Сестра Анисія, у минулому розвідниця та десантниця, має за плечима 500 стрибків із парашутом, а ще дві психологічних освіти.
Про особливу черницю Свято-Покровського монастиря нове відео ШОТАМ.
Черниця, яка служила в ЗСУ, мала поранення, тепер надає воїнам психологічну допомогу.
«Монаше покликання дає мені опору в цій роботі. Для того, щоб могти крокувати з людьми, які сюди приходять», — сестра Анисія, черниця Свято-Покровського монастиря.
Анисія — черниця Свято-Покровського монастиря та професійна психологиня. У неї за плечима 5 років армії: розвідка і десант. 13 разів її ледь не вбили в бою. Тож вона добре знає, що таке війна.
Зрештою вирішила піти в монастир, бо впевнилася: духовна зброя сильніша.
«Молитва. Для того не обов’язково йти в монастир. Але для мене треба був монастир, тому що я людина була далека і від церкви і від молитви. Але я цією справою захопилася», — сестра Анисія, черниця Свято-Покровського монастиря.
У 2014 коли в Україну прийшла війна, Анисія хотіла знову стати до лав Збройних Сил. Та сестру переконали: її місія — підтримувати побратимів духовно.
«Я практично розвернулася і поїхала не на фронт, а пішла пішки до госпіталю», — сестра Анисія, черниця Свято-Покровського монастиря.
Відтоді вже майже 10 років Анисія лікує душі українських воїнів. До сестри приходять військові, які отримали моральні травми на війні. А також їхні рідні.
Читайте також: Заманити європейців в українське село складно. Але вони знають секрет! Як подружжя відроджує сирні традиції Бойківщини
«Якщо вже загинули… А якщо ще живі, то тривога. Такого ступеня, що починаються ті самі порушення, що й у військових: втрата сну, агресія або автоагресія», — сестра Анисія, черниця Свято-Покровського монастиря.
Крім військового досвіду, сестра має дві освіти: психолога та психотерапевта. А також багаторічний досвід боротьби з посттравматичним стресовим розладом.
Нічні жахіття, неможливість спати, неконтрольований гнів: до неї приходять із різними проблемами. Вони знають: колишня військова не просто вислухає, а зрозуміє.
«Окрім психологічних якихось там навичок і досвіду, ще має дуже велику віру. Більшу віру, ніж проста якась цивільна людина. І та віра, можливо, їй і надає сили, вона передає її, ділиться тією силою», — військовослужбовець.
Анисія вірить: мирний час настане. І до нього кожен воїн має бути бути готовий. Щодня вона приймає черги військових, які прагнуть повернутися до звичного життя.
Нагадаємо, парамедикиня з Луганська пережила три роки полону і знову пішла на фронт.
Також ШОТАМ розповідав про першу жінку-капелана, яка їздить до захисників на «нуль».
