Суспільство
Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок
Амбітний підприємець із Дніпра 26-річний Ігор Малецький заснував власний взуттєвий бренд “Дніпровський Букін”.
Бізнес чоловік почав, коли йому було 24 роки. Стартовий капітал на виробництво зібрав, перепродуючи одяг і взуття через групу у соціальній мережі.
Бренд “Дніпровський Букін” з’явився від креативу з друзями. Ігор все життя грав у футбол. Коли думали над назвою, друзі пожартували, що підприємець продаватиме взуття, як нереалізований футболіст Геннадій Букін (герой сіткому “Щасливі разом”). Тепер це запатентована назва.
Читайте також: Взуття з конопель підкорює Європу. Як це вдалося полтавцям
Як відійти від перепродажів і стати одним із популярних виробників Дніпра – розповів бізнесмен.
Шоу-рум у власній квартирі
У бізнес пішов 8 років тому. Навчався на програміста і паралельно підпрацьовував. Знаходив китайських виробників взуття і одягу, які віддавали мені товар дешевше. Перепродував його через соціальні мережі.
Перший шоу-рум відкрив у власній квартирі. Клієнти приходили додому на примірки. Або за домовленістю міг поїхати на зустріч з покупцем в одному з парків міста. Прямо серед вулиці на картоночці міряли взуття.
Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу
Поступово моє житло перетворилося на склад товарів. За день міг зустрітися з 15 клієнтами. Тоді орендував свій перший офіс на 9 м² у центрі міста. Оформив підприємництво. На перепродажах заробив перший капітал.
Прощання з Китаєм
Мені не подобалося працювати з китайським товаром. Хотів перейти в лігу якісного. Зрозумів, що легше продавати те, що сам носиш і від чого кайфуєш. Звернувся до місцевих виробників взуття. У двох компаній замовив кілька моделей, які випустили під моїм брендом “Дніпровський Букін”.
Спершу продавали взуття, пошите на чужих виробництвах. Перша наша модель вийшла в світ 13.03.17. Протягом тижня вийшло ще 3 моделі. З’явилися перші покупці. Зрозуміли, що вийшло непогано і будемо продовжувати.
Для себе зафіксував 18 березня, як день виходу на український ринок.
Швейний цех з нуля
Вирішив почати своє, бо це прибутки більші і можна контролювати якість.
Друг познайомив з чоловіком, який займався виробництвом взуття. Той поділився досвідом, з чого краще почати власну справу, скільки потрібно грошей і як підібрати ефективну команду.
Наважився ризикнути. Зібрав усі свої заощадження, оформив кредит – запустив виробництво. Для старту потрібно $15 тисяч.
Орендували приміщення під виробництво, на утримання якого витрачаємо до 20 тисяч гривень щомісяця. Купили вживане обладнання, яке довелося переробляти. А тепер вже повністю замінили обладнання на виробництві.
Читайте також: Переселенка з Луганщини створила власний бренд дизайнерського одягу
Коли зібрав команду, переживали перші два місяці, але мотивували одне одного, що все буде добре. Працювали над планом дій і з чим підемо на ринок.
Перша модель, відшита вже на власному виробництві вийшла у лютому 2018 року.
Креативне виробництво
Сам шити не вмію. У швейному цеху працюють люди з більш, ніж 20-річним досвідом. Розробкою моделей займається дружина.
Зараз у лінійці 93 моделі взуття. Серед них 10% – чоловіче. Ціновий діапазон від 1300 до 1900 гривень. Зимове взуття коштує від двох тисяч.
Читайте також: 7 брендів, які з мотлоху створюють дизайнерські речі
Усі матеріали на виробництво купуємо в Дніпрі. Для деяких моделей шкіру купуємо італійську і тайванську. Отримали кілька сертифікатів якості.
Серед наших цікавинок: робили взуття-трансформери, де перевертаються паєтки. Виходить, що кросівки можуть змінювати колір. Це було трендовим у 2018 році, але і цього сезону надійшло багато замовлень.
А ще робили шкіряні лофери, які легко перетворюються на шльопанці. Просто наступаєш на задник і ні про що не хвилюєшся. Спеціальний косий викрій дозволяє загинати п’ятку, і закрите взуття перетворюється на відкрите. Це була комбінація кількох моделей. Від ідеї до готової пари взуття проходить 2-3 тижні.
Ноу-хау – абонемент на взуття
Ми придумали річний абонемент для взуття. Ще не бачив, щоб конкуренти запроваджували подібне. Пояснюю, як працює. Для прикладу, пара взуття коштує 1800 гривень. Десять пар взуття – 18 тисяч гривень.
Пропонуємо придбати абонемент, за 14 тисяч грн на 10 пар взуття. Щосезону оновлювати взуттєвий гардероб і на цьому зекономити 4 тисячі. Це зручно для великих родин. У нас є такі ваучери ще й на 4 та 6 пар взуття.
Продаємо тільки в Україні
За два роки роботи продали понад 11 тисяч пар взуття. Маємо 30 клієнтів, які купили більше, ніж на 10 тисяч гривень. На наших коробках із взуттям красується цитата Альдо Гуччі: “Качество помнят еще долго после того, как цена, уплаченная за него, уже забыта”.
Взуття продаємо тільки в Україні. Тут великий ринок збуту, місцевих покупців достатньо. Поки не бачу сенсу в міжнародних продажах. Коли дивлюся на взуття жителів Дніпра, розумію, роботи ще дуже багато. Хочу, щоб носили рідний бренд.
Бізнес не буває без клопоту
Найбільше грошей витрачаємо на рекламу, зарплату співробітникам і оренду приміщень. Всього на компанію працює 20 людей.
Можна бути класним організатором бізнесу, але без крутої команди нічого не вдасться. Зараз складно знайти хороших швей на виробництво. Усі їдуть закордон. Своїх працівників мотивую зарплатнею та невимушеною атмосферою у колективі. Багато жартуємо між собою.
Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута
Коли бізнес розростається – доводиться молитися на бухгалтера. Багато різних платіжок і цифр, які самому не втримати у голові. А він все знає.
Психологічно важко ризикнути і почати власну справу. Спочатку боїшся за вкладені кошти. А потім переживаєш, щоб команда не розчарувалася і не розбіглася.
План на наступні 2-3 роки – закріпитися на українському ринку, відкрити шоу-руми в Києві та Харкові. А ще у нас підростає донечка, тому зараз розбираємося у виробництві дитячого взуття.
Шукатимемо незвичайні матеріали закордоном, щоб створювати оригінальні вироби, які виділятимуть нас з-поміж інших брендів.
Суспільство
Як допомагають родині
Коментарі
Суспільство
- перша частина проєкту — це проведення тренінгів з медіаграмотності для людей старшого віку. У навчанні беруть участь 10 осіб віком 60+. Після тренінгів вони стануть викладачами та надалі будуть проводити заняття з медіаграмотності для своїх однолітків! Знання майбутні тренери отримають завдяки партнерам ШоТам — експертам з незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна». Учасники засвоять інформацію з курсів «Базові правила медіаграмотності», «Інструменти фактчекінгу» та «Правила перевірки медіа та інформації»;
- друга частина проєкту — це інформаційні відео, де спікерами, зокрема, стануть учасники тренінгів. У кожному з випусків вони будуть давати поради, як убезпечитися від шахраїв і фейків. Ось деякі теми наших відео: «Як не потрапити в пастку з фейковими соцвиплатами?», «Як по телефону відрізнити реального працівника банку від шахрая?», «Як розпізнати фейк?».
«Інформаційні відео з тренерами будемо поширювати в соціальних мережах ШоТаму та на майданчиках партнерської екосистеми – регіональні діджитальні медіа та телеканали. Завдяки цьому наші тренери отримають певний рівень впізнаваності та довіри від однолітків.
Ми плануємо укладати партнерства з Університетом третього віку, регіональними осередками та громадськими організаціями, які займаються освітою для людей старшого віку, щоб наші тренери мали змогу викладати основи медіаграмотності одноліткам по всій країні.
Цей проєкт експериментальний, але ми сподіваємося, що завдяки ньому якомога більше наших бабусь і дідусів зможуть убезпечити себе від шахрайських схем та фейків», — зазначає співзасновник і головний редактор ШоТаму Сергій Колесніков.
«Ми створили цей проєкт для старшого покоління, адже це одна з найвразливіших категорій українців. Ми хочемо, щоб наші бабусі й дідусі без допомоги близьких могли розпізнати шахраїв в інтернеті, месенджерах, соцмережах, і в час, коли російські фейки розповсюджуються зі швидкістю світла, навчилися перевіряти інформацію та відрізняти правдиві новини від брехні», — говорить продюсерка проєкту Юлія Ужва.
Коментарі
Суспільство
Що вдалося зробити
- 565 медичних закладів відновлено повністю.
- 370 об’єктів зазнали часткових відновлювальних робіт.
Де відновлення наймасштабніше
- Миколаївській;
- Дніпропетровській;
- Київській;
- Харківській;
- Херсонській;
- Чернігівській.
Коментарі