних учасників та учасниць «Civil Pitch 2.0: Кіно, що змінює», де допоможуть розвинути ідеї проєктів, підготуватися до пітчингу та пройти всі етапи створення фільмів.
Теми кіно
Теми, що розглядатимуться насамперед – інклюзія та недискримінація, постпандемічний світ (роботизація сфери зайнятості, розвиток охорони здоров’я та новітніх технологій), протидія корупції та громадський активізм.
Конкурс відкритий для режисерів/-ок, правозахисників/-ць і громадських активістів/-ок.
Докладніше про Civil Pitch 2.0, умови участі та тонкощі подачі заявок читайте у регламенті конкурсу тут.
Як взяти участь?
Щоб взяти участь у конкурсі, заповнюйте анкету за посиланням.
Прийом заявок триватиме з 13 грудня 2021 до 18 лютого 2022 року.
Читайте також: Так українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Про проєкт
Проєкт виник як платформа для взаємодії документалістів/-ок та громадських активістів/-ок заради створення фільмів, що переосмислюють соціальну дійсність в Україні.
Конкурс Civil Pitch 2.0 реалізується Docudays UA у межах проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Про тьюторів конкурсу
Саломе Джаші — режисерка та продюсерка документального кіно. Її стрічку «Приборкання саду» (2021) про колишнього прем’єр-міністра Грузії, що колекціонує 100-річні дерева, демонстрували на Sundance та Berlinale Forum, а також номінували на European Film Awards. Окрім того, Саломе — засновниця двох продакшн-компаній: Sakdoc Film та Microcosmos. Обидві продюсують авторське документальне й ігрове кіно.
Читайте також: «Виробництво почали з сараю й 170$». Як ветеран із Харкова знайомить світ з українськими ножами та новим видом спорту
Даніель Абма — режисер-документаліст та викладач. Його фільми брали участь у багатьох міжнародних кінофестивалях, а сам Даніель є тьютором на воркшопах у Латвії (Baltic Sea Docs), Грузії (CineDOC Tbilisi) та Україні (Docudays UA). З 2017 року викладає в найстарішій та найбільшій кіношколі Німеччини — Бабельсберзького Кіноуніверситету імені Конрада Вольфа Університеті. З 2018 року є учасником відбіркового комітету найважливішого фестивалю документального кіно у Німеччині — DOKLeipzig.
Аудун Амундсен — режисер та продюсер документального кіно. Свій перший фільм Аудун знімав 15 років у джунглях Індонезії, після чого створив продакшн-компанію GonzoDocs. Аудун проводить воркшопи для колег за фахом на теми онлайн-продажів та промоції. Його фільми «Ньютопія» та «Насі Паданг — вірусна пригода» придбали телеканали з різних куточків світу: NHK (Японія), GoPlay (Індонезія), ARTE (Франція) та інші.
Нагадаємо, вийшов трейлер документальної стрічки «Терикони», що бере участь у Берлінале.
Як ми повідомляли раніше, ізраїльська кінокомпанія зніматиме на Львівщині стрічку про Другу світову війну з бюджетом €4 млн.
У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство
Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...