Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Наприкінці травня в Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для громадських організацій. Це результат спільної роботи Платформи соціальних змін та Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ. Новий простір займається розвитком молодіжних ініціатив, інтеграцією вимушених переселенців та слугує місцем, в якому змінотворці діляться ідеями та об’єднуються заради спільних проєктів.

Про ідею створення хабу, його місію, перші заходи та соціальне спрямування проєкту команді ШоТам розповіли ідейний засновник Платформи соціальних змін Михайло Мельник та адміністратор хабу, менеджер Платформи Олег Боянович.

Михайло Мельник та Олег Боянович

Хотіли створити спільний простір для всіх активістів міста

Михайло: Ідея створити соціально-освітній хаб для громадських організацій у Кам’янці-Подільському назрівала вже давно. Ми помічали хороші кейси схожих просторів в інших громадах, бачили, як вони змінюють міський ландшафт. Наприклад, в Одесі таким простором є «Іmpact Hub», в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація». Із початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що багато громадських організацій переїжджають до інших міст, а отже, мають якось інтегруватися в їхній темп.

Багато активістів, які мають чималий досвід в організації власних проєктів, приїхало і до Кам’янця-Подільського. Після зустрічі з ними ми зрозуміли, що є потреба спільного фізичного простору, де можна попрацювати чи організувати захід. Тому перша наша ідея – створити місце, яке об’єднає під одним дахом всю креативну галузь, яка зібралася на Хмельниччині. А ще ми хотіли, щоб ці організації обмінювались досвідом та об’єднували зусилля у відповідь на нагальні виклики. І, звісно, щоб це був обмін не лише між активістами, які приїжджають в місто, а й між місцевими жителями.

Хаб для ГО

Наш хаб – приклад єднання активістів, влади та звичайних містян

Михайло: Платформа соціальних змін зацікавлена в діалозі між представниками місцевої влади та громадськими активістами заради змін. Ми бажаємо жити в кращому місті та кращій країні, і для цього мусимо об’єднувати всі наші зусилля. Не хочемо, щоб люди були просто біологічними машинами – їли, спали, одягались, тому ми й створили цей хаб. Сюди можна прийти, обмінятися думками та пройти навчальні тренінги, щоб покращити організаційні навички. 

Хаб – це гарний приклад єднання громадянського суспільства, органів державної влади, місцевих жителів і переселенців. Представники громадського сектору можуть проводити свої заходи абсолютно безкоштовно. Та водночас у нас є внутрішні правила й кодекс поведінки. Зокрема ми надаємо перевагу передусім організаціям, що займаються розвитком громад, соціального підприємництва, неформальної освіти чи інновацій.

Хаб для громадських організацій

Запускаємо проєкти, враховуючи потреби активістів

Олег: Зараз у Кам’янці-Подільському більше семи тисяч студентів та десять вищих навчальних закладів, тому окремим актуальним напрямом роботи став молодіжний активізм. Ми прагнемо надати молоді можливість творити та втілювати свої ініціативи. Уявіть, за офіційними даними міськради наразі в місті зареєстровано майже триста громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, який об’єднає ці ініціативи.

Ми активно залучаємо громадських активістів до спільної комунікації, визначаємо їхні потреби та запити. Скажімо, одна громадська організація хоче вдосконалити навички тайм-менеджменту, інша – має виклики зі створення проєктів, тому можуть бути запити з різних сфер. Головне, що ми бачимо потребу бути простором, завдяки якому ГО зможуть підсилювати одне одного як у власній роботі, так і в процесі розвитку міста.

Адміністратор хабу Олег Боянович
За словами адміністратора хабу Олега Бояновича, наразі в Кам’янці-Подільському налічується майже 300 громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, що об’єднає ці ініціативи.

Налагоджуємо діалог між ГО, владою та бізнесом

Михайло: Крім об’єднання громадських організацій між собою, ми хочемо також налагодити активну співпрацю між активістами та органами влади. Прагнемо, аби у спілкуванні з владою був не ультиматум, а конструктивний діалог. Щоб влада сама озвучувала наявні проблеми та була зацікавлена у їх вирішенні. Аналогічний формат спілкування плануємо також налагодити між ГО та місцевим бізнесом.

На жаль, багато активістів припиняють громадську діяльність через втому, брак коштів чи відсутність чітких перспектив. Ми хочемо стати своєрідними опікунами, менторами для цих змінотворців, підтримати їхні ідеї та переконати, що все вдасться. Звісно, у громадському секторі бувають і невдачі, але ми готові лобіювати інтереси ГО перед органами державної влади і супроводжувати їх в локальному розвитку. 

Активісти, які відвідують хаб на Хмельниччині

Створюємо можливості для навчання та розвитку молоді

Олег: Наприклад, нещодавно на базі хабу відбувся захід для молоді, в якому взяли участь 20 людей з Орининської громади. Чому такий фокус? Ми вирішили обговорити, як молодь може долучитися до соціальних змін саме у своїй територіальній громаді. І це перегукується з місією Платформи – залучати громадян до громадотворення. Ми зацікавлені розвивати лідерів громад, згуртовувати місцеву молодь, розвивати молодіжні ініціативи. 

Часто молодь має гарні ідеї для проєктів, але не може їх втілити, оскільки банально не знає, як про них розповісти чи, скажімо, як комунікувати з владою. Тож ми на власному прикладі показуємо, як це має працювати. До речі, у цьому нам допомагають успішні кейси випускників програми Платформи соціальних змін.

Читайте також: «Кожна пара шкарпеток – окрема історія». Ми об’єднали десятки майстринь, які втратили все. Як проєкт Vilni працевлаштовує жінок-переселенок

Михайло: Ми хочемо стати професійними центром, куди молодь прийде і завдяки нашим програмам знайде натхнення та можливості для розвитку. Слід розуміти, що через війну зміниться багато речей, зокрема і попит на професії та навички. Ми не вважаємо себе конкурентами класичної освіти, навпаки, наша мета – завдяки інноваціям забезпечити молодь тим, чого вона не отримує у державних навчальних закладах. А ще хочемо враховувати закордонний досвід, тому плануємо втілювати в хабі міжнародні проєкти та змінювати цим середовище регіону.

Зараз ведемо перемовини про створення проєктів соціальних послуг, які держава поки не може вирішити. А отже, ми маємо їй допомогти. Наприклад, у віддалених регіонах не всі діти можуть отримати якісну освіту, тому в приміщенні хабу ми розмістили 3D-принтери, яким можуть користуватися школярі. Наша ціль – зробити так, аби в маленьких громадах діти мали ті самі можливості, що й їхні однолітки великих міст.

Мурал на стіні
Хаб має дві переговорні кімнати, івент-хол, дві освітні аудиторії, дитячу кімнату та сoffee-point. Кожне приміщення обладнане всім необхідним для ефективної роботи.

Засновники хабу мають спільні цінності

Михайло: Засновниками хабу є Платформа соціальних змін та Кам’янець-Подільська філія УГКЦ. Ми не об’єднувались спеціально, але спільні цінності завжди тяжіють одне до одного. Як і церква, найбільшою цінністю ми вважаємо саме людину, а тому інвестуємо в неї. У нашому пріоритеті – внесок у розвиток особистості, щоб вона змогла звільнити творчі сили та перетворити цю енергію в щось конструктивне.

Зрештою, церква – це також громада, і ми спільно служимо всім людям доброї волі, не обмежуючись конфесійною приналежністю. До того ж для церкви це додаткова можливість вийти з храму та бути ближче до громади.

Платформа соціальних змін хоче довести,: якщо є прагнення зробити щось позитивне, то все можливо. Але важливо бути чесними і транслювати лише те, в що ми дійсно віримо. Тому для нових проєктів завжди обираємо партнерів, які працюють зі схожими викликами. Ми за те, аби об’єднуватись та створювати революційні продукти, які позитивно впливають на місто.

Відвідувачі хабу слухають лекцію

Соціальна складова проєкту – невеличка кав’ярня поруч із хабом

Олег: Поруч зі хабом у нас буде кав’ярня, 80% прибутку якої ми плануємо спрямовувати на соціальні проєкти з розвитку громади. Зараз ми перебуваємо на етапі запуску закладу, залишається зробити фінальний крок. Проте ще задовго до відкриття ми протестували роботу й на практиці переконалися в ефективності цієї ідеї.

Наша кав’ярня буде місцем, де можна поспілкуватися та порефлексувати після навчальних програм. На перервах між курсами учасники програм ділитимуться досвідом, і це також стимулюватиме подальшу співпрацю. Наприклад, під час останнього модуля Школи ефективного менеджменту був кейс, коли учасники з Чернівців, які мають власні виробництва, познайомились та підсилили одне одного. І це чудово!

80% з прибутку кав’ярні команда проєкту планує направляти на втілення громадських ініціатив із розвитку Камʼянець-Подільського.

Маємо гуртуватися та ефективно працювати в тилу

Олег: Я пишаюсь, що за час існування хабу ми вже стали майданчиком для комунікації між людьми. Радію, що до заходів долучається молодь, яка готова шукати шляхи покращення власної громади. Цим дійсно варто пишатися. Адже разом ми можемо масштабувати будь-яку ідею чи навіть соціальну місію.

Читайте також: «Бізнес не може стояти осторонь». Луцький бренд Parasol’ka створює унікальні дощовики-пончо для ЗСУ. Як це працює

А ще я переконаний, що ми маємо виконувати цю роботу максимально якісно. Адже поки військові тримають фронт та захищають нас, ми маємо гуртуватися, ставати більш ефективними та підсилювати наших захисників. А водночас – дбати про розвиток громадської сфери. Я вірю, що локальні активісти можуть бути справжніми змінотворцями й працювати так, аби ці зміни були корисними для всього суспільства. 

Хаб для активістів на Хмельниччині
Хаб у Кам’янці-Подільському вже став майданчиком для комунікації активістів, влади та місцевих жителів. Утім на цьому команда проєкту не зупиняється.

ГО мають об’єднуватись та спільно реагувати на виклики

Михайло: Нам варто зруйнувати суспільні стереотипи про громадський сектор. На мою думку, громадський сектор має розвиватись без поділу на кращих та гірших – ми всі маємо об’єднуватися навколо спільної ідеї. На жаль, часто організації конкурують між собою за гранти, не розуміючи, що лише завдяки прозорому діалогу вдасться допомогти людям. 

Водночас зазначу, що за останній рік кількість благодійних та громадських організацій суттєво збільшилася. Тож важливо, аби робота кожної такої ініціативи була максимально прозорою. Крім того, людям також хочеться розуміти, на що саме вони дають власні кошти і як їх потім витрачають.

Саме тому на програмах від Платформи соціальних змін ми вчимо формувати соціальні звіти – ділитися, як саме змінилось життя конкретної людини, якій ми допомагаємо. Не менше зусиль ми приділяємо й тому, аби навчити ГО правильно комунікувати з бізнесом та органами державної влади. Громадський сектор може вкладатися в якісні продукти та налагоджувати якісну співпрацю. А щодо влади – тут потрібно показати, що вони є насамперед партнерами. Ми всі на одному кораблі, тому не варто конкурувати. Краще об’єднуватись і робити так, щоб цей корабель зміг подолати будь-які шторми.

Хаб у Кам'янці-Подільському
Соціально-освітній хаб розташований на вул. Князів Коріатовичів, 72Г. Щодо будь-яких питань можна звертатися за телефоном +38 (068)-231-23-76.

Олег: Власне, ось чому ми хочемо створити потужну платформу підтримки та розвитку громадянського суспільства, молодіжних ініціатив та сучасної освіти. Нам важливо нести цей соціальний вплив, гуртувати громаду, об’єднувати небайдужих містян, проводити освітні та культурні події, створювати умови для розвитку молоді та втілювати інноваційні проєкти. Зрештою, соціально-освітній хаб – можливість для кожного активного громадянина Кам’янця-Подільського розвивати свою громаду. І саме час скористатися цим шансом.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Суспільство

Україна підписала безпекові угоди з Канадою та Італією

Опубліковано

У роковини повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого Україна уклала дві важливі угоди про безпеку — з Канадою та Італією.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

Угода с Канадою

«Сьогодні з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо ми підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою. Цей документ передбачає виділення Канадою у 2024 році понад 3 млрд канадських доларів макрофінансової та оборонної допомоги Україні», — заявив Зеленський.

Він також висловив подяку Трюдо та всім канадцям за підтримку України від перших днів повномасштабної війни.

У повідомленні на сайті президента зазначено, що документ також підтверджує підтримку з боку Канади майбутнього членства України в НАТО, сприяючи українським реформам та сумісності Сил безпеки й оборони України з Альянсом.

Читайте також«Ця планета створена не тільки для людей». Волонтерка з Одещини рятує тварин від війни та шукає їхнє «місце під сонцем»

Угода також визначає механізм 24-годинного екстреного реагування у разі повторної військової агресії проти України та надає допомогу нашій країні у зміцненні власних спроможностей для належного реагування на можливу ескалацію агресії з боку РФ.

Документ діятиме протягом десяти років з дати його підписання й може бути переглянутий партнерами у разі вступу України до НАТО до завершення строку його дії.

«Наші зустрічі з главою уряду Італії Джорджею Мелоні завжди продуктивні. Сьогодні ми також підписали двосторонню безпекову угоду. Цей документ закладає міцну основу для тривалого безпекового партнерства між Україною та Італією», — заявив президент України у ще одному повідомленні.

Угода с Італією

Він також висловив подяку Італії за підтримку України, зокрема в області обороноздатності й відбудови, та за продовження надання військової допомоги Україні до кінця 2024 року.

Угода закріплює основні компоненти безпекових зобов’язань з боку Італії, зокрема щодо довгострокової військової та фінансової допомоги. Вона також визначає пріоритетні сфери співпраці між Україною та Італією у військовій і невійськовій сферах, включаючи політичну, фінансову, гуманітарну та реформаторську діяльність.

Італійська Республіка вже продовжила на 2024 рік дію відповідного законодавства, що дозволяє надання військової підтримки, і буде надавати допомогу Україні протягом десяти років дії цієї угоди.

Читайте такожУ підвалі мріяла про бокс: історія юної чемпіонки з Маріуполя, що вміє тримати удар

Крім того, Італія і далі буде залучена до Місії ЄС з надання військової допомоги Україні, забезпечуючи підготовку військовослужбовців та підтримку Одеси та області в їхній відбудові, підвищенні стійкості та реформуванні.

Італія також продовжуватиме працювати над санкційним тиском на агресора та притяганням Російської Федерації до відповідальності за її дії.

Чому це важливо

Укладені угоди з Канадою та Італією є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України та підтримці українських зусиль у боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність. Ці документи відображають глибоке розуміння міжнародних партнерів щодо необхідності об’єднаних зусиль для стабілізації ситуації в регіоні та запобігання подальшій ескалації конфлікту.

Завдяки цим угодам, Україна отримує значну фінансову та військову підтримку, яка допоможе їй зміцнити свої оборонні можливості та забезпечити безпеку своїх громадян. Такі дії свідчать про тверду підтримку міжнародного співтовариства у відстоюванні прав України та відверту відвертість в реагуванні на агресію з боку Росії.

Читайте також«Замовити Starlink – просто, але є нюанс». Як купити та налаштувати «коробку з космосу» від Маска

Наступні кроки України будуть спрямовані на максимальне використання цієї підтримки для зміцнення обороноздатності країни, вдосконалення систем безпеки та захисту, а також на підтримку українських зусиль у відновленні та будівництві миру на території країни.

23 лютого Україна та Данія підписали угоду про гарантії безпеки.

Також угоди у сфері безпеки Україна підписала з Великою Британією, Німеччиною та Францією.

Нагадаємо, для повної взаємосумісності ЗСУ та НАТО Альянс спільно з Україною створив Спільний центр з аналізу, підготовки та освіти.

Фото: АР.

Читати далі

Суспільство

Німеччина змінила написання Києва відповідно до української транслітерації

Опубліковано

У Німеччині відтепер використовуватимуть назву української столиці як Kyjiw. Раніше Берлін на офіційному рівні використовував слово Kiew, яке базується на російській транслітерації.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ Німеччини.

«Від Kiew до Kyjiw. Те, що давно для багатьох було звичною практикою, тепер змінюється і в «Довіднику країн для офіційного вжитку». Тепер українське написання назви “Київ” використовується в німецькому офіційному спілкуванні», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Сам у полі – воїн. Як один активіст змусив заговорити українською топчиновників та міжнародні компанії? Інтерв’ю зі Святославом Літинським

У відомстві додали, що цим довідником користуються органи влади Німеччини, компанії тощо. Німецьке МЗС теж поступово змінюватиме написання. Це стосується вебсайтів, вивісок посольства України та офіційних печаток.

Про мовну акцію CorrectUA

У жовтні 2018 року стартувала кампанія #CorrectUA, в межах якої МЗС України закликало іноземні офіційні установи і комерційні компанії відмовитися від використання заснованих на російській транскрипції назв українських міст і перейти на коректні #Kyiv #Odesa, #Kharkiv, #Lviv, #Zaporizhzhia В рамках компанії запустили флешмоб #KyivNotKiev.

Нагадаємо, з’явився тест для визначення рівня української мови: А, В чи С.

Також ми повідомляли, що створили мобільний застосунок, що розповідає історію русифікації України. Як завантажити.

Фото: АР.

Читати далі

Суспільство

У мережі з’явився інтерактивний Літопис оборони Маріуполя

Опубліковано

Національний музей історії України та Bіg City Lab за підтримки Mariupol Reborn створили літопис, що проливає світло на кожен із 86 днів оборони Маріуполя.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Big City Lab.

У Літописі вперше зафіксована поденна хроніка боротьби за Маріуполь на початку повномасштабного вторгнення і протягом 86 днів оборони міста. Активну участь у його створенні брали захисники Маріуполя: надавали свої свідчення, ділилися фактами,  доповнювали один одного.

«Кожна велика битва неодмінно має бути оспівана та закарбована в культурних артефактах. Деталізація тих подій – це перший крок на шляху до глибинного осмислення та розкриття того феномену самовідданості та мужності, який зробив цю битву МОЖЛИВОЮ», — вважає Денис Редіс Прокопенко.

Читайте також: «Оцінки не є показником успіху». Вчителька з Маріуполя відкрила на Дніпропетровщині центр для дітей, аби розвивати їхні таланти

Про літопис

Сайт m86.city (переглянути можна тут) є частиною проєкту «М86. Літопис оборони Маріуполя», який охоплює виставку плакатів (до 3 березня її можна відвідати в Музейно-виставковому центрі Музею історії Києва) та відеоексплейнер, який стисло пояснює хроніку оборони міста. Важливо, що всі, хто на власні очі бачив оборону Маріуполя, можуть додати свої свідчення до Літопису.

Ще одна важлива місія Літопису оборони Маріуполя – це адвокація повернення полонених.

Сайт Літопису буде оновлюватися щотижня, також його автори пропонують доєднатися до його сторінок у соцмережах та підписатися на мейл-розсилку, аби день за днем дізнаватися про події у Маріуполі 2 роки тому.

Про оборону Маріуполя

Оборона Маріуполя тривала 86 днів, з 24 лютого по 20 травня 2022 року. Відповідно до заяви Генштабу, подвиг оборонців міста не дозволив росіянам перекинути угруповання кількістю до 17 батальйонних тактичних груп (близько 20 000 осіб) на інші напрямки. Тим самим гарнізон Маріуполя завадив реалізувати план швидкого захоплення Запоріжжя, здійснити вихід на адміністративний кордон Донецької та Запорізької областей і створити умови для оточення українських військ.

Нагадаємо, запустили платформу архітектурного моделювання та відбудови Маріуполя.

Також ми розповідали, що у Львові створили віртуальний тур Маріупольським драмтеатром.

Фото: Big City Lab.

Читати далі