Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Опубліковано

Головна ялинка країни вже засяяла новорічними вогниками, та й в багатьох оселях новорічне дерево вже в очікуванні свят. Тим часом на фоні зростання екологічної свідомості у чималої кількості громадян виникає дилема. Ніби й хочеться свята із запахом хвої — але водночас серце стискається від того, що заради двотижневої забави зрубано дерево. Та і ялинка з пластику далеко не видається екологічно свідомою ідеєю.

Розв’язання проблеми запропонувала ініціативна група «Центр альтернативного озеленення Києва». Вони вигадали так звану ялинку у горщику: живу, високу та пухнасту. Її можна взяти в оренду, після чого дерево висадять десь у лісгоспах, а можна придбати — і після свят посадити самому. Засновник групи розповів, чому вважає цю ідею екосвідомою, скільки киянам коштує таке задоволення та як за нею варто доглядати.  

Роман Любека,
Роман Любека,

Засновник ініціативної групи «Центр альтернативного озеленення Києва»
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний університет біоресурсів і природокористування України. Раніше працював у сфері телекомунікацій

Роздавали киянам саджанці дерев

Три роки тому — у 2017 році — я замовив для себе садивний матеріал, щоб висадити декілька сіянок сосни під будинком. Хотів глянути, як вони ростуть, розвиваються, як потрібно за ними доглядати. Я придбав декілька штук, вони в мене прекрасно прижилися, і наступного року я закупив більше. Вони дуже дешево коштують — до кількох гривень. Тому я вирішив започаткувати «Центр альтернативного озеленення Києва», під яким ми почали роздавати мешканцям безкоштовний садивний матеріал. Я придбав 3000 штук, висадив частину собі, а решту роздав людям. Киян це зацікавило, і вони почали звертатися до нас ще і ще.

Восени 2018 року ми повторили таку акцію в невеличких масштабах, а весною наступного року це вже набуло широкого розвитку. Вже йшлося про десятки тисяч розданого садивного матеріалу. Восени 2019 року ми вже роздавали його на ВДНГ. Спочатку це була сосна, потім до сосни додався граб, згодом роздавали ще модрину, дуб червоний і сосну звичайну. Восени цього року ми вирішили сосну вже не привозити, тому що вона найповільніше росте і найгірше приживається. Коли почався карантин і не їздив транспорт, ми навіть розвозили саджанці столичними районами, під’їжджали у різні точки.

Ніхто не вірив, що вони приживуться

Торік під Новий рік виникла ідея спробувати реалізувати ялинки з закритою кореневою системою. Ми тоді це не дуже сильно афішували, тому що нас попереджали, що можуть бути ризики: мовляв, вони пропадуть, загинуть у квартирі через кілька днів. Але ми все ж таки ризикнули — і не пошкодували. З 321 ялинки, яких ми привезли киянам, майже всі прижилися. Загинули тільки дві, можливо, тому що ці ялинки ми погано викопали, пошкодивши корінь.

База у Дніпровському районі, де продають ялинки у горщиках

Весь цей рік ми спостерігали за тим, як вони жили. Адже після свят мешканці закопували їх у себе у дворах чи ще десь. Ми навіть портфоліо думали створити під київським масивом, де ростуть наші ялинки. Бо люди кидають фотографії, хваляться, ми теж разом з ними радіємо. Вже цього літа я запропонував команді: а давайте вже будемо починати з вересня пропонувати на замовлення ялинки для святкування Нового року. І люди почали замовляти. Зараз ті, хто звернувся у вересні, приїжджають і забирають з нашої точки — з території бази у Дніпровському районі (пр-т Визволителів, 5). Цього тижня ми вже будемо розвозити Києвом ялинки тим, хто обрав такий комплекс: дерево, ящик, земля і доставлення до квартири.

Пластикові ялинки шкодять власникам помешкань

Ця тема з живими ялинками у горщиках зачепила мене, зокрема, через повну законність. Та й чому б для оздоблення прибудинкової території не використати живі ялинки. Їх дуже багато зрізується, а їх же можна просто викопати й приблизно за ті ж кошти продати людям. Якщо є така можливість запропонувати ялинку не як прикрасу, а як садибний матеріал, то чому б це не робити. Зрізані ялинки — це вже не живі, а наші, по-перше, живі, а по-друге — якщо їх висадити, то вони будуть рости багато років і давати ту користь, яку ми отримуємо від живих дерев.

ялинка
Ялинки з закритою кореневою системою

До альтернативи неживої ялинки з пластику я ставлюся дуже категорично, з засудженням. Пластикова ялинка вироблена з полімерів і є продуктом перероблення нафти, туди додають різні барвники, щоб вона блищала і не горіла. Такі ялинки цю хімію поступово віддають у помешкання. Згадайте, якщо ви розпаковували з коробки ялинку, розкладали її, то точно пам’ятаєте цей незабутній аромат пластику та фарби.

Потім ця ялинка шкодить після утилізації. Виробники кажуть, що вона відслужить 15 років. Але ж щоразу люди її згинають-розгинають, і ці гілки врешті-решт відломлюються. Не повірю, що хтось буде одну й ту ж ялинку 15 років тримати. Рано чи пізно вона опиняється на смітнику. А далі її або спалюють, і все вилітає в атмосферу, або вивозять на смітники, закопують, затрамбовують у ґрунт. Через це я дещо підтримую зрізані ялинки, якщо це зроблено законно. Вони значно екологічні, ніж пластикові.

Ялинки у горщиках — нуль синтетики

Є ще альтернатива: просто гілочок сосни чи ялинки набрати. Замість того, щоб тягти ціле дерево, можна прикрасити оселю гілочками. Вони створять аромат, а дерево, з якого ці гілочки відпали, залишиться живе. Хоча я чув скарги працівники одного ботанічного саду, що туди лізуть вандали й не те, що дерева викопують чи обрубують, а обламають гілки з найкращих хвойних дерев. Тому це теж не ідеальний варіант.

У нас же взагалі великий проєкт: по-перше, це живе дерево, а по-друге, використовуються дерев’яні ящики. Тобто, навіть не пластикові горщики, як у більшості садових центрів зараз реалізують ялинки. Синтетики в нас немає взагалі: навіть ті ж саморізи — це метал. 

Ялинка
Саморобні ящики для ялинок

Ми домовляємося з лісгоспом, їдемо, викопуємо, запаковуємо, перевозимо, розсаджуємо по ящиках і розвозимо Києвом. Люди безмежно щасливі. Деякі люди торік не мали де їх посадити, тож попросили нас забрати ці ялинки після свят. Ми поїхали, забрали ялинки, і зародилася ідея, що можна зробити якусь оренду в місті для тих людей, яким просто не має де це дерево посадити. Про оренду ялинок я взагалі ніде не чув, не впевнений, чи ще десь у столиці пропонують такі послуги.

Орендувати — дешевше

Зараз наші ціни оренди я вважаю трішки завищеними, тому що в нас ще бракує достатньо досвіду, щоб робити це масово і бути впевненими, що ці дерева ідеально приживуться. Якщо хоча б у 70-80% це буде позитивний досвід, то наступного року ціну оренди ми знизимо. Зараз ялинка звичайна висотою 120-170 см коштує 850 грн. Також є преміум ялинки висотою 100-140 см (ціна 1300 грн), 140-160 см (1700 грн) та 160-180 см (2000 грн). Якщо ж брати ялинку в оренду, залежно від її типу ми повернемо від 250 до 400 гривень. Інтервал часу оренди ми обмежили з 20 грудня по 9 січня. Все ж таки дереву не дуже комфортно довго взимку перебувати у теплому сухому світлому приміщенні.

Читайте також: Екоялинки, дерев’яні вертепи та льняні скатертини: 8 українських брендів декору до Нового року

Ідеальні умови у квартирі для того, щоб дерево зберегло свою життєдіяльність, це температура від -5° вночі та вологість повітря на рівні 60%. Хоча фактично і температура +23-25, вологість до 30% і освітлення з 8:00 до 22:00 десь 14 годин ялинка комфортно переносить. За можливістю її потрібно поливати, щоб земля з коренем була вологою, хоча б пару разів на день обприскувати з пульверизатора, слідкувати за вологістю та освітленням. Якщо виходите з кімнати, де стоїть ялинка, варто вимикати світло.

Зимові свята минули — мерщій садити

Люди в нас частіше купують, ніж беруть в оренду: напрокат ялинки беруть приблизно одна третина киян. Після новорічних свят рекомендую їм якомога швидше посадити ялинку, цим самим повернути її у природні умови. Для цього варто викопати ямку, посадити, полити, обгородити й потім готуватися ціле літо двічі на тиждень рясно поливати.

ялинка
Ґрунт для висадження ялинок

Ті ялинки, які до нас повертають, я залишу в контейнерах та облаштую спеціальними датчиками. Там буде натягнута затемнювальна сітка, щоб не було дуже багато сонця, і прохолода, дощування, щоб їм було вологіше. Також я проллю стимулятором, щоб утворилося більше коренів, які зможуть живити ялинки. Далі я буду їх стригти, підживлювати, поливати й спостерігати, якщо доведеться, то і лікувати. Потрібно дивитись, яких речовин дереву не вистачає в тому ґрунті, в який ми висадимо, корегувати його завдяки різним препаратам.

Кожен хоче собі найпухнастішу

Відгуки торік ми отримували лише позитивні, за винятком двох ялинок, які не прижилися. Хоча складнощі у роботі виникають, адже комунікувати  доводиться з людьми з різними характерами, вибагливістю, очікуваннями. Тому, можливо, вони бачили ялинку преміум-класу, а ми привезли звичайну смереку. Тоді виникають питання: чому така маленька, чому не така пишна. Доводиться пояснювати, що пухнастіша втричі дорожча. 

ялинка
Запакована ялинка прямує в новий дім

Були ще складнощі з тим, що ми у бус на доставлення ялинок людям складали 20-25 ялинок. І коли люди виходили вибирати ялинки, то, відповідно, брали собі кращу. І коли до останньої людини довозили, то їй залишалася вже така, не дуже. Тому цього року вирішили на маршрут брати 15 точок доставлення, а ялинок завантажували так само 20-25. Тож навіть коли до останньої людини приїде автівка, у неї буде вибір.

Попит перевищив сподівання

Цього року кияни дуже активно замовляли, у півтора раза більше, ніж торік. Якщо у 2019-му ми завезли 300 ялинок, то цього року буде 550-600. Надалі ми плануємо повторювати те ж, що вже робимо, з корегуванням деяких моментів. Водночас побачимо, як приживуться ті ялинки, які ми залишимо в контейнерах, будемо дивитися, що з ними буде.

Також наступного року ми не чекатимемо замовлень від людей, а просто викупимо в розсаднику певну кількість ялинок — 300-1000 штук — і привеземо їх на точку. Нехай люди приходять, вибирають. Адже дуже багато людей не замовили, а тепер хочуть, але дорожчі ялинки ми відвозимо винятково під замовлення. Варто і збільшити їхню кількість, адже ми не задовольнили попит людей. Він виявився значно більшим, ніж ми планували.

Суспільство

В Україні з’явилася професія “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”

Опубліковано

В Україні офіційно з’явилася професія “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Такий професійний стандарт розроблено за ініціативи Мінветеранів з метою запровадження в Україні професійного супроводу ветеранів й ветеранок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих воїнів – на шляху переходу до цивільного життя.

Про це, як інформує Урядовий портал,  з посиланням на заступника Міністра у справах ветеранів України Максима Кушніра.

Зокрема, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб надаватиме роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо.

Читайте також: Укрзалізниця розігрує п’ять книг для юних мандрівників: як взяти участь

“Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок в рамках переходу від військової служби до цивільного життя, повинні знаходити фахову підтримку та допомогу, яка може бути забезпечена саме таким фахівцем із супроводу. Насамперед мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям в отриманні ними, зокрема, реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг”, – зазначив Максим Кушнір.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як медійникам отримати генератори та павербанки.

Читати далі

Суспільство

На українсько-молдавському кордоні запрацювала «єЧерга» для автобусів: що треба знати перевізникам

Опубліковано

Відсьогодні, з 24 квітня, на українсько-молдавському кордоні запрацювала електронна черга для пасажирських автобусів «єЧерга». Відтепер на 10 пунктах пропуску з Молдовою кожному автобусу буде доступна можливість обрати час перетину кордону у межах послуги «єЧерга».

Про це повідомили у Міністерстві відновлення України.

«У рамках реформи міжнародних автобусних перевезень Міністерство відновлення продовжує працювати над забезпеченням можливості своєчасного перетину кордону автобусами», – зазначили у Міністерстві.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

До «Мамалига – Крива» та «Могилів-Подільський – Отач» додадуться пункти пропуску:

  • «Виноградівка – Вулканешти»
  • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга»
  • «Нові Трояни – Чадир-Лунга»
  • «Рені – Джурджулешти»
  • «Серпневе 1 – Басараб‘яска»
  • «Старокозаче – Тудора»
  • «Табаки – Мирне»
  • «Росошани – Бричень»

Додамо, реєстрація у новий тип черги, яка має назву «За розкладом» для пунктів пропуску з Молдовою починається з 24 квітня о 12:00. Рух автобусів за новим записом розпочнеться 25 квітня о 12:00.

Нагадаємо, в Україні студенти зможуть самостійно корегувати темп та тривалість навчання.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

Батьки випустили пісню загиблих від ракети музиканток із Запоріжжя

Опубліковано

Літом 2023-го російська ракета вбила біля Запоріжжі співачок Крістіну Спіцину та Світлану Семєйкіну. Тоді відео з їх виступів та благодійних концертів летіли всіма соцмережами. І днями рідні дівчат здійснили їхню мрію – випустили авторську пісню Світлани “Вогонь уже не горити”, виконану голосом Крістіні. Цю пісню дівчата посвятили Маріуполю…

Для їхніх батьків дуже важливо, аби ця пісня, як і пам’ять про них, лунала Україною та світом. І ми запрошуємо всіх вас послухати її додати до своїх плейлистів. А також ми просимо кожного, хто прочитає цей допис, тегнути у коментарях під відео свою улюблену радіостанцію, аби привернути увагу і здійснити мрію батьків дівчат – почути пісню “Вогонь уже не горить” по радіо. Пісня та кліп доступні на Sportify, Apple Music, Instagram, Facebook, TikTok, Deezer та багатьох інших платформах.

Історії життя дівчат

Крістіна і Світлана загинули від російської ракети. Днями батьки дівчат випустили їхню авторську пісню. Дівчата присвятили її подіям у Маріуполі, і для рідних важливо, аби пісню почуло якомога більше людей. Адже це памʼять про Крістіну і Світлану, яка має жити.

Крістіна навчалася співу з дитинства. У 18 років твердо вирішила, що хоче стати співачкою та мріяла про групу. Світлана грала на гітарі з 13 років та мріяла присвятити себе музиці. Дівчата знали одна одну зі школи, а після одного зі спільних концертів вирішили створити гурт.

Концерти та збори

Співали на вулицях у рідному Запоріжжі, а також Києві та Дніпрі, та проводили трансляції виступів у соцмережах. Батько Крістіни – військовий і для дівчат було важливо завдяки виступам збирати гроші для захисників та цивільних.

“А далі хочемо присвятити наступну пісню для усіх наших захисників і захисниць України. Хочемо ім подякувати за кожний їх крок, за кожний подих. Дякуємо Вам”, – казали на виступах музикантки.

Часто після концертів до музиканток підходили військові.

“Підходили і казали, що “були навіть такі ситуації, коли не хотілося жити, а слухаючи вас посміхалися і відпочивали разом з вами”, – каже мама Крістіни.

Трагедія на дитячому майданчику

Коли російська ракета вбила їх обох, ЗСУ помстилися за них і продовжують робити це досі! Вони загинули 9 серпня 2023 року. Того дня дівчата співали на вулицях Запоріжжя. Це була їхня остання пісня…

Після виступу Крістіна та Світлана пішли відпочити на дитячий майданчик, і саме туди влучила ракета…

“Мені здається, що це десь в 3 метрах від них прилетіло, в них не було шансів”, – розповідає мама Крістіни.

Спільна мета

До того дня батьки дівчат не були знайомі, але у горі стали один для одного найбільшою підтримкою. І разом вони вирішили втілити мрію доньок – записати їхню авторську пісню на професійній студії.

Сама пісня була написана Светою на честь загиблих у Маріуполі, коли відбувалися дії 22-го року. Света дуже хотіла, щоб Крістіна її виконувала, саме її голос вона чула в цій пісні. Саме ця мета допомогала батькам триматися у найважчі моменти.

“Воно не давало нам розслаблятися і впадати, як я для себе це називаю, “в мінус” – коли ти все, в тебе руки опускаються. І ти нічого не хочеш. Але “потрібно, хочу, дівчата цього хотіли”, – згадує Галина Спіцина.

Читати також: “У пошуках Нікі”: в Україні відбулася премʼєра фільму про порятунок тварин під час війни

Реалізація мрії

Рідні взяли оригінальні голоси дівчат з відеовиступу та записали пісню на професійній студії. А в кліпі використали 100 фотографій військових та цивільних, які загинули через росію. Батьки мріють якось почути “Вогонь вже не горить” по радіо та хочуть записати на студії другу авторську пісню доньок. А мати Крістіни хоче порадити всім втілювати свої мрії тут і зараз, не відкладаючи на потім

Послухати пісню можна на Spotify, Apple Music, YouTube та інших музичних платформах.

Нагадаємо, що за добу українці в “Дії” придбали військових облігацій на понад 30 млн грн.

Також ми повідомляли, що сенат США схвалив пакет допомоги для України у розмірі 61 млрд дол.

Читати далі