Кур’єри в ТОПі, перукарі й фінансисти — будуть. Як пандемія вже змінила ринок праці та чого чекати далі

Вже п’ять тижнів українці провели вдома і достеменно невідомо скільки ще доведеться. Влада вже оголосила нову дату завершення карантину — 11 травня, проте майже неможливо спрогнозувати це остаточно. Ми проаналізували ситуацію, що склалась та розпитали HR-експертів про те, яких змін зазнає ринок праці в країні та світі після карантину, чого чекати від зарплат і які фахівці будуть потрібні.

Новий ринок праці: що кажуть цифри

Ізоляція завдала неабияких збитків бізнесу та спровокувала серйозні зміни на ринку праці. Український бізнес був змушений стати на паузу та відправити співробітників у неоплачувані відпустки або істотно скоротити штат.  Тож зараз багато українців похапцем шукають віддалений підробіток на час карантину, інші — нову роботу.

Як повідомляють в прес-службі Держпраці, близько 3 млн офіційно працевлаштованих українців зараз вимушено не ходять на роботу. А за даними дослідження Опендатабот, протягом останніх п’яти тижнів кількість нових вакансій скоротилася більше ніж удвічі. На початок карантину було опубліковано 54 072 вакансії, а станом на 19 квітня — лише 18 390. При цьому загальна кількість активних вакансій впала на 25%. Така інформація була представлена найбільшим в Україні сайтом для пошуку роботи і працівників Work.ua.

Сфера ІТ зазнає менших збитків, але загальний тренд зберігається в усіх професійних сферах. За даними сайту для пошуку роботи для розробників Djinni, в порівнянні з початком року кількість вакансій у світі зменшилась у 1,5 рази.

Кур’єри, айтішники та касири: найбільш актуальні вакансії під час карантину

Фахівці більшості професій поки змушені сидіти без роботи. А ось кур’єри зараз на піку популярності: компанії шукають їх у два рази активніше, ніж п’ять тижнів тому. Про це повідомляють HR-експерти сайту пошуку роботи rabota.ua.

Окрім того доля вакансій менеджерів середньої та вищої ланки зросла на 19%, в той час як вміст робітничих та молодих спеціалістів впав на 10%.

Також під час карантину неабиякий попит серед хедхантерів з’явився на операторів та касирів на АЗС. Доля нових вакансій зросла на 49%. Не менше уваги зараз отримують кандидати на роботу в великих та мережевих магазинах — касири (+59%), мерчендайзери (+47%), робітники складу (+36%), менеджери з продажу продуктів харчування (+21%). 

Цікаво, що на відміну від загальної ситуації у світі, доля IT-вакансій в Україні під час карантину збільшилася майже на третину. Схоже, що українські програмісти більше зацікавилися вітчизняним ринком праці.

Як пандемія змінить ринок праці у світі 

Експерти будують прогнози на майбутнє — багато хто вважає, що пандемія прискорить процеси, які вже почались через COVID-19. Розбираємося, про які варіанти розвитку подій на світовому ринку праці говорять найчастіше. 

Читайте також: Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo? Генеральний менеджер про дощ замовлень і антикризову стратегію

Працюю вдома

Епідемія допоможе багатьом роботодавцям стати більш гнучкими йдати співробітникам можливість працювати з дому, а не тільки в офісі.Доктор соціологічних наук Трейсі Бровер вважає, що компанії тепер частіше будуть звертати уваги на те, де співробітнику працювати комфортніше й де він більш продуктивний. Можливо, це стане поштовхом для роботодавців придивитися до людей, які не можуть їздити в офіс через особливості здоров’я. А заощаджені на оренді офісу кошти можна спрямувати, наприклад, на зарплатню.

Керівник = лідер 

З віддаленою роботою пов’язані й нові труднощі — потрібно об’єднати команду, яка вже не прив’язана до офісу і спільного простору. Команди почали по іншому взаємодіяти — в чатах і месенджерах, а керівникам доводиться шукати нові методи контролю якості. Зокрема, більше довіряти працівникам і тому, наскільки вони здатні самі організувати свій робочий процес. Нове значення, за оцінками експертів, придбають і лідерські навички — об’єднати колектив у непрості часи.

Інші “плюшки”

Пандемія вчить роботодавців все більше уваги приділяти потребам працівників і серйозно замислитись про нові способи мотивації. На думку спеціалістки з питань роботи в майбутньому Хезер МакГовен, не кожна компанія зважиться на кардинальні заходи чи зможе їх собі дозволити. Проте вже сьогодні дехто починає інвестувати в співробітників: дбають про їхнє здоров’я, погоджуються на віддалену роботу, вкладаються в їх освіту та необхідні в майбутньому навички. Наступним кроком може стати допомога ментальному здоров’ю працівників, враховуючи, наскільки травматичним для багатьох досвідом стала пандемія й самоізоляція. Однак, чи зважаться на це українські компанії — невідомо.

Не лише Китай

Компанії можуть переглянути й сам процес виробництва. Президент Торгової палати ЄС в Китаї Йорг Вутке вважає, що після пандемії компанії можуть розширити число постачальників, не обмежуючись лише Китаєм. І, навіть якщо це обійдеться їм дорожче. Так, крихке становище виробництва у Китаї може стати приємною новиною для інших, в тому числі місцевих компаній: збільшення обсягів сприятимуть появі нових робочих місць.

Великі (не) “з’їдять” маленьких

Експерти прогнозують, що стане помітнішою ще одна з уже теперішніх тенденцій — посилення впливу корпорацій. Наприклад, вцілілі після пандемії авіакомпанії викуплять тих, хто не втримався на ринку. Тим самим велетні заволодіють ще більшою часткою ринку. Проте цей процес може піти й іншим шляхом — дрібні компанії будуть об’єднувати зусилля, щоб пережити кризу разом. Обидва варіанти призведуть до нових труднощів: невеликим стартапам буде складніше конкурувати з конгломератами і корпораціями, а на працівників маленьких компаній чекатимуть масові скорочення.

Які зміни будуть на ринку праці в Україні

Українські HR-спеціалісти запевняють, що пандемія перевернула догори дриґом не лише ринок праці, а й загалом бізнес. І якщо протягом останніх років в Україні ринок праці належав кандидатам та діяв за принципом “не мене обирають, а я обираю”, то тепер все навпаки. Пандемія, карантин та масові скорочення змістили фокус знову на роботодавця. Чого ж ще очікувати на вітчизняному ринку праці — дізнавалась редакція.

Анна-Марія Сабов,

директорка з персоналу в групі ІТ-компаній, HR з 6-річним досвідом

Тетяна Таніна,

HR Business partner в IT-компанії Beetroot, HR з 10-річним досвідом, психологиня

ТОП професій в період карантину

Тетяна Таніна: Зараз найбільш потрібні кур’єри та медичні працівники. Водночас програмісти та рекрутери продовжують бути потрібні на тих проєктах, де віддалений вид діяльності та ситуація створили попит на послуги. Серед них проєктний менеджмент та проєкти у сфері онлайн освіти, медицини, медичних досліджень, онлайн-магазинів. На хвилі залишаються фахівці у сфері онлайн-освіти. Попит також підвищився на онлайн-терапію та коучинг, щоб впоратися з кризою як в бізнесі, так і в особистому розвитку.

Анна-Марія Сабов: Агенти підтримки та оператори з питань онлайн обслуговування клієнтів — зараз це одні з найбільш необхідних спеціалістів. Велика частина бізнесу перейшла в онлайн, тому їм важливо не втрачати контакт з клієнтом. Через самоізоляцію також збільшився попит на працівників складу, вантажників, кур’єрів, водіїв.

Читайте також: Першими в IT скоротять початківців. Aoza Technologies про вплив карантину на індустрію

Які фахівці будуть потрібні після карантину

Тетяна Таніна: Все ще кур’єри та медичні працівники, адже люди “розсмакують” сервіси доставки та продовжать бути уважними до свого здоров’я. Потреба також буде у програмістах для певного виду проєктів, рекрутерах та знову ж таки у проєктних менеджерах. 

Попит зросте на креативних фахівців, які зможуть створювати cost-effective (співвідношення витрат та ефективності – ред.) комунікації. Не менша необхідність буде у репетиторах — як для дорослих, так і для дітей, чия освіта сильно страждає зараз через онлайн навчання. 

Можна припустити, що працівники у сфері краси будуть нарозхват. Хоча є ймовірність, що майстри манікюру переживатимуть спад. Під час ізоляції більшість навчились доглядати за нігтями самостійно. І звичайно продовжиться, якщо не збільшиться, попит на послуги психологів.

Анна-Марія Сабов: Всі ті, які допоможуть бізнесу зробити новий ривок та запропонують out-of-the-box (нестандартні — ред.) рішення:

• фінансисти — здатні оптимізувати витрати;
• менеджери з персоналу та рекрутери — допоможуть з пошуком та утримуванням персоналу; 
• SMM і копірайтери — онлайн сегменти бізнесу потребуватимуть якісного просування.
• бізнес-аналітики — необхідні для прийняття рішення на підставі даних, а не інтуїції;
• бізнес-девелопмент менеджери — бізнесу знадобляться не менеджери з продажу, а працівники, які думають про прибуток бізнесу і його розвиток. 

А постраждають передусім такі професії: секретарі, адміністратори та персональні асистенти. Найближчим часом вони будуть розкішшю для фонду оплати праці.

Що буде з зарплатнею

Тетяна Таніна: Швидше за все зарплатня на ринку праці “просяде”, через зменшення доходів у більшості компаній. Найімовірніше, це торкнеться фахівців, які будуть шукати роботу після завершення карантину. А кому все ж вдалось зберегти під час карантину своє робоче місце та зарплатню, не варто розраховувати на підвищення рівня компенсації найближчим часом.

Анна-Марія Сабов: Я б розділила зарплати на дві частини: виплати, гарантовані державою та зарплати співробітникам в приватному секторі. Відносно перших, то вони можуть вирости у сфері освіти та медицини. Навіть після виходу з карантину багато співробітників можуть вигоріти та почати звільнятися. А проблема найму на позицію вчителя або медсестри завжди дуже гостра. Тому можливо пропоновані оклади все ж несуттєво, але збільшаться. Також ймовірно, що може вирости прожитковий мінімум. Однак до липня навряд збільшиться мінімальна зарплатня (станом на 14 квітня 2020 року вона становить 4723 грн – ред). 

Якщо говоримо про комерційний сектор, то зарплатня залежатиме від рівня збитку, який завдав режим самоізоляції. Б’юті-сегмент, роздрібна офлайн торгівля та сфера розваг зараз недоотримує прибуток. І з точки зору фінансів у них могли з’явитися касові розриви (витрати перевищили доходи — ред.). В такому випадку бізнес буде максимально заощаджувати, в тому числі і на зарплатах, ще протягом 4-6 місяців.

Навіть в ІТ не все так солодко. Особливо страждають аутстаф-компанії “бутикового типу” — невеликий бізнес, у яких до 100 працівників та портфель клієнтів складається 3-5 закордонних компаній. Тому доведеться очікувати зарплатню в конвертах або роботу за договором надання послуг. Компанії будуть неспроможні платити майже 40% надбавок до зарплатні.

Які ще зміни нас можуть чекати на ринку праці

Тетяна Таніна: Підвищиться лояльність до тих роботодавців, які змогли вистояти кризу і зберегти хоча б робочі місця чи повністю зарплати співробітників. Напевно, працівники будуть більш відповідально ставитися до своєї роботи. А найближчим часом відмовляться від зміни роботи через страх залишитись ні з чим через непередбачувані події. 

Компанії почнуть більше замислюватися про те, які фахівці їм насправді потрібні, а які — скоріше розкіш. Тож фахівцям потрібно буде володіти великим набором навичок, щоб впевнено брати участь у конкурентній боротьбі. Тому під час карантину необхідно інвестувати в поглиблення своєї експертності.

Водночас можлива хвиля зміни професій. Під час карантину дехто спробував себе в чомусь новому і захоче залишитися в цій новій ролі та сфері. 

Анна-Марія Сабов: Ринок праці, який майже сім років був в Україні кандидатським, ймовірно, знову стане ринком роботодавця. Про це свідчить світова статистика. Так, вже зараз за даними другого у світі агрегатора вакансій Jooble проглядається тренд падіння інтересу до пошуку роботи з боку кандидатів — аж на 50%. Окрім того, компанії перейшли на дистанційну роботу й отримали перевагу у вигляді найму по країні та, навіть, світу. Тож можливе урівняння зарплат в рамках регіону, адже кандидати поза межами великих міст мають ту саму експертність за меншу зарплатню.