Економіка і бізнес
Першими в IT скоротять початківців. Aoza Technologies про вплив карантину на індустрію
Існує думка, що на карантині звільнення у сфері IT не відбудуться, на відміну від інших індустрій. Адже віддалена робота – звична справа для принаймні 80% українських IT-спеціалістів, які працювали на аутсорсі. А бізнесу, щоб конкурувати на глобальному ринку, без послуг розробників не обійтись.
Але в новій реальності на український IT, як і на інші сфери бізнесу, чекає хвиля скорочень, а на деякі компанії – навіть закриття, каже Євген Титов, CEO Aoza Technologies.
Хто майже точно прогорить, якщо не змінить стратегію (Євген пояснює на прикладі)?
Чи намагатись шукати роботу початківцям, враховуючи, що працевлаштовані джуніори – першими потраплять під хвилю скорочень?
Відповіді на усі ці питання – в нашому конспекті стріму від Lobby X.
Довідка. Стрім Ринок праці після локдауну від Владислава Грєзєва, керівника платформи з працевлаштування Lobby X – про виклики, що постали перед українським ринком праці в умовах карантину. Зокрема, як буде відбуватись працевлаштування в ту чи іншу бізнес-сферу, чого очікувати роботодавцям і до чого готуватись шукачам роботи.
Євген Титов
Його невелика, бутікова, IT-компанія працює на клієнтів з України. Також до Aoza Technologies звертаються міжнародні клієнти – зі Швеції, Німеччини, Іспанії, Америки. В основному компанія розробляє програмне забезпечення для бізнес-рішень під ключ. Окрім аутсорс-проєктів з діджиталізації бізнесу мають і власні продукти.
Наразі кілька людей, що відповідають за управління, працюють з офісу. Інші – віддалено. Частину співробітників довелось скоротити.
У карантин виживуть тільки розробники. Або ні
Все в економіці взаємопов’язане: якщо не працюють кафе, то й сфера IT опосередковано страждає. Але, само собою, в розробників набагато більше можливостей дотягнути до кінця кризи, ніж у компаній, які в Україні працюють в оффлайні. І це не в останню чергу пов’язано з тим, що ми працюємо на закордонні компанії. А там за роботу платять більше грошей, ніж в Україні.
Ми спеціалізуємося на IT-рішеннях для бізнесу і працюємо з такими компаніями, де або взагалі немає IT-складової, або вона не розвинена. Оскільки технічні рішення для цих бізнесів наразі не першочергові, в кризовій ситуації не всі з них погодяться вкладати гроші у стартапи, як раніше.
Читайте також: Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo? Генеральний менеджер про дощ замовлень і антикризову стратегію
Приміром, напередодні подій пандемії та кризи ми мали укласти кілька контрактів. Тепер же клієнти або відтермінували їх, або сказали, що зараз не мають ні часу, ні бажання, ні коштів розвивати нові продукти.
Тому більшою мірою ми зараз адмініструємо ті продукти, які вже існують.
Звільнення у сфері IT. Джуни – перші кандидати на виліт
Зараз, в першу хвилю звільненьу сфері IT, першими скоротять джунів (від junior – початківець з малим досвідом роботи у сфері IT, авт.) та людей, які не досить гарно працювали.
Знаю, що великі аутсорс-компанії також почали скорочення. Вони поки оптимізують бюджети, що стосуються таких статей витрат, як ріст зарплат, корпоративи, перельоти.
Читайте також: Як зберегти попит під час карантину? Чотири історії про те, як бізнесу не закритись у кризу
У їхньому випадку все, мабуть, залежатиме від портфеля клієнтів – якщо той більш-менш не постраждав, то й IT-провайдер буде мати роботу.
Проте, думаю, через 2-3 місяці, коли великі аутсорс-компанії відчують всю повноту кризи, деяким працівникам доведеться піти й звідти.
За яким принципом звільняли людей в Aoza Technologies?
Звільнення у сфері IT не обійшли стороною і нашу компанію. Скорочували штат ми за кількома принципами.
По-перше, довелось попрощатись з деякими product managers (PM). Навіть одного PM, який дуже довго в нас працював – лояльну до компанії людину. Це, звичайно, морально складно було. Але водночас ми бачили: з нього в нас далі вже нічого не виросте.
По-друге, звільнили персонал, який набирали спеціально на виріст під деякі проєкти. Частина з них закрилась, а фінансова подушка в нас невелика для того, аби зараз протримати їх на зарплаті.
Скоротили також деяких працівників, яких планували звільнити, і тримали, поки була під них робота. Звичайно, що тепер в команді Aoza людей поменшало, а навантаження на кожного збільшилося.
Деякі проєкти були передані іншим розробникам. І в перший тиждень карантину було складно, коли люди наново починали входити в курс проєктів. Особливо тих, які на стадії завершення. Але ми впорались.
Хто вистоїть, а хто – прогорить
Щоб втриматись у кризу, для IT-компанії важливо, в першу чергу, мати кілька клієнтів-драйверів бізнесу. Тому що якщо в компанії багато маленьких клієнтів, то ти просто тонеш у їх менеджменті.
Що ж до одного, але великого клієнта… Нещодавно була ситуація в Дніпрі: компанія з 70 розробниками у штаті, з них майже дві третини людей працювали на одного клієнта. І от він пішов. Думаю, якщо керівництво не застосує екстрених заходів, то компанія може навіть закритись.
На мою думку, більше шансів матимуть компанії, які під час цієї кризи дороблюватимуть та модифікуватимуть свої продукти.
Хто за час кризи встигне адаптуватись і змінити свою бізнес-модель, швидше доробити функціонал проєкту, той матиме високий старт, коли криза мине.
Бо ринок буде перезапущений повністю, принаймні деякі його галузі. І такі компанії матимуть більше шансів отримати свого користувача і вигідну позицію на ринку.
На кого з клієнтів вплинув карантин. Розбір по індустріях
Наразі ми працюємо над проєктами з ритейлу, медицини, з віддаленої роботи. Є проєкти, які пов’язані з кінцевими користувачами чи навіть будівництвом. Якраз сфера будівництва, коли карантин увійшов в силу, в нас абсолютно відпала. Те ж саме сталось із застосунками, що пов’язані з кінцевими користувачами – модою, наприклад.
Але в цілому бізнес активно адаптується до нових умов роботи в онлайні.
Деякі клієнти, навпаки, зараз звернулись до нас за новим функціоналом для своїх додатків чи веб-систем. Функціоналом, пов’язаним якраз з автоматизацією багатьох процесів, які раніше відбувались в офлайні.
Якщо говорити в цілому, то компанія в нас не дуже велика за розмірами й тому на нас криза вплинула мінімально.
Десь роботи стало менше, десь – в рази більше. Буквально нещодавно ми віддали в реліз новий додаток, а до цього працювали десь 3 тижні взагалі без вихідних – так що роботою завантажені.
Чи має сенс початківцям шукати роботу на карантині?
Відповідь на питання, чи варто джунам найближчим часом пробувати сили в індустрії, коли відбувається так багато скорочень у сфері IT залежить від політики компанії.
Я можу розповісти, яку стратегію на такий випадок маємо ми в Aoza Technologies.
В компанії завжди було так: коли з’являється проєкт – шукаємо під нього команду. У часи кризи проєкти – з’являються, людей – шукаємо.
Ми не проти того, аби в ці часи брати джунів. На довгостроковому проєкті з такого “виростити” гарного мідла (програміст середнього рівня – авт.).
Моя думка така: soft skills (від англ. – неспеціалізовані навички, які забепечують успішну участь у робочому процесі та високу продуктивність шукача – авт.) важливіші за hard skills (професійні навички, які напряму стосуються ваших робочих обов’язків – авт.), тому ми завжди спершу дивимося, чи людина підходить нам в команду, як взаємодіє з іншими.
Єдине що: тепер будемо більш прискіпливими в пошуках. У кризу складно буде знайти роботу людям типу “увійти в IT”, які були замотивовані історіями про те, як колишній шахтар заробляє тисячі доларів розробником. Таких історій стане менше, бо будемо ретельніше відсіювати шукачів через перше інтерв’ю.
Міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience обіцяє інвестувати 15 мільйонів доларів у розширення виробництва в Україні. Як заявив віцепрезидент Corteva Андре Негрейрос, кошти внесуть, як тільки дозволятиме безпекова ситуація.
Про це повідомили в компанії.
«Українські фермери доглядають за полями та культурами, які годують не тільки Європу, але й Африку, Близький Схід та Азію. Кожна тонна збіжжя, яка залишає порти Великої Одеси або пливе по Дунаю, сприяє глобальній продовольчій безпеці. Стійкість сільськогосподарського сектору є стратегічною необхідністю для відновлення України», — сказав Андре Негрейрос.
За його словами, ці інвестиції допоможуть модернізувати та розширити насіннєве виробництво і зміцнити партнерство з місцевими фермерами. Мета — задовольнити все більший попит на українську кукурудзу та олійні культури, що дасть можливість отримати нові прибутки.
Читайте також: Український виробник роботів залучив 3,74 млн доларів від американського фонду MITS
Про компанію
Із 2022 року Corteva працевлаштувала понад 500 людей в Україні. Компанія має локальну штаб-квартиру в Києві та системно підтримує місцеві громади.
З початку повномасштабного вторгнення в Україні Corteva:
- направила понад 2 мільйони доларів для допомоги постраждалим;
- пожертвувала тисячі посівних одиниць насіння фермерам, які працюють поруч з лінією фронту;
- запустила програму перевірки ґрунтів з метою безпечного вирощування культур попри забруднення, пов’язані з війною;
- надала можливість 350 сільським жінкам пройти навчання та отримати гранти через програму TalentA.
Нагадуємо, що Україні фінансують ремонт доріг та мостів до лікарень на 134 мільйони євро.
Фото обкладинки: Freepik
Комісія за оплату будь-яких платежів у сільських стаціонарних та пересувних відділеннях «Укрпошта» становитиме 15 гривень. Компанія також пропонує знімати готівку з банківських карток без жодної комісії в сільських стаціонарних відділеннях.
Про це повідомили в «Укрпошті».
«Ми ще не банк, але вже фактично допомагаємо людям отримати базові фінансові послуги там, де немає ані банків, ані банкоматів. На жаль, таких місць в Україні ще дуже багато. Але на щастя, Укрпошта може це змінити — і вже змінює», — зазначає генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський. Він додав, що запуск «Укрпошта.Банк» залишить у минулому епоху відірваності від сучасних платіжних сервісів через географію проживання або фізичні обмеження.
Читайте також: Українська компанія створила одноразовий сіткомет для боротьби з FPV-дронами
За даними «Укрпошти», на сьогодні лише 4,3% населених пунктів України мають банківське відділення або банкомат. У травні близько мільйона мешканців сіл платили у відділеннях «Укрпошти». У компанії очікують, що завдяки новим пільговим умовам клієнти компанії зможуть заощадити до 5 мільйонів гривень щомісяця.
Знижена комісія на платежі діє автоматично та не залежиить від кількості платежів до 1 вересня 2025 року. Безкоштовно зняти готівку в сільських стаціонарних відділеннях компанії можна до 30 вересня 2025 року для мешканців сіл, які здійснили щонайменше два будь-які платежі, окрім благодійних внесків.
Раніше за таку операцію стягувалась комісія у розмірі 2% від суми зняття (але не менше 10 гривень). Зняти готівку можна на суму від 50 до 30 тисяч гривень за одну операцію.
Нагадуємо, що боєць із Дніпра збив російський FPV-дрон рибальською підсакою.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Укрпошти»
На конференції Ukraine Recovery Conference 2025 уряд України підписав угоду зі Світовим банком про старт програми PREPARE Ukraine. Протягом п’яти років ініціатива отримає 200 мільйонів доларів, аби профінансувати підготовку державних і муніципальних проєктів відбудови, щоб вони відповідали міжнародним стандартам та швидко переходили до реалізації.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про програму
Програму впроваджуватиме Агенція з питань державно-приватного партнерства під координацією Мінекономіки. Перший грант у 44,3 мільйона доларів із Цільового фонду багатьох донорів (URTF) спрямують на створення портфеля публічних інвестицій і зміцнення інституційної спроможності.
PREPARE Ukraine допоможе перетворювати донорські гранти на конкретні проєкти — від відбудови мостів та лікарень до запуску сучасних виробництв, які зможуть стати частиною глобальних ланцюгів постачання. Уряд і Світовий банк уже узгодили дорожню карту запуску ініціативи. Перший транш програми стане доступним у серпні та покриє технічну підтримку державних замовників, зокрема й розвиток самої Агенції державно-приватного партнерства.
Читайте також: ЄС створює фонд для прямих інвестицій у відбудову України
Агенція виступить єдиним «проєктним конвеєром» — вона збиратиме й оцінюватиме заявки, готуватиме їх за стандартами Світового банку, залучатиме міжнародних консультантів і доводитиме проєкти до того рівня, коли приватні інвестори можуть долучатися без зайвих ризиків.
Найближчим часом Світовий банк і Мінекономіки затвердять операційний посібник програми, відкриють фонд підготовки проєктів і почнуть фінансування технічної підтримки для державних замовників.
Нагадаємо, що ЄС надасть Україні 2,3 мільярда євро кредитних гарантій та грантів.
Фото обкладинки: Freepik