

Суспільство
«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює
Наприкінці травня в Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для громадських організацій. Це результат спільної роботи Платформи соціальних змін та Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ. Новий простір займається розвитком молодіжних ініціатив, інтеграцією вимушених переселенців та слугує місцем, в якому змінотворці діляться ідеями та об’єднуються заради спільних проєктів.
Про ідею створення хабу, його місію, перші заходи та соціальне спрямування проєкту команді ШоТам розповіли ідейний засновник Платформи соціальних змін Михайло Мельник та адміністратор хабу, менеджер Платформи Олег Боянович.

Михайло Мельник та Олег Боянович
Хотіли створити спільний простір для всіх активістів міста
Михайло: Ідея створити соціально-освітній хаб для громадських організацій у Кам’янці-Подільському назрівала вже давно. Ми помічали хороші кейси схожих просторів в інших громадах, бачили, як вони змінюють міський ландшафт. Наприклад, в Одесі таким простором є «Іmpact Hub», в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація». Із початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що багато громадських організацій переїжджають до інших міст, а отже, мають якось інтегруватися в їхній темп.
Багато активістів, які мають чималий досвід в організації власних проєктів, приїхало і до Кам’янця-Подільського. Після зустрічі з ними ми зрозуміли, що є потреба спільного фізичного простору, де можна попрацювати чи організувати захід. Тому перша наша ідея – створити місце, яке об’єднає під одним дахом всю креативну галузь, яка зібралася на Хмельниччині. А ще ми хотіли, щоб ці організації обмінювались досвідом та об’єднували зусилля у відповідь на нагальні виклики. І, звісно, щоб це був обмін не лише між активістами, які приїжджають в місто, а й між місцевими жителями.

Наш хаб – приклад єднання активістів, влади та звичайних містян
Михайло: Платформа соціальних змін зацікавлена в діалозі між представниками місцевої влади та громадськими активістами заради змін. Ми бажаємо жити в кращому місті та кращій країні, і для цього мусимо об’єднувати всі наші зусилля. Не хочемо, щоб люди були просто біологічними машинами – їли, спали, одягались, тому ми й створили цей хаб. Сюди можна прийти, обмінятися думками та пройти навчальні тренінги, щоб покращити організаційні навички.
Хаб – це гарний приклад єднання громадянського суспільства, органів державної влади, місцевих жителів і переселенців. Представники громадського сектору можуть проводити свої заходи абсолютно безкоштовно. Та водночас у нас є внутрішні правила й кодекс поведінки. Зокрема ми надаємо перевагу передусім організаціям, що займаються розвитком громад, соціального підприємництва, неформальної освіти чи інновацій.

Запускаємо проєкти, враховуючи потреби активістів
Олег: Зараз у Кам’янці-Подільському більше семи тисяч студентів та десять вищих навчальних закладів, тому окремим актуальним напрямом роботи став молодіжний активізм. Ми прагнемо надати молоді можливість творити та втілювати свої ініціативи. Уявіть, за офіційними даними міськради наразі в місті зареєстровано майже триста громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, який об’єднає ці ініціативи.
Ми активно залучаємо громадських активістів до спільної комунікації, визначаємо їхні потреби та запити. Скажімо, одна громадська організація хоче вдосконалити навички тайм-менеджменту, інша – має виклики зі створення проєктів, тому можуть бути запити з різних сфер. Головне, що ми бачимо потребу бути простором, завдяки якому ГО зможуть підсилювати одне одного як у власній роботі, так і в процесі розвитку міста.

Налагоджуємо діалог між ГО, владою та бізнесом
Михайло: Крім об’єднання громадських організацій між собою, ми хочемо також налагодити активну співпрацю між активістами та органами влади. Прагнемо, аби у спілкуванні з владою був не ультиматум, а конструктивний діалог. Щоб влада сама озвучувала наявні проблеми та була зацікавлена у їх вирішенні. Аналогічний формат спілкування плануємо також налагодити між ГО та місцевим бізнесом.
На жаль, багато активістів припиняють громадську діяльність через втому, брак коштів чи відсутність чітких перспектив. Ми хочемо стати своєрідними опікунами, менторами для цих змінотворців, підтримати їхні ідеї та переконати, що все вдасться. Звісно, у громадському секторі бувають і невдачі, але ми готові лобіювати інтереси ГО перед органами державної влади і супроводжувати їх в локальному розвитку.

Створюємо можливості для навчання та розвитку молоді
Олег: Наприклад, нещодавно на базі хабу відбувся захід для молоді, в якому взяли участь 20 людей з Орининської громади. Чому такий фокус? Ми вирішили обговорити, як молодь може долучитися до соціальних змін саме у своїй територіальній громаді. І це перегукується з місією Платформи – залучати громадян до громадотворення. Ми зацікавлені розвивати лідерів громад, згуртовувати місцеву молодь, розвивати молодіжні ініціативи.
Часто молодь має гарні ідеї для проєктів, але не може їх втілити, оскільки банально не знає, як про них розповісти чи, скажімо, як комунікувати з владою. Тож ми на власному прикладі показуємо, як це має працювати. До речі, у цьому нам допомагають успішні кейси випускників програми Платформи соціальних змін.
Михайло: Ми хочемо стати професійними центром, куди молодь прийде і завдяки нашим програмам знайде натхнення та можливості для розвитку. Слід розуміти, що через війну зміниться багато речей, зокрема і попит на професії та навички. Ми не вважаємо себе конкурентами класичної освіти, навпаки, наша мета – завдяки інноваціям забезпечити молодь тим, чого вона не отримує у державних навчальних закладах. А ще хочемо враховувати закордонний досвід, тому плануємо втілювати в хабі міжнародні проєкти та змінювати цим середовище регіону.
Зараз ведемо перемовини про створення проєктів соціальних послуг, які держава поки не може вирішити. А отже, ми маємо їй допомогти. Наприклад, у віддалених регіонах не всі діти можуть отримати якісну освіту, тому в приміщенні хабу ми розмістили 3D-принтери, яким можуть користуватися школярі. Наша ціль – зробити так, аби в маленьких громадах діти мали ті самі можливості, що й їхні однолітки великих міст.

Засновники хабу мають спільні цінності
Михайло: Засновниками хабу є Платформа соціальних змін та Кам’янець-Подільська філія УГКЦ. Ми не об’єднувались спеціально, але спільні цінності завжди тяжіють одне до одного. Як і церква, найбільшою цінністю ми вважаємо саме людину, а тому інвестуємо в неї. У нашому пріоритеті – внесок у розвиток особистості, щоб вона змогла звільнити творчі сили та перетворити цю енергію в щось конструктивне.
Зрештою, церква – це також громада, і ми спільно служимо всім людям доброї волі, не обмежуючись конфесійною приналежністю. До того ж для церкви це додаткова можливість вийти з храму та бути ближче до громади.
Платформа соціальних змін хоче довести,: якщо є прагнення зробити щось позитивне, то все можливо. Але важливо бути чесними і транслювати лише те, в що ми дійсно віримо. Тому для нових проєктів завжди обираємо партнерів, які працюють зі схожими викликами. Ми за те, аби об’єднуватись та створювати революційні продукти, які позитивно впливають на місто.

Соціальна складова проєкту – невеличка кав’ярня поруч із хабом
Олег: Поруч зі хабом у нас буде кав’ярня, 80% прибутку якої ми плануємо спрямовувати на соціальні проєкти з розвитку громади. Зараз ми перебуваємо на етапі запуску закладу, залишається зробити фінальний крок. Проте ще задовго до відкриття ми протестували роботу й на практиці переконалися в ефективності цієї ідеї.
Наша кав’ярня буде місцем, де можна поспілкуватися та порефлексувати після навчальних програм. На перервах між курсами учасники програм ділитимуться досвідом, і це також стимулюватиме подальшу співпрацю. Наприклад, під час останнього модуля Школи ефективного менеджменту був кейс, коли учасники з Чернівців, які мають власні виробництва, познайомились та підсилили одне одного. І це чудово!

Маємо гуртуватися та ефективно працювати в тилу
Олег: Я пишаюсь, що за час існування хабу ми вже стали майданчиком для комунікації між людьми. Радію, що до заходів долучається молодь, яка готова шукати шляхи покращення власної громади. Цим дійсно варто пишатися. Адже разом ми можемо масштабувати будь-яку ідею чи навіть соціальну місію.
Читайте також: «Бізнес не може стояти осторонь». Луцький бренд Parasol’ka створює унікальні дощовики-пончо для ЗСУ. Як це працює
А ще я переконаний, що ми маємо виконувати цю роботу максимально якісно. Адже поки військові тримають фронт та захищають нас, ми маємо гуртуватися, ставати більш ефективними та підсилювати наших захисників. А водночас – дбати про розвиток громадської сфери. Я вірю, що локальні активісти можуть бути справжніми змінотворцями й працювати так, аби ці зміни були корисними для всього суспільства.

ГО мають об’єднуватись та спільно реагувати на виклики
Михайло: Нам варто зруйнувати суспільні стереотипи про громадський сектор. На мою думку, громадський сектор має розвиватись без поділу на кращих та гірших – ми всі маємо об’єднуватися навколо спільної ідеї. На жаль, часто організації конкурують між собою за гранти, не розуміючи, що лише завдяки прозорому діалогу вдасться допомогти людям.
Водночас зазначу, що за останній рік кількість благодійних та громадських організацій суттєво збільшилася. Тож важливо, аби робота кожної такої ініціативи була максимально прозорою. Крім того, людям також хочеться розуміти, на що саме вони дають власні кошти і як їх потім витрачають.
Саме тому на програмах від Платформи соціальних змін ми вчимо формувати соціальні звіти – ділитися, як саме змінилось життя конкретної людини, якій ми допомагаємо. Не менше зусиль ми приділяємо й тому, аби навчити ГО правильно комунікувати з бізнесом та органами державної влади. Громадський сектор може вкладатися в якісні продукти та налагоджувати якісну співпрацю. А щодо влади – тут потрібно показати, що вони є насамперед партнерами. Ми всі на одному кораблі, тому не варто конкурувати. Краще об’єднуватись і робити так, щоб цей корабель зміг подолати будь-які шторми.

Олег: Власне, ось чому ми хочемо створити потужну платформу підтримки та розвитку громадянського суспільства, молодіжних ініціатив та сучасної освіти. Нам важливо нести цей соціальний вплив, гуртувати громаду, об’єднувати небайдужих містян, проводити освітні та культурні події, створювати умови для розвитку молоді та втілювати інноваційні проєкти. Зрештою, соціально-освітній хаб – можливість для кожного активного громадянина Кам’янця-Подільського розвивати свою громаду. І саме час скористатися цим шансом.
Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.
Суспільство

У дитинстві ми мріяли про Барбі або ж пупсів, яких можна годувати. А якби нам тоді хтось сказав, що можна гратися лялькою-бойовим гусаком або ж ляльковою версією себе?
До Всесвітнього дня лялькаря ШоТам зібрав десять українських сучасних майстринь, які бережуть давнє народне мистецтво та точно вас здивують.
Ляльки в стилі УПА з Прикарпаття
Забавки в українському стилі, у вигляді зими, весни, літа чи осені, а також у формі УПА — все це створює вчителька образотворчого мистецтва з Франківщини Оксана Василів. У своїх соцмережах майстриня пише, що всі її роботи об’єднує велике захоплення, з яким вона береться до справи.
Першу пару ляльок у формі УПА жінка створила у 2022 році, через кілька місяців після початку повномасштабної війни, адже відчула особливий символізм і хотіла у творчості показати продовження боротьби за нашу державу.


Фото з соцмереж Оксани Василів
Де придбати: фейсбук Оксани Василів
Бойові гусаки та лялька у вигляді Бориса Джонсона
У 2022 році Наталія Дремлюга з Вінничини волонтерила на підприємстві, яке шило плитоноски та розгрузки для українських військових. У вільний час жінка хотіла робити щось цікаве власноруч, тому пригадала російські фейки про нашу біологічну зброю та створила перші ляльки у вигляді бойових гусей.
Ще один цікавий виріб майстрині — лялька-гусак, схожа на колишнього прем’єр-міністра Великої Британії та доброго друга України Бориса Джонсона. Одну з таких забавок майстриня передала йому через журналістів.


Фото з соцмереж Наталії Дремлюги
Де придбати: фейсбук Наталії Дремлюги
Ляльки-обереги для ЗСУ
Народна майстриня України Ніна Балала з Полтавщини створює мотанки майже 10 років. Разом з колегами вона випустила дві збірки «Секретів лялькарок України», у яких розповіла про те, як виготовляти традиційні ляльки.
З початком повномасштабної війни майстриня створює обереги для військових. Також вона продає ляльки на благодійних аукціонах, а гроші віддає на потреби ЗСУ.
В Україні мотанки майстрині можна побачити в музеях Глухова, Броварів та Ужгорода. А ще вони вже помандрували за кордон — в Норвегію, Канаду, Францію та Польщу.


Фото з соцмереж Ніни Бабали
Де придбати: фейсбук Ніни Балали
Ляльки-портрети з добрими широкими очима
Майстриня Зоя Шишковська з Умані створює керамічні та текстильні ляльки, які дуже схожі на їхніх замовників.
Уже 30 років жінка працює викладачкою в дитячій школі мистецтв, а спробувала створити першу ляльку понад 8 років тому, аби зануритися в дитячі спогади.
Люди надсилають пані Зої свої фото й вона намагається зробити схожим обличчя забавки, а одяг, взуття й усе інше вигадує та створює сама.

Фото: інстаграм Зої Шишковської
Де придбати: інстаграм Зої Шишковської
Усміхнені ляльки з вінтажного горища
Художниця-лялькарка з Луцька Іванка Морем вважає, що стилізованою лялькою може стати кожен. Усі свої вироби майстриня створює з фотографій, які їй надсилають замовники. Кожна лялька усміхнена, адже жінка вирішила, що ці іграшки мають приносити лише позитив і добро.
Майстриня створює свої ляльки понад 15 років і за цей час виготовила кілька тисяч екземплярів за світлинами своїх клієнтів. Частину з них замовили за кордон, тому усміхнені ляльки від Іванки понесли традиційну народну творчість до інших народів і культур. Свої вироби майстриня створює вдома на горищі, яке оформила у вінтажному стилі.


Фото з інстаграму Іванки Морем
Де придбати: інстаграм Іванки Морем
Ляльки-мініатюрки з вовни
Майстриня зі Львова Дарія Сірко створює мініатюрні ляльки за допомогою голки, якою можна валяти шерсть. Вона виготовляє іграшки за портретами своїх клієнтів, а також за персонажами відомих фільмів.
З деяких із них майстриня робить дерев’яні підставки, а менші можна використовувати як брошки для одягу.


Фото з соцмереж майстрині
Де придбати: інстаграм Дарії Сірко
Мотанки з візерунками різних регіонів
Сестри Наталія та Тетяна Катриченко є народними майстринями України та вже понад 15 років створюють авторські ляльки-мотанки. Для них використовують домоткане полотно ХХ століття, яке купують на ярмарках і фестивалях. Вони часто створюють ляльки з давніми візерунками з різних регіонів України, а також відтворюють давні стилі, як-от вигляд чигиринської нареченої на другій світлині.
Свої вироби сестри вважають прикрасою для інтер’єру, проте клієнти часто купують їх як обереги. Ляльки від майстринь Катриченко уже замовляли в Японію, Америку, Португалію, Італію та інші країни.

Фото з соцмереж майстринь
Де придбати: фейсбук майстринь
Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
Зеленський і Байден з полімерної глини
За понад десять років Катерина Москаленко з Кропивницького створила 60 ляльок з полімерної глини, які виглядають, наче справжні. Серед найцікавіших — президент України Володимир Зеленський та колишній президент США Джо Байден: над ними майстриня працювала протягом восьми місяців.
Декілька ляльок мають власні паспорти, в яких вказані їхні назви. До кожної Катерина сама створює одяг та аксесуари, тому виготовляє одну протягом кількох місяців.

Фото: Суспільне Кропивницький
Де придбати: фейсбук Катерини Москаленко
Українські відьмочки для тих, хто вірить у магію
Майстриня зі Львова Людмила Кушнір створює різні ляльки, проте особливо привертають увагу маленькі відьми. У соцмережах жінка пише, що їх можна розмістити біля вхідних дверей, аби іграшка стала вартовою дому та не впускала до нього негативну енергію, або ж просто милуватися цією красою.


Фото з інстаграму Христини Кушнір
«Це гарний подарунок для тих, хто вірить у магію. Для людей, що обирають екологічний спосіб життя, для тих, хто цінує натуральні матеріали і прагне оточувати себе речами, які не шкодять природі. Ці ляльки підійдуть тим, хто вміє бачити красу в найдрібніших деталях», — вважає Христина Кушнір.
Де придбати: інстаграм Христини Кушнір
Ляльки-донати для воїнів
Олена Корнієнко з Черкас продає свої ляльки, аби зібрати донати для ЗСУ. Минулоріч майстриня організувала виставку «Маленькі історії» в Черкаському обласному краєзнавчому музеї, де презентувала нову серію своїх виробів. Усі виручені кошти жінка перерахувала на допомогу знайомому військовому.
За фахом жінка психологиня, проте вже понад 10 років проводить групові та індивідуальні майстер-класи з лялькарства. Ця творчість для неї теж є своєрідною терапією.

Фото: Суспільне Черкаси
Де придбати: на сайті
Суспільство

У Києві створять безбар’єрний маршрут, що пролягатиме від ЦНАПу Дарницького району (вулиця Степана Олійника, 21) до станції метро «Деміївська».
Про це повідомили в КМДА.
Що відомо про маршрут
Маршрут увійшов до списку з десяти перших безбар’єрних шляхів, які представив Департамент транспортної інфраструктури КМДА.
Безбар’єрний шлях створять завдовжки 12,5 кілометрів. Він об’єднає низку важливих об’єктів, зокрема:
- аптеки;
- медичні заклади і лабораторії;
- районний суд;
- Дарницьке управління поліції;
- відділення «Нової пошти» й «Укрпошти» тощо.
Для сполучення між цими об’єктами курсуватимуть автобуси маршруту № 91. Для пасажирів облаштують тактильну навігацію до найближчих зупинок громадського транспорту.
Також фахівці встановлять пристрій для звукового оповіщення про сигнали світлофорів на перехресті вулиць Олександра Кошиця та Драгоманова. Разом із цим поліпшать технічний стан зупинок «Вулиця Кошиця» на вулиці Драгоманова в обох напрямках руху.
Читайте також: СБУ та ГУР доправили гелікоптером хвору дівчинку до Києва, чим врятували їй життя
Як облаштують маршрути
Маршрути створюють для безперешкодного пересування людей з інвалідністю, батьків із візочками, людей старшого віку тощо.
Кожен маршрут обладнають:
- зручними з’їздами і пониженими бордюрами;
- тактильними смугами;
- навігацією для людей із порушеннями зору;
- оновленими інформаційними табло.
Ці шляхи дозволять відвідувати лікарні, аптеки ЦНАПи, станції транспорту, бібліотеки, музеї та інші важливі об’єкти. Один із десяти маршрутів охоплює 25 ключових точок.
Нагадаємо, що українські призери Олімпійських ігор долучилися до фотопроєкту «Спорт читає».
Фото обкладинки: Unsplash
Суспільство

Принц Уельський Вільям завітав до «Школи свободи» в Таллінні, яку заснували у 2022 році для біженців з України. Під час візиту принц Вільям поспілкувався з українськими школярами та отримав від них пам’ятний подарунок.
Про це повідомили на сторінках принца та принцеси Уельських.
«Школу заснували для підтримки українських дітей та молоді, які постраждали від війни. Вона пропонує їм гостинне та безпечне середовище для навчання. Слухаючи історії від учителів та учнів, стає зрозуміло не тільки про людські наслідки конфлікту, але й про мужність і силу, яку проявляють ті, кого він торкнувся»‚ — зазначили у дописі.
У публікації також розповіли про започаткування школи, процес навчання та труднощі, які виникали у дітей.

Читайте також: Голос покоління цієї війни: про що фільм «Стрічка часу» Катерини Горностай
Принцу Вільяму одна з українських учениць подарувала браслет, сплетений у кольорах прапора України. Він відповів:
«Моя донька одягне його і швидше за все забере його в мене. Щиро дякую. Я обожнюю українські кольори».

Нагадаємо, що Шерон Стоун показала картину українського художника у себе вдома (ВІДЕО).
Фото: інстаграм принца та принцеси Уельських