Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/eK_MTUZn3CoSSSSSS

Суспільство

Парамедикиня з Луганська пережила три роки полону і знову пішла на фронт (ВІДЕО)

Опубліковано

21-річну Віку катували струмом, били ногами та знущалися: Три роки в полоні у луганських колаборантів були пеклом. Однак дівчина вистояла, а після звільнення пішла боронити країну. Про незламну луганчанку розповідає ШоТам.

Її катували струмом, били ногами і труїли хімічними речовинами. Три надважких роки полону в окупантів не зламали її.

Вікторія — військова парамедикиня з Луганська з позивним Карма. 2014-го вона мріяла стати реабілітологом, однак завадила окупація Луганська. Тож дівчина поїхала на навчання до вільного Сєверодонецька. Періодично Віка поверталася до батьків у Луганськ, що одного разу коштувало їй свободи.

Восени 2016-го я переїхала до батьків, і через кілька днів до мене додому вдерлися люди у формі, які звинувати в державній зраді, — Вікторія, військова парамедикиня.

Через участь у патріотичних акціях у Сєверодонецьку її кинули за ґрати. Дівчину били ногами і взагалі будь-чим, що траплялося під руку. Катували струмом, труїли й тиснули психологічно.

Тобі говорять постійно, що ти нікому не потрібен, за тебе ніхто не буде боротися. Незрозуміло, що з твоєю родиною, — Вікторія, військова парамедикиня.

Увесь цей час батьки не могли знайти свою доньку, не знали, де вона. Далі була жіноча колонія в Алчевську та нелюдські умови: Віка схудла на 30 кг. Вона вже думала, что приречена на смерть у полоні. Однак прийшла неймовірна звістка: вона потрапила до списків обміну полоненими.

Читайте також: «Усе соціальне – безкоштовне» – це міф. Як бізнес вирішує проблеми українців? Кейс безглютенової пекарні Inaksha

Попереду на Віку чекали обійми рідних і тривала реабілітація. Невдовзі вона отримала омріяний диплом реабілітолога, однак на роботу за фахом не пішла. Пройшла курс молодого бійця, а за місяць була вже на Донеччині в Пісках. І незабаром під час обстрілу Віка врятувала першого бійця.

24 лютого разом із побратимами Вікторія зустріла на фронті. А дещо пізніше потрапила в пекло: артобстріл та аварія. Майже півтора місяця лікування на Прикарпатті — і незламна Віка знову готова повернутися на фронт.

Я повертаюсь до хлопців, я повертаюсь до своїх прямих службових обов’язків. Сподіваюся, що все буде добре, все нарешті пошвидше закінчиться нашою перемогою, — Вікторія, військова парамедикиня.

Дівчина мріє на власні очі побачити, як визволяють рідний Луганськ. А після перемоги — працювати над реабілітацією героїв України.

Нагадаємо, капелан із Одеси витримав тортури у полоні за нібито службу в СБУ і не зламався.

Також ШоТам розповідав, як казахстанець врятував сотні людей з Бучі та записав свідчення злодіянь окупантів.

Суспільство

“World Press Photo 2024”: українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу

Опубліковано

Фотожурналістка з України, Юлія Кочетова, стала однією з переможниць глобального етапу престижної міжнародної фотопремії World Press Photo. Її мультимедійний проєкт “Війна – особиста” визнаний найкращим у категорії “Відкритий формат”.

 Про це повідомляють на сайті WPP.

фото: Юлія Кочетова

“Війна – особиста”

Проєкт поєднує фотографічні зображення з поезією, аудіокліпами та музикою. Мультидисциплінарна презентація фотографки ґрунтується на її суб’єктивному досвіді й водночас дозволяє їй вкласти більше емоцій та символізму, ніж фотографії можуть передати самі по собі. В цілому проєкт пропонує особливий, особистий погляд на надто знайомі, на жаль, образи війни.

фото: Юлія Кочетова

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Сама Юлія каже, що ми живемо з колективною травмою вже багато поколінь. Тому їй захотілося зробити історію, де війна була би не точкою на мапі, не числами траншів західної підтримки та не битвою. Тому що весь світ вивчив назву битви за Бахмут, але не знає імен тих, хто там загинув. 

фото: Юлія Кочетова

“Мені захотілося дати цій війні імена, обличчя. Я не зможу показати всіх, але можу принаймні тих, кого зустрічаю”, – говорить фотожурналістка.

Ознайомитися з фотографіями проєкту можна тут.

Нагадаємо, що в Софії Київській відкриють Великодню виставку з квітів.

Також ми повіомляли, що в Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини.

Фото: Юлія Кочетова

Читати далі

Суспільство

“Я і Фелікс”: фільм зібрав понад 1 млн грн за перший тиждень прокату

Опубліковано

Фільм “Я і Фелікс”, знятий режисеркою Іриною Цілик, вийшов у прокат 11 квітня. За перший тиждень показів у кінотеатрі він заробив 1 296 295 гривень, привернувши увагу 8 419 глядачів.

Про це повідомили на Facebook-сторінці фільму.

“Дякуємо усім глядачам та глядачкам, які прийшли подивитися фільм. Прокат триває, до зустрічі в кінотеатрах”, – відзначає команда фільму.

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Про фільм

Фільм “Я і Фелікс” – це підліткова драма за мотивами книги “Хто ти такий?” Артема Чеха, яка розповідає про дорослішання хлопця Тимофія в 1990-х, його сім’ю та друзів, перше кохання та стосунки з колишнім контррозвідником Феліксом. Головні ролі виконують поет Юрій Іздрик та Анастасія Карпенко (“Як там Катя?”).

Нагадаємо, що “Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix.

Також ми повідомляли, що в Україні вийде фільм про 3ОШБ.

Читати далі

Суспільство

Як висловити подяку незнайомим воїнам на вулиці?

Опубліковано

Дякувати нашим воїнам потрібно! Але насамперед важливо памʼятати про особисті кордони, різне ставлення кожної людини до подяки, а також поважати досвід одне одного. Особливо, коли зустрічаєш воїна вперше.

ШоТам разом із командою Veteran Hub підготували нову добірку порад, яка допоможе дібрати потрібні слова для подяки під час зустрічі з незнайомим воїном.

Не варто казати:

Мені шкода, що тобі/вам довелося через це пройти.

Краще замінити на:

Дякую за службу.

Перша фраза може ненависно применшити чи знецінити досвід воїна, а також зосередити увагу на почутті жалості. Тому краще замінити її на слова вдячності.

Також на знак подяки можна прикласти праву руку до серця:

Не варто казати:

Напевно, тобі/вам гарно платять за службу.

Краще замінити на:

Дякую за службу.

Дякую, що робиш/те усе можливе, аби життя в тилу тривало

Ви можете не знати про всі виклики та випробування, які довелося пройти співрозмовнику/ ці. Тому тема грошової винагороди може видатися воїну спробою принизити його/ії або ж ідеалізувати військову службу.

Не варто казати:

Я б ніколи не зміг/ не змогла робити те, що робиш ти

Краще замінити на:

Захоплююся твоєю хоробрістю та відданістю.

Замість того, щоб фокусуватися на оцінці своїх здібностей, краще акцентувати увагу на тому, чому ви захоплюєтеся воїном чи просто подякувати йому/ій за службу.

Не варто казати:

Тобі, напевно, було дуже страшно.

Краще замінити на:

Захоплююся твоєю сміливістю і самовідданістю.

Ваші твердження про страх також можуть применшувати переживання та емоції, які проживають воїни на службі. Так, страх може бути частиною військового досвіду, проте він не є головною його складовою.

Читати також: Військові почали розписувати стелу в Донецькій області

Не порівнюйте досвід співрозмовника/ці з досвідом інших знайомих військових. Слухайте воїна та проявляйте щирий інтерес до його/її досвіду.

Шлях кожного військовослужбовця є унікальним. Порівнюючи досвіди людей, ви можете применшити чи знецінити пережите.

Усі рекомендації надані психологинею і тренеркою груп підтримки Veteran Hub Дариною Таран.

Нагадаємл, що Євген Клопотенко випустив книгу зі шкільними рецептам.

Також ми повідомляли, що на Київщині запустили інноваційну станцію з переробки воєнних відходів.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: