Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Медична реформа на Кіровоградщині. Як лікар-ФОП змінив медицину в Світловодську і заробляє $1000

Опубліковано

Маленькі зарплати, бюрократія та жалюгідне оснащення – ще й досі зустрічаються в медзакладах під час реформи первинної медицини. Але тепер, коли гроші почали “ходити” за пацієнтом, у лікарів є альтернатива.

Сергій Сергєєв – приватний сімейний лікар зі Світловодська, що в Кіровоградській області. В амбулаторії героя нашої сьогоднішньої історії лікується третина міста,  а держава – закупляє медичних послуг на два мільйони гривень на рік. 

Лікар-мільйонер – і щоб не корупціонер: як це працює? Розбираємось з Сергієм Сергєєвим.

Сергій Сергєєв

Сергій Сергєєв

лікар приватної практики у Світловодську

Першим в області звільнився з Центру первинної медико-санітарної допомоги й вирішив відкрити приватний кабінет медичного лікаря. Зараз в його команді дванадцять людей, а в планах – створення Асоціації лікарів-ФОПів.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Раніше держава видавала лікарням гроші не за кількість пацієнтів і якість їхнього лікування, а за кількість ліжкомісць. Чим більше ліжок у лікарні – тим більше фінансування. І байдуже, чи лежить хтось на цих ліжках, чи ні. Тепер – через створену в часи реформи Національну службу здоров’я України – оплачуватиме надані медзакладом послуги за фактом їх виконання. Тобто: є пацієнт – є гроші, нема пацієнта – нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни – близько 500 гривень на рік для пацієнта. А всі фінансові потреби медичного закладу – тепер у віданні керівників місцевих рад.
Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря – підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Робота в комунальному закладі – це робота по шаблонах

До реформи я працював завідувачем амбулаторії № 3 у Світловодську. На минулій роботі багато моїх ініціатив, які позбавили би лікаря зайвого навантаження, були поховані. 

Наприклад, вільні графіки роботи. 

Епідемічна ситуація протягом року змінюється: влітку чи восени бувають періоди, коли в амбулаторії по кілька днів тиша. Але навіть в такому разі лікарю обов’язково треба відсидіти увесь робочий час в амбулаторії, відмітившись від дзвінка до дзвінка. 

Читайте також: Причина №8, чому варто підтримати #ШоТам: ми за реформу медицини

Або спрощений підхід до видання довідок.

Зазвичай, щоб видати довідку за другим підписом завідувача чи головного лікаря, лікарю потрібно було прикласти до неї купу зайвої інформації. І поганяти пацієнта по десятку спеціалістів.

Як це працювало на прикладі: людині зробили аналіз крові, побачили підозру на лейкоз. Лікарю одразу ясно: людину потрібно направити на консультацію до гематолога. 

Замість того, щоб зробити це одразу, ми повинні були призначити купу різних зайвих обстежень: обов’язково – флюорографію, аналіз сечі. Це забирало зайвий час та ресурси – і в пацієнта, і в лікаря, і в медичного персоналу. 

Це все в сукупності змотивувало мене створити, хоч і маленьку, але свою систему охорони здоров’я. Де лікар був би більш вільним, більш творчим та кваліфікованим. І не вічно голодним, звісно.

Щоб облаштувати кабінет, витратив останні гроші

Я йшов з хай би якої стабільності в нікуди – точно не знав, чи в мене взагалі буде дохід. Розраховував лиш на те, що отримаю держфінансування, бо на той момент по законодавчих ініціативах розумів – вітер дме в ту сторону. 

Для моєї родини це були нелегкі часи. Дружина (теж лікар), тільки-но з декрету, отримувала зарплатню, меншу ніж у її медсестри. І ще в нас був кредит: відсотки капали по 2 тисячі гривень на місяць!

До того, як звільнитись, в поліклініці я отримував мало – від 6 до 10 тисяч гривень на місяць, а тепер і їх не стало  

Але, аби отримати ліцензію приватного лікаря, потрібні були гроші на облаштування кабінету. Довелось взяти з заначки від продажу дачі – близько 50 тисяч гривень. Тоді це були великі гроші для нас.

Це гематологічний аналізатор, який за хвилину робить загальний аналіз крові. З цим приладом пацієнти Сергія замість того, аби днями чекати результатів, дізнаються їх вже під час прийому.

Тож я передивився умови кредитування з банком та на дуже пільгових умовах домовився за приміщення для свого кабінету. Він дістався мені уже оснащений меблями й таким, що відповідав санітарним вимогам.

За тим треба було обладнати кабінет згідно з табелем оснащення від МОЗ, де містився перелік необхідних приладів та витратних матеріалів.

Якщо в тебе термометрів не 10, а 2 штуки, або якщо нема офтальмоскопа – ще закриють очі. Але є обов’язкові речі, на кшталт шпателів для горла та дитячі ваги, що коштують від 2,5 тисяч гривень. Якщо в сімейного лікаря нема навіть стетоскопа, навряд чи МОЗ видасть ліцензію.

Читайте також: Як медреформа працює на Закарпатті. Історія лікарки-ФОПа з Ізи

Поки чекав на відповідь НСЗУ, заробляв мінімалку

Ліцензію приватного сімейного лікаря я отримав без перешкод, але ще три місяці чекав створення та запуску НСЗУ.

За цей період я самостійно вийшов на місячний дохід 6-10 тисяч на місяць. Фактично –  на мінімальну заробітну плату: половина заробленого йшла на підтримання матеріально-технічної бази кабінету. 

За перші три місяці, поки договір з Національною службою здоров’я ще не був укладений, Сергій самостійно вийшов на місячний дохід в 6-8 тисяч гривень. Але частина заробленого йшла на витратні матеріали

Нічого, думав я. Поки що на оплату комунальних послуг вистачить. Для підтримки штанів городину лікарю можна посадити, картоплю свою викопати – благо, в приватному будинку живу.

Але паралельно щогодинно спостерігав за ситуацією з НСЗУ в законодавчому полі.

І от, три місяці потому я  уклав договір з Національною службою здоров’я України, далі – отримав перші 3 тисячі гривень на своїх 72 пацієнтів. Трохи пізніше до мене приєдналася дружина, деякі інші лікарі захотіли перейти в нашу команду.

З цього моменту все й закрутилося. 

На пацієнтів отримує два мільйони гривень на рік

Сьогодні у Світловодську 33 000 людей, з них в комунальному закладі обслуговується 20 тисяч пацієнтів, а 13 тисяч – у лікарів приватної практики.

Тобто, 36 % населення Світловодська не обслуговується в міському медичному закладі. 

Сьогодні в мене працює шість лікарів, стільки ж медсестер, медичний реєстратор і  окремо на пів ставки підпрацьовують бухгалтер, системний адміністратор та водій. Господарство росте, словом. 

Сьогодні у Світловодську вже дві фізичні особи-підприємця в місті: я та мій колега. На пацієнтів я отримую близько двох мільйонів гривень на рік. Цю суму потім розподіляю на господарчі потреби та на зарплати, і мій колега так само.

Намагаємось разом накопичити коштів, аби нашим лікарям освіту кращу дати. Будемо спостерігати, що стане з карантином восени. І якщо все буде добре, відправимо лікарів на курси підвищення кваліфікації.

Міський медзаклад VS приватний кабінет. Що по зарплатах?

Сьогодні щомісяця я отримую 90 тисяч гривень за своїх 1800 пацієнтів. З цих коштів 35 % – це моя заробітна плата. Це 32 тисячі гривень – але врахуйте ще мінус 5% податку. Величезний в нас податок на прибуток, на жаль. Але вона все одно велика в порівняні з тим, що я отримував, працюючи в міському медзакладі. 

Читайте також: Лікування гострого інсульту включать у пакет гарантованих медичних послуг

До слова, коли з комунального закладу почали звільнятись лікарі, там теж зарплати підвищили. Потім вони почали намагатись бути конкурентоспроможними й в кожну амбулаторію купили собі по аналізатору крові. Одразу скажу – їхні гематологічні аналізатори не такі класні, як у нас. 

Наш коштує 420 тисяч гривень, і ми виплачували за нього кредит по 20 тисяч гривень 18 місяців. А до того, як викупили його, кожного місяця витрачали 30 тисяч гривень на аналізи 

До слова про конкурентоспроможність: у нашій амбулаторії ми робимо аналізи, які дозволені на “первинці”. Їх результати у зв’язку з тим, що обладнання повністю автоматизоване, є повністю порівнянними з результатами найкращих лабораторій України. Коли наших онкопацієнтів відправляють на контроль, то навіть столичні онкологи радять робити  аналізи в нашому центрі.

Робота на власних хлібах. Спершу приймав по 68 людей на день

Маючи найвищий рівень відповідальності перед пацієнтами й не маючи над собою жорсткого адміністративного контролю, кожен з нашої команди працює в такому режимі, в якому вважає за потрібне. 

Важливо підлаштувати графік під себе, щоб це не стало причиною професійного вигоряння.

У мене був важкий період взимку 2019 року, коли до мене приходило по 68 осіб за день. Нереально витримати концентрацію уваги при такому щоденному навантаженні. 

Щось було треба робити. Спочатку я собі придумав, що один день зранку до вечора буду приймати стільки людей, скільки зможу, в інші дні – обмежений прийом.

Ми в центрі намагались впровадити й практику електронної черги, але для менталітету нашого населення це виявилось абсолютно неприйнятним: люди почали хитрувати та обходити чергу з допомогою різних маніпуляцій.

Під час прийомів я побачив: більшість людей не розуміється на елементарних речах щодо самодопомоги й у будь-якій ситуації біжить до лікаря. 

Вони приймають сильнодійний антибіотик, аби полегшити собі звичайну простуду, а я потім лікую їм побічні ефекти від приймання медикаментів.

Ми винайшли три засоби впоратись з потоком людей

Зробили акцент на профілактиці. От приходить пацієнт до мене і каже: “Болить живіт, поїв смаженого”. Що треба зробити, аби живіт перестав боліти? Логічно, що не їсти смаженого для початку. А потім вже виходити з динаміки болю й призначати гастроскопію чи ультразвукове дослідження черевної порожнини. 

Звісно, ніколи не можна виключати онкології, але перш ніж діагностувати рак чи пухлину кишківника, ми з пацієнтом працюємо на профілактику. Для початку виключаємо з його раціону смажені продукти й дивимося на динаміку його самопочуття.

Сьогодні в мене на прийомі уже по 20 осіб на день – саме завдяки роботі з пацієнтами й введенню ширших профілактичних заходів. 

Спершу в приватній амбулаторії були черги до 70 людей щодня, але завдяки нововведенням Сергія потік пацієнтів зменшився до 20/день. Для цього лікарі проводять щотижневі курси здоров’я, приділяють більше уваги профілактиці і відкрили невідкладний кабінет

Ми в нашому центрі стали більше витрачати часу, аби дізнатись, чим пацієнт харчується і скільки часу він проводить в соцмережах, аби зрозуміти корінь проблеми.

Курси здоров’я. В докарантинні часи ми проводили лекції на базі центральної міської бібліотеки. Там для всіх охочих розповідали, чим людина може самостійно собі допомогти у разі поганого самопочуття.

Це такі собі основи, яких повинні були навчити ще в школі: скільки води пити при ГРВІ, чим прополоскати горло, щоб полегшити болісне ковтання, коли можна з’їсти при ангіні морозиво.

Невідкладний кабінет. Мені довелось найняти лікаря з кабінету невідкладної допомоги, щоб трохи розвантажити наших лікарів.

Лікар невідкладного кабінету – мій однокурсник, я виманив його з Києва. Він рятувався від емоційного вигорання. А тут зарплата навіть вища, ніж в столиці.

Приватний лікар ні за що не відповідає? Брехня!

Розповідають, що приватні сімейні лікарі ні за що не відповідають, тож, мовляв, не підписуйте з ними декларацію в жодному разі.

Такі чутки розповсюджують наші конкуренти. Насправді, це нісенітниці. Відповідальність в мене як приватного сімейного лікаря якраз більша, ніж в керівника будь-якого іншого медзакладу.

Тому що за будь-яку помилку я відповім особисто своєю кар’єрою. А якщо щось дуже погане станеться, то понесу навіть і кримінальну відповідальність. 

Коли ж дамоклів меч нависає над керівником державного або комунального підприємства, вони одразу йдуть на лікарняний. І відповідальність одразу несе заклад як адміністративна установа, а в такому разі дуже важко крайнього знайти.

Профспілка для лікарів-ФОПів

Аби оформити правильно ліцензію на приватну практику, я 2,5 роки тому звернувся до юристів. Вони після мене ще 300 корекцій в документі зробили, а я заплатив за послуги правників 6 тисяч гривень. 

Сьогодні ми з колегами створили громадську організацію “Асоціація медичних практик”, яка в майбутньому повинна стати профспілкою для приватних лікарів. 

Поки що ми консультуємо членів організації, як правильно підписати договір с НСЗУ, надаємо примірники правильно оформлених документів і взагалі розповідаємо про особливості приватної практики всім охочим. 

Надалі ще додасться можливість консультації щодо перевірок податкової, аудиту внутрішнього чи зовнішнього.

Коли лікарю краще не думати про приватну практику

1. Якщо немає підстрахування. 

Уявіть, що ви захворіли і вам би відлежатись два тижні, а на вас чекають пацієнти. Я зараз навіть не про фінансування Національної служби України. В нас зараз дуже мало лікарів, які працюють на вільних хлібах без підстрахування. 

Переважно всі – хоча б на пів ставки, але працюють в якомусь державному закладі. Щоб у разі чого можна десь на пів ставки залишитись, і ви будете знати, що буде можливість або перейти на ставку, або в державному закладі. 

2. Якщо немає спеціалізації. 

Коли лікар йде в приватну практику, він стає підприємцем і мислити повинен так же. Перш, ніж звільнятись з міського медзакладу, треба гарно подумати – що лікар вміє краще за інших? 

Хтось краще за всіх читає кардіограму. Моя от суперсила – в мікроскопі: мені принеси сечу ранішню на аналіз, і я більшу частину патологій розпізнаю. Скажу і про гормональний фон, і про сексуальне здоров’я, і про кишківник, і про нирки. 

У мого колеги з Києва – це вміння робити вісцеральний масаж. От раніше ж вміли шлунки вправляти. Ще на  початку XX століття в Києві була школа Образцова, яка цим займалась. А от нас в інституті цього не вчили: що це таке опущення шлунку і як його вправити. Зараз цим бабці-знахарки непрофесійно займаються. І лікар з моєї команди спеціалізується на цьому.

3. Якщо проблеми з самоорганізацією. 

Важко було перелаштуватись: коли ти найманий працівник, то і похворіти можеш спокійно, і будь-яку свою недбалість скинути на недосконалість системи. 

Приватному сімейному лікарю уже все потрібно робити чітко й правильно, щоб не перевитрачати сил. Мені особисто довелось повчитись самодисципліні. 

Мені дуже тяжко спочатку було справлятись: декларації зі мною підписало багато хронічно хворих пацієнтів. Набагато більше, ніж у інших лікарів: до прикладу, в моєї дружини на день буває 5-6 пацієнтів, у мене – 30. 

А кількість задекларованих пацієнтів однакова і кошти на них – теж однакові приходять. 

Спочатку я був розгублений – модифікував правила прийому, шукав, як працювати з пацієнтами. Мене розхитувала ця ситуація, я вигорав, а пацієнти бачили мою нестабільність.

Тому за ці два роки з 1800 моїх пацієнтів 300 то йшли, то повертались. Зараз уже моя практика стабілізувалась. Ми з усіма перезнайомились, я став більш дисциплінованим, і пацієнти це відчули: почали більш довірливо ставитись до профілактичних заходів, більш ретельно виконувати режимні призначення.

Сьогодні моя амбулаторія, сподіваюсь, вже не гірша за ті, що в обласних центрах. А для інших лікарів це також величезна можливість працювати на себе, впроваджувати свої методики лікування та профілактики пацієнтів, самовдосконалюватись.

Держава почала закуповувати медичні послуги, а не платити по загальній кількості мешканців. Тим самим вона простимулювала розвиток медицини на місцях, і зараз в сімейної медицини є шанс стати не гіршою, ніж в столиці. Не скористатись цим шансом було б як мінімум дивно.

24.05.2020

Суспільство

Військовий із Житомира побив національний рекорд (ВІДЕО)

Опубліковано

Рекорд цього курсанта набрав у мережі вже 70 000 лайків. Дмитро Косатий за 3,5 години зробив 1001 підйом з переворотом.

“Своїм рекордом я хотів прославити свій інститут”, – розповідає Дмитро Косатий.

Та навіть тренер не очікував такого результату від підопічного. Стартували з рекорду іншого курсанта – 115 підйомів з переворотом.

Читайте також: Для українських ветеранів запустили власний чат-бот: що він вміє

“Потім працювали на виконання 500 разів. І вже потім прийшла ідея зробити 1000”, – каже тренер Василь Пронтенко.

Дмитро вчиться на другому курсі Житомирського військового інституту.

“Я вважаю, що кожен може досягти того, що хоче. Важливо працювати”, – впевнений Дмитро Косатий.

Нині хлопець планує встановити рекорд світу – 1400 разів.

Читайте також: На Ігри Нескорених поїдуть 20 українських ветеранів

Нагадаємо, у Києві на Олімпійському проводитимуть ранкові руханки з зірками спорту.

Як ми повідомляли раніше, морська охорона відпрацювала знешкодження терористів, які захопили корабель.

Головне фото: 24tv.ua.

Читати далі

Суспільство

Українські військові випробували новітні засоби повітряної розвідки (ФОТО)

Опубліковано

Українські військові протестували новітні засоби повітряної розвідки виробництва України.

Про це повідомили у пресслужбі Генерального штабу ЗСУ у Фейсбук-сторінці.

Головна мета – відбиття нападу авіації імовірного противника із потенційно загрозливих напрямків.

Окрім органів управління до навчання залучили бойові підрозділи повітряних командувань та інших частин. Зокрема:

  • винищувальну й транспортну авіацію,
  • БПЛА,
  • підрозділи зенітних ракетних та радіотехнічних військ, радіоелектронної боротьби.

Читайте такожПричина №16, чому варто підтримати #ШоТам: ми відроджуємо авторитет української армії

Керівництво підрозділами повітряних командувань здійснювалось на рухомих командних пунктах, а винищувачі працювали із оперативних аеродромів, які, до речі, зовсім недавно стали до строю й суттєво посилили аеродромну мережу Повітряних Сил на південно-східному напрямку держави.

Безпілотні авіаційні комплекси виробництва «Скаетон» виконували завдання з виявлення та спостереження за об’єктами умовного противника з наданням в реальному часі інформації про місце знаходження цілі для нанесення удару з повітря.

Безпілотний авіаційний комплекс призначений для використання у цивільних та військових сферах із метою виконання тактичних розвідувальних та пошукових операцій протягом 24 годин за крейсерської швидкості 120 км/год.

Технічно мінімізовано спроможність виявлення елементів комплексу ворожими засобами радіолокаційної розвідки: враховано, що навігація за допомогою GPS в зоні бойових дій мало ефективна, отже комплекс створено максимально GPS-незалежним.

Читайте такожУ мережі з’явилися перші фото українсько-польського ПТРК «Пірат»

До того ж відносно невеликий розмір літального апарату та вдала конструкція робить його «невидимим» для ворога з землі.

Крім того, в ході навчання, завдання по виявленню та знищенню об’єктів супротивника в іншому регіоні України в інтересах угруповання військ одночасно з вітчизняними виконували «Прапороносці» – сучасні ударні безпілотні літальні апарати іноземного виробництва, що взяті на озброєння українських Повітряних Сил.

Нагадаємо, в акваторії Чорного моря відбувся збір-похід кораблів національного флоту.

Як ми повідомляли раніше, українські військові провели тренування з гасіння пожежі.

Усі фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.

Читати далі

Суспільство

Як хлопець підтримує бізнес екоторбинок своєї коханої (ВІДЕО)

Опубліковано

Він попросив нас розповісти про бізнес його коханої дівчини, але насправді написав зізнання у великій любові.

“Кожного дня, сидячи до пізньої ночі, відшиває з любов’ю до кожного шва”, – розповідає Ілля Курінний.

Дівчина Іллі – Мар’яна – шиє еко-торбинки. Вона прискіпливо ставиться до своїх виробів.

“Каже, що ними користуватимуться люди, і вона не хоче ганьбитися в їхніх очах”, – каже Ілля Курінний.

Читайте також: Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

“А там, де вона бачить брак, я бачу ідеально рівні шви”, – ділиться Ілля Курінний.

Ілля та Мар’яна познайомились 3 роки тому.

“Вона шукала квартиру, а у мене якраз була вільна кімната – не забоялася”, – розповідає Ілля Курінний.

На першому побаченні заради лебедів полізли разом у багнюку.

“Вона була у білих кедах, я думав, відмовиться… Але я помилявся”, – згадує Ілля Курінний.

І тепер Ілля хоче підтримати кохану у її справі.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Нагадаємо, програміст покинув Європу, щоб робити медові вина в Україні.

Як ми повідомляли раніше, Джуда зі США став українським блогером Юрою з Коломиї.

Головне фото: instagram.com/illia_kurinnyi.

Читати далі

Суспільство

Українські автокінотеатри рятують від нудьги на карантині (ВІДЕО)

Опубліковано

Скучили за кінотеатрами, а карантин все попсував? Просто приїздиш в автокінотеатр та паркуєшся. Підібрали  для вас аж три кінотеатри, яким пандемія не перепона! 

Кіно дивишся на екрані, а звук транслюється на FM-хвилі. У Львові відкрився перший автокінотеатр на даху. Шукайте дах паркінгу ТВК “Південний” у Львові! А ще у Львові рушайте на парковку стадіону “Арена Львів”. Там на екрані 5 на 10 метрів показують оскарівське кіно.

Читайте також: Кіномережа «Оскар» запускає автокінотеатр у Києві

 В Києві кіно у автівці можна подивитися на кіностудії Довженка. Під час перегляду фільму виходити з машини заборонено. Бар тут онлайн – офіціант приносить замовлення до машини.

Читати далі

Суспільство

Як головну площу Маріуполя перетворюють на туристичний магніт (ФОТО)

Опубліковано

Площа Свободи і Миру в Маріуполі стане новим туристичним магнітом, повідомляють у міській раді.

“Магнолія Дафні, тюльпанове дерево, сакура і японська спірея – це тільки маленький перелік із запланованих 38 видів. Всього планують висадити близько 3,5 тисяч дерев, квітів і чагарників”, – йдеться у повідомленні.

Також тут застелити 12 тисяч м² рулонного газону. Арочний фонтан вже змонтований на 100%. Загальна вартість проєкту близько 180 млн грн. Джерела фінансування – міський та обласний бюджети.

На площі вже виконані всі демонтажні роботи, замінені підземні комунікації, обладнана система поливу, на завершальній стадії роботи з укладання плитки.

Також підрядник монтує зовнішнє освітлення, йде будівництво мультифункціональної сцени. Концепція об’єкта унікальна. Нагадує будову частини амфітеатру, одночасно може виконувати функції як сцени, так і залу для глядачів. Усередині ведуть оздоблювальні роботи для облаштування санітарної зони і «Фудхолла».

Фото: facebook.com/mariupolrada.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

Опубліковано

Повернутися з війни та знайти своє місце в новому світі — не завжди легко. Проте між медитаціями ветеран АТО Денис Дудник виготовляє незвичні ножі. Серед його виробів є не лише бритви для кухні, а й веганські ножі, яким притаманна гострота та властивість довго зберігати заточення. Ми розпитали у добровольця про його інноваційну справу та як веганські ножі допомагають реабілітуватися після війни. 

Денис Дудник виготовляє веганські ножі

Денис Дудник,

ветеран АТО та засновник майстерні “Яскраві ножі”

Колись я мріяв бути льотчиком…

З дитинства я мріяв бути льотчиком-винищувачем. І після закінчення школи вступив до військового авіаційного училища в Армавірі. Я добре вчився і закінчив його в 1993-му році з золотою медаллю та відзнакою. Після закінчення вирішив служити в Севастополі на аеродромі “Бельбек”, де й пробув три роки. Це були важкі часи для української армії — палива не вистачало, а польотів не було. Тож я звільнився з ЗСУ і втратив роботу своєї мрії.

Проте вимушений був стати підприємцем 

Я намагався знайти себе: декілька років працював менеджером з продажів у різних компаніях, а в 1999 році став підприємцем. Відтоді займався вентиляцією і кондиціюванням, будівництвом, медициною, інтернет-маркетингом. Були цікаві проєкти у сфері інноваційного менеджменту. 

Почалася війна — я став добровольцем

Служити я пішов в травні 2014-го року й був добровольцем в батальйоні “Київ-2”. Місяць ми стояли в Чорнухине біля Дебальцеве, а потім передислокувались на блок-пост біля Волновахи. Зима 2014-2015 була дуже люта. Я важко захворів і в лютому 2015-го повернувся додому на лікування. А після розформування добровольчих батальйонів, особовому складу запропонували продовжити службу в поліції. 

Напружена робота начальника чергової частини поліції вимагала від мене постійної участі в усіх заходах полку. Життя йшло шкереберть: мало того, що почалися рецидиви хвороб, які надбав на блок-посту, так від мене ще й дружина пішла. Після року служби в поліції я звільнився і повернувся до підприємництва.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Мені пощастило: я виграв грант і закупив обладнання для цеху

Ідея створення ножової майстерні належала моєму знайомому майстру ножової справи Олексію Бродовському. Разом з волонтерами він хотів створити підприємство для інвалідів-ветеранів АТО. Моя участь в команді полягала в створенні бізнес-плану і пошуку коштів для проєкту. 

Веганські ножі
У 2017-му році були популярні гранти для ветеранів.

У 2017-му році були популярні гранти для ветеранів. Тож я подав заявку на один з таких — “STARTUP IRPIN”, який мені й пощастило виграти. Я отримав безкоштовне приміщення під майстерню і 100 тисяч гривень на закупку обладнання для майстерні ножів. Ідея з ветеранським виробництвом була гарна, але через брак оборотних коштів стартап виявився невдалим. Команда розійшлась по своїм роботам, а я залишився один. 

Довелось навчитися робити ножі самостійно

Майстерні вдалось вистояти завдяки підтримці моїх друзів і близьких. Потрібно було розширити виробничі можливості, тому довелось доукомплектовувати майстерню обладнанням — ще приблизно на 100 тисяч гривень. 

Концепцію також довелось кардинально змінити — замість воїнських з’явились кухонні ножі вартістю від 1 500 до 3 000 гривень. Це середній ціновий діапазон на ринку. 

Веганські ножі та Денис Дудник
Замість воїнських з’явились кухонні ножі

Так я навчився робити все сам: розробляти дизайн, гравіювати, обробляти метал, готувати руків’я та робити термообробку. Багато часу знадобилось, щоб навчитись працювати з різними матеріалами, металами та технологіями. Найбільш працемістка робота, яка забирає багато часу та зусиль — шліфування клинку на гриндері та полірування. Крім того, я самостійно займаюся збутом, рекламою та пакуванням. Тож виходить справжній handmadе. 

Хотілося створити унікальні та водночас інноваційні ножі

Перш, ніж почати робити нові ножі, я ретельно вивчав метали. І хоча нержавіюча сталь дуже практична, але хотілось створити унікальні та водночас інноваційні вироби. Тому я зупинився на високовуглецевій сталі з хромовим покриттям. Ці ножі заточуються до максимальних ступенів, довго зберігають свою гостроту і потребують лише заточування час від часу. 

Що стосується ручки, то 99% успішності ножа залежить від того, як він лягає в руку потенційному власнику. Тому, для виготовлення ручки ножа я використовую інноваційну технологію: поліуретан обробляється спеціальним покриттям і з’являється ефект, ніби ручка ножа водночас м’якенька і тверда й вливається в руку. Ця технологія використовується у військовій сфері. До речі, мої покупці можуть повернути виріб, якщо відчуття володіння ножем не приносить задоволення. 

Веганські ножі
99% успішності ножа залежить від того, як він лягає в руку потенційному власнику.

Багато запитань виникає й про закруглений носик моїх ножів. Це зроблено задля безпеки власника й оточення. Головний принцип — мої ножі мають бути безпечні та мирні. А рішення спиляти носик я прийняв після того, як двоє моїх друзів-кухарів отримали травми від падіння кухонного ножа носиком в ногу. Лише за спеціальним замовленням можу зробити ніж з гострим носиком.

Велика курка харчується маленькими зернятками — так і я

Ножовий ринок настільки заповнений, що практично немає вільної ніші. І в мене, як в майстра-початківця, жодного шансу в ньому вижити. Але, як у військового, який напам’ять знає “Мистецтво війни” Сунь-цзи, я відшукав шлях залишитися в цьому бізнесі. Тепер я виготовляю персоналізовані вироби для вузьких ніш: ніж для вегетаріанців, ніж для власників чорних котів, ніж для тих, хто полюбляє “гострі відчуття”.

Веганські ножі виділяють мене серед інших виробників

Найбільше люди цікавляться веганськими ножами. І не дивно, адже я єдиний у всьому світі, хто такі робить. Веганський ніж — особливий, адже став початком “нової ери” й моїм надихачем після переформатування майстерні. 

Якось я зустрівся зі своєю давньою подругою-вегетаріанкою Sofi Iris. В той час цех розпався і я шукав нові ідеї, щоб продовжити цю справу. І тут мова зайшла про вегетаріанство — Софі так захопливо про нього розповідала, що надихнула й мене на створення спеціального ножа з бритвенною гостротою і властивістю довго зберігати заточення. Майже одразу я почав роботу над ним: підбирав метал, формував кути, змінював форму. Зупинився на бритвенній високовуглецевій сталі. Однак в процесі виявилось, що вона швидко іржавіє і потребує захисного покриття з хрому. Так з’явилась ціла лінійка веганських ножів.

Читайте також: Поціловані вогнем: як луцький майстер створює середньовічні щити та обладунки

Покупець може зробити малюнок на ножі особисто

Ручна робота дозволяє зробити унікальні малюнки на ножі. Тому я пропоную замовникам зробити малюнок особисто. Я підготовлюю ніж, фарбую його і надсилаю покупцеві. Його задача — видряпати шилом на фарбі свій малюнок. Потім ніж з заготовкою повертається до мене і я вибиваю зображення на металі. Так ніж стає особистим і не схожим на інші — це ідеальний подарунок. 

Денис Дудник у власній майстерні. Фото: delo.ua

Зараз шукаю фінансового партнера, щоб творчість стала бізнесом 

Зараз моя ножова справа — це творчість, реабілітація й трудотерапія. Бізнесом майстерня може стати лиже з появою фінансового партнера, оскільки потрібні оборотні кошти. Цьому проєкту вже більше двох років і напрацювання нарешті дозволяють перейти на серійне виробництво ножів. 

Тож поточні задачі на червень: пошук фінансового партнера, пошук каналів збуту, організація серійного виробництва та збуту. А протягом цього року планую створити промислове підприємство з виробництва ножів.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.