Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Опубліковано

 

Головна ялинка країни вже засяяла новорічними вогниками, та й в багатьох оселях новорічне дерево вже в очікуванні свят. Тим часом на фоні зростання екологічної свідомості у чималої кількості громадян виникає дилема. Ніби й хочеться свята із запахом хвої — але водночас серце стискається від того, що заради двотижневої забави зрубано дерево. Та і ялинка з пластику далеко не видається екологічно свідомою ідеєю.

Розв’язання проблеми запропонувала ініціативна група «Центр альтернативного озеленення Києва». Вони вигадали так звану ялинку у горщику: живу, високу та пухнасту. Її можна взяти в оренду, після чого дерево висадять десь у лісгоспах, а можна придбати — і після свят посадити самому. Засновник групи розповів, чому вважає цю ідею екосвідомою, скільки киянам коштує таке задоволення та як за нею варто доглядати.  

Роман Любека,
Роман Любека,

Засновник ініціативної групи «Центр альтернативного озеленення Києва»
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний університет біоресурсів і природокористування України. Раніше працював у сфері телекомунікацій

 

Роздавали киянам саджанці дерев

Три роки тому — у 2017 році — я замовив для себе садивний матеріал, щоб висадити декілька сіянок сосни під будинком. Хотів глянути, як вони ростуть, розвиваються, як потрібно за ними доглядати. Я придбав декілька штук, вони в мене прекрасно прижилися, і наступного року я закупив більше. Вони дуже дешево коштують — до кількох гривень. Тому я вирішив започаткувати «Центр альтернативного озеленення Києва», під яким ми почали роздавати мешканцям безкоштовний садивний матеріал. Я придбав 3000 штук, висадив частину собі, а решту роздав людям. Киян це зацікавило, і вони почали звертатися до нас ще і ще.

Восени 2018 року ми повторили таку акцію в невеличких масштабах, а весною наступного року це вже набуло широкого розвитку. Вже йшлося про десятки тисяч розданого садивного матеріалу. Восени 2019 року ми вже роздавали його на ВДНГ. Спочатку це була сосна, потім до сосни додався граб, згодом роздавали ще модрину, дуб червоний і сосну звичайну. Восени цього року ми вирішили сосну вже не привозити, тому що вона найповільніше росте і найгірше приживається. Коли почався карантин і не їздив транспорт, ми навіть розвозили саджанці столичними районами, під’їжджали у різні точки.

Ніхто не вірив, що вони приживуться

Торік під Новий рік виникла ідея спробувати реалізувати ялинки з закритою кореневою системою. Ми тоді це не дуже сильно афішували, тому що нас попереджали, що можуть бути ризики: мовляв, вони пропадуть, загинуть у квартирі через кілька днів. Але ми все ж таки ризикнули — і не пошкодували. З 321 ялинки, яких ми привезли киянам, майже всі прижилися. Загинули тільки дві, можливо, тому що ці ялинки ми погано викопали, пошкодивши корінь.

База у Дніпровському районі, де продають ялинки у горщиках

Весь цей рік ми спостерігали за тим, як вони жили. Адже після свят мешканці закопували їх у себе у дворах чи ще десь. Ми навіть портфоліо думали створити під київським масивом, де ростуть наші ялинки. Бо люди кидають фотографії, хваляться, ми теж разом з ними радіємо. Вже цього літа я запропонував команді: а давайте вже будемо починати з вересня пропонувати на замовлення ялинки для святкування Нового року. І люди почали замовляти. Зараз ті, хто звернувся у вересні, приїжджають і забирають з нашої точки — з території бази у Дніпровському районі (пр-т Визволителів, 5). Цього тижня ми вже будемо розвозити Києвом ялинки тим, хто обрав такий комплекс: дерево, ящик, земля і доставлення до квартири.

Пластикові ялинки шкодять власникам помешкань

Ця тема з живими ялинками у горщиках зачепила мене, зокрема, через повну законність. Та й чому б для оздоблення прибудинкової території не використати живі ялинки. Їх дуже багато зрізується, а їх же можна просто викопати й приблизно за ті ж кошти продати людям. Якщо є така можливість запропонувати ялинку не як прикрасу, а як садибний матеріал, то чому б це не робити. Зрізані ялинки — це вже не живі, а наші, по-перше, живі, а по-друге — якщо їх висадити, то вони будуть рости багато років і давати ту користь, яку ми отримуємо від живих дерев.

ялинка
Ялинки з закритою кореневою системою

До альтернативи неживої ялинки з пластику я ставлюся дуже категорично, з засудженням. Пластикова ялинка вироблена з полімерів і є продуктом перероблення нафти, туди додають різні барвники, щоб вона блищала і не горіла. Такі ялинки цю хімію поступово віддають у помешкання. Згадайте, якщо ви розпаковували з коробки ялинку, розкладали її, то точно пам’ятаєте цей незабутній аромат пластику та фарби.

Потім ця ялинка шкодить після утилізації. Виробники кажуть, що вона відслужить 15 років. Але ж щоразу люди її згинають-розгинають, і ці гілки врешті-решт відломлюються. Не повірю, що хтось буде одну й ту ж ялинку 15 років тримати. Рано чи пізно вона опиняється на смітнику. А далі її або спалюють, і все вилітає в атмосферу, або вивозять на смітники, закопують, затрамбовують у ґрунт. Через це я дещо підтримую зрізані ялинки, якщо це зроблено законно. Вони значно екологічні, ніж пластикові.

Ялинки у горщиках — нуль синтетики

Є ще альтернатива: просто гілочок сосни чи ялинки набрати. Замість того, щоб тягти ціле дерево, можна прикрасити оселю гілочками. Вони створять аромат, а дерево, з якого ці гілочки відпали, залишиться живе. Хоча я чув скарги працівники одного ботанічного саду, що туди лізуть вандали й не те, що дерева викопують чи обрубують, а обламають гілки з найкращих хвойних дерев. Тому це теж не ідеальний варіант.

У нас же взагалі великий проєкт: по-перше, це живе дерево, а по-друге, використовуються дерев’яні ящики. Тобто, навіть не пластикові горщики, як у більшості садових центрів зараз реалізують ялинки. Синтетики в нас немає взагалі: навіть ті ж саморізи — це метал. 

Ялинка
Саморобні ящики для ялинок

Ми домовляємося з лісгоспом, їдемо, викопуємо, запаковуємо, перевозимо, розсаджуємо по ящиках і розвозимо Києвом. Люди безмежно щасливі. Деякі люди торік не мали де їх посадити, тож попросили нас забрати ці ялинки після свят. Ми поїхали, забрали ялинки, і зародилася ідея, що можна зробити якусь оренду в місті для тих людей, яким просто не має де це дерево посадити. Про оренду ялинок я взагалі ніде не чув, не впевнений, чи ще десь у столиці пропонують такі послуги.

Орендувати — дешевше

Зараз наші ціни оренди я вважаю трішки завищеними, тому що в нас ще бракує достатньо досвіду, щоб робити це масово і бути впевненими, що ці дерева ідеально приживуться. Якщо хоча б у 70-80% це буде позитивний досвід, то наступного року ціну оренди ми знизимо. Зараз ялинка звичайна висотою 120-170 см коштує 850 грн. Також є преміум ялинки висотою 100-140 см (ціна 1300 грн), 140-160 см (1700 грн) та 160-180 см (2000 грн). Якщо ж брати ялинку в оренду, залежно від її типу ми повернемо від 250 до 400 гривень. Інтервал часу оренди ми обмежили з 20 грудня по 9 січня. Все ж таки дереву не дуже комфортно довго взимку перебувати у теплому сухому світлому приміщенні.

Читайте також: Екоялинки, дерев’яні вертепи та льняні скатертини: 8 українських брендів декору до Нового року

Ідеальні умови у квартирі для того, щоб дерево зберегло свою життєдіяльність, це температура від -5° вночі та вологість повітря на рівні 60%. Хоча фактично і температура +23-25, вологість до 30% і освітлення з 8:00 до 22:00 десь 14 годин ялинка комфортно переносить. За можливістю її потрібно поливати, щоб земля з коренем була вологою, хоча б пару разів на день обприскувати з пульверизатора, слідкувати за вологістю та освітленням. Якщо виходите з кімнати, де стоїть ялинка, варто вимикати світло.

Зимові свята минули — мерщій садити

Люди в нас частіше купують, ніж беруть в оренду: напрокат ялинки беруть приблизно одна третина киян. Після новорічних свят рекомендую їм якомога швидше посадити ялинку, цим самим повернути її у природні умови. Для цього варто викопати ямку, посадити, полити, обгородити й потім готуватися ціле літо двічі на тиждень рясно поливати.

ялинка
Ґрунт для висадження ялинок

Ті ялинки, які до нас повертають, я залишу в контейнерах та облаштую спеціальними датчиками. Там буде натягнута затемнювальна сітка, щоб не було дуже багато сонця, і прохолода, дощування, щоб їм було вологіше. Також я проллю стимулятором, щоб утворилося більше коренів, які зможуть живити ялинки. Далі я буду їх стригти, підживлювати, поливати й спостерігати, якщо доведеться, то і лікувати. Потрібно дивитись, яких речовин дереву не вистачає в тому ґрунті, в який ми висадимо, корегувати його завдяки різним препаратам.

Кожен хоче собі найпухнастішу

Відгуки торік ми отримували лише позитивні, за винятком двох ялинок, які не прижилися. Хоча складнощі у роботі виникають, адже комунікувати  доводиться з людьми з різними характерами, вибагливістю, очікуваннями. Тому, можливо, вони бачили ялинку преміум-класу, а ми привезли звичайну смереку. Тоді виникають питання: чому така маленька, чому не така пишна. Доводиться пояснювати, що пухнастіша втричі дорожча. 

ялинка
Запакована ялинка прямує в новий дім

Були ще складнощі з тим, що ми у бус на доставлення ялинок людям складали 20-25 ялинок. І коли люди виходили вибирати ялинки, то, відповідно, брали собі кращу. І коли до останньої людини довозили, то їй залишалася вже така, не дуже. Тому цього року вирішили на маршрут брати 15 точок доставлення, а ялинок завантажували так само 20-25. Тож навіть коли до останньої людини приїде автівка, у неї буде вибір.

Попит перевищив сподівання

Цього року кияни дуже активно замовляли, у півтора раза більше, ніж торік. Якщо у 2019-му ми завезли 300 ялинок, то цього року буде 550-600. Надалі ми плануємо повторювати те ж, що вже робимо, з корегуванням деяких моментів. Водночас побачимо, як приживуться ті ялинки, які ми залишимо в контейнерах, будемо дивитися, що з ними буде.

Також наступного року ми не чекатимемо замовлень від людей, а просто викупимо в розсаднику певну кількість ялинок — 300-1000 штук — і привеземо їх на точку. Нехай люди приходять, вибирають. Адже дуже багато людей не замовили, а тепер хочуть, але дорожчі ялинки ми відвозимо винятково під замовлення. Варто і збільшити їхню кількість, адже ми не задовольнили попит людей. Він виявився значно більшим, ніж ми планували.

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

 

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

 

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, яка стрічка претендуватиме на «Оскар» від України

Опубліковано

 

Український Оскарівський комітет обрав стрічку, яка представлятиме Україну на 94-й премії «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «Міжнародний повнометражний фільм».

Нею стала картина Наталки Ворожбит «Погані дороги».

Про це повідомили у Держкіно.

 

У агентстві зазначили, з урахуванням конфлікту інтересів, цього року фільм від України обирали 11 членів комітету.

Стрічка Наталки Ворожбит «Погані дороги» отримала 5 голосів та 3 додаткові бали.

Стрічка Валентина Васяновича «Відблиск» – 2 голоси та 2 додаткових бали.

Ффільм Олега Сенцова «Носоріг» – 1 голос та 2 додаткових бали.

Читайте також: Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Фільм Катерини Горностай «СТОП-ЗЕМЛЯ» – 3 голоси та 3 додаткових бали.

Фільм Віллена Новака «Чому я живий» – 0 голосів та 0 додаткових балів.

94-а церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 27 березня 2022 року в Лос-Анджелесі.

Нагадаємо, вийшов трейлер української документальної стрічки про рідкісних тварин Карпат.

Як ми повідомляли раніше, у Пекіні проведуть «Дні українського кіно».

Головне фото: kiev.informator.ua.

Читати далі