Суспільство
Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок
Амбітний підприємець із Дніпра 26-річний Ігор Малецький заснував власний взуттєвий бренд “Дніпровський Букін”.
Бізнес чоловік почав, коли йому було 24 роки. Стартовий капітал на виробництво зібрав, перепродуючи одяг і взуття через групу у соціальній мережі.
Бренд “Дніпровський Букін” з’явився від креативу з друзями. Ігор все життя грав у футбол. Коли думали над назвою, друзі пожартували, що підприємець продаватиме взуття, як нереалізований футболіст Геннадій Букін (герой сіткому “Щасливі разом”). Тепер це запатентована назва.
Читайте також: Взуття з конопель підкорює Європу. Як це вдалося полтавцям
Як відійти від перепродажів і стати одним із популярних виробників Дніпра – розповів бізнесмен.
Шоу-рум у власній квартирі
У бізнес пішов 8 років тому. Навчався на програміста і паралельно підпрацьовував. Знаходив китайських виробників взуття і одягу, які віддавали мені товар дешевше. Перепродував його через соціальні мережі.
Перший шоу-рум відкрив у власній квартирі. Клієнти приходили додому на примірки. Або за домовленістю міг поїхати на зустріч з покупцем в одному з парків міста. Прямо серед вулиці на картоночці міряли взуття.
Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу
Поступово моє житло перетворилося на склад товарів. За день міг зустрітися з 15 клієнтами. Тоді орендував свій перший офіс на 9 м² у центрі міста. Оформив підприємництво. На перепродажах заробив перший капітал.
Прощання з Китаєм
Мені не подобалося працювати з китайським товаром. Хотів перейти в лігу якісного. Зрозумів, що легше продавати те, що сам носиш і від чого кайфуєш. Звернувся до місцевих виробників взуття. У двох компаній замовив кілька моделей, які випустили під моїм брендом “Дніпровський Букін”.
Спершу продавали взуття, пошите на чужих виробництвах. Перша наша модель вийшла в світ 13.03.17. Протягом тижня вийшло ще 3 моделі. З’явилися перші покупці. Зрозуміли, що вийшло непогано і будемо продовжувати.
Для себе зафіксував 18 березня, як день виходу на український ринок.
Швейний цех з нуля
Вирішив почати своє, бо це прибутки більші і можна контролювати якість.
Друг познайомив з чоловіком, який займався виробництвом взуття. Той поділився досвідом, з чого краще почати власну справу, скільки потрібно грошей і як підібрати ефективну команду.
Наважився ризикнути. Зібрав усі свої заощадження, оформив кредит – запустив виробництво. Для старту потрібно $15 тисяч.
Орендували приміщення під виробництво, на утримання якого витрачаємо до 20 тисяч гривень щомісяця. Купили вживане обладнання, яке довелося переробляти. А тепер вже повністю замінили обладнання на виробництві.
Читайте також: Переселенка з Луганщини створила власний бренд дизайнерського одягу
Коли зібрав команду, переживали перші два місяці, але мотивували одне одного, що все буде добре. Працювали над планом дій і з чим підемо на ринок.
Перша модель, відшита вже на власному виробництві вийшла у лютому 2018 року.
Креативне виробництво
Сам шити не вмію. У швейному цеху працюють люди з більш, ніж 20-річним досвідом. Розробкою моделей займається дружина.
Зараз у лінійці 93 моделі взуття. Серед них 10% – чоловіче. Ціновий діапазон від 1300 до 1900 гривень. Зимове взуття коштує від двох тисяч.
Читайте також: 7 брендів, які з мотлоху створюють дизайнерські речі
Усі матеріали на виробництво купуємо в Дніпрі. Для деяких моделей шкіру купуємо італійську і тайванську. Отримали кілька сертифікатів якості.
Серед наших цікавинок: робили взуття-трансформери, де перевертаються паєтки. Виходить, що кросівки можуть змінювати колір. Це було трендовим у 2018 році, але і цього сезону надійшло багато замовлень.
А ще робили шкіряні лофери, які легко перетворюються на шльопанці. Просто наступаєш на задник і ні про що не хвилюєшся. Спеціальний косий викрій дозволяє загинати п’ятку, і закрите взуття перетворюється на відкрите. Це була комбінація кількох моделей. Від ідеї до готової пари взуття проходить 2-3 тижні.
Ноу-хау – абонемент на взуття
Ми придумали річний абонемент для взуття. Ще не бачив, щоб конкуренти запроваджували подібне. Пояснюю, як працює. Для прикладу, пара взуття коштує 1800 гривень. Десять пар взуття – 18 тисяч гривень.
Пропонуємо придбати абонемент, за 14 тисяч грн на 10 пар взуття. Щосезону оновлювати взуттєвий гардероб і на цьому зекономити 4 тисячі. Це зручно для великих родин. У нас є такі ваучери ще й на 4 та 6 пар взуття.
Продаємо тільки в Україні
За два роки роботи продали понад 11 тисяч пар взуття. Маємо 30 клієнтів, які купили більше, ніж на 10 тисяч гривень. На наших коробках із взуттям красується цитата Альдо Гуччі: “Качество помнят еще долго после того, как цена, уплаченная за него, уже забыта”.
Взуття продаємо тільки в Україні. Тут великий ринок збуту, місцевих покупців достатньо. Поки не бачу сенсу в міжнародних продажах. Коли дивлюся на взуття жителів Дніпра, розумію, роботи ще дуже багато. Хочу, щоб носили рідний бренд.
Бізнес не буває без клопоту
Найбільше грошей витрачаємо на рекламу, зарплату співробітникам і оренду приміщень. Всього на компанію працює 20 людей.
Можна бути класним організатором бізнесу, але без крутої команди нічого не вдасться. Зараз складно знайти хороших швей на виробництво. Усі їдуть закордон. Своїх працівників мотивую зарплатнею та невимушеною атмосферою у колективі. Багато жартуємо між собою.
Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута
Коли бізнес розростається – доводиться молитися на бухгалтера. Багато різних платіжок і цифр, які самому не втримати у голові. А він все знає.
Психологічно важко ризикнути і почати власну справу. Спочатку боїшся за вкладені кошти. А потім переживаєш, щоб команда не розчарувалася і не розбіглася.
План на наступні 2-3 роки – закріпитися на українському ринку, відкрити шоу-руми в Києві та Харкові. А ще у нас підростає донечка, тому зараз розбираємося у виробництві дитячого взуття.
Шукатимемо незвичайні матеріали закордоном, щоб створювати оригінальні вироби, які виділятимуть нас з-поміж інших брендів.
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
