Суспільство
Дайвінг у шахті: на Донеччині відновили унікальний підводний маршрут
Одеські дайвери Микола Андріанов і Олексій Свердлов взяли участь в картографуванні і розробці нового маршруту на унікальному підводному об’єкті – затопленої гіпсової шахті «Воєнведська», розташованої в селі Друга Миколаївка Донецької області.
Про це пише Думська.
Колишня штольня знаходиться практично на лінії розмежування, в 10 кілометрах від КПВВ «Майорське» . У кінці 1960-х років видобуток гіпсу для Микитівського алебастрового комбінату тут припинили через високий рівень ґрунтових вод, які після зупинки робіт затопили підземні виробки.
Уперше затоплена шахта викликала інтерес українських дайверів в 2011 році, проте після початку війни її дослідження, із зрозумілих причин, припинилося.
«У шахту почали пірнати за два роки до бойових дій. Потім припинили. З липня 2020 року, сюди почали пускати, і мій друг, місцевий житель і дайвер Роман Ованесов почав відновлювати об’єкт: облаштував вхід, обладнав східці, проклав перший ходовик (мотузку, по якій йдуть спелестологи і спелеологи). Кілька днів тому Рома запросив нас і ще двох дайверів з Дніпра в цю шахту», – розповів Микола.
Упродовж двох днів дайверські команди, по дві особи, занурювалися на півтори години в абсолютний морок підземних лабіринтів, іноді віддаляючись від входу на кілометр. Підсумком став повністю готовий туристичний маршрут для каверн-дайвінгу довжиною 200 метрів. При цьому вдалося дослідити лише 30% всієї підземної системи.
Читайте також: Печиво, яке купують у 30 країнах: як майстриня відроджує традиційну випічку Полтавщини
«Це печерний дайвінг – найпідступніший. Повна темрява, низька температура води, вона тут постійно в районі восьми градусів, і неможливість екстреного спливання. Я багато де пірнав і це дуже цікавий досвід – не просто пірнути, а зробити корисне, прокласти шлях, картографувати», – додав Микола.
За його словами, «Воєнведська» шахта – найперспективніший об’єкт України для гідроспелеологіі і Кейв-дайвінгу.
«Дуже цікаве місце для занурень. Краща альтернатива Єгипту. Місцями глибина доходить до 12 метрів. На стінах збереглися попереджувальні написи, а на підлозі – сліди від автомобільних шин, забута електрощитова і багато іншого», – відзначив дайвер.
Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині
Нагадаємо, назвали 29 курортних місць, куди українці зможуть полетіти влітку.
Як ми повідомляли раніше, на Львівщині за кошти ЄС створять туристичні центри бойківської культури.
Усі фото: dumskaya.net.
Суспільство
Вони рятують дерев’яне мереживо Чернігова.
Ця команда відновлює старовинну архітектуру краю, бо ці будинки унікальні, і вони зникають на очах.
Оздоблені чудернацьким різьбленням, наче вишиванками.
Зелені, жовті, фіолетові — їм уже більше 100 років.
Проте міській владі такі будинки не потрібні. Власники покривають їх вагонкою чи цеглою.
А мереживо викидають на смітник.
«Історична архітектура зараз перебуває в такому стані, що її весь час знищують, якимось чином паплюжать. І відповідно була така внутрішня мотивація і мета: хоча б якось зупинити цей процес і зберегти архітектуру», — Станіслав Іващенко, керівник проєкту.
Станіслав — айтішник, тож із друзями почали боротьбу віртуальну.
Фотографували будинки, розпитували істориків і рились в архівах.
І створили онлайн-музей «Дерев’яне мереживо Чернігова», щоб будь-хто міг прогулятись містом і побачити його красу.
Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині
А тепер перейшли в офлайн і відновлюють фасади будинків!
Працюють безкоштовно у вільний від роботи час.
«Ми піднімали історичні фотографії, і саме з історичних фотографій жахливої якості, чорно-білих, здаля. Нам вдалося змалювати досить близький аналог того, що раніше існувало під тими вікнами», — Станіслав Іващенко, керівник проєкту.
Завдяки цим людям місто повертає втрачений вигляд. А Станіслав мріє, що відновленням будинків таки займеться влада.
А туристи поїдуть до Чернігова не на пиво, а на мереживо!
Читайте також: «Підтримуємо матусь із важкими долями». Чим особлива BetiS — єдина фабрика в Очакові
Нагадаємо, в Одесі активісти відновлюють 120-річний розпис у під’їзді будинку.
Як ми повідомляли раніше, проєкт харківського парку виграв гран-прі премії з ландшафтної архітектури.
Суспільство
Продукцію Боржавської долини, її особливості і родзинки об’єднав новий гастрономічний еко-бренд Закарпаття «Долина теплиць».
Про це пише seeds.org.ua.
Це продукція, що вирощується місцевими виробниками у долині. Умовою для створення продукції було виробництво з місцевих продуктів, місцевих овочів, щоб люди могли збільшувати реалізацію своїх продуктів.
Читайте також: «Мені в свою». Сім українських брендів, які продають екогорнятка
Бренд виготовляє сухофрукти та консерви з овочів, що вирощуються вздовж Боржавської долини і пропагує здорове харчування.
Серед сухофруктів «Долини теплиць» – яблука, груші, шипшина. Серед овочевих смаколиків – в’ялені томати та сливи, різні соуси з перцю та помідорів.
Читайте також: Печиво замість знижок та інтер’єр із відходів. Як працює вінницька екокав’ярня PicNic
Наголошується, що велика частина продукції теплиць тепер залишається на ринках Закарпаття і такі ініціативи – корисна справа, що допомагає і місцевим виробникам і презентує край.
Нині Закарпаття отримує сертифікат на перший закарпатський хліб нульового циклу. Використовується зерно (спельта), вирощене та перемелене на Закарпатті.
Нагадаємо, кав’ярня Kavasutra у Рівному дає знижку на всі напої у свою чашу.
Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував Всеукраїнський екоконкурс «Мішечок».
Усі фото: newfood.media.
Суспільство
У бабусі Ніни 52 тисячі підписників у TikTok.
Вона не співачка, і не зірка телебачення, а блогеркою стала у 81 рік!
«Добрий день, шановні мої глядачі. Дуже рада, рада вас всіх чути, бо бачити я вас не можу всіх. І хочу вам подякувати за вашу увагу!» — бабуся Ніна.
Ця бабуня живе в селі на Вінниччині, а вести блог їй допомагають онуки.
Вона вабить глядачів не гламуром, а душевністю. Розповідає про війну, Сталіна і своє дівоцтво.
Читайте також: Мрія стати блогером: Айфон 12 та інші інструменти для початківців у сфері блогінгу
«Місим тістечко на пиріжечки. Колись цих пиріжечків могли поїсти тільки на великі святки. На Пасху, Різдво, на празник. Бо не було з чого: муки не було», — каже бабуся Ніна.
На відео вона перебирає цибулю. Січе капусту і порається босяка на городі.
А ще показує свою 100-річну вишиванку.
«Були в мене купці, хотіли купити цю сорочку, але я не можу продати. Сорочку продати — це як маму продати, бо це мамина робота!», — ділиться бабуся Ніна.
Бабця Ніна може по-сучасному затанцювати. І заспівати з подругою давніх пісень.
Тіктокери готові слухати її годинами. Питають рецепти пирогів і згадують своїх бабусь.
А вам вона теж когось нагадала?
Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
Нагадаємо, сільська жінка з Тернопільщини завела блог «Я і мої кози».
Як ми повідомляли раніше, Джуда зі США став українським блогером Юрою з Коломиї.