Суспільство
«Даємо другий шанс на життя». Подружжя з Києва створює інвалідні візки для тварин з усього світу
Ілона Крилова разом зі своїм чоловіком Олегом Кодаком першими почали виготовляти в Україні інвалідні візки для тварин і вже понад 10 років успішно цим займаються. Евтаназія – це не завжди вихід, переконує співзасновниця компанії Frakishtak. Їхнє спорядження стає у пригоді чотирилапим з усього світу, які внаслідок травми втратили кінцівки чи чутливість у них. Собаки та коти заново навчаються ходити й мати повноцінне щасливе життя.
Ілона Крилова
Співзасновниця столичної компанії Frakishtak, де виготовляють інвалідні візки для тварин
До створення своєї компанії працювала вебдизайнеркою. Як волонтерка довгий час доглядала за тваринами й мала свій мініпритулок
Не могла залишити собаку вмирати
Я довгий час працювала вебдизайнеркою, а мій чоловік, Олег Кодак, був технічним директором у компанії інтернет-провайдера. Це було ще до 2010 року. Одного разу дорогою на роботу я побачила пораненого собаку. Мені стало його шкода, не хотіла залишати тварину помирати. Почала шукати в мережі організації, які зможуть допомогти. Читала багато волонтерських форумів. Нас із чоловіком так захопила їхня спільнота, що ми вирішили долучитися й у свій вільний час допомагати чотирилапим.
Як волонтери ми багато років рятували тварин, зокрема тих, які постраждали через людську жорстокість. Тому зараз добре розуміємося на тому, як допомагати чотирилапим. Травмованих собак і котів ми забирали до себе додому, піклувалися про них, реабілітували, а потім прилаштовували в родини. У нас навіть утворився вже свій мініпритулок. Частина з тварин і досі залишилася з нами.
Зараз у нас вдома живуть сім собак, стільки ж котів і одна ворона. З одного боку, класно мати таку велику родину, а з іншого – це дуже важко. Ми з чоловіком самі за ними доглядаємо, адже більше нікому. Лягаємо спати пізно, прокидаємося рано. Багато сил йде на вигули, годівлю. А деякі наші тварини ще й потребують спеціального догляду, як от постійної зміни памперсів.
Зробили візок з підручних матеріалів
Крізь нас пройшли десятки тварин, які потребували допомоги. Переважно вони мали переломи лапок, хоча траплялися й складні випадки, як от травми хребта. Одного разу до нас потрапив поранений пес, який не міг самостійно ходити. Ветеринари сказали, що йому потрібен інвалідний візок. В Україні ми такого товару не знайшли – довелося замовляти з-за кордону. Гроші збирали по копійці – це були пожертвування від різних людей. Ми дуже довго чекали, доки зі США до нас прибуде візок, при чому ця покупка на той момент була дуже дорогою. Хвилювалися, чи зможе він у ньому повноцінно пересуватися. Але дарма. Собака підлаштувався під реальність і прожив на чотирьох колесах ще 16 років.
Одного разу мене попросили приїхати у Гостомельський притулок. Його господиня Ася Серпинська зустріла мене і каже: «Ходімо подивишся, там якась собака велика». Це був німецький дог – восьмимісячне щеня, дуже худюще і хворе. Ми одразу відвезли його в клініку, підлікували. Але ходити воно не могло через серйозні травми. Нам вдруге у житті знадобився візок.
Ми вже були не в змозі замовляти спеціальне обладнання з такої далечіні. Та й часу на це не було – вирішувати щось потрібно було тут і зараз. Пам’ятаю, я тоді поїхала в магазин товарів для ремонту, купила різні трубочки, з’єднувачі й на домашній машинці пошила амуніцію (фіксований жилет для тулуба) з тканин і фурнітури, які знайшлися вдома. Колеса взяли від старого візка. Звичайно, все це я перешивала і переробляла кілька разів. Але в підсумку з таких підручних засобів я зробила маленькому Чічіку саморобний візок. Він мав два колеса та фіксував тварину навколо тіла та шиї. У ньому він хоч і погано, але знову навчився ходити. Собака успішно катався, міг повноцінно пересуватися й теж прожив досить довго. Йому знадобилося приблизно пів року реабілітації.
Єдині в Україні взялися за візки для тварин
Десять років тому інвалідних візків для тварин не було ні на українському ринку, ні на сусідніх. Хоча попит був колосальний. Оскільки я активно спілкувалася з іншими волонтерами, вони дізналися, що я самостійно зробила візок. Спрацювало «сарафанне радіо». Дзвонили, казали: «Нам теж треба, зробиш?». І так потроху одному, другому виготовила. При чому це були простенькі бандажі з повзунками. А потім чоловік вже до мене приєднався, і ми почали займатися цим професійно.
З 2010 року ми запустили компанію Frakishtak. Спочатку створювали все дома, а потім почали розширюватися до повноцінного виробництва на такому мінізаводі. Ми закупили необхідне обладнання й матеріали та почали робити дійсно якісні візки. На українському ринку таке спорядження для тварин досі крім нас професійно ніхто не виготовляє. Знаю, що є майстри, які беруться робити це з якихось підручних матеріалів. Але як правило після того, як люди у них замовляють, вони все одно потім звертаються до нас, бо тваринам у тих не зручно ходити.
Для того, щоб виробляти хороший продукт такого плану, потрібно мати якесь розуміння про догляд за тваринами з інвалідністю. Я знаю, що деякі українці намагалися робити бандажі. Це підприємці, які мають швейне виробництво, де виготовляють, умовно, сумки. Вони побачили, що є запит на такі бандажі, а в них якраз є схожий матеріал. І вони то зроблять. Але вийде зовсім не те, бо немає розуміння, як ця система працює і навіщо. Не можна просто взяти та скопіювати продукт. Переважно результат виходить не дуже хороший. А якщо ти в цьому розумієшся, сам маєш купу тваринок і постійно свій же продукт для них використовуєш, то річ виходить дійсно якісна.
Евтаназія – це не завжди єдиний шлях
Ми завжди рекомендуємо клієнтам, у яких є травмована тварина, спочатку звертатися до ветеринара. У деяких випадках їй спершу потрібно допомогти, зробити обстеження, пролікувати. Наприклад, таксам – а це був наш перший клієнт – зазвичай вистачає і простого лікування. Якщо ж це не допомагає, ветеринар каже: «Все, тут зробити більше нічого не можна». Але ми хочемо донести до людей, що евтаназія – це не завжди вихід, є альтернатива.
Собаки та коти з інвалідністю, старенькі та травмовані переважно можуть повноцінно жити, якщо їм трішки допомогти. І візки – це якраз один із варіантів. Хоча природно, якщо тварина відчуває біль, і її вже неможливо вилікувати, тоді продовжувати муки тварини – це щонайменше жорстоко. Але якщо крім евтаназії ще є шляхи, як їй допомогти, потрібно боротися до останнього.
У такому спорядженні тваринам цілком комфортно, якщо вони розуміють, для чого це потрібно. Коли власник собаки бере повідець, то собака вже розуміє, що зараз піде гуляти. Ось те ж саме і з візком. Нам одна собачниця розповідала, що тільки-но бере візок, то це вже свято для її песика. Той радіє, бо розуміє, що це означає. І чотирилапий прекрасно почувається в ньому на свіжому повітрі. Але це залежить від характеру тварини. Деякі спершу з обережністю ставляться до спорядження, а потім, коли розуміють, для чого воно потрібне, потроху звикають.
Собаки не відчують інвалідність, якщо ви поруч
Ми завжди рекомендуємо використовувати візок тільки для прогулянок. Тобто, не можна його купити, залишити в ньому собаку й піти, наприклад, на роботу. За твариною в такому спорядженні обов’язково потрібно стежити, адже вона може заплутатися, перевернутися і травмуватися. Вдома можна користуватися візком, але лише під наглядом. І то якщо житлова площа дозволяє собаці на візку повноцінно пересуватися. Якщо ж у вас невеличка квартира, краще від цього утриматися. Тварини, яким бракує простору, часто перечіплюються через меблі.
Варто бути готовим, що, скоріш за все, чотирилапий перебуватиме у візку все життя. Принаймні поки він активний і хоче ходити. Собаки не відчуватимуть інвалідність, якщо за ними добре доглядають, їх люблять, годують, вигулюють. Така тварина цілком почуватиметься щасливою.
Читайте також: Замовляють з понад 50 країн. Як дві собачниці з Bark&Go створюють одяг для тварин, що розлітається світом
Виготовлення інвалідного візка починається з того, що господар вимірює свого улюбленця і передає нам дані. Ми визначаємо базовий розмір візка й починаємо виготовляти необхідні деталі. Для рами створюємо точні розрахунки довжини труб, кутів і точок вигину та їхній порядок – за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Коли всі деталі готові, починаємо збірку. Потім тестуємо все на міцність і рухливість.
Створимо для вашого чотирилапого ексклюзивну річ
Зараз окрім інвалідних візків ми також виготовляємо бандажі для грудних і тазових кінцівок, налокітники, корсети для хребта, повзунки для паралізованих тварин тощо. Робимо і ручну підтримку як альтернативу інвалідному візку. Наприклад, якщо потрібно швидко вигуляти собаку, її поміщають у спеціальну сумку, яку господар тримає.
А ще ми виконуємо індивідуальні замовлення, коли потрібно щось розробити під непопулярну проблему. Нещодавно до нас звернулися власники кота, який може ходити задніми лапами, але дуже погано. І от для нього ми придумуємо зараз якісь захисні шкарпетки чи чохол. Хочемо зробити так, аби йому було м’яко спиратися на задні лапи. Я знаю, що цю річ ми зараз пошиємо і, можливо, ніколи більше такого запиту не буде. Буває власники тварин з ампутованими кінцівками, для яких протез є дуже коштовним, просять пошити якийсь чохол на кістку. Тварині з ним буде м’яко ставати, і вона не травмується.
Вийшли за кордон майже одразу
У нас є партнери, які роблять нам деталі. Маємо у команді швачок та менеджера. З моменту заснування Frakishtak ми вже продали понад 2 500 візків для чотирилапих. Все виробництво у нас в Україні, запчастини закуповуємо також вітчизняні. Мінімальна вартість за візок – приблизно сім тисяч грн. Якщо тварина велика, ціна буде вищою. Сума оплати за товари для реабілітації починаються від 350 гривень.
У Frakishtak купують товари як власники тварин, так і ветеринари. Через попит на візки для тварин ми буквально одразу після заснування компанії вийшли на міжнародні ринки. Спочатку в нас купували з Росії та Білорусі, потім почали отримувати замовлення ще й з Португалії та Австралії. Замовити продукцію можна придбати через наш сайт або в київському зоомагазині за адресою вулиця Саксаганського, 44Г.
Першими спробуємо виготовити ортези
Ми щодня чуємо історії про те, як наші товари дають тваринам другий шанс на життя. Нещодавно господарка такси написала: «Моя шалена Боні тепер не носиться як ненормальна, а ходить набагато спокійніше». За 10 днів носіння корсета у неї покращилася хода, спинку тримає рівніше, а права лапка перестала підвертається. А одна замовниця візка розповіла, що її собака Білка тепер носиться кущами в лісі та всіх обганяє. Додає, що у тварини «тепер повноцінні чотири ноги», хоча насправді їх лише дві.
Зараз ми розширюємо виробництво – хочемо спробувати зробити ортези для тварин. Це пристосування використовують для фіксації функцій опорно-рухової системи. Наприклад, коли є якесь пошкодження в лапці й потрібно її якийсь час підтримати. Таке трапляється, зокрема, через пошкодження нерву. Тоді лапка себе неправильно веде при постановці та ходьбі. Поки що в Україні такого ще ніхто не виготовляє.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
