Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Luhanchanyn Ivan Luzghin Azov Luhanchanyn Ivan Luzghin Azov

Суспільство

Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Опубліковано

Луганчанин Іван Лузгін з 2014-го року служив в “Азові”. Після закінчення служби відкрив в Києві власна СТО. Колишній медик з позивним “Тілець” після військової служби приїхав до столиці де на нього чекала любляча дружина. Щоб прогодувати сім’ю Іван вирішив відкрити власну справу. Звичайно, з першого разу в нього нічого не вийшло… Але він вперто почав “бити стіну” до омріяного власного бізнесу і всупереч усім порадам обрав друзів в якості партнерів.

Найголовніше – усвідомлення мети

“Найголовніше – це мати розуміння що ти робиш і для кого ти це робиш» – переконаний Іван. Він ділиться, що коли сам починав власну справу не мав жодного уявлення, як це робити, де шукати гроші. Іван не брав участі в жодних грантових програмах, поклавшись лише на власну наполегливість і допомогу друзів.

Першу авто-майстерню було створено ним в місті Бровари. Іван згадує, що робилося це на базі старого гаражу із облупленим дахом. На щастя, з ремонтом і необхідним обладнанням приміщення чоловіку допомогли друзі і військові побратими. Іван згадує, як вони самотужки приводили до ладу темне, занедбане місце з потрісканим кахлем. Сміється, що мили підлогу якимось засобом з ніжним ароматом гірської лаванди, який максимально дивно контрастував з індустріальним і технологічним виглядом майстерні.  

Читайте також: Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні

Навчившись на власних помилках, невдовзі Іван вже виступав в якості спікера в столиці на Форумі Ветеранського Бізнесу, що проводився громадською організацією СУВІАТО. Лузгін згадує, що мета форуму була пояснити іншим військовим, як починати свій бізнес «з нуля», і які конкретні кроки робити. Колишній АТО-шник каже, що його побратимів значно більше надихає досвід таких само «простих хлопців», які служили з ними пліч-о-пліч, аніж іменитих бізнес-тренерів. Іван радо ділиться своїм досвідом і з нами.

Проста ідея – дієва ідея

“Ідея і загальна концепція вашого бізнесу має бути дуже проста – наголошує він – “Така, щоб її можна було написати на звичайній серветці. Якщо ви самі до кінця не усвідомлюєте, що саме плануєте робити, то наврядчи знайдете засіб, як втілити це в життя». До того ж підприємець додає, що важливо бути професіоналом тієї справи, яку плануєш відкрити, або хоча б мати детальне уявлення про неї.

Читайте також: Студент відкрив у Львові пункти переробки електроніки

СТО Івана має назву «Bigfoot service». Загальна його площа – більше ніж 500 квадратних метрів. Тут, за словами засновника, добротно «лікують» різні види авто, роблять тюнинг та технічне забезпечення. Бізнесу Івана нині півтора роки і зараз тут працює вже троє спеціалістів.

«Я сам лікар за освітою, але перетворив своє хобі – машини – на бізнес» – розповідає Іван. Каже, що коли обирав, яку саме справу розпочати, пригадував своє спортивне минуле та думав спочатку відкрити власний зал для тренувань. Але, в силу характеру, не надто любить спілкуватися з великою кількістю людей, тому, все ж, обрав машини.

Читайте також: Українці виготовляють будинки на колесах і продають за 14 000 євро

Лузгін переконаний, що в автобізнесі найголовніше – індивідуальний підхід до кожного клієнта. Подекуди, трапляються дуже нестандартні запити. Одного разу доводилось повністю знімати панель і чистити всі відводи повітря, бо туди потрапив шматок котячої шерсті, а в клієнта була алергія. Інший клієнт, за нинішньою модою на стиль ретро, брав стару волгу і оснащував її найсучаснішою технічною «начинкою». Фактично, доводилось робити з двох машин одну.

Праця на себе – це режим 24/7

Робочий день Івана починається о восьмій ранку і триває в середньому вісім-десять годин, в залежності від кількості замовлень. В місяць СТО Лузгіна обслуговує близько двохсот машин. Половина з них – це клієнти на мийку. Ще п’ятдесят – незначні пошкодження, плановий ремонт і консультації. І близько п’ятдесяти – це вже справжній ремонт різного рівня складності. Для невеличкого СТО це хороший показник, але в планах на майбутнє у Лузгіна – розвинути їх бізнес до більш глобального рівня і відкрити ще кілька станцій на трасі в інших регіонах України.

За допомогою комп’ютерної програми «Автодата» співробітники СТО шукають в базі даних технічні відомості про ту чи іншу марку машини, адже тримати це все в голові майже неможливо. Іван зізнається, що ще не зустрічав двох однакових машин. Навіть якщо це машини однієї марки, зібрані на одному заводі, все одно, після експлуатації кожна машина має свої «травми» за якими можна зчитати її історію. «Спочатку в нас навіть була така гра» – зізнається Іван: «Ми намагалися за виглядом машини змалювати портрет її власника. Хто він? Яка професія? Скільки років? Чи має сім’ю?».

Читайте також: Купити Nissan Leaf і запустити службу таксі. Історія успіху з Лозової

Звичайний день на СТО Івана проходить в досить насиченій роботою атмосфері. Хлопці іноді буквально не мають змоги підняти голови. З першої до другої, традиційно – обід. Втім, якщо роботи багато, кожен обідає в зручний саме для нього час. Буває, доводиться працювати до глибокої ночі. Хоча, бувають і дні, коли замовлень мало і графік досить вільний. В такий час співробітники зазвичай спілкуються і відпочивають, іноді роблять шашлики.

В бізнесі головне – довіра

«Ніколи не розумів, чому більшість бізнес-тренерів не радять створювати власну справу разом з друзями» – ділиться Іван. На його думку, якщо між людьми немає довіри, то бізнес тільки виявить це, як лакмусовий папірець.

«Люди проявляються в ділі. Це як на війні – можна десять років дружити з людиною, а потім піти разом у розвідку і тільки там дізнатися, хто насправді перед тобою». Втім, Іван переконаний, що якщо товариш пройшов випробування бізнесом і його поведінка лишилась гідною, дружба від цього тільки виграє.

Одним з плюсів для СТО «Bigfoot service» став вибір ремонтувати не тільки легковики, а й важку техніку. Іван згадує, як спеціально для цього встановили великі ворота і купували дорогий підйомник. Оскільки стартового капіталу не було, для реалізації мрії Івану довелося закласти власну машину.

«Думав закласти квартиру, але слава Богу, до цього не дійшло, бо жінка заборонила» – сміється Іван. Він каже, що для досягнення власної цілі іноді готовий йти буквально на все.

Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту

«Добре мати поряд людей, які підтримують твої амбіції, але в певний час готові тебе призупинити і трохи повернути в реальність. Багато на чому доводилось економити на початку… Ми робили ремонт і всі косметично-прибиральні роботи власними силами. Допомагали друзі, сім’я. Можливо, зараз я б наважився взяти участь в якійсь грантовій програмі або більш серйозно зайнятися пошуками спонсорів. Але, на той момент, одразу після війни – звик розраховувати тільки на себе і підтримку тих, хто поруч». Саме цим рішенням, готовністю покладатися тільки на власні сили, Іван пояснює свій успіх.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі