Суспільство
Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!
У додатку АБУК ви можете придбати більше 100 книг, начитаних не лише професійними акторами, а й самими авторами. Додатком користується вже більше 22 тисячі користувачів, а українська діаспора у США та Німеччині у захваті, що тепер є доступний українські аудіокниги.
Марія Помазан
Директор в АБУК
Закінчила Національний педагогічний університет. Керувала видавничим проектом K.Fund Books.
Українське – не тільки піратське
В Україні ринок аудіокниг не дуже розвинений, на відміну від інших країн. Якщо ми говоримо про Америку, то там за останні п’ять років ринок виріс фактично втричі. Щось подібне відбувається і в Європі. Ми сподіваємось, що наша аудіокнигарня АБУК зробить в Україні те саме.
Звісно, є різні піратські книги, щось на Ютубі, або старі записи. Та це зовсім не той рівень якості. Ми намагаємось заповнити нішу саме професійних українських книжок.
У нас зараз в додатку майже 22 тисячі користувачів, а десь 11 тисяч книжок вже скачали, включно з безкоштовними.
Навіть за кордоном читають українське
На український контент попит є не тільки в Україні, а й серед нашої діаспори за кордоном. 20% користувачів додатком АБУК – діаспоряни. Здебільшого це США, Німеччина, Польща та Канада.
І це ще одна величезна перевага аудіокнижок. Бо за кордоном купити українську паперову книжку складніше, ніж онлайн-аудіоверсію. Крім того, що вона доступніша, то люди, які живуть за кордоном, особливо емігранти другого-третього покоління, часто не читають українською, але на слух розуміють. Тому аудіокниги для них чудовий варіант.
На презентаціях до нас приходили люди з Канади і дякували, що тепер є можливість слухати книжки українською мовою.
Як працює додаток?
АБУК – це додаток-аудіокнигарня для мобільних пристроїв, яка працює і для Android, і для iOS. Цей додаток має власний плеєр та повністю захищений контент від піратства. Слухати книги можна тільки через додаток, але як онлайн, так і оффлайн. Ще на плеєрі є різні цікаві штуки: таймер сну, прискорювач читання, закладки і тд.
Ми публікуємо книжки українські та українською мовою. У застосунку вже можна послухати українські аудіокниги Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Василя Шкляра, Любка Дереша, Сергія Лойко, Люко Дашвар.
Ми з’явились у квітні цього року і почали залучати читачів. А до цього був рік кропіткої роботи, коли ми записували матеріали та створювали додаток.
Зараз ми маємо більше 100 книг, які розсортовані за жанрами. У нас є переклади, і є кілька книжок російською мовою. Але це винятки. Через це нам доводиться часто зіштовхуватись з негативом. Безперечно, ми маємо на меті розвивати український контент. Але, є українські книжки, які написані російською мовою. Один з авторів Сергій Лойко російськомовний. І якщо одну його книгу ми написали в перекладі, то іншу він начитував сам російською, бо володіє нею краще. На 100 книжок у нас 2-3 російською мовою.
Вибираємо диктора під темперамент героя книги
Книги начитують професійні актори та диктори, але іноді і самі автори. Наприклад, Сергій Жадан свої книжки читає самостійно. У нас професійний контент, який ми записуємо на студіях. І гонорар отримують як диктори, так і автори, які начитують власні книжки. Крім того, ми виплачуємо роялті правовласникам за твори, аудіоверсії яких робимо.
Скільки часу займає начитка однієї книги залежить, в першу чергу, від читця. Хтось читає швидше, хтось повільніше. Щось можна записати за тиждень, а якусь більшу книгу за місяць. Ми зараз робимо експериментальний проект і записуємо книгу “Франческа. Повелителька траєкторій”. Це багатоголосий запис, для якого нам іноді потрібно 5-6 акторів одночасно. Це довгий процес.
Дуже важливо, що ми не просто записуємо будь-який гарний голос. Під кожну книжку підбирається відповідний актор: чоловік чи жінка, тембр, вік, темперамент, акторський діапазон. Ми проводимо проби і узгоджуємо з авторами.
Наприклад, при записі книги “Франческа. Повелителька траєкторій” було складно з головною героїнею. Бо вона темпераментна дівчина, яка має високий дитячий голос та італійський акцент. Так само і з головним героєм. Джорджіо спокійний, виважений, у нього баритон. А от полковник у цій книзі має густий бас та спілкується солдафонською манерою.
Від самого початку ми підписуємо дозвіл на використання книжок з автором, або видавництвом. Інколи автори не погоджуються з нашим вибором актора, а іноді самі пропонують. Так було з Юрієм Андруховичем, який хотів, щоб його “Московіаду” начитав Остап Ступка, бо він вже грав її в театрі. Те саме і з Оксаною Забужко, яка сказала, що хоче, щоб саме Галина Стефанова начитувала її “Польові дослідження…”. Ми лояльні і прислухаємося до побажань авторів.
Скільки коштують українські аудіокниги?
Ціни на українські аудіокниги зараз варіюються від 50 до 150 гривень. У нас є десяток безкоштовних книжок. На Android вони умовно безкоштовні, бо Google Play не дозволяє робити повністю безоплатними. То ми можемо поставити ціну у п’ять гривень або надати доступ до книжки за перегляд реклами. А на App Store ціну продукту, якщо потрібно, можна встановлювати на рівні 0 доларів.
Через ці два додатки ми і продаємо книги. Це нам обходиться дорого, бо вони знімають свій відсоток: 25% Google Play і 30% App Store від вартості книжки. Але, у кожного користувача прив’язана картка в магазин. Тобто ви натискаєте купити в АБУК, а платіж фактично проводиться через Google Play чи App Store. Це зручно для користувачів.
У нас можна і до ЗНО підготуватись, і подкасти послухати
Минулого року ми випустили аудіоверсію хрестоматії для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури, впорядкованої Олександром Авраменко. Диктори записали твори, а сам автор – передмову. Ця книга побила всі рекорди, не зважаючи на те, що ми її випустили за два місяці перед ЗНО. І на 2019-2020 навчальний рік програма змінилась на 30%. Тому ми перезаписали і випустили оновлений посібник.
Зараз ми співпрацюємо з “Нашим форматом” і “Видавництвом Старого лева”. Плануємо писати українські аудіокниги – переклади художньої літератури. Але це складний і не швидкий процес з точки зору купівлі прав. Поки розширюємо палітру жанрів та записуємо подкасти.
Зараз є доступний подкаст “Української правди”, де розглядаються соціально-значущі питання. Плануємо запускати і на інші теми, зокрема, в жовтні в нас з’являться аудіо-лекції з літератури, нейроменеджменту, англійської мови, питань здоров’я.. Планів багато, головне – розвивати та популяризувати україномовний контент та продукти, створені в Україні..
15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)
Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
