Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ

Опубліковано

Такий незвичайний інструмент як дримба Дмитро Дзюба полюбив ще на фронті. Саме це допомагало чоловіку вгамувати неспокій та хоча б трохи розважитись. Дмитро переконаний – дримби мають цілющу силу. Саме тому після повернення з фронту чоловік взявся за майстрування інструменту. Хотів зробити для себе, але згодом слава про дримбу долетіла аж до Америки. І сьогодні цей музичний інструмент з Херсонщини поширився по всьому світу.

Дмитро Дзюба

Дмитро Дзюба

Родом з села Чулаківка, Херсонської області. Навчався у педагогічному університеті та 4 роки працював шкільним вчителем креслення і трудового навчання. Потім працював інженером на літакобудівельному заводі та начальником пожежної служби. У 2014 році пішов добровольцем в АТО, потрапив у 74 окремий розвідувальний батальйон. Після повернення з війни взявся майструвати дримбу. А ще створив свій Youtube канал, де розказує все про цей музикальний інструмент. 

Дримба допомагала на війні

Саме дримба була моєю найбільшою підтримкою на війні. Я пішов в АТО добровольцем ще у 2014 році. Іншим людям складно уявити атмосферу на війні. Щоб якось заспокоїти свої нерви та заглушити гул постійних пострілів, я почав грати на дримбі. Та й у вільний час це було непоганим заняттям.

Але з інструментом я познайомився ще до війни. Я давно захоплююсь музикою і грав на різноманітних інструментах.

Свою першу дримбу я замовив у одного майстра, але після повернення додому подарував її кумові. Собі ж вирішив замовити іншу – знайшов в інтернеті майстра, якому заплатив непогані гроші за інструмент. Але мені прийшла дримба просто жахливої якості. Тоді я подумав: а чому б не спробувати робити самому? І у мене вийшло з першого разу. Звісно, не ідеально.

Потім я почав робити і дарувати інструменти друзям і навіть не думав робити з цього бізнес. Але згодом про мене почули й інші люди з різних міст, почали цікавитись і замовляти. Тоді я вже почав робити дримби на продаж.

Цілюща властивість інструменту

Дримба – це стародавній інструмент, який робили ще тисячоліття тому. А ще він поширений по всьому світу, але у кожного народу по різному називається: у якутів – хамуз, норвежців – мотхарба, росіян – варган. У Середньовіччі дримба поширювалась по Азії, Європі, а потім, з колонізацією Америки – і в західній півкулі. Це язичковий самозвучний інструмент. Монголи використовували дримби для духовних практик, а ще завдяки ним викликали духів та входили в транс.

Читайте також: Кобзар 21 століття: як харків’янин відроджує український музичний феномен

Велике поширення мала дримба на Західній Україні, зокрема, серед гуцулів. Існували навіть цілі ансамблі дримбарів, які грали на святах. А ще на Гуцульщині інструмент також використовували для духовних практик. Чому? Бо це єдиний інструмент, який передає вібрацію на організм людини. Він звучить лише тоді, коли його приставляють до зубів, а ротова порожнина служить резонатором. Тому організм отримує вібрації, які дуже на нього впливають.

Свідомість людини під час гри на дримбі може змінюватись: якщо грати на низькій тональності – людина заспокоюється, якщо на високій – підбадьорюється.

Кожен інструмент має ім’я та власну колиску

Лотос, Ельф, Мольфар, Мамай, Хмара, Друїд – все це назви дримб. Вони бувають різних форм, мають різний звук, різний характер. І щоб клієнту було легше визначитися, я вигадав “імена”.

Дримби я створюю з міді, чорного металу, або нержавіючої сталі. Я беру прутик , знімаю зайве та виточую деку. Потім роблю язичок, який вставляю у деку. Важливо використовувати матеріали, які не мають небезпечних сполук (олово, свинець), адже інструмент контактує з зубами. Я роблю будь-які тиснення на дримбі – все, що захоче клієнт.

Не менш важливим для мене є футляр інструменту, який я ще називаю колискою. Для них використовую деревину вишні, яблуні, груші, сливи – все, що росте у саду.

Для зручності проробляю в футлярі отвір, щоб інструмент було комфортно носити на шиї, а при нагоді й необхідності – швидко зняти і зіграти. Ні в якому разі я не обробляю деревину лаками чи фарбами. Використовую бджолиний віск або натуральне лляне масло. А ще можу зробити колиски з рога оленя чи лося. Навчитись робити дримби було не складно, адже я вже мав досвід роботи з різними матеріалами – виготовляв нарди, шахи, японські сякухаті, індійські бандурі, флейти з бамбуку, інші духові інструменти.

Також я реконструюю і старі дримби, які можуть викопувати археологи. Зазвичай їх потрібно просто очистити від іржі і замінити язичок. Нещодавно мені до рук потрапила дримба, якій не менше 500 років. На схожих інструментах грали скіфи.

Експорт дримб 

Після того, як я почав робити дримби, чутки про це поширились не тільки в Україні, а й за кордон. Все завдяки Фейсбуку – я показую багато своїх праць саме там, тому мене якось знайшли іноземці і діаспоряни.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Зараз мої дримби є вже у США, Німеччині, Франції, Нідерландах, Болгарії, Іспанії, Португалії. Бувають навіть оптові замовлення – у Францію і Німеччину відправляв по 15 штук. І зараз роблю 30 дримб для клієнтів з Англії. Кожен 5 мій клієнт з-за кордону.

Замовляють як музиканти, так і колекціонери, які просто хочуть поставити інструмент під скло. А ще є замовлення з іноземних магазинів. Немає ні дня, щоб до мене не написав клієнт, інколи черга на місяць вперед. Коштує інструмент 900-1500 гривень.

За 4 роки я зробив вже близько 600 дримб. Можу за один день зробити інструмент з колискою, якщо є настрій і сили. А ще мені допомагає концентрувати увагу стрільба з лука – це таке моє ще одне хобі. 
Дримба дуже цікавий та водночас простий інструмент. На ньому просто навчитись грати і не потрібно вивчати ніякої нотної грамоти. І сьогодні він теж популярний – багато гуртів використовують дримбу.

Суспільство

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Опубліковано

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом. Всі ці душевні традиції, які мають глибокі витоки українського етносу завжди об’єднували кожного з нас. Де б ми не були. У будь-якій частині нашої країни.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Так і саме зараз, львівські десантники продовжують зберігати тепло сімейних традицій та рідного дому.

Виконуючи бойові завдання на Донбасі та стримуючи ворога під Бахмутом, вони знаходять час, щоб написати великодні писанки та згодом передати їх до рідного Львова, у гарнізонний храм Петра і Павла.

Читайте також: Як військовому отримати відпустку закордоном

“Кожна писанка – індивідуальна, адже на них можна побачити: назви підрозділів, в яких проходять службу, символи України, ЗСУ, ДШВ та бригади. Кожен зможе відчути подих єднання через фото, на яких зображено створення цих унікальних писанок”, – повідомили у Генштабі.

Нагадаємо, “Щоденник нареченої Христа”: документальний фільм про черниць зʼявився на Takflix.

Фото: Генштаб ЗСУ

Читати далі

Суспільство

“Щоденник нареченої Христа”: документальний фільм про черниць зʼявився на Takflix

Опубліковано

Фільм Марти Смеречинської побудований на основі дворічних спостережень за життям понад 100 українських дівчат-черниць у сучасному греко-католицькому монастирі на заході України.

Про це повідомило Divoche.media.

Про фільм

Повнометражна стрічка режисерки Марти Смеречинської ґрунтується на дворічних спостереженнях за життям понад сотні українських дівчат-черниць у сучасному греко-католицькому монастирі на заході України. Серед них також була молодша сестра режисерки, Настя. Марта Смеречинська вивчає цю спільноту, взаємодіє з черницями та розвиває нові стосунки із близькою людиною.

Читати також: Послуга ОСББ в Київ Цифровому стала переможницею міжнародної технологічної премії

Фільм “Щоденник нареченої Христа” отримав дві нагороди на фестивалі Ukrainian Doc Preview Docudays UA 2020: East Silver Caravan Award та DOK Leipzig Award. Презентація стрічки відбулася на Marché du Film — Festival de Cannes у рамках секції Cannes Docs. Зараз його можна переглянути у всьому світі з англійськими субтитрами.

Онлайн-кінотеатр Takflix передасть 10% з кожного квитка фонду “Повернись живим”, ще 50% — творцям кіно. Дивитися «Щоденник нареченої Христа» можна тут

Нагадаємо, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Також ми повідомляли, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.

Фото: Щоденник нареченої Христа

Читати далі

Суспільство

В Києві в ботсаду зацвіли півонії: фото

Опубліковано

У ботанічному саду імені Гришка квітковий рай. Бузок уже вибухає яскравим цвітом, а недавно розцвілися півонії.

Про це повідомили на офіційній сторінці ботсаду в інстаграмі.

Головним партнером бузку є півонія деревовидна, яка квітує одночасно з бузком. Це дозволяє підкреслити враження від квітування бузку та заповнити сад барвами та ароматом. Квіти півонії деревовидної мають діаметр близько 30 см, що сприяє підсиленню інтенсивності загальної кольорової палітри.

фото: ботсад
фото: ботсад
фото: ботсад
фото: ботсад

Фото: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини

Про устрій дендрарію в ботсаду

Сезонність та динамічність парку можуть проявлятися найбільш повно, коли певні його ділянки, завдяки великій кількості квітучих рослин, перебувають у центрі уваги, а потім змінюють своє положення. Концентрація на певних ділянках одночасно цвітучих рослин дозволяє викликати у відвідувачів сильні емоційні враження. Цей прийом успішно використовував Леонід Іванович при створенні дендрарію. Кожного сезону тут відвідувачів очікує нова композиція барвистих квітів і листя.

У травні у сирингарії розцвітає понад півтори тисячі кущів бузку і деревовидних півоній.

Нагадаємо, що в Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО.

Також ми повідомляли, що коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Фото: ботсад

Читати далі