Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ані в смітник, ані до зоопарку». Що робити з ялинками після свят та про які поради варто забути

Опубліковано

Зимові свята вже добігли кінця, тож саме час подумати над тим, що робити з новорічними деревами. Просто викинути живу ялинку на смітник – рішення не зовсім екологічне, адже з неї ще можна мати користь. А ось ялинки у горщиках, які необхідно висаджувати на вулиці, поки що варто притримати. Еколог та керівник організації «Зелений лист» Владислав Балінський розповів ШоТам, чим ялинки та сосни цінні й після свят, що робити охочим позбутися штучного дерева, та чому хвойні не варто нести до зоопарку.

Владислав Балінський

керівник одеської громадської організації «Зелений лист»

Викинута ялинка – шкода для природи

Після новорічних та різдвяних свят вже звично бачити купу покинутих живих ялинок у смітниках та поруч із ними. Це габаритні відходи, які забивають усі контейнери та вкрай підвищують собівартість обслуговування, вивезення тощо. А ще це дуже засмічує вулиці та міста, ускладнює проїзди та підходи до сміттєвих баків, роботу комунальників та життя мешканців.

Фото: GreenPost

Крім того, викидання ялинок – це неекологічний шлях. Доки жива ялинка росте, вона поглинає вуглекислий газ і допомагає стримувати темпи глобального потепління. Натомість після того, як вона потрапляє на звалище, як і будь-яке органічне сміття, буде виділяти метан, що впливає на зміни клімату. Замість того, щоб викидати дерево, з нього ще можна отримати користь.

Новорічні дерева цінні й після свят

Найкраще рішення – утилізація ялинки. В ідеалі, аби пункти збору були організовані на рівні органів місцевого самоврядування. Наразі в Україні їх не так багато, як хотілося б. Також бракує певної свідомості населення, щоб люди приносили туди свої дерева. У законі про управління відходами є пункт про роздільне збирання. І дерева потрапляють під категорію відходів, які потрібно збирати окремо і, за можливості, утилізувати з отриманням максимальної вигоди.

Фото: КМДА

Це насправді цінна деревина. У США та багатьох європейських країнах її надалі використовують для виробництва цілої низки продукції, зокрема меблів. Наскільки мені відомо, в Україні поки що такого немає. У нас після свят ялинки збирають та переробляють. Ця деревина має досить високі показники горючості. Вона смоляниста, дає хорошу температуру. Її можна використовувати для виготовлення брикетів, якими потім опалюють домівки. Також її можна подрібнювати до зручного транспортабельного стану та опалювати в котельнях, в яких передбачені твердопаливні котли.

Куди нести живу ялинку на утилізацію?

Пункти приймання ялинок та сосон на перероблення щорічно працюють у низці українських міст. У пунктах утилізації дерева подрібнюють на щепу, що використовується для мульчування лунок вічнозелених рослин. Узимку мульча захищає ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – допомагає зберегти водний баланс та захищає від пересихання й перегріву.

Зокрема у Києві з 4 і до 31 січня працюють 33 пункти прийому новорічних дерев на базі комунального підприємства «Київзеленбуд». Принести ялинку на утилізацію можна в будні з 07:00 до 21:00, адреси та контакти можна переглянути ось тут. Також здати ялинку можна у Львові, Одесі, Полтаві та Хмельницькому. У низці міст пропонують залишати дерева біля сміттєвих баків, аби на перероблення їх забирали комунальники. Варто зняти з ялинки усі прикраси та дрібні блискітки, які могли залишитися непомітними серед гілок.

Ялинки грітимуть ваші оселі

Якщо ви мешкаєте у приватному будинку чи маєте дачу, утилізувати новорічне дерево можна й самостійно. Ялинку можна так само подрібнити й опалювати нею приміщення. Також деревину можна використовувати, наприклад, для виготовлення огорожі. Однак наразі це не дуже поширено, адже після Нового року в родини залишається лише одне дерево, і, як правило, мешканці не хочуть із ним возитися. Натомість, якщо протягом життя назбирати 20-30 дерев, то можна зробити огорожу навколо всього будинку.

У квартирах дерева обробляти дуже складно, адже ялинка буде сипатися, а сосна, яка має смолянисті виділення, – забруднювати одяг. Тобто люди переважно виносять дерева надвір – і на цьому все закінчується. В ідеалі все ж централізовано організовувати утилізацію дерев та інформувати громадян про те, куди вони можуть занести свої дерева.

Ялинка може допомогти життю інших дерев

Одне з найвдаліших, на мою думку, використань ялинок після свят – це виробництво мульчі (так званої «ковдри» для землі). Мульчування ґрунту – один з агротехнічних прийомів, що передбачає покриття поверхні ґрунту подрібненим шаром рослинних решток. Мульчувальний покрив захищає ґрунт від перегріву і проникнення сонячної радіації, регулює його теплові властивості.

Фото: КО «Київзеленбуд»

Як сосна, так і ялинка мають досить смолянисту деревину, яка не зазнає уражень грибковими захворюваннями й навіть служить антисептичним засобом проти багатьох мікробних та бактеріальних збудників. Зараз на тлі серйозних кліматичних змін та глобального потепління містам необхідно покращувати умови догляду за деревами та чагарниками. Масове використання мульчі в міських умовах серйозно підвищує приживаність рослин та їхній опір цілій низці захворювань.

Нести дерева до зоопарку – не найкраще рішення

Досить поширеною є теза про те, що ялинки можна нести до зоопарків для годівлі тварин. Дійсно, деякі травоїдні вживають ялинкові гілки у їжу, можуть частково споживати й соснові гілки та пагони. Але це дуже обмежено й не в тій кількості, як здається зазвичай. Керівництво одеського зоопарку кілька років поспіль прямо заявляло: «Не несіть дерева в зоопарк, тому що нам їх нікуди подіти». Та й ветеринари переважно виступають проти таких дій, мовляв, ялинки можуть містити отруйні для тварин речовини, які використовують для прискорення росту дерев.

Хоча є певні рекомендації про те, що в зоопарку ялинки можуть використовувати для створення підстилок для тварин. Але це за умови, що зоопарк оснащений необхідними подрібнювачами. Якщо керівництво зоопарку розуміє і досить по-господарськи ставиться до ситуації, то може придбати подрібнювач й організувати виробництво мульчі. У будь-якому разі, перш ніж нести ялинку до зоопарку, варто дізнатися, чи потрібна вона там, і як її будуть використовувати.

Штучні ялинки не придатні для переробки

Дискусії про використання на зимові свята штучних дерев тривають вже кілька років. Раніше фахівці однозначно говорили про те, що краще використовувати неживі дерева, адже живі треба берегти. Однак після того, як екологи почали рахувати кількість забруднювачів і так званий «вуглецевий слід» при виробництві будь-якої продукції, ситуація стала виглядати дещо інакше. Дійсно, штучні дерева викидають парникові гази, кількість яких перевищує ті, що з’являються при вирощенні живого дерева.

Фото: 04141.com.ua

Як правило, штучні ялинки створюють із комбінованих матеріалів. Тобто дерево виготовлене не винятково з пластику, а з армуванням (зміцненням) металевими частинами. Це ускладнює перероблення такої продукції. Тож у містах викинуті штучні ялинки здебільшого просто потрапляють на звалища, де й зберігаються. Добре, аби їх не спалювали, адже при цьому виділяються гази, які серйозно забруднюють атмосферу.

Найкраще – аби такі ялинки потрапляли на сортувальні лінії разом із пластиковими речами. Надалі їх би подрібнювали й магнітами витягували залізо. Відтак можна пластик переробляти для нових речей або спалювати, але за умови повного процесу окислення. Для такого спалювання використовують спеціальні печі з застосуванням каталізаторів та помп, що підвищують температуру горіння. І тоді відбувається менше забруднення довкілля. Наскільки мені відомо, наразі в Україні такого не роблять. Штучні ялинки просто потрапляють на смітник, бо для перероблення вони непридатні. 

Ялинки у горщиках не завжди можна висаджувати

Окрім зрубаних живих та штучних ялинок, в останні роки набирають популярності живі ялинки у горщиках, які після свят можна висадити на вулиці. Проблема з такими деревами зазвичай пов’язана з різким перепадом температури та показниками вологості. Як правило, в приміщеннях з центральним опаленням вологість значно нижча, ніж на вулиці, на відміну від температури. Хоча взимку можна висаджувати дерева, але лише за умови плюсової температури. Якщо ж на вулиці мороз -5° – -10°С, а у квартирі +22° – +24С° (а то й вище), тоді це дерево неможливо висадити.

Фото: «Зеленбуд»

Якщо ж на вулиці плюсова температура, а власник ялинки регулярно її поливав, то в таких умовах дерево можна відразу після свят висаджувати на вулицю. Дерево потрібно діставати з горщика разом із корінням і, бажано, з ґрунтом, в якому воно зберігалося. Далі ялинку треба перенести в лунку і посадити, відповідно до рекомендацій щодо глибини висадки, організації навколо ствольного кільця, мульчування тощо. За умови поливу існує велика ймовірність того, що таке дерево приживеться.

Читайте також: Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Є ще один варіант, що робити з такими ялинками за мінусової температури на вулиці, але він прийнятний переважно для приватних будинків, аніж для квартир. Після кількаденного перебування дерева в опалювальному домі надалі його можна відстоювати десь у прохолодному приміщенні. Наприклад, це може бути сходовий майданчик чи вітальня, але бажано, щоб температура була ближчою до вуличної. Там ялинку можна тримати до моменту висаджування, наприклад, у березні, коли земля перестане бути мерзлою. Бо за температури понад -20°С дерево за кілька тижнів, найімовірніше, загине.

Коментарі

Суспільство

В Одесі активісти демонтували зображення Леніна: «Не має жодної культурної цінності»

Опубліковано

У ніч на 7 вересня в Одесі на площі було демонтовано зображення Леніна та радянську зірку.

Світлини з місця події опублікував громадський діяч Дем’ян Ганул на своїй сторінці у Facebook.

фото: Дем’ян Ганул

Він наголосив, що ці символи не охороняються законом і не мають культурної цінності.

Читати також: Активісти реставрують мозаїку на дитячій художній студії імені Осташинського: фото та як подопомгти

На фото Ганул стоїть поруч з активістом Владиславом Балінським. У своєму дописі Ганул зазначив: «В Одесі впав Ленін, проходив повз, в шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість».

Нагадаємо, що в Києво-Печерській лаврі встановлять пам’ятник Івану Мазепі з «Курчем»: фото.

Фото: Дем’ян Ганул.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Netflix вийде документальний фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси»

Опубліковано

11 вересня на Netflix вийде документальний фільм студії Knife! Films «Яремчук: Незрівнянний світ краси».

Про це повідомляється Netflix.ua.

Усі, хто має підписку на стримінговий сервіс, зможуть переглянути стрічку, яка розповідає про невідомі факти з біографії Назарія Яремчука — «першої української попзірки» та народного артиста УРСР. У фільмі зібрані спогади рідних, друзів і колег про легендарного виконавця.

Читати також: Понад ₴10 мільйонів у прокаті: фільм про Яремчука став найкасовішим в Україні

«Завдяки безмежному таланту, ентузіазму й праці Назарій Яремчук зробив українську пісню модною й відомою по всьому світу», — зазначають автори проєкту.

Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» встановив рекорд як найкасовіша документальна стрічка в Україні, зібравши 9,9 мільйона гривень за три вікенди прокату. Це більше, ніж результат фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який зібрав дев’ять мільйонів гривень.

Нагадаємо, що Такфлікс випускає добірку короткого метру «Літувати».

Фото: «Яремчук: Незрівнянний світ краси».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Українські безпілотники ГУР тепер можуть знищувати цілі на відстані до 1800 км

Опубліковано

Головне управління розвідки України (ГУР) отримало нову зброю — ударні безпілотники, здатні вражати цілі на відстані до 1800 кілометрів.

Про це повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, зазначивши, що над розвитком цих дронів працюють найкращі фахівці, зокрема спеціалісти самого ГУР.

«Ці ударні безпілотники використовуються для ураження аеродромів та російських об’єктів, які «працюють на війну», — підкреслив Буданов. — «Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак».

Читати також: Уряд спрощує доступ до ринку вибухівки для українських виробників зброї

До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні не було виробництва ударних далекобійних безпілотників. Однак із початком війни ринок дронів в Україні зріс у рази.

Однією з причин цього зростання стало обмеження з боку західних партнерів, які не дозволяють Україні використовувати свою зброю для ударів углиб території РФ. Це стимулювало розвиток вітчизняного виробництва далекобійних дронів, які стали важливою частиною української оборони та атакуючого потенціалу.

Нагадаємо, що в Україні відкрили офіс протимінної діяльності ДСНС: які у нього функції.

Фото: ДП «КБ Південне».

Коментарі

Читати далі