Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Наприкінці травня в Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для громадських організацій. Це результат спільної роботи Платформи соціальних змін та Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ. Новий простір займається розвитком молодіжних ініціатив, інтеграцією вимушених переселенців та слугує місцем, в якому змінотворці діляться ідеями та об’єднуються заради спільних проєктів.

Про ідею створення хабу, його місію, перші заходи та соціальне спрямування проєкту команді ШоТам розповіли ідейний засновник Платформи соціальних змін Михайло Мельник та адміністратор хабу, менеджер Платформи Олег Боянович.

Михайло Мельник та Олег Боянович

Хотіли створити спільний простір для всіх активістів міста

Михайло: Ідея створити соціально-освітній хаб для громадських організацій у Кам’янці-Подільському назрівала вже давно. Ми помічали хороші кейси схожих просторів в інших громадах, бачили, як вони змінюють міський ландшафт. Наприклад, в Одесі таким простором є «Іmpact Hub», в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація». Із початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що багато громадських організацій переїжджають до інших міст, а отже, мають якось інтегруватися в їхній темп.

Багато активістів, які мають чималий досвід в організації власних проєктів, приїхало і до Кам’янця-Подільського. Після зустрічі з ними ми зрозуміли, що є потреба спільного фізичного простору, де можна попрацювати чи організувати захід. Тому перша наша ідея – створити місце, яке об’єднає під одним дахом всю креативну галузь, яка зібралася на Хмельниччині. А ще ми хотіли, щоб ці організації обмінювались досвідом та об’єднували зусилля у відповідь на нагальні виклики. І, звісно, щоб це був обмін не лише між активістами, які приїжджають в місто, а й між місцевими жителями.

Хаб для ГО

Наш хаб – приклад єднання активістів, влади та звичайних містян

Михайло: Платформа соціальних змін зацікавлена в діалозі між представниками місцевої влади та громадськими активістами заради змін. Ми бажаємо жити в кращому місті та кращій країні, і для цього мусимо об’єднувати всі наші зусилля. Не хочемо, щоб люди були просто біологічними машинами – їли, спали, одягались, тому ми й створили цей хаб. Сюди можна прийти, обмінятися думками та пройти навчальні тренінги, щоб покращити організаційні навички. 

Хаб – це гарний приклад єднання громадянського суспільства, органів державної влади, місцевих жителів і переселенців. Представники громадського сектору можуть проводити свої заходи абсолютно безкоштовно. Та водночас у нас є внутрішні правила й кодекс поведінки. Зокрема ми надаємо перевагу передусім організаціям, що займаються розвитком громад, соціального підприємництва, неформальної освіти чи інновацій.

Хаб для громадських організацій

Запускаємо проєкти, враховуючи потреби активістів

Олег: Зараз у Кам’янці-Подільському більше семи тисяч студентів та десять вищих навчальних закладів, тому окремим актуальним напрямом роботи став молодіжний активізм. Ми прагнемо надати молоді можливість творити та втілювати свої ініціативи. Уявіть, за офіційними даними міськради наразі в місті зареєстровано майже триста громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, який об’єднає ці ініціативи.

Ми активно залучаємо громадських активістів до спільної комунікації, визначаємо їхні потреби та запити. Скажімо, одна громадська організація хоче вдосконалити навички тайм-менеджменту, інша – має виклики зі створення проєктів, тому можуть бути запити з різних сфер. Головне, що ми бачимо потребу бути простором, завдяки якому ГО зможуть підсилювати одне одного як у власній роботі, так і в процесі розвитку міста.

Адміністратор хабу Олег Боянович
За словами адміністратора хабу Олега Бояновича, наразі в Кам’янці-Подільському налічується майже 300 громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, що об’єднає ці ініціативи.

Налагоджуємо діалог між ГО, владою та бізнесом

Михайло: Крім об’єднання громадських організацій між собою, ми хочемо також налагодити активну співпрацю між активістами та органами влади. Прагнемо, аби у спілкуванні з владою був не ультиматум, а конструктивний діалог. Щоб влада сама озвучувала наявні проблеми та була зацікавлена у їх вирішенні. Аналогічний формат спілкування плануємо також налагодити між ГО та місцевим бізнесом.

На жаль, багато активістів припиняють громадську діяльність через втому, брак коштів чи відсутність чітких перспектив. Ми хочемо стати своєрідними опікунами, менторами для цих змінотворців, підтримати їхні ідеї та переконати, що все вдасться. Звісно, у громадському секторі бувають і невдачі, але ми готові лобіювати інтереси ГО перед органами державної влади і супроводжувати їх в локальному розвитку. 

Активісти, які відвідують хаб на Хмельниччині

Створюємо можливості для навчання та розвитку молоді

Олег: Наприклад, нещодавно на базі хабу відбувся захід для молоді, в якому взяли участь 20 людей з Орининської громади. Чому такий фокус? Ми вирішили обговорити, як молодь може долучитися до соціальних змін саме у своїй територіальній громаді. І це перегукується з місією Платформи – залучати громадян до громадотворення. Ми зацікавлені розвивати лідерів громад, згуртовувати місцеву молодь, розвивати молодіжні ініціативи. 

Часто молодь має гарні ідеї для проєктів, але не може їх втілити, оскільки банально не знає, як про них розповісти чи, скажімо, як комунікувати з владою. Тож ми на власному прикладі показуємо, як це має працювати. До речі, у цьому нам допомагають успішні кейси випускників програми Платформи соціальних змін.

Читайте також: «Кожна пара шкарпеток – окрема історія». Ми об’єднали десятки майстринь, які втратили все. Як проєкт Vilni працевлаштовує жінок-переселенок

Михайло: Ми хочемо стати професійними центром, куди молодь прийде і завдяки нашим програмам знайде натхнення та можливості для розвитку. Слід розуміти, що через війну зміниться багато речей, зокрема і попит на професії та навички. Ми не вважаємо себе конкурентами класичної освіти, навпаки, наша мета – завдяки інноваціям забезпечити молодь тим, чого вона не отримує у державних навчальних закладах. А ще хочемо враховувати закордонний досвід, тому плануємо втілювати в хабі міжнародні проєкти та змінювати цим середовище регіону.

Зараз ведемо перемовини про створення проєктів соціальних послуг, які держава поки не може вирішити. А отже, ми маємо їй допомогти. Наприклад, у віддалених регіонах не всі діти можуть отримати якісну освіту, тому в приміщенні хабу ми розмістили 3D-принтери, яким можуть користуватися школярі. Наша ціль – зробити так, аби в маленьких громадах діти мали ті самі можливості, що й їхні однолітки великих міст.

Мурал на стіні
Хаб має дві переговорні кімнати, івент-хол, дві освітні аудиторії, дитячу кімнату та сoffee-point. Кожне приміщення обладнане всім необхідним для ефективної роботи.

Засновники хабу мають спільні цінності

Михайло: Засновниками хабу є Платформа соціальних змін та Кам’янець-Подільська філія УГКЦ. Ми не об’єднувались спеціально, але спільні цінності завжди тяжіють одне до одного. Як і церква, найбільшою цінністю ми вважаємо саме людину, а тому інвестуємо в неї. У нашому пріоритеті – внесок у розвиток особистості, щоб вона змогла звільнити творчі сили та перетворити цю енергію в щось конструктивне.

Зрештою, церква – це також громада, і ми спільно служимо всім людям доброї волі, не обмежуючись конфесійною приналежністю. До того ж для церкви це додаткова можливість вийти з храму та бути ближче до громади.

Платформа соціальних змін хоче довести,: якщо є прагнення зробити щось позитивне, то все можливо. Але важливо бути чесними і транслювати лише те, в що ми дійсно віримо. Тому для нових проєктів завжди обираємо партнерів, які працюють зі схожими викликами. Ми за те, аби об’єднуватись та створювати революційні продукти, які позитивно впливають на місто.

Відвідувачі хабу слухають лекцію

Соціальна складова проєкту – невеличка кав’ярня поруч із хабом

Олег: Поруч зі хабом у нас буде кав’ярня, 80% прибутку якої ми плануємо спрямовувати на соціальні проєкти з розвитку громади. Зараз ми перебуваємо на етапі запуску закладу, залишається зробити фінальний крок. Проте ще задовго до відкриття ми протестували роботу й на практиці переконалися в ефективності цієї ідеї.

Наша кав’ярня буде місцем, де можна поспілкуватися та порефлексувати після навчальних програм. На перервах між курсами учасники програм ділитимуться досвідом, і це також стимулюватиме подальшу співпрацю. Наприклад, під час останнього модуля Школи ефективного менеджменту був кейс, коли учасники з Чернівців, які мають власні виробництва, познайомились та підсилили одне одного. І це чудово!

80% з прибутку кав’ярні команда проєкту планує направляти на втілення громадських ініціатив із розвитку Камʼянець-Подільського.

Маємо гуртуватися та ефективно працювати в тилу

Олег: Я пишаюсь, що за час існування хабу ми вже стали майданчиком для комунікації між людьми. Радію, що до заходів долучається молодь, яка готова шукати шляхи покращення власної громади. Цим дійсно варто пишатися. Адже разом ми можемо масштабувати будь-яку ідею чи навіть соціальну місію.

Читайте також: «Бізнес не може стояти осторонь». Луцький бренд Parasol’ka створює унікальні дощовики-пончо для ЗСУ. Як це працює

А ще я переконаний, що ми маємо виконувати цю роботу максимально якісно. Адже поки військові тримають фронт та захищають нас, ми маємо гуртуватися, ставати більш ефективними та підсилювати наших захисників. А водночас – дбати про розвиток громадської сфери. Я вірю, що локальні активісти можуть бути справжніми змінотворцями й працювати так, аби ці зміни були корисними для всього суспільства. 

Хаб для активістів на Хмельниччині
Хаб у Кам’янці-Подільському вже став майданчиком для комунікації активістів, влади та місцевих жителів. Утім на цьому команда проєкту не зупиняється.

ГО мають об’єднуватись та спільно реагувати на виклики

Михайло: Нам варто зруйнувати суспільні стереотипи про громадський сектор. На мою думку, громадський сектор має розвиватись без поділу на кращих та гірших – ми всі маємо об’єднуватися навколо спільної ідеї. На жаль, часто організації конкурують між собою за гранти, не розуміючи, що лише завдяки прозорому діалогу вдасться допомогти людям. 

Водночас зазначу, що за останній рік кількість благодійних та громадських організацій суттєво збільшилася. Тож важливо, аби робота кожної такої ініціативи була максимально прозорою. Крім того, людям також хочеться розуміти, на що саме вони дають власні кошти і як їх потім витрачають.

Саме тому на програмах від Платформи соціальних змін ми вчимо формувати соціальні звіти – ділитися, як саме змінилось життя конкретної людини, якій ми допомагаємо. Не менше зусиль ми приділяємо й тому, аби навчити ГО правильно комунікувати з бізнесом та органами державної влади. Громадський сектор може вкладатися в якісні продукти та налагоджувати якісну співпрацю. А щодо влади – тут потрібно показати, що вони є насамперед партнерами. Ми всі на одному кораблі, тому не варто конкурувати. Краще об’єднуватись і робити так, щоб цей корабель зміг подолати будь-які шторми.

Хаб у Кам'янці-Подільському
Соціально-освітній хаб розташований на вул. Князів Коріатовичів, 72Г. Щодо будь-яких питань можна звертатися за телефоном +38 (068)-231-23-76.

Олег: Власне, ось чому ми хочемо створити потужну платформу підтримки та розвитку громадянського суспільства, молодіжних ініціатив та сучасної освіти. Нам важливо нести цей соціальний вплив, гуртувати громаду, об’єднувати небайдужих містян, проводити освітні та культурні події, створювати умови для розвитку молоді та втілювати інноваційні проєкти. Зрештою, соціально-освітній хаб – можливість для кожного активного громадянина Кам’янця-Подільського розвивати свою громаду. І саме час скористатися цим шансом.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Коментарі

Суспільство

«Листи до вільного Криму»: Фагот прочитав лист незаконно ув’язненого Богдана Зізи (ВІДЕО)

Опубліковано

У межах ініціативи «Листи до вільного Криму» Олег Михайлюта прочитав лист політвʼязня Богдана Зізи.

Про це повідомили у Представництві президента України в АР Крим.

Богдан — кримський художник та активіст з Євпаторії, незаконного засудженого росією до 15 років позбавлення волі у колонії загального режиму.

Фото: інстаграм-сторінка Богдана Зізи

Олег Михайлюта прочитав лист Богдана Зізи, щоби привернути увагу до усіх незаконно засуджених росією громадян України.

Наразі Богдан Зіза перебуває в ув’язненні на пересиланні у виправній колонії №29 міста перм.

Читайте також: Українцю пересадили серце, яке відправили гелікоптером: подолали 600 кілометрів

«Долучайтеся до ініціативи “Листи до вільного Криму”. Напишіть листа, розкажіть про акцію друзям та колегам, поділіться інформацією в соцмережах. Ці нескладні кроки допоможуть нашим співгромадянам відчути, що попри всі перешкоди — ми продовжуємо боротися за їхню свободу. Спротив триває!» — написали у представництві.

Нагадаємо, що на Київщині запрацювала «Мобільна служба підтримки» для ветеранів та їх близьких.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Олега Михайлюти

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Рятувальники ДСНС пройшли навчання у Польщі за міжнародними стандартами (ФОТО)

Опубліковано

У Польщі завершився тренінг, у якому взяли участь українські рятувальники. Він проходив у місті Новий Сонч з 7 по 11 жовтня.

Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

Навчання об’єднало оперативні групи та логістичних спеціалістів задля переатестації фахівців за міжнародними стандартами INSARAG.

Читайте також: Шахістка з Київщини удванадцяте стала чемпіонкою світу з шахів

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

«Українські рятувальники продемонстрували високий рівень майстерності та готовність працювати за найсучаснішими світовими стандартами. Це ще один важливий крок до переатестації за INSARAG та досягнення більшої інтеграції українських служб порятунку у світову систему реагування на надзвичайні ситуації», — написали в пресслужбі.

Читайте також: Українцю пересадили серце, яке відправили гелікоптером: подолали 600 кілометрів

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

Тренінг став другою фазою спільного проєкту з Польщею, який спрямований на вдосконалення пошуково-рятувальної команди важкого класу MRC Ukraine. Під час занять учасники удосконалювали свої технічні навички, підвищували рівень командного управління та підготувалися до майбутніх викликів.

Нагадаємо, що Литва передає Україні ударні дрони на понад п’ять мільйонів євро.

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Починати працювати з пам’яттю потрібно вже зараз»: як українці вшановують загиблих і фіксують досвід війни

Опубліковано

Повномасштабне вторгнення висвітлило потребу формулювати нову мову пам’яті як відгук про трагічні події, фіксацію свого досвіду чи віддання шани полеглим героям.

ШоТам розповідає про три проєкти, в яких учасники шукають спосіб висловитися про переживання цієї війни та того, як ми будемо пам’ятати її в майбутньому.

Документальний театр як інструмент роботи з історіями

У 2018 році в Україні відкрили філіал міжнародного «Музею воєнного дитинства», що розпочав роботу зі збору свідчень дітей і підлітків, на життя яких вплинула тимчасова окупація Донбасу та Криму. Після повномасштабного вторгнення музей почав поповнюватися історіями дітей з усіх областей України. 

Ці свідчення та особисті речі стають основою виставок по всій країні. Окрім цього, інструментом роботи з пам’яттю став театр — у 2024 році в музеї створили експериментальну майстерню документального театру «Озимі», в якій 10 підлітків з різних регіонів України створили виставу на основі власних історій. Прем’єра відбулася в «Театрі юного глядача» у травні.  

«Мистецтво пропонує безліч форматів говоріння про складний досвід. Документальний театр — один з таких, що швидко реагує на зміни в суспільстві та здатен їх зафіксувати в моменті. До того ж, у театрі комунікація з глядачем відбувається напряму: ми бачимо на сцені людей, які самі про себе говорять, що створює для музею нові можливості репрезентації дитячого досвіду», — говорить куратор вистави Андрій Борутя.

Вистава на основі власних воєнних історій підлітків. Фото: «Музей воєнного дитинства»

Після проєкту учасники майстерні й далі спілкуються, зустрічаються на святкування днів народжень і спільні прогулянки.

Тим часом музей продовжує документувати дитячі історії війни. На сьогодні там зібрали вже понад 600 свідчень і 60 інтерв’ю.

Досліджувати пам’ять через мистецтво

З березня по липень 2024 року ГО «Культурні практики» разом з ГО «Музей сучасного мистецтва» проводили Лабораторію практик меморіалізації — проєкт пошуку візуальної мови для пам’яті подій та героїв російсько-української війни й розширення підходів до створення меморіальних проєктів.

«Для багатьох українців сьогодні важливо в той чи інший спосіб вшановувати загиблих, фіксувати події та свій досвід у публічному просторі. Ми переконані, що будувати національний меморіал можна лише після закінчення війни, але починати працювати з пам’яттю про трагічні події, особливо локальною, потрібно вже зараз», — пояснюють організатори проєкту.

Насамперед у межах Лабораторії провели освітній онлайн-курс від практиків, на який подали заявки понад 350 учасників.

Для практичної роботи над проєктами меморіалізації відібрали 38 учасників, яких кураторки поділили на чотири групи. Кожна з груп вирушила в дослідницьку експедицію — до Харкова, Мощуна, Чернігова й Одеси, де учасники зустрічалися з представниками громад та професійними спільнотами, збирали інформацію в архівах, відвідували виставки та меморіали. Наприкінці вони розробили та представили 25 проєктів меморіалізації для громад, з якими працювали.

Унікальний підхід громад до створення меморіалів

Хоч меморіали — вже звичний інструмент збереження історичної пам’яті, в Україні досі немає нормативів чи правил їхнього створення: відповідальність за те, як меморіали формуватимуть простір навколо себе та які сенси нестимуть, лежить на місцевих громадах. Звісно, є розроблені рекомендації для громад від Українського інституту національної пам’яті, однак як саме їх втілювати, залежить від потреб, розуміння та доступних ресурсів спільноти.

Наприклад, три громади Чернігівської області в межах діяльності ГО «Асоціація демократичного розвитку» створили незвичайні меморіали — алеї червоних кленів-рубренів. Активісти посадили ці клени під час толок, щоб вшанувати і втрати, і сміливість та взаємодопомогу людей.

Відкриття алеї в Колицівці. Фото: ГО «Асоціація демократичного розвитку»

«Ця алея, яка в майбутньому розростеться, назавжди залишиться в пам’яті як символ подій у 2022 році. Особлива подяка тим, хто згодився записати свої спогади та зробити їх публічними. Це дуже важливо, бо невблаганний час стирає спогади, змінює їх», — поділилася асистентка керівниці проєкту в ГО «Асоціація демократичного розвитку» Наталія Апанасько.

Створення меморіалів об’єднало громади. Наприклад, у Киїнці місцевий садовий центр подарував громаді додаткові саджанці дерев, кущів і квітів, аби алея стала сквером — першим відкритим публічним простором у селі. У Количівці ж поливати дерева приїхала пожежна команда. 

Разом з деревами громади встановили й уніфіковані пам’ятні знаки, а на них — таблички з QR-кодами, що ведуть на сайти громад, де зібрані історії з початку російського вторгнення.

Фото: Дмитро Пруткін

Коментарі

Читати далі