Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ані в смітник, ані до зоопарку». Що робити з ялинками після свят та про які поради варто забути

Опубліковано

Зимові свята вже добігли кінця, тож саме час подумати над тим, що робити з новорічними деревами. Просто викинути живу ялинку на смітник – рішення не зовсім екологічне, адже з неї ще можна мати користь. А ось ялинки у горщиках, які необхідно висаджувати на вулиці, поки що варто притримати. Еколог та керівник організації «Зелений лист» Владислав Балінський розповів ШоТам, чим ялинки та сосни цінні й після свят, що робити охочим позбутися штучного дерева, та чому хвойні не варто нести до зоопарку.

Владислав Балінський

керівник одеської громадської організації «Зелений лист»

Викинута ялинка – шкода для природи

Після новорічних та різдвяних свят вже звично бачити купу покинутих живих ялинок у смітниках та поруч із ними. Це габаритні відходи, які забивають усі контейнери та вкрай підвищують собівартість обслуговування, вивезення тощо. А ще це дуже засмічує вулиці та міста, ускладнює проїзди та підходи до сміттєвих баків, роботу комунальників та життя мешканців.

Фото: GreenPost

Крім того, викидання ялинок – це неекологічний шлях. Доки жива ялинка росте, вона поглинає вуглекислий газ і допомагає стримувати темпи глобального потепління. Натомість після того, як вона потрапляє на звалище, як і будь-яке органічне сміття, буде виділяти метан, що впливає на зміни клімату. Замість того, щоб викидати дерево, з нього ще можна отримати користь.

Новорічні дерева цінні й після свят

Найкраще рішення – утилізація ялинки. В ідеалі, аби пункти збору були організовані на рівні органів місцевого самоврядування. Наразі в Україні їх не так багато, як хотілося б. Також бракує певної свідомості населення, щоб люди приносили туди свої дерева. У законі про управління відходами є пункт про роздільне збирання. І дерева потрапляють під категорію відходів, які потрібно збирати окремо і, за можливості, утилізувати з отриманням максимальної вигоди.

Фото: КМДА

Це насправді цінна деревина. У США та багатьох європейських країнах її надалі використовують для виробництва цілої низки продукції, зокрема меблів. Наскільки мені відомо, в Україні поки що такого немає. У нас після свят ялинки збирають та переробляють. Ця деревина має досить високі показники горючості. Вона смоляниста, дає хорошу температуру. Її можна використовувати для виготовлення брикетів, якими потім опалюють домівки. Також її можна подрібнювати до зручного транспортабельного стану та опалювати в котельнях, в яких передбачені твердопаливні котли.

Куди нести живу ялинку на утилізацію?

Пункти приймання ялинок та сосон на перероблення щорічно працюють у низці українських міст. У пунктах утилізації дерева подрібнюють на щепу, що використовується для мульчування лунок вічнозелених рослин. Узимку мульча захищає ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – допомагає зберегти водний баланс та захищає від пересихання й перегріву.

Зокрема у Києві з 4 і до 31 січня працюють 33 пункти прийому новорічних дерев на базі комунального підприємства «Київзеленбуд». Принести ялинку на утилізацію можна в будні з 07:00 до 21:00, адреси та контакти можна переглянути ось тут. Також здати ялинку можна у Львові, Одесі, Полтаві та Хмельницькому. У низці міст пропонують залишати дерева біля сміттєвих баків, аби на перероблення їх забирали комунальники. Варто зняти з ялинки усі прикраси та дрібні блискітки, які могли залишитися непомітними серед гілок.

Ялинки грітимуть ваші оселі

Якщо ви мешкаєте у приватному будинку чи маєте дачу, утилізувати новорічне дерево можна й самостійно. Ялинку можна так само подрібнити й опалювати нею приміщення. Також деревину можна використовувати, наприклад, для виготовлення огорожі. Однак наразі це не дуже поширено, адже після Нового року в родини залишається лише одне дерево, і, як правило, мешканці не хочуть із ним возитися. Натомість, якщо протягом життя назбирати 20-30 дерев, то можна зробити огорожу навколо всього будинку.

У квартирах дерева обробляти дуже складно, адже ялинка буде сипатися, а сосна, яка має смолянисті виділення, – забруднювати одяг. Тобто люди переважно виносять дерева надвір – і на цьому все закінчується. В ідеалі все ж централізовано організовувати утилізацію дерев та інформувати громадян про те, куди вони можуть занести свої дерева.

Ялинка може допомогти життю інших дерев

Одне з найвдаліших, на мою думку, використань ялинок після свят – це виробництво мульчі (так званої «ковдри» для землі). Мульчування ґрунту – один з агротехнічних прийомів, що передбачає покриття поверхні ґрунту подрібненим шаром рослинних решток. Мульчувальний покрив захищає ґрунт від перегріву і проникнення сонячної радіації, регулює його теплові властивості.

Фото: КО «Київзеленбуд»

Як сосна, так і ялинка мають досить смолянисту деревину, яка не зазнає уражень грибковими захворюваннями й навіть служить антисептичним засобом проти багатьох мікробних та бактеріальних збудників. Зараз на тлі серйозних кліматичних змін та глобального потепління містам необхідно покращувати умови догляду за деревами та чагарниками. Масове використання мульчі в міських умовах серйозно підвищує приживаність рослин та їхній опір цілій низці захворювань.

Нести дерева до зоопарку – не найкраще рішення

Досить поширеною є теза про те, що ялинки можна нести до зоопарків для годівлі тварин. Дійсно, деякі травоїдні вживають ялинкові гілки у їжу, можуть частково споживати й соснові гілки та пагони. Але це дуже обмежено й не в тій кількості, як здається зазвичай. Керівництво одеського зоопарку кілька років поспіль прямо заявляло: «Не несіть дерева в зоопарк, тому що нам їх нікуди подіти». Та й ветеринари переважно виступають проти таких дій, мовляв, ялинки можуть містити отруйні для тварин речовини, які використовують для прискорення росту дерев.

Хоча є певні рекомендації про те, що в зоопарку ялинки можуть використовувати для створення підстилок для тварин. Але це за умови, що зоопарк оснащений необхідними подрібнювачами. Якщо керівництво зоопарку розуміє і досить по-господарськи ставиться до ситуації, то може придбати подрібнювач й організувати виробництво мульчі. У будь-якому разі, перш ніж нести ялинку до зоопарку, варто дізнатися, чи потрібна вона там, і як її будуть використовувати.

Штучні ялинки не придатні для переробки

Дискусії про використання на зимові свята штучних дерев тривають вже кілька років. Раніше фахівці однозначно говорили про те, що краще використовувати неживі дерева, адже живі треба берегти. Однак після того, як екологи почали рахувати кількість забруднювачів і так званий «вуглецевий слід» при виробництві будь-якої продукції, ситуація стала виглядати дещо інакше. Дійсно, штучні дерева викидають парникові гази, кількість яких перевищує ті, що з’являються при вирощенні живого дерева.

Фото: 04141.com.ua

Як правило, штучні ялинки створюють із комбінованих матеріалів. Тобто дерево виготовлене не винятково з пластику, а з армуванням (зміцненням) металевими частинами. Це ускладнює перероблення такої продукції. Тож у містах викинуті штучні ялинки здебільшого просто потрапляють на звалища, де й зберігаються. Добре, аби їх не спалювали, адже при цьому виділяються гази, які серйозно забруднюють атмосферу.

Найкраще – аби такі ялинки потрапляли на сортувальні лінії разом із пластиковими речами. Надалі їх би подрібнювали й магнітами витягували залізо. Відтак можна пластик переробляти для нових речей або спалювати, але за умови повного процесу окислення. Для такого спалювання використовують спеціальні печі з застосуванням каталізаторів та помп, що підвищують температуру горіння. І тоді відбувається менше забруднення довкілля. Наскільки мені відомо, наразі в Україні такого не роблять. Штучні ялинки просто потрапляють на смітник, бо для перероблення вони непридатні. 

Ялинки у горщиках не завжди можна висаджувати

Окрім зрубаних живих та штучних ялинок, в останні роки набирають популярності живі ялинки у горщиках, які після свят можна висадити на вулиці. Проблема з такими деревами зазвичай пов’язана з різким перепадом температури та показниками вологості. Як правило, в приміщеннях з центральним опаленням вологість значно нижча, ніж на вулиці, на відміну від температури. Хоча взимку можна висаджувати дерева, але лише за умови плюсової температури. Якщо ж на вулиці мороз -5° – -10°С, а у квартирі +22° – +24С° (а то й вище), тоді це дерево неможливо висадити.

Фото: «Зеленбуд»

Якщо ж на вулиці плюсова температура, а власник ялинки регулярно її поливав, то в таких умовах дерево можна відразу після свят висаджувати на вулицю. Дерево потрібно діставати з горщика разом із корінням і, бажано, з ґрунтом, в якому воно зберігалося. Далі ялинку треба перенести в лунку і посадити, відповідно до рекомендацій щодо глибини висадки, організації навколо ствольного кільця, мульчування тощо. За умови поливу існує велика ймовірність того, що таке дерево приживеться.

Читайте також: Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Є ще один варіант, що робити з такими ялинками за мінусової температури на вулиці, але він прийнятний переважно для приватних будинків, аніж для квартир. Після кількаденного перебування дерева в опалювальному домі надалі його можна відстоювати десь у прохолодному приміщенні. Наприклад, це може бути сходовий майданчик чи вітальня, але бажано, щоб температура була ближчою до вуличної. Там ялинку можна тримати до моменту висаджування, наприклад, у березні, коли земля перестане бути мерзлою. Бо за температури понад -20°С дерево за кілька тижнів, найімовірніше, загине.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі