Економіка
Першими в IT скоротять початківців. Aoza Technologies про вплив карантину на індустрію
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Існує думка, що на карантині звільнення у сфері IT не відбудуться, на відміну від інших індустрій. Адже віддалена робота – звична справа для принаймні 80% українських IT-спеціалістів, які працювали на аутсорсі. А бізнесу, щоб конкурувати на глобальному ринку, без послуг розробників не обійтись.
Але в новій реальності на український IT, як і на інші сфери бізнесу, чекає хвиля скорочень, а на деякі компанії – навіть закриття, каже Євген Титов, CEO Aoza Technologies.
Хто майже точно прогорить, якщо не змінить стратегію (Євген пояснює на прикладі)?
Чи намагатись шукати роботу початківцям, враховуючи, що працевлаштовані джуніори – першими потраплять під хвилю скорочень?
Відповіді на усі ці питання – в нашому конспекті стріму від Lobby X.
Довідка. Стрім Ринок праці після локдауну від Владислава Грєзєва, керівника платформи з працевлаштування Lobby X – про виклики, що постали перед українським ринком праці в умовах карантину. Зокрема, як буде відбуватись працевлаштування в ту чи іншу бізнес-сферу, чого очікувати роботодавцям і до чого готуватись шукачам роботи.
Євген Титов
Його невелика, бутікова, IT-компанія працює на клієнтів з України. Також до Aoza Technologies звертаються міжнародні клієнти – зі Швеції, Німеччини, Іспанії, Америки. В основному компанія розробляє програмне забезпечення для бізнес-рішень під ключ. Окрім аутсорс-проєктів з діджиталізації бізнесу мають і власні продукти.
Наразі кілька людей, що відповідають за управління, працюють з офісу. Інші – віддалено. Частину співробітників довелось скоротити.
У карантин виживуть тільки розробники. Або ні
Все в економіці взаємопов’язане: якщо не працюють кафе, то й сфера IT опосередковано страждає. Але, само собою, в розробників набагато більше можливостей дотягнути до кінця кризи, ніж у компаній, які в Україні працюють в оффлайні. І це не в останню чергу пов’язано з тим, що ми працюємо на закордонні компанії. А там за роботу платять більше грошей, ніж в Україні.
Ми спеціалізуємося на IT-рішеннях для бізнесу і працюємо з такими компаніями, де або взагалі немає IT-складової, або вона не розвинена. Оскільки технічні рішення для цих бізнесів наразі не першочергові, в кризовій ситуації не всі з них погодяться вкладати гроші у стартапи, як раніше.
Читайте також: Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo? Генеральний менеджер про дощ замовлень і антикризову стратегію
Приміром, напередодні подій пандемії та кризи ми мали укласти кілька контрактів. Тепер же клієнти або відтермінували їх, або сказали, що зараз не мають ні часу, ні бажання, ні коштів розвивати нові продукти.
Тому більшою мірою ми зараз адмініструємо ті продукти, які вже існують.
Звільнення у сфері IT. Джуни – перші кандидати на виліт
Зараз, в першу хвилю звільненьу сфері IT, першими скоротять джунів (від junior – початківець з малим досвідом роботи у сфері IT, авт.) та людей, які не досить гарно працювали.
Знаю, що великі аутсорс-компанії також почали скорочення. Вони поки оптимізують бюджети, що стосуються таких статей витрат, як ріст зарплат, корпоративи, перельоти.
Читайте також: Як зберегти попит під час карантину? Чотири історії про те, як бізнесу не закритись у кризу
У їхньому випадку все, мабуть, залежатиме від портфеля клієнтів – якщо той більш-менш не постраждав, то й IT-провайдер буде мати роботу.
Проте, думаю, через 2-3 місяці, коли великі аутсорс-компанії відчують всю повноту кризи, деяким працівникам доведеться піти й звідти.
За яким принципом звільняли людей в Aoza Technologies?
Звільнення у сфері IT не обійшли стороною і нашу компанію. Скорочували штат ми за кількома принципами.
По-перше, довелось попрощатись з деякими product managers (PM). Навіть одного PM, який дуже довго в нас працював – лояльну до компанії людину. Це, звичайно, морально складно було. Але водночас ми бачили: з нього в нас далі вже нічого не виросте.
По-друге, звільнили персонал, який набирали спеціально на виріст під деякі проєкти. Частина з них закрилась, а фінансова подушка в нас невелика для того, аби зараз протримати їх на зарплаті.
Скоротили також деяких працівників, яких планували звільнити, і тримали, поки була під них робота. Звичайно, що тепер в команді Aoza людей поменшало, а навантаження на кожного збільшилося.
Деякі проєкти були передані іншим розробникам. І в перший тиждень карантину було складно, коли люди наново починали входити в курс проєктів. Особливо тих, які на стадії завершення. Але ми впорались.
Хто вистоїть, а хто – прогорить
Щоб втриматись у кризу, для IT-компанії важливо, в першу чергу, мати кілька клієнтів-драйверів бізнесу. Тому що якщо в компанії багато маленьких клієнтів, то ти просто тонеш у їх менеджменті.
Що ж до одного, але великого клієнта… Нещодавно була ситуація в Дніпрі: компанія з 70 розробниками у штаті, з них майже дві третини людей працювали на одного клієнта. І от він пішов. Думаю, якщо керівництво не застосує екстрених заходів, то компанія може навіть закритись.
На мою думку, більше шансів матимуть компанії, які під час цієї кризи дороблюватимуть та модифікуватимуть свої продукти.
Хто за час кризи встигне адаптуватись і змінити свою бізнес-модель, швидше доробити функціонал проєкту, той матиме високий старт, коли криза мине.
Бо ринок буде перезапущений повністю, принаймні деякі його галузі. І такі компанії матимуть більше шансів отримати свого користувача і вигідну позицію на ринку.
На кого з клієнтів вплинув карантин. Розбір по індустріях
Наразі ми працюємо над проєктами з ритейлу, медицини, з віддаленої роботи. Є проєкти, які пов’язані з кінцевими користувачами чи навіть будівництвом. Якраз сфера будівництва, коли карантин увійшов в силу, в нас абсолютно відпала. Те ж саме сталось із застосунками, що пов’язані з кінцевими користувачами – модою, наприклад.
Але в цілому бізнес активно адаптується до нових умов роботи в онлайні.
Деякі клієнти, навпаки, зараз звернулись до нас за новим функціоналом для своїх додатків чи веб-систем. Функціоналом, пов’язаним якраз з автоматизацією багатьох процесів, які раніше відбувались в офлайні.
Якщо говорити в цілому, то компанія в нас не дуже велика за розмірами й тому на нас криза вплинула мінімально.
Десь роботи стало менше, десь – в рази більше. Буквально нещодавно ми віддали в реліз новий додаток, а до цього працювали десь 3 тижні взагалі без вихідних – так що роботою завантажені.
Чи має сенс початківцям шукати роботу на карантині?
Відповідь на питання, чи варто джунам найближчим часом пробувати сили в індустрії, коли відбувається так багато скорочень у сфері IT залежить від політики компанії.
Я можу розповісти, яку стратегію на такий випадок маємо ми в Aoza Technologies.
В компанії завжди було так: коли з’являється проєкт – шукаємо під нього команду. У часи кризи проєкти – з’являються, людей – шукаємо.
Ми не проти того, аби в ці часи брати джунів. На довгостроковому проєкті з такого “виростити” гарного мідла (програміст середнього рівня – авт.).
Моя думка така: soft skills (від англ. – неспеціалізовані навички, які забепечують успішну участь у робочому процесі та високу продуктивність шукача – авт.) важливіші за hard skills (професійні навички, які напряму стосуються ваших робочих обов’язків – авт.), тому ми завжди спершу дивимося, чи людина підходить нам в команду, як взаємодіє з іншими.
Єдине що: тепер будемо більш прискіпливими в пошуках. У кризу складно буде знайти роботу людям типу “увійти в IT”, які були замотивовані історіями про те, як колишній шахтар заробляє тисячі доларів розробником. Таких історій стане менше, бо будемо ретельніше відсіювати шукачів через перше інтерв’ю.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Український виробник весільних суконь масштабував бізнес завдяки гранту єРобота.
Про це повідомили у Мінекономіки України.
Олександр Григоренко з бізнес-партнером Олегом Бовкуном розвиває компанію із пошиття весільних суконь «Інночентія» більш як 10 років. Починали з двох співробітників в компанії, зараз в ній — майже 50. Засновники мали досвід у швейному виробництві та торгівлі весільними сукнями. Почали з посередництва, але згодом вирішили розвивати власне виробництво. Особливу ставку зробили на дизайн та якість і стали одними з найкращих виробників весільних суконь у світі.
Спочатку компанія не продавала свою продукцію в Україні – одразу орієнтувалась на зовнішні ринки. Сьогодні її сукні експортуються в більш ніж 40 країн світу: країни ЄС, США, Бразилію, Ізраїль та інші. Замовлення розписані на місяці вперед.
ита
Читайте також: Одягніть наречену в українське! Шість брендів, які створять незабутній образ
«Зараз нам доводиться більше думати про масштабування виробництва, ніж про розширення продажу. Ми весь час покращуємо та оновлюємо своє виробництво, пропонуємо нові рішення та ідеї», — пояснює Олександр.
Заявку на грант для переробних підприємств від Міністерства економіки подали, щоб закупити верстати для професійної машинної вишивки. Тепер виготовляють свій унікальний дизайн мережива та не залежать від постачальників. Окрім того, вишивальні машини – це супутнє виробництво і джерело додаткових доходів, яке дозволяє співпрацювати з іншими виробниками. Олександр зазначає, що нинішні умови на ринку є важким випробуванням. Але виходом стала інтеграція – це об’єднання із 15 колегами по цеху у виробничий кластер.
Основний офіс «Інночентія» розташований у Чернівцях. Відкривають виробництво й у Вінниці. Це новий поштовх для розвитку бізнесу та пошуку робочих рук: у цій галузі потрібні висококваліфіковані спеціалісти.
Про грант
З липня 2022 року Уряд запровадив проект єРобота, за яким можна отримати від держави безповоротну грантову допомогу для започаткування чи розширення бізнесу. Одна з грантових програм – для переробних підприємств «Новий рівень», за якою підприємці можуть отримати до 8 млн грн на розвиток бізнесу. Знайомимо вас з героями-переможцями цієї програми.
Урядовий проект єРобота включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу. Наразі прийом заявок на всі напрямки програми єРобота триває. Подача заявки здійснюється через портал Дія.
Нагадаємо, полтавська майстерня дерев’яних іграшок SABO завдяки гранту збільшила обсяги продукції.
Також українська компанія на грант налагодила виробництво цвяхів для європіддонів.
Фото: Мінекономіки.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні створили туристичний стартап Flat Planet з аудіолекціями та прив’язкою до геолокації.
Про це повідомив підприємець Дмитро Дубілет.
Стартап прагне спростити та збагатити туристичний досвід через використання технологій та аудіоекскурсій.
Flat Planet пропонує користувачам можливість віртуальної подорожі за допомогою аудіоекскурсій, що прив’язані до геокоординат. На бета-версії застосунку вже доступно 120 екскурсій 45-ма містами Європи та США.
Читайте також: «Замість руїн – будинки у скандинавському стилі». Як відбудувати громаду після окупації? Кейс Новобасанської ТГ на Чернігівщині
Flat Planet з’явився декілька років тому. Команда стартапу взяла курс на співпрацю з музеями та галереями, пропонуючи їм можливість створення та розміщення контенту для відвідувачів безплатно.
Flat Planet планує розпочати свою діяльність з 10 музеїв та галерей в Україні, а також 10 об’єктів у Європі або Сполучених Штатах. Команда Flat Planet вітає будь-які ініціативи зі співпраці та звертається до представників культурних установ із пропозицією приєднатися до цього інноваційного проєкту.
Нагадаємо, український лоукостер SkyUp створив книжку про подорожі для дітей з аутизмом.
Окрім того, в Івано-Франківську давні підземелля ратуші відкрили для туристів.
Фото: t.me/dmytro_dubilet.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Фермерське господарство Green Farm із села Тарнівці на Закарпатті, що спеціалізується на вирощуванні лохини, планує розширити площу вирощування органічної лохини вдвічі та запроваджує нову технологію вирощування.
Про це йдеться у повідомленні компанії на офіційній сторінці у фейсбуці.
Новий урожай ягід, вирощених за новою технологією, планують зібрати у 2025 р.
«Ми вже зараз розширюємо площу плантацій вдвічі і запроваджуємо нову технологію дозрівання лохини в горщиках. Все для того, аби у 2025 році радувати наших поціновувачів ягідок найсмачнішим раннім урожаєм», – йдеться у дописі.
Читайте також: Змінила ІТ на сільське господарство. Як фермерка з Бучі відновлює бізнес після окупантів
Ягідники Закарпаття обіцяють, що буде багато великих ягід раннього сорту Дюк. Додають, що садивні матеріали і технології привезли зі сертифікованих центрів у ЄС.
Про господарство
Green Farm розпочало роботу у 2015 рі. Першу лохину висадили на площі 3 га у 2017 р. Наразі господарство вирощує сорти Дюк, Блюкроп, Нельсон та Еліот.
Нагадаємо, вінницький селекціонер вивів першу у світі синьо-жовту кукурудзу.
Окрім того, 49-річний житель Чорткова Олег Сович відкрив першу буйволину ферму на Тернопільщині.
Також ми розповідали, як у Дніпрі створили вертикальну ферму з вирощування зелені у бомбосховищі.
Фото: facebook.com/greenfarmuzh.
