Економіка
Першими в IT скоротять початківців. Aoza Technologies про вплив карантину на індустрію
Існує думка, що на карантині звільнення у сфері IT не відбудуться, на відміну від інших індустрій. Адже віддалена робота – звична справа для принаймні 80% українських IT-спеціалістів, які працювали на аутсорсі. А бізнесу, щоб конкурувати на глобальному ринку, без послуг розробників не обійтись.
Але в новій реальності на український IT, як і на інші сфери бізнесу, чекає хвиля скорочень, а на деякі компанії – навіть закриття, каже Євген Титов, CEO Aoza Technologies.
Хто майже точно прогорить, якщо не змінить стратегію (Євген пояснює на прикладі)?
Чи намагатись шукати роботу початківцям, враховуючи, що працевлаштовані джуніори – першими потраплять під хвилю скорочень?
Відповіді на усі ці питання – в нашому конспекті стріму від Lobby X.
Довідка. Стрім Ринок праці після локдауну від Владислава Грєзєва, керівника платформи з працевлаштування Lobby X – про виклики, що постали перед українським ринком праці в умовах карантину. Зокрема, як буде відбуватись працевлаштування в ту чи іншу бізнес-сферу, чого очікувати роботодавцям і до чого готуватись шукачам роботи.
Євген Титов
Його невелика, бутікова, IT-компанія працює на клієнтів з України. Також до Aoza Technologies звертаються міжнародні клієнти – зі Швеції, Німеччини, Іспанії, Америки. В основному компанія розробляє програмне забезпечення для бізнес-рішень під ключ. Окрім аутсорс-проєктів з діджиталізації бізнесу мають і власні продукти.
Наразі кілька людей, що відповідають за управління, працюють з офісу. Інші – віддалено. Частину співробітників довелось скоротити.
У карантин виживуть тільки розробники. Або ні
Все в економіці взаємопов’язане: якщо не працюють кафе, то й сфера IT опосередковано страждає. Але, само собою, в розробників набагато більше можливостей дотягнути до кінця кризи, ніж у компаній, які в Україні працюють в оффлайні. І це не в останню чергу пов’язано з тим, що ми працюємо на закордонні компанії. А там за роботу платять більше грошей, ніж в Україні.
Ми спеціалізуємося на IT-рішеннях для бізнесу і працюємо з такими компаніями, де або взагалі немає IT-складової, або вона не розвинена. Оскільки технічні рішення для цих бізнесів наразі не першочергові, в кризовій ситуації не всі з них погодяться вкладати гроші у стартапи, як раніше.
Читайте також: Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo? Генеральний менеджер про дощ замовлень і антикризову стратегію
Приміром, напередодні подій пандемії та кризи ми мали укласти кілька контрактів. Тепер же клієнти або відтермінували їх, або сказали, що зараз не мають ні часу, ні бажання, ні коштів розвивати нові продукти.
Тому більшою мірою ми зараз адмініструємо ті продукти, які вже існують.
Звільнення у сфері IT. Джуни – перші кандидати на виліт
Зараз, в першу хвилю звільненьу сфері IT, першими скоротять джунів (від junior – початківець з малим досвідом роботи у сфері IT, авт.) та людей, які не досить гарно працювали.
Знаю, що великі аутсорс-компанії також почали скорочення. Вони поки оптимізують бюджети, що стосуються таких статей витрат, як ріст зарплат, корпоративи, перельоти.
Читайте також: Як зберегти попит під час карантину? Чотири історії про те, як бізнесу не закритись у кризу
У їхньому випадку все, мабуть, залежатиме від портфеля клієнтів – якщо той більш-менш не постраждав, то й IT-провайдер буде мати роботу.
Проте, думаю, через 2-3 місяці, коли великі аутсорс-компанії відчують всю повноту кризи, деяким працівникам доведеться піти й звідти.
За яким принципом звільняли людей в Aoza Technologies?
Звільнення у сфері IT не обійшли стороною і нашу компанію. Скорочували штат ми за кількома принципами.
По-перше, довелось попрощатись з деякими product managers (PM). Навіть одного PM, який дуже довго в нас працював – лояльну до компанії людину. Це, звичайно, морально складно було. Але водночас ми бачили: з нього в нас далі вже нічого не виросте.
По-друге, звільнили персонал, який набирали спеціально на виріст під деякі проєкти. Частина з них закрилась, а фінансова подушка в нас невелика для того, аби зараз протримати їх на зарплаті.
Скоротили також деяких працівників, яких планували звільнити, і тримали, поки була під них робота. Звичайно, що тепер в команді Aoza людей поменшало, а навантаження на кожного збільшилося.
Деякі проєкти були передані іншим розробникам. І в перший тиждень карантину було складно, коли люди наново починали входити в курс проєктів. Особливо тих, які на стадії завершення. Але ми впорались.
Хто вистоїть, а хто – прогорить
Щоб втриматись у кризу, для IT-компанії важливо, в першу чергу, мати кілька клієнтів-драйверів бізнесу. Тому що якщо в компанії багато маленьких клієнтів, то ти просто тонеш у їх менеджменті.
Що ж до одного, але великого клієнта… Нещодавно була ситуація в Дніпрі: компанія з 70 розробниками у штаті, з них майже дві третини людей працювали на одного клієнта. І от він пішов. Думаю, якщо керівництво не застосує екстрених заходів, то компанія може навіть закритись.
На мою думку, більше шансів матимуть компанії, які під час цієї кризи дороблюватимуть та модифікуватимуть свої продукти.
Хто за час кризи встигне адаптуватись і змінити свою бізнес-модель, швидше доробити функціонал проєкту, той матиме високий старт, коли криза мине.
Бо ринок буде перезапущений повністю, принаймні деякі його галузі. І такі компанії матимуть більше шансів отримати свого користувача і вигідну позицію на ринку.
На кого з клієнтів вплинув карантин. Розбір по індустріях
Наразі ми працюємо над проєктами з ритейлу, медицини, з віддаленої роботи. Є проєкти, які пов’язані з кінцевими користувачами чи навіть будівництвом. Якраз сфера будівництва, коли карантин увійшов в силу, в нас абсолютно відпала. Те ж саме сталось із застосунками, що пов’язані з кінцевими користувачами – модою, наприклад.
Але в цілому бізнес активно адаптується до нових умов роботи в онлайні.
Деякі клієнти, навпаки, зараз звернулись до нас за новим функціоналом для своїх додатків чи веб-систем. Функціоналом, пов’язаним якраз з автоматизацією багатьох процесів, які раніше відбувались в офлайні.
Якщо говорити в цілому, то компанія в нас не дуже велика за розмірами й тому на нас криза вплинула мінімально.
Десь роботи стало менше, десь – в рази більше. Буквально нещодавно ми віддали в реліз новий додаток, а до цього працювали десь 3 тижні взагалі без вихідних – так що роботою завантажені.
Чи має сенс початківцям шукати роботу на карантині?
Відповідь на питання, чи варто джунам найближчим часом пробувати сили в індустрії, коли відбувається так багато скорочень у сфері IT залежить від політики компанії.
Я можу розповісти, яку стратегію на такий випадок маємо ми в Aoza Technologies.
В компанії завжди було так: коли з’являється проєкт – шукаємо під нього команду. У часи кризи проєкти – з’являються, людей – шукаємо.
Ми не проти того, аби в ці часи брати джунів. На довгостроковому проєкті з такого “виростити” гарного мідла (програміст середнього рівня – авт.).
Моя думка така: soft skills (від англ. – неспеціалізовані навички, які забепечують успішну участь у робочому процесі та високу продуктивність шукача – авт.) важливіші за hard skills (професійні навички, які напряму стосуються ваших робочих обов’язків – авт.), тому ми завжди спершу дивимося, чи людина підходить нам в команду, як взаємодіє з іншими.
Єдине що: тепер будемо більш прискіпливими в пошуках. У кризу складно буде знайти роботу людям типу “увійти в IT”, які були замотивовані історіями про те, як колишній шахтар заробляє тисячі доларів розробником. Таких історій стане менше, бо будемо ретельніше відсіювати шукачів через перше інтерв’ю.
Економіка
Українська компанія «Терра Фуд» підписала угоду щодо постачання рослинно-вершкових сумішей до Королівства Марокко.
Про це повідомили у пресслужбі компанії.
Зазначається, що до цього часу українські виробники експортували в Марокко лише солодковершкове масло.
«Терра Фуд» вже відвантажив 25 тонн продукції під ТМ Gold Valley та ТМ 100 COWS в асортименті.
«Вихід на новий експортний ринок – завжди перемога для ТЕРРА ФУД, адже це кропітка робота, пов’язана із юридичними, економічними та культурними особливостями нової країни. Ми ретельно вивчили всі вподобання споживачів нового ринку та запропонували рецептуру, яка максимально відповідає очікуванням марокканців», – йдеться у повідомленні компанії.
Читайте також: З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників цікавих соусів
У компанії наголосили, що за результатами роботи в 2020 році «Терра Фуд» залишається лідером з експорту рослинно-вершкових сумішей з часткою ринку 37%.
Компанія постачає продукцію до 55 країн світу та охоплює 12,4 % експортного ринку України серед виробників молочних продуктів.
Читайте також: Як у Луцьку шеф-кухарі подають картоплю із землею (ВІДЕО)
Нагадаємо, до Британії прибула перша партія української курятини в межах Угоди про вільну торгівлю.
Як ми повідомляли раніше, компанія «Сади Дніпра» почала експортувати свіже яблуко до африканського Сомалі.
Головне фото: volynonline.com.
Економіка
Конструкторське бюро «Південне», розміщене у Дніпрі, виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова» та італійська компанія AVIO S.p.A досягли домовленості про додаткове постачання 10 двигунів українського виробництва для ракети-носія «Vega» на загальну суму майже 6 млн євро.
Про це повідомили у пресслужбі компанії.
Зазначається, що чинний контракт на постачання 11 блоків маршового двигуна, розрахований до 2023 року. Сім блоків вже поставлено, один буде відвантажено замовнику найближчим часом, ще три знаходяться в процесі виробництва.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
Наголошуєтся, що співпраця з компанією AVIO S.p.A. – це наглядний приклад інтеграції української ракетно-космічної промисловості у європейські космічні програми.
Довідка
Ракета-носій легкого класу «Vega» є спільним проєктом Європейського космічного агентства та Італійського космічного агентства. ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» співпрацюють із італійською компанією AVIO S.p.A. за програмою «Vega» з 2004 року. Всього за роки співробітництва було виготовлено та вже поставлено компанії AVIO S.p.A. понад 20 блоків маршового двигуна, останні з яких – на початку 2021 року.
Особливістю двигуна є можливість багаторазового запуску під час польоту (до 5 включень), завдяки чому забезпечується розведення супутників на різні орбіти.
Нагадаємо, українсько-американська компанія Firefly Aerospace показала встановлену на космодромі ракету.
Як ми повідомляли раніше, NASA обрало розробку українця для побудови онлайн-карти марсохода.
Головне фото: wing.com.ua.
Економіка
На Мелітопольському хлібокомнаті встановлювали обладнання нової сучасної вентиляції, фільтрації, кондиціонування та опалення – загалом на понад 30 мільйонів гривень.
Про це пише harch.tech.
За інформацією, устаткування обиралося з урахуванням усіх вимог до стандартів сучасного харчового виробництва.
Також повністю замінили підлогове покриття площею 1500 м2 на промислову топінгову підлогу європейського рівня.
Модернізовував хлібокомбінат холдинг «HD-Group».
З нового обладнання придбали і встановили:
- сучасні ротаційні печі і ферментаційні камери фірми Revent (Швеція);
- машину тістомісильну IBIS (Польща) з можливістю інтенсивного замісу;
- вакуумний тістоподільник компанії BENIER (Нідерланди);
- та багато іншого сучасного обладнання вітчизняних та іноземних виробників.
Читайте також: З кавою, лавандою та вином. Вісім крутих українських виробників крафтового сиру
Також протягом року спеціалісти завершили такі процеси, як заміна асфальтного покриття, влаштування сучасної пожежної сигналізації, виготовлення нестандартного обладнання під параметри та потреби виробництва.
Завдяки цій трансформації значно поліпшаться умови роботи для персоналу, а мешканці Мелітополя отримають доступ до продукції, яку виготовлено за всесвітньо прийнятими стандартами якості та безпеки HACCP.
Тепер, окрім хліба масового виробництва, містяни можуть придбати велику кількість дрібноштучних виробів. Булочки, рогалики, штруделі, бублики, пряники, кекси – все це виготовлено з використанням найкращого обладнання світових виробників.
Читайте також: На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків
До кінця 2021 року планується також заміна внутрішньозаводського транспортного обладнання та придбання нового автотранспорту для доставки продукції споживачам.
Нагадаємо, на Миколаївщині монтують першу в Україні двокрилу зрошувальну машину.
Як ми повідомляли раніше, на Київщині побудують завод автомобільної електроніки.
Усі фото: harch.tech.