Суспільство
«Армія – репутація нашої країни». Як «Юридична Сотня» допомагає військовим захищати свої права
Влітку 2014 року група юристів-волонтерів зорганізувалася у Facebook, щоб надавати правову допомогу пораненим бійцям у київському шпиталі. Так почалася історія громадської організації «Юридична Сотня», яка за майже вісім років проконсультувала понад 80 тисяч осіб та ініціювала зміни до законодавства.
«Юридична Сотня» сприяла утворенню Міністерства у справах ветеранів України та розвитку ветеранської спільноти. Нині, з початком повномасштабного вторгнення Росії, юристи допомагають ще більшій кількості людей, адже війна торкнулася кожного українця. Про те, як змінилася діяльність громадської організації за два місяці, розповіла ШоТам Юлія Морій, директорка «Юридичної Сотні».
Юлія Морій
директорка громадської організації «Юридична Сотня»
Особистий номер перетворився на гарячу лінію
У 2014 році взагалі ніхто не був готовий до війни – і законодавство теж. Однак потреба в наданні правової допомоги була. Саме це змотивувало юристів почати консультувати військових, які лікувалися в шпиталі після боїв на Сході України. Тоді законодавство не передбачало статусу ветеранів війни, яка тоді називалася Антитерористичною операцією, однак оформлювати поранення та смерті було необхідно. Тож фахівці в галузі права допомагали військовим з документами. У той час особистий телефонний номер засновниці «Юридичної Сотні» перетворився на таку собі гарячу лінію, що потім переросла в реальну.
Згодом юристи почали оформлювати необхідну інформацію в інструкції, пам’ятки для учасників російсько-української війни. Ці матеріали писали дуже простою мовою, з ілюстраціями та інфографікою, щоб будь-якій людині було зрозуміло, які документи й куди подавати, на що вона має право і як це реалізувати.
Здобули досвід і передали іншим
Оскільки наша організація існує майже вісім років, протягом цього часу змінювалися фази війни, актуальність питань, політична ситуація. Звичайно, ми реагували на ці виклики та на потреби нашої цільової аудиторії. Збільшувалася кількість запитів, про «Юридичну Сотню» дізналося багато людей, які потребували допомоги. Кількість наших волонтерів була обмежена: команда складалася з 200-250 юристів по всій Україні.
Ба більше, з часом деякі з них переставали волонтерити, у когось з’являлися власні пріоритети, а хтось не міг взяти велику кількість справ. Якщо юрист бере безкоштовно дві-три справи, він їх веде протягом місяців, а часто й узагалі років. Тому ресурси волонтерів завершувалися, але водночас держава почала забезпечувати людей безкоштовною правовою допомогою. З 2017 року державна система безоплатної правової допомоги включила ветеранів війни до переліку категорій, які мають право на цю послугу.
Ті знання та досвід, які організація здобула протягом перших років, є дуже цінними. Тож ми почали розвивати освітній напрям, щоб передати їх іншим фахівцям, організаціям, державним структурам. Ми проводили безплатні курси з військового права і для юристів, і для ветеранів. Розповідали про те, як захистити свої права, як створити і розвивати свою організацію – ветерани стали дуже активною частиною суспільства та почали об’єднуватися.
Беремо з практики запити людей, щоб змінити закони
Напрям законотворчої діяльності з’явився не із самого початку. Оскільки запити військових були здебільшого схожими, стало зрозуміло, що потрібні системні зміни. Тоді, окрім консультацій, юристи зосередилися й на ініціативах до зміни законодавства, адже це може допомогти тисячам людей. Так «Юридична Сотня» почала співпрацювати з профільним комітетом парламенту у справах ветеранів, а також взяла участь в адвокації у створенні Міністерства у справах ветеранів. Ми з практики виділяли певні проблеми й розв’язували їх, вносячи зміни до закону.
Наприклад, раніше законодавство не передбачало одноразову грошову допомогу сім’ям померлих через участь у війні, якщо вони були звільнені зі служби за станом здоров’я. Військові могли померти через місяць, два або пів року після звільнення, а причиною смерті була травма, яку вони отримали під час воєнних дій. До нас зверталися рідні таких людей з цим питанням – і ми ініціювали зміну. З часом вона була прийнята.
Остання ініціатива, в розробці якої ми брали участь, – додаткові підстави звільнення з військової служби. У березні був прийнятий цей закон, який дозволяє вагітним жінкам не тільки піти в декрет, але й звільнитися. Також він захищає подружжя військовослужбовців, які мають дитину. Раніше ніхто з пари в такому разі не міг звільнитися під час воєнного стану.
Ми знаємо випадки, коли батьки не могли вивезти дитину в безпечне місце або за кордон, тому що вони на службі. І діти були змушені жити при військових частинах, тому що їм ніде було дітися. А військові частини – нині стратегічний об’єкт підвищеного ризику. Отже, проблеми змінюються не тільки щороку, а й щомісяця. І ми реагуємо на те, що потрібно оперативно вирішувати, і те, що є актуальним для військових. Ми працюємо над тим, щоб у нашій армії не порушувалися права людей, адже це репутація нашої країни.
Зміна пріоритетів після 24 лютого
Ми, звичайно, готувалися до того, що може статися повномасштабний наступ, і думали, що будемо робити як організація в такому разі. На той час у нас було багато різних проєктів. Але ми розуміли, що якщо станеться новий етап війни, усі наші ресурси, і людські, і фінансові, перейдуть у напрям правової допомоги та роботи гарячої лінії. Усі наші працівники з першого дня почали консультувати на гарячій лінії, яка спочатку працювала цілодобово.
Читайте також: Онлайн-консультації та допомога бійцям. Як лікарі з громадської організації INgenius тримають медичний фронт
Гаряча лінія – це наш перший головний проєкт, який працює й досі. У 2014-15 роках на ній працювали оператори – люди, які могли приділити цьому час, посидіти на телефоні та передати запит юристам і адвокатам. Однак тепер ми намагаємося закривати гарячу лінію фахівцями, які повноцінно надають правову допомогу настільки, наскільки її можна надати телефоном.
Про що запитують на гарячій лінії
Ще до нещодавна про «Юридичну Сотню» здебільшого знали люди, пов’язані з війною: вони або брали участь у 2014-15 роках, або далі проходили службу. Наша організація серед військового та ветеранського середовища була досить відомою.
Після 24 лютого війна, на жаль, торкнулася всіх. До нас звертаються багато цивільних людей, які або пішли воювати, або членів сім’ї яких мобілізують. Запитань стало більше, вони кардинально змінилися. У нас запити за березень виросли вдвічі порівняно з попередніми місяцями: за березень ми отримали 1800 звернень. Ми фіксуємо всі дзвінки й бачимо статистику, що люди повертаються за консультацією в «Юридичну Сотню». Нині відсоток повторень складає 23 %, але він значно впав саме через те, що про нас дізнаються нові люди, їх більше. Раніше відсоток повторних звернень був 35-40 %. Для нас це важливий показник: так ми розуміємо, наскільки якісно працюємо.
По суті, ми повернулися в 2014 рік, коли людям потрібно дати відповіді на прості запитання про мобілізацію, звільнення, переведення, забезпечення на військовій службі. Про нову систему національного спротиву – Територіальну оборону України, її види, забезпечення, як вона працює. Про контракти, мобілізацію, призов резервістів тощо. Про права, гарантії та зобов’язання військовозобов’язаного, про вручення повісток, про повноваження центрів комплектування (колишні військкомати).
Найбільше розчулює, коли до нас звертаються люди з інвалідністю або старші за 60 років і питають, як підписати контракт і піти воювати, адже законодавство цього їм не дозволяло. Тільки нещодавно, під час воєнного стану, були прийняті зміни, що люди до 65 років можуть за бажанням служити.
«Пам’ятка учасникам російсько-української війни»
Наша перша «Пам’ятка учасникам російсько-української війни» вийшла наприкінці 2014 року. Тоді вона мала вигляд кількох тематичних брошур. Потім вони склалися в одну книжку, що постійно оновлюється. Це стається мінімум двічі на рік відповідно до змін до законодавства. Регулярно друкуємо це видання три-чотири рази на рік.
Найбільш популярним є те, що стосується військової служби та мобілізації – і в цих питаннях нині найбільше змін. Тепер ми працюємо над тим, щоб оновити «Пам’ятку учасникам російсько-української війни». Можливо, ми будемо випускати її частинами: наприклад, оновимо одну тему – надрукуємо та поширимо, те ж саме зробимо з наступними. На сайті вони оновлюються регулярно в електронному вигляді. Але ми розуміємо, що людям також потрібні і друковані варіанти, особливо в місцях, де немає доступу до інтернету.
Не особливі потреби, а особливий потенціал
І після перемоги завжди будуть питання, на які нам потрібно буде реагувати. Особливо зважаючи на ту кількість людей з бойовим досвідом, ветеранів, яких ми матимемо після закінчення війни. У будь-якому разі це люди, які потребуватимуть розвитку та підтримки. Не можу сказати, що це люди, які матимуть особливі потреби, хоча їхній досвід необхідно враховувати. Ні. Вони матимуть особливий потенціал, але з цим потенціалом треба працювати далі. Люди, які повернуться з війни з інвалідністю, а також сім’ї загиблих, звичайно, потребуватимуть окремої уваги з боку держави та суспільства. І наші дії мають бути спрямовані на відновлення їхнього здоров’я та забезпечення ресурсами для продовження самостійного життя.
Необхідно окремо розробляти різні можливості для розвитку ветеранів, для повернення їх у мирне життя. Реінтеграція в цивільне життя – це особливо складний процес. Повернення до роботи або пошук нової, трудові гарантії, розвиток бізнесу тощо – з такими питаннями ми працювали ці роки й розуміємо, що в майбутньому вони будуть ще актуальнішими. Тому після перемоги нам треба готуватися до великої кількості роботи.
Як підтримати ГО «Юридична Сотня»
Якщо знаєте, що хтось потребує правової допомоги з питань військової служби, поширте інформацію про «Юридичну Сотню». Сайт: legal100.org.ua, номер гарячої лінії: 0 800 308 100. Або підтримайте організацію на Patreon.
А підтримати ШоТам та інвестивувати в добрі новини про змінотворців можна донатом прямо на нашому сайті.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
