Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Антисеміт, погромник чи національний герой? Що ви знаєте про «фронтмена УНР» Симона Петлюру? (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Що ви знаєте про Симона Петлюру, крім вигадок радянської пропаганди? Антисеміт і погромник? Та невже? А якщо ми скажемо, що українському війську варто завдячувати саме Петлюрі? А як щодо розвитку театральної критики? Так-так, звучить неочікувано. У новому спецпроєкті ШоТам та проєкту «Стріткод» розповідаємо, ким насправді був фронтмен УНР.

Симон Петлюра народився у сім’ї міщан козацького походження в передмісті Полтави. А знаєте, скільки братів і сестер було у «фронтмена УНР»?

Правильно! Неправильно!

Як зазнає історик та дослідник Петлюри Сергій Литвин, Симон народився у багатодітній сім’ї та мав 6 братів і сестер. Однак усього дітей у родині було 9 – 2 померли ще маленькими. Ось як описано родину Петлюри у повідомленні жандармського управління про оголошення розшуку Симона Петлюри: «Батько – Василь Павлович, мати – Ольга Олександрівна, брати – Федір, Іван, Олександр, сестри – Магдалина, заміжня за Іваном Скрипником, Марина і Феодосія проживають у Полтаві».

1895 року Петлюра вступив до Полтавської духовної семінарії. Хлопець захоплювався історією, хоровим співом, грою на скрипці та літературою. Знаєте, хто з цих письменників сформував світогляд Симона?

Правильно! Неправильно!

Згідно наявних фактів, світогляд Петлюри формувався під впливом Шевченкового «Кобзаря», творів Котляревського та історичної літератури. Чому так? Бо Полтава на той час була одним із важливих осередків національно-політичного життя України, із сильними українськими традиціями і самобутністю. «За влучним визначенням І. Лисяка-Рудницького, тогочасна передова українська молодь тримала в одній кишені "Маніфест комуністичної партії", а в іншій – Шевченків "Кобзар". Ці особливості були притаманні багатьом діячам національного відродження початку ХХ століття, зокрема й Петлюрі», – пише історик Сергій Литвин.

До речі, вже у 1901 році Петлюру виключили з семінарії. За що саме?

Правильно! Неправильно!

Петлюру й справді виключили за так званий «мазепинський дух». Як це сталося? Учні семінарії запросили до себе композитора Миколу Лисенка, під час зустрічі із яким була виконана заборонена в ті часи кантата «Б’ють пороги». На зустрічі був і ректор семінарії, який звинуватив Лисенка у «мазепинстві». На захист композитора виступив Симон. Департамент поліції назвав вчинок Петлюри «революційним». Хлопця відрахували, а самому Петлюрі довелося їхати на Кубань, аби уникнути арешту.

Громадська активність Петлюри не залишилася непоміченою, через що йому довелося рятуватися від можливих арештів. У 1902 Симон їде з Полтави: Кубань, Львів, Київ. Знайомиться з Франком та Грушевським. Співпрацює з «Літературно-науковим вісником» під редакцією останнього. У якій професійний ролі дебютує Симон?

Правильно! Неправильно!

Як журналіст Петлюра писав здебільшого на політично-суспільні теми. У 25 років його вважали вже сформованим журналістом. Чикаленко взяв Симона працювати в редакцію газети «Рада». Але в доробку Петлюри була й театральна критика. Культура була для нього «на часі». Саме в «Літературно-науковому віснику» він опублікував перші нотатки про театральне життя України. Пік його діяльності в цьому напрямку припав на 1906-1908 роки, коли в журналі «Україна» одна за одною виходять статті «До ювілею Заньковецької», «Пам’яті Івана Тобілевича (Карпенка-Карого)» тощо. Дмитро Дорошенко так згадував Петлюру: «Він був великим любителем театрального мистецтва, писав рецензії на українські театральні вистави, і його рецензії були дотепні, оригінальні, талановиті».

Свої матеріали Симон Петлюра часто публікував під псевдонімами. А деякі вигадані імена використовував для переїзду в інші міста чи з міркувань безпеки. Який із цих псевдонімів ніколи не належав Петлюрі?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, всі перелічені варіанти – це псевдоніми та криптоніми Симона Петлюри. Утім вичерпним цей список також складно назвати, адже Петлюра також підписувався як Полтавченко, В. Салевський, Зілот тощо.

Поступово головною в діяльності Петлюри стає незалежна Україна. Найбільших зусиль він докладає, аби відновити традиції українського війська. У новоствореному уряді УНР обіймає посаду Генерального секретаря військових справ. Але згодом йде у відставку. Що стало причиною?

Правильно! Неправильно!

У грудні 1917 року Петлюра та Винниченко розійшлися в поглядах на те, якою бути армії УНР. Винниченко вважав, що Україні достатньо міліційних формувань для підтримання порядку, мовляв, жодних загроз від більшовиків не існує. Натомість Петлюра наполягав на війську, бо вбачав реальну загрозу у більшовиках і готувався до її відбиття. Після відставки Петлюра організував Гайдамацький Кіш, який разом у січні-лютому 1918 року разом із Січовими стрільцями відіграв вирішальну роль у боях за Київ і придушенні більшовицького заколоту на заводі «Арсенал». Петлюра виявився правий: Україна потребувала сильної армії.

Що стало причиною майже чотиримісячного ув’язнення Петлюри в Лук’янівській тюрмі?

Правильно! Неправильно!

Із приходом до влади Гетьмана Скоропадського Петлюра перейшов в опозицію. Симон Васильович відкрито засуджував політику Гетьманату, який, на його думку розхитував підвалини української державності. Своїми політичними протестами він викликав гнів Скоропадського та був заарештований владою. Після чотирьох місяців ув’язнення Петлюра виїжджає до Білої Церкви, звідки керує антигетьманським повстанням. 19 грудня 1918-го українська армія увійшла в Київ. Почався період Директорії.

Російська пропаганда називала Симона Петлюру «антисемітом». І справді, в ті часи відбувалися єврейські погроми. Але хто ними керував?

Петлюра під час перебування в Кам'янці-Подільському в 1919 році
Правильно! Неправильно!

У 1918-1921 роках в Україні дійсно відбувалися численні криваві єврейські погроми. Їх чинили різні озброєні групи: анархісти, кримінальні загони, поляки. Але найбільше ─ білогвардійці Денікіна. Погроми, вчинені вояками армії УНР, були поодинокими. Симон Петлюра всіляко намагався нейтралізувати такі явища. У квітні 1919-го Директорія видала прокламацію: «Український уряд буде всіляко боротися з порушеннями громадського порядку, викриватиме й суворо каратиме заводіяк, злочинців та погромників. І перш за все уряд не потерпить ніяких погромів, спрямованих проти єврейського населення України». Наступного дня Петлюра як верховний головнокомандувач українського війська видав наказ арештувати та віддати під трибунал усіх вояків, що підбурювали до погромів. Нейтралізації антисемитизму також сприяла реорганізація армії та посилення дисципліни в її лавах.

Яка з цих «регалій» Симона Петлюри не є правдивою?

Правильно! Неправильно!

Усі варіанти відповіді – цілковита правда. А ось закиди на кшталт «антисеміта», «ворога держави», «погромника» чи «грабіжника» – це кліше та штампи, нав’язані російською пропагандою.

А знаєте, кого радянські пропагандисти узагальнено називали (а російські пропагандисти називають і досі) «петлюрівцями»?

Правильно! Неправильно!

Радянська пропаганда добряче «проїхалася» по біографії Петлюри, намагаючись демонізувати його. Власне, як і Степана Бандеру та «бандерівців», Івана Мазепу та «мазепинців». І низку інших історичних постатей України. Дісталося й військовим УНР – їх під одну гребінку назвали «петлюрівцями».

Петлюра загинув у Парижі – від кулі більшовицького агента Самуїла Шварцбарта. Яку відповідальність поніс кілер?

Правильно! Неправильно!

Кремль зробив усе можливе, аби очорнити Петлюру, але відбілити кілера. З архівів відомо навіть про матеріальний тиск на свідків (підкуп). На захист Шварцбарта виступив і російський письменник Максим Горькій. Більшовицька адміністрація задіяла всі наявні важелі впливу за кордоном, аби суд присяжних повірив, що Петлюра був антисемітом та злочинцем. Зрештою кілера звільнили від покарання. А радянська система продовжила демонізацію вже покійного Симона Петлюри. І петлюрівців.

Що ви знаєте про «фронтмена УНР» Симона Петлюру? (ТЕСТ)
Йой, здається, донедавна ви чули лише про жахливих «петлюрівців», яким керував «страшенний антисеміт» Симон Петлюра. Воно й не дивно, радянська (а згодом – і російська) пропаганда зробила все можливе, аби демонізувати постать організатора українських збройних сил. Утім тепер ви знаєте більше, а отже, у пропагандистів не вийде навісити на Петлюру черговий ярлик.
Непоганий результат! Схоже, вас не вийде злякати демонізованими «петлюрівцями» та іншими вигадками пропагандистської машини. Утім деякі питання все ж виявилися занадто складними. Як дізнатися більше про організатора українського війська? Радимо ознайомитися із монографією історика Сергій Литвина. А якщо вам сподобався цей тест – не забудьте поділитися ним із друзями. Попереду – ще більше цікавого про видатних українців.
Скільки-скільки? Чудовий результат! Здається, наш тест виявився для вас занадто простим. Що ж, наступного разу ми підготуємося краще й точно здивуємо новими фактами із життя видатних українців. А поки маємо маленьке прохання: поділіться цим тестом із друзями. Можливо, він допоможе комусь нарешті позбутись стереотипів про «антисеміта Петлюру».

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі