Суспільство
Чорні вареники з білою бриндзею: на Закарпатті шукають нові рецепти з локальних продуктів
Закарпатські ресторатори вирішили розробити ціле меню з використанням локального крафтого продукту – гуцульської овечої бриндзі, щоб люди приходили знову і знову замовляти саме цю унікальну страву.
Про це пише seeds.org.ua.
Як розповів голова асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів Олександр Мартин, більшість людей знають, що бриндзю можна вживати з баношем, або кулешею.
Водночас ресторатори намагаються презентувати бриндзю у сучасній інтерпретації, у нових стравах. Вони шукають різні рішення.
Які нові страви створили?
Вже є роли з вурдою. Також – чорні вареники з бриндзею, салат з вурдою і копченим лососем, маринований у меді будз, бутербродна намазка на основі бриндзі та інші страви.
Всі ці неймовірні за смаком страви презентували під час промоційного туру культурно-туристичним маршрутом «Гуцульські сирні плаї» у мистецько-гастрономічному просторі Рахова галереї FRANKO’3.
У цьому ж закладі планують проводити творчі вечори з дегустацією різних страв саме з гуцульською овечою бриндзею та з вурдою.
Читайте також: Мармуляда з файного міста: як тернопільське варення завойовує прихильників з усього світу
За словами Олександра Мартина, виробники традиційних карпатських високогірних сирів співпрацюють з багатьма відомими шеф-кухарями, спільно розробляють нові рецепти з використанням овечої бриндзі.
Деякі нові страви з бриндзею вже є в меню партнера проєкту – ресторану «Європа» – це чорні вареники з білою овечою бриндзею. Страва не звичайна як зовні, такі на смак. До тіста додають натуральний барвник – чорнило каракатиці. Через її неповторність за цими варениками до ресторану відвідувачі повертаються знову і знову. Саме цього і прагнуть ресторатори та виробники гуцульської овечої бриндзі.
Як готують бриндзю?
Гуцульську овечу бриндзю виробляють з цінного овечого молока на високогірних полонинах, більшість з яких розташовані на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. В раціоні овець цінні дикоростучі трави та ягоди. За день отара на випасі проходить біля 10-15 кілометрів. Технологія виробництва є незмінною ще з 15 століття. Овець доять вручну, у виробництві використовують традиційні дерев’яні інструменти.
Нещодавно Гуцульська овеча бриндзя отримала статус першого в Україні продукту із Географічним зазначенням.
Довідка
«Гуцульські сирні плаї» — це унікальний культурно-туристичний маршрут. Він об’єднав 13 локацій, більшість з яких – це сертифіковані полонинські господарства в Івано-Франківській та Закарпатській областях, які є виробниками гуцульської овечої бриндзі та гуцульської коров’ячої бриндзи із Географічним Зазначенням. Сам проєкт розвивається за підтримки Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму.
Читайте також: Пахлава від шейха. Житель Затоки став зіркою, продаючи солодощі на пляжі (ВІДЕО)
Нагадаємо, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».
Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок
Усі фото: seeds.org.ua.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....