Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

До старту першого етапу медреформи сімейний лікар Дмитро Чорновол працював в селі Карпівка і заробляв 3-5 тисяч гривень на місяць.

Опубліковано

До старту першого етапу медреформи сімейний лікар Дмитро Чорновол працював в селі Карпівка і заробляв 3-5 тисяч гривень на місяць. Зараз він працює в тому ж селі, в тій же амбулаторії, але має штат з трьох людей і отримує чи не вчетверо більше. 

Тепер він — і лікар, і приватний підприємець. 

Дмитро погодився розповісти ШоТам, як перехід на приватну практику працює для самого медика та пацієнтів. 

Спойлер: труднощі є, але чого Дмитро не розуміє, так це того, чому ще не всі його колеги стали ФОПами.  

Дмитро Чорновол

Дмитро Чорновол

сімейний лікар, має приватну практику в селі Карпівка Широківського району Дніпропетровської області

Перший на Дніпропетровщині став лікарем-ФОПом. До рішення укласти договір з Національною службою здоров’я працював у Карпівській сільській амбулаторії — спочатку сімейним лікарем, потім завідувачем. Сьогодні до нього за консультацією приїздять люди з сусідніх областей, а він збирається відкрити ще один кабінет — в Кривому Розі, що сусідить з Широківським районом.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

До реформи заробляв близько чотирьох тисяч гривень

У Карпівській амбулаторії я почав працювати відразу після того, як закінчив інтернатуру — спершу сімейним лікарем, потім завідувачем. 

Приватну ж практику вирішив відкрити у 2018 році. Щойно стартувала медреформа, відразу ж почав оформляти всі ліцензії, щоб стати її учасником.

Звичайно, страшно було. Тому що довелося брати великий кредит на обладнання кабінету — щоби все згідно зі списком табеля оснащення від МОЗ. 

У 2018 році зарплата медичного працівника по Дніпропетровській області в середньому становила близько 6000 гривень. Це на 2800 гривень менше, ніж середня зарплата по області.

Ризикувати було заради чого: сільські лікарі й зараз отримують найменшу зарплату серед колег, а до реформи це були взагалі копійки.

Я, наприклад, до приватної практики отримував від 3 до 5 тисяч гривень на місяць. Тепер — близько 20 тисяч гривень, щомісяця ця сума виходить різною.

Спершу набрав кредитів, а колеги не вірили в успіх

Мені вдалось орендувати для приватної практики приміщення в тій же амбулаторії, де я працював до рішення оформити ФОП. Сьогодні працюю біч-о-біч з моїми колегами з комунального закладу.

За табелем оснащення надавача первинної медичної допомоги довелось самостійно купувати все обладнання.

Перший кредит взяв в розмірі 50-60 тисяч гривень — на обладнання і медикаменти. Залазити в боргову яму не хотілося, але, як-то кажуть, хто не ризикує, той не п’є шампанського.

Спочатку грошей вистачало лише на те, щоб придбати вживану медтехніку за табелем оснащення: від електрокардіографів до тонометрів. 

А в ході роботи, коли вже подужав перші кредити, брав наступні — щоб продати оте вживане обладнання і купити нове. 

Читайте також: Медична реформа на Кіровоградщині. Як лікар-ФОП змінив медицину в Світловодську і заробляє $1000

Тепер мої пацієнти проходять обстеження за допомогою нового сучасного обладнання.

Колеги з комунальних підприємств спершу не вірили, що в мене може вийти. А коли все вдалось, їм не подобалося вже те, що з’явився конкурент.

Але ми всі робимо одну справу, тому зараз, здається, таких розбіжностей не виникає.

Один приватний лікар на 22 села

Сьогодні я винаймаю три кабінети в приміщенні амбулаторії, на мене працює троє людей: лікарка та дві медсестри. Ми охоплюємо 22 села Карпівської ОТГ, а на ФОП підписані 1926 пацієнтів.

Мої пацієнти не тільки з ОТГ: зі мною декларації уклали близько 200 людей з Кривого Рогу, і навіть люди з інших областей — Херсонської та Миколаївської. 

Почасти так вийшло тому, що наша ОТГ — на самому кордоні Дніпропетровської області. Ну, і без сарафанного радіо не обійшлось — пацієнти, які задоволені нашими послугами, радять нас друзям, рідним. 

Сьогодні в команді Дмитра – 4 людини, які працюють на
22 села і три області. Фото Дніпропетровської ОДА

З потоком пацієнтів справляємося, без допомоги у нас не залишається ніхто. У докарантинні часи до нас на прийом приходило в середньому 20-30 людей за день. Бувало й по 50 пацієнтів щодня — особливо в міжсезоння, коли вирує грип. А влітку, в сезон городів, в нас буває близько 10 осіб щоденно. 

У період пандемії ж людей приходить мало, частіше я на виклики їжджу.

Дзвонять і о другій ночі, і на вихідних

Я вважаю, що приватному лікарю потрібно бути готовим поступатися своїм особистим часом, щоб проконсультувати пацієнтів.

У кожного пацієнта є мій особистий номер телефону, а дзвонити можуть і о другій ночі, і о п’ятій ранку.

Я на зв’язку щодня, у вихідні дні теж. За потреби навіть приїду на машині.

Можна отримувати зарплату 30-40 тисяч — і нічого не робити

Я — підприємець і всі витрати погашаю самостійно. А статті витрат значні: потрібно заплатити громаді за оренду офісу, податки, зарплату, премії співробітникам тощо.

Якщо це місяці, коли я віддаю кредити, урізаю собі зарплату. Зараз от відкладаю зі своїх на новий кабінет — потрібно близько 200 тисяч гривень.

Щомісяця моя зарплата різна і дуже залежить від поточних витрат та потреб амбулаторії. В середньому це близько 20 тисяч гривень.

Можна, звичайно, нічого не робити, просто відкритися й отримувати 30-40 тисяч гривень зарплати. Проте це не мій варіант, хочу розвиватися і рости далі.

На графіку – щомісячні дані щодо оплати НСЗУ роботи приватної амбулаторії Дмитра Чорновола. Кошти звідси йдуть на відшкодування безкоштовних для пацієнтів послуг сімейного лікаря, а також на оренду, витратні матеріали й, звісно ж, зарплати для чотирьох людей

Труднощі трапляються: не з пацієнтами, а в законодавстві

З пацієнтами за два роки роботи мого ФОПа все проходить гладенько — я ось навіть зараз по дереву на всякий випадок постукаю, щоб не наврочити. Але факт в тому, що за весь цей час на мене немає жодної скарги.

Але труднощі є і вони періодично виникають через прогалини в законодавстві.

Рік тому це виливалося в те, що у лікарів приватної практики не було права видавати лікарняні листки. Через це люди не підписували з нами декларації. Зараз питання вирішене, все працює.

Сьогодні є інша проблема — з випискою приватним лікарем довідки про смерть. Родичам померлих ми не можемо видати довідку № 106, тому що в наказі МОЗ приватників немає в списках установ, які мають право ці довідки видавати. 

Через колізію трапляються ситуації, довідки треба отримувати в колег з комунальних установ і тут вже все залежить від людського фактору. Тож зараз ця частина моєї роботи будується на контактах з колегами з комунальних підприємств.

Читайте також: Як працює медреформа на Львівщині: приватна клініка може бути безкоштовною. Приклад Сколе

Періодично пишу листи з проханнями врегулювати ситуацію й на Міністерство охорони здоров’я, і на обласний департамент. “Робота ведеться, повинні найближчим часом питання вирішити”, — відповідають мені.

ФОП або комунальне підприємство?

Як тільки ви вирішили перейти в приватну практику, то стали приватним підприємцем. А вони, як відомо, витрачають на свою справу набагато більше часу, ніж наймані працівники. До того ж, всі ризики — тепер також на вас.

Тому потрібно бути готовим в буквальному сенсі побудувати своє підприємство і витратити багато особистого часу і ресурсів на власну справу.

У своїй амбулаторії я сам організовую роботу команди, розподіляю завдання. Я безпосередньо зацікавлений, щоб люди, за здоров’я яких я відповідаю, були задоволені й добре почувались. Адже люди до нас йдуть в селах через циганське радіо. 

Тут також важлива і співпраця з місцевою владою. Те, чи знайдете ви спільну мову з головою села чи ОТГ, позначиться, в першу чергу, на пацієнтах.

Коли мене тільки-но призначили завідувачем, я прийшов знайомитися до глави ОТГ, і поділився проблемою: в приміщенні амбулаторії вікна продуваються всіма вітрами, а з дверей — такі протяги, що неможливо перебувати на території. 

Буквально за місяць після нашої розмови почалася робота по заміні вікон в амбулаторії, а протягом наступних пів року всі вікна-двері поміняли на нові — енергоощадні.

Сьогодні в моїй ОТГ є всі умови для якісного надання допомоги місцевому населенню.

У планах — відкрити кабінет в Кривому Розі

Я планував розширити приватну практику на Кривий Ріг, відкривши там кабінет приватної практики цьогоріч, ближче до осені.

Можливо, реакція колег з комунальних установ Кривого Рогу на такі мої дії буде негативною. Але ж всі ми робимо одну справу, тому, вважаю, проблем виникнути не повинно.

Стати приватним підприємцем — це величезна можливість для сільських лікарів. Не розумію, чому мої колеги з сіл ще сумніваються, і вважаю, що треба нею скористатися. Однозначно!

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Суспільство

В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

Опубліковано

У Сумах стартував інформаційно-аналітичний проєкт “Спектри”, до якого можуть долучитися ветерани та цивільні особи. “Спектри” надає учасникам корисні ресурси, інформацію та аналітичну підтримку, сприяючи успішній інтеграції ветеранів у цивільне життя.

“Спектри” — це спільний інформаційно-аналітичний проєкт Українського ветеранського фонду та онлайн-медіа, який створено для підтримки ветеранів.

Читати також: Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі

Метою проєкту є надання платформи для обміну досвідом та ідеями, що допоможуть ветеранам реінтегруватися у цивільне життя. “Спектри” прагне створити місток між ветеранами та суспільством через серію глибоких інтерв’ю, освітній контент, майстеркласи та інтерактивні сесії.

Кожна програма матиме свою унікальну тему та спікера, а гості разом з ведучими обговорюватимуть права, можливості, психологічну підтримку, реадаптацію, а також болючі питання та прагнення ветеранів.

Програма виходитиме щовівторка о 18:00 на YouTube-каналі “Мілітарний”.

Перший випуск доступний за посиланням.

Нагадаємо, що “Азов” показав унікальні кадри порятунку цивільних з “Азовсталі” (ВІДЕО).

Також ми повідомляли, що українську молодь звуть доєднатися до освітньої програми від Ajax Systems.

Фото: Спектри

Читати далі

Суспільство

Як у Ворохті дітей “всиновлювали”

Опубліковано

“У Ворохту привезли сиріт. Можливо, хтось хоче усиновити? Розкиньте по групах”. Цей пост навесні 2022 року миттєво розлетівся мережами, а в тисячних репостах стали поширювати чутки про загибель батьків усіх цих дітей.

Щоправда, 100 малюків з будинків дитини Харківщини тоді просто евакуювали в більш безпечне місце — до одного з санаторіїв Ворохти. Діти не потребували усиновлення. І тоді волонтери, місцева влада та дотичні організації, в одній з яких працює героїня нового випуску проєкту «Мій персональний фейк» Юлія, почали розвінчувати цю маніпуляцію на найчутливішій темі дітей.

Хто та для чого міг поширювати таку маніпуляцію та яка небезпека часом може критися в панічних закликах «зробити добру справу»?

Це черговий випуск проєкту «Мій персональний фейк», мета якого — захистити українців від негативного впливу дезінформації.

З чого почалась історія

Як лісова пожежа, у соцмережах поширився пост про те, що до Ворохти привезли 45 дітей, чий батьки загинули, і діти потребують термінового усиновлення.

Мене звати Юлія Бігліцова, я колишня журналістка, а зараз комунікаційна директорка. Ми в агенції безпосередньо зі службами у справах дітей не пов’язані, але зі службами пов’язані наші клієнти.

Про фейки та маніпуляції

Будь-які дописи в інтернеті, пов’язані з дітьми, які мають таку яскраво виражену емоційність, які спонукають до миттєвої дії, вони всі можуть на перших порах трактуватися як фейк. Фейки та маніпуляції виводять людей на емоції та збирають лайки. Але водночас можуть підступно красти спокій, дорогоцінний час та навіть близьких.

Це зброя шахраїв і пропагандистів, яка допомагає їм впливати на ваші рішення і переконання. Фейк про дітей з Ворохти дуже цікавий.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Розбір фейку

Ця історія почала ширитися навесні 2022 року. Як лісова пожежа, у соцмережах поширився пост про те, що до Ворохти привезли 45 дітей, чиї батьки загинули, і діти потребують термінового усиновлення, опіки.

Хтось сердобольний дізнався цю інформацію, що дітей привезли, перекрутив її, додав заклик розібрати дітей усиновити, якимось чином прилаштувати, і ця інформація пішла по соцмережах. Я бачила один із постів, який ширили, там десь понад півтори тисячі тільки репостів, не говорячи вже про лайки, коментарі, реакції і так далі. По факту було наступне. Привезли дітей, їх було не 45, а 100. Але ці діти не потребували усиновлення чи опіки. Цих дітей просто туди привезли до санаторію. За великим рахунком на той момент усиновлення і не було можливим.

Причини виникнення

У нас українці дуже емпатичні. Насправді, такі дописи виникають, як правило, в трьох ситуаціях.

Перша ситуація – це абсолютно штучно сконструйована історія російським ІПСО. Росіяни відстежують емоційні теми, які, в принципі, підбурюють до певних дій українське суспільство. Ці теми беруть, додають до правди брехні і запускають їх в інформаційний простір.

Що робити зараз тим, хто хоче допомогти дітям, які залишилися без батьків? Можна або звернутися до місцевої служби у справах дітей. Там завжди зорієнтують, яка потрібна допомога, кому потрібна допомога. Можна зареєструватися у чат-боті “Дитина не сама”.

Головна порада – мати холодну голову. Дуже багато помилок, зокрема і пов’язаних з репостом фейків, ми робимо тоді, коли схвильовані, тоді, коли засмучені, тоді, коли розгнівані. А фейки дуже часто саме працюють на те, щоб спровокувати ці емоції. Тому, коли ми бачимо будь-яку інформацію, яка підбурює нас до дії, нам треба охолонути. Взяти невелику паузу, годину, дві години до наступного дня, проаналізувати ту інформацію.

Нагадаємо, що українську молодь звуть доєднатися до освітньої програми від Ajax Systems.

Також ми повідомляли, як курсантка ВМС бореться зі стереотипами про жінок в армії.

Читати далі

Суспільство

“Азов” показав унікальні кадри порятунку цивільних з “Азовсталі” (ВІДЕО)

Опубліковано

Окремий загін спеціального призначення “Азов” продемонстрував, як на початку травня 2022 року вони евакуйовували цивільних з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі.

Про це повідомляє Мілітарний.

Окремий загін спеціального призначення “Азов” продемонстрував, як на початку травня 2022 року вони евакуйовували цивільних з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі.

Цей фільм показує, як насправді відбувалася евакуація цивільного населення з “Азовсталі” і яку роль у процесі виконували міжнародні організації. З середини березня по травень 2022 року азовці вивели з-під обстрілів близько 1200 місцевих жителів у Маріуполі.

Читати також: Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

“Російські обстріли, які вщент зруйнували Маріуполь, змусили літніх людей, жінок і дітей шукати прихисток у підземеллях комбінату,” – написали у пресслужбі.

Вихід і евакуацію мирного населення з облоги забезпечила українська сторона за участі бійців і командування окремого загону спеціального призначення “Азов”. На початку травня 2022 року в укриттях “Азовсталі” перебувало понад 1000 цивільних.

“Ви очима азовця побачите організацію і перебіг виходу цивільних з обложеного комбінату. Деякі кадри публікуються вперше,” – зазначили у пресслужбі.

Також ми повідомляли, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Фото: Азов

Читати далі