Після того, як російський снаряд відірвав йому ногу, Олександр навіть гадки не мав, що не лише ходитиме, а й відчуватиме через протез поверхню землі. Завдяки українським лікарям, австралійському гуру протезування Муньєду Аль Мудерісу та реабілітаційному центру «Незламні» це стало реальністю.
Історію добровольця-парамедика розповідає ШоТам.
Олександр Журавель до великої війни працював ветеринаром на полтавській фермі. Взимку 2022 відчував: росіяни нападуть. Тоді й почав збирати речі на фронт
«За місяць до того всього я вже почав потихеньку готуватися. Мабуть, місяців за два. Так, трошки фізично, купував деякі речі, які виявилися потім абсолютно не потрібні. І вже, коли почалась війна, о 6-й ранку я був біля військкомату», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик
24 лютого він без роздумів вступив до місцевої тероборони, де перекваліфікувався на парамедика.
«Спочатку я був помічником гранатометника, а потім такий: нам треба медики? Звісно, я вже тут!», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик
У Соледарі Олександр рятував побратимів під обстрілами росіян.
«Там, що міг, то зробив. Декільком хлопцям допоміг. Вони задоволені, дзвонили мені. Привіт, чуваки!», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик
А в січні під час евакуації побратима й сам отримав важке поранення. Вороги вистежили його за допомогою дрона. Почався мінометний обстріл. Коли розплющив очі, побачив: руку поранило, а рештки ноги ледь тримаються на кількох м’язах. До дніпровської лікарні його доставили ще з ногою.
«Лікар підходить і каже: «Спробуй пошевелити пальцями». Мозок наче бачить ці пальці, хоче ними пошевелити. Потім він дістає голку, отак в ногу: чик! Я розумію, що я її не відчуваю», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик
Ампутація була єдиним рішенням. Після операції Олександр пробув 11 діб у комі. Потім два з половиною місяці реанімації в Києві, де лікарі змогли зберегти йому життя.
Читайте також: «Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює
На реабілітацію Олександра відправили до львівського центру «Незламні». Саме в цей час там перебував австралійський лікар Муньєд Аль Мудеріс. Він гуру остеоінтеграційного протезування, коли людина через протез відчуває поверхню, на яку ступає.
Це стає можливим завдяки професійному вживленню імпланта в кістку. І Олександр став одним із трьох перших українців, яким встановили протези за цим методом. Така штучна кінцівка має низку переваг: вона чутлива та багатофункціональна.
«У мене мало залишилося кістки. Вони сумнівалися, що зможуть поставити. Бо там 12 см — це така дуже ризикована тема», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик.
Професійні лікарі на чолі з Муньєдом Аль Мудерісом ризикнули. І сталося диво. Через пів року після поранення Олександр знову стоїть.
Дивіться відео від ШоТам: 19-річна Незламна Руся з Одеси мотивує поранених
Зробивши перші кроки, він новою ногою відчув різницю між плиткою і ковроліном.
«Я в перші дні вже бачу, як він ходить, це дуже класно. Відчуває навіть дотикову поверхню під час ходьби», — Володимир Романишин, ортопед-травматолог центру UNBROKEN.
Олександр щодня активно тренується з фізичним терапевтом, а в його очах — жага до життя.
І нездоланне бажання знову допомагати побратимам, які залишилися на фронті.
«Мені хочеться туди. Мені кажуть: «Ти божевільний». Там братики!», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик
Нагадаємо, 16-річний футболіст з Маріуполя став на протез і знову мріє підкинути м’яч.
Також ми розповідали, як український військовий станцював балет на протезах у Каліфорнії.
