Суспільство
Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo? Генеральний менеджер про дощ замовлень і антикризову стратегію
Glovo на карантині купається у грошовому дощі – один з найпопулярніших мемів, якими вже встиг обрости місяць української ізоляції. Десь поряд обов’язково тримають свої позиції продавці антисептиків і масок, а також таксисти.
Генеральний менеджер Glovo в Україні Дмитро Расновський розповідає, що кількість замовлень під час карантину дійсно збільшилась. А от прибутки — ні.
Чи потрібні зараз кур’єри до Glovo і чому попри те, що сфера доставки росте, Расновський сумнівається, що вийдуть в цьому році на окупність. Читайте в конспекті стріму від платформи Lobby X.
Довідка. Стрім Ринок праці після локдауну від Владислава Грєзєва, керівника платформи з працевлаштування Lobby X — про виклики, що постали перед українським ринком праці в умовах карантину. Зокрема, як буде відбуватись працевлаштування в ту чи іншу бізнес-сферу, чого очікувати роботодавцям та і до чого готуватись шукачам роботи.
Дмитро Расновський
Генеральний менеджер Glovo в Україні
Glovo — іспанський сервіс швидкої доставки їжі з ресторанів, який запустився в Україні в жовтні 2018 року. Він стартував дивовижними темпами: за 2019 рік понад півмільйона українців встановили додаток Glovo, пише Українська правда, а сам сервіс зайняв свою нішу в п’яти найбільших містах України: Києві, Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові.
Дмитро каже, наразі на карантині вся команда Glovo працює з дому без можливості відвідування офісу.
Досвід на інших ринках підказує: сферу доставки чекає обвал
Сьогодні Іспанія та Італія — одні з наших ключових ринків. Тобто, там зараз закриті всі великі мережі ресторанів. Доставка є, але попиту вже немає — люди економлять, враховуючи економічну ситуацію.
А це країни з валютою євро, зі значно більшим, ніж у нас рівнем заощаджень.
Так, там є доставка по супермаркетах — але от глобальний ринок дуже жорстко впав. В Італії навіть були страйки проти карантину, люди вимагали, щоб їм дали можливість працювати. Говорили, що краще помруть від коронавіруса, аніж від голоду.
Для себе ми поділяємо все, що відбувається в країні, на 5 етапів:
- все як завжди;
- все як завжди, але навчальні заклади вже закриті;
- у країні запроваджений карантин;
- повністю закриті ресторани (доставка теж), обмеження щодо продажу харчування. Обмежена доставка — по годинах, наприклад;
- все повертається до норми.
Зараз усі країни потихеньку рухаються в напрямку четвертого етапу.
І ми до цього готуємося: імовірного введення комендантської години, що, можливо, обмежать продажі в магазинах, а якісь ресторани на доставці позакривають.
Четвертий етап – це момент, коли на всіх ринках доставка жорстко падає. Я спостерігав за Італією та Іспанією, і припускаю: що так буде і в Україні.
Glovo на карантині: більше клієнтів, більше категорій доставки
Ми дійсно зараз ростемо: на карантині люди стали активніше користуватися різними інтернет-сервісами.
Причому, Glovo зростає, насамперед, не за рахунок наших постійних клієнтів, а тому, що різко збільшився потік нових користувачів.
Також зростаємо “вшир” — шляхом нових категорій доставки. Якщо раніше майже всі наші замовлення припадали на доставку з ресторанів, зараз люди починають замовляти доставку з аптек та супермаркетів.
Читайте також: Карантин перевів ваш бізнес на “удальонку”. Як організувати роботу онлайн-офісу?
Та й в цілому зараз спостерігаю: ринок зростає. Ростемо ми, запускаються інші проекти: “Нової пошти”, інших. Всі намагаються знайти якийсь спосіб мінізувати втрати, і при цьому знову ж спробувати нові бізнес-моделі, запропонувати користувачам розв’язання їх проблем.
Ось я недавно замовив крафтове пиво, і його доставка була просто відмінною. Я замовляв доставку не в Glovo, а в пивоварні. Все відмінно швидко доїхало, спасибі. А от якби не карантин, навряд чи я взагалі б нею скористався: просто заїхав би до пивоварні і забрав замовлення.
Але прибутковість падає. Чому?
Кількість нових клієнтів на тиждень, які обирають послуги Glovo, більш ніж подвоїлася під час карантину.
З одного боку, обсяг бізнесу зріс, це помітно неозброєним оком. Але прибутковість падає з тієї причини, що:
- велика частка ресторанів просто закрилася. І доставка, на жаль, працює зараз не на тому рівні, щоб перекрити втрати оффлайну.
- є зниження середнього чека. Я це пов’язую з тим, що люди в безоплатних відпустках і намагаються економити.
- у багатьох рестораторів є проблема з ліквідністю і вони просять відтермінувати платіж, переглянути комісії. Виходить, грошей стає менше, хоча транзакцій — більше і потрібно більше кур’єрів.
Великий плюс ситуації для індустрії в тому, що нові люди спробують сервіс і, імовірно, після карантину вони залишаться з індустрією доставки — з нами, Новою поштою — не важливо, з ким.
Але зараз це скоріше довгострокова інвестиція в розвиток ринку — на жаль, про прибутки сьогодні не йдеться.
Безкоштовна доставка з аптек
Замовлення з аптек через Glovo взагалі подвоюються щотижня. Тому ми вирішили знизити вартість доставки на замовлення з аптек з 60 гривень до однієї.
З низкою партнерів ми знижуємо вартість доставки і по інших категоріях, але по аптеках знизили ціни одразу і без жодних переговорів.
Glovo — соціально відповідальна компанія. І наш обов’язок у цей критичний для населення момент — надати максимальну можливість для зручного замовлення ліків.
Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo?
Ми зараз бачимо, що якщо раніше у кур’єрів був час займатись доставкою 10 годин на тиждень (найчастіше у студентів), тепер у них звільнилося більше часу. Тобто, кур’єри стали здійснювати більше доставок, а відтак нам не потрібно зараз сильно ростити штат.
Кількість кур’єрів у компанії за останні тижні збільшилась на 15%. Ми пішли шляхом збільшення відстані на одного кур’єра, тому поки нових не потребуємо.
Але от попит на вакансію дуже зріс. Кількість людей, які сьогодні хочуть стати кур’єрами, ще раз демонструє, яка проблема в економіці встигла утворитися за час карантину.
Потік охочих стати кур’єрами просто величезний. Але, на жаль, у Glovo на карантині немає ресурсів цей шалений запит задовольнити.
Проте співбесіди проводимо: це гарний час з кимось познайомитися і побудувати майбутні мости співпраці.
На карантині виживуть ресторани, що працюють на доставку
Очевидно, що ряд закладів харчування сьогодні не просто закрився, а розірвав договори оренди і забрав власне обладнання. Тобто, після карантину цих місць ви просто не побачите.
Рестораторам не вдається істотно знизити вартість орендної плати. В середньому по Києву це знижка у 30%. Що таке знижка на оренду у 30-40% для ресторану з великою територією і без прибутків?
Ще складніше справи в барній історії: коли доставка, самовивезення — під великим питанням. Думаю, в цьому випадку бари будуть трансформуватись, як після кризи 2013-2014 року.
Але є нечисленні приклади ресторанів, у яких вже до карантину всі процеси були орієнтовані на доставку, і от в них все нормально.
Читайте також: Як зберегти попит під час карантину? Чотири історії про те, як бізнесу не закритись у кризу
Хоча повністю перекрити прибутки з оффлайн сфери доставка не дозволяє. І плюс вона менш маржинальна для рестораторів, Але, думаю, після кризи багато рестораторів інакше подивляться на бізнес-процеси свого закладу, налаштують доставку і знайдуть власні рішення.
В мене є приклади рестораторів, у яких своя доставка здійснюється у більших об’ємах, ніж з агрегатора на кшталт Glovo. Вони, звичайно, втратили на виручці в карантин. Але не настільки, щоб закритися чи говорити про пекельних збитки.
Режим екстремального зростання дозволить пережити кризу
Ми запустилися в Україні півтора роки тому і постійно знаходимось в режимі жорсткого зростання.
Glovo під час карантину не потрібно перебудовуватись під кризу: ми успішно боролись зі стількома мікрокризами, що були готові до такого темпу вже давно.
Цілі просто стали більш жорсткими, доведеться працювати вдвічі більше.
Про самоокупність мова поки не йде, я сподіваюся, що це відбудеться наприкінці 2020 року. Головне питання для мене наразі — як не збільшувати обсяг бізнесу, при цьому виконувати теперішні цілі, і допомагати ринку.
Ми сподіваємося, що ситуація покращиться в червні, сподіваємося, що покращиться в Європі. Але як то кажуть, хочеш миру — готуйся до війни. Ось ми до своєї — готові.
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не в Україні. Та він лишився її вірним сином, продовжував говорити українською й назавжди вписав своє ім’я у світову історію.
Як Любомир повпливав на майбутнє світових технологій, дослідили у ШоТам.
«Якби я лишився в Україні, то був би в Сибіру або розстріляний»
Любомир Романків народився в 1931 році в сім’ї вчительки та правника у Жовкві Львівської області. Його батьки були активними в громадському житті, якийсь час навчали сина вдома. Згодом він вступив у Львівську гімназію. Але дитинство закінчилося швидко — фронт Другої світової невпинно посувався до домівки Любомира.
«Коли увечері до Жовкви прийшли совєтські війська, то вже вночі з’явилися списки тих, хто має бути розстріляний наступного ранку. У тих списках був мій батько, котрий працював адвокатом у Жовкві. Його встигли вивезти, а мене, сестру та маму вивезли наступної ночі. Якби я лишився в Україні, то був би в Сибіру або розстріляний», — пригадував Любомир Романків.
Хлопцю було всього 13 років, і попереду на нього чекало ще багато перешкод. Сім’я переїжджала часто — побувала в Польщі, Словаччині, Австрії, жила в таборі для біженців. А після закінчення війни вони осіли в Канаді, де Любомир почав навчатися в українській католицькій школі:
«Мої знання з фізики, хімії, технологій та інженерії були набагато вищі, ніж у моїх канадських однокласників».
Але родині доводилося виживати, і паралельно з навчанням хлопець ще й працював. Спочатку мріяв про фах архітектора, але можливості вступити на такий факультет не було, тому Любомир обрав хімічну інженерію в Університеті Альберти. Щоб заробити на вступ, йому довелося копати на заводі рови для труб.
«Це була дуже важка праця, у мене буквально не було сил повечеряти. Тоді я мав лише одну думку: будь-якою ціною я маю вступити до університету, щоб не працювати фізично все життя», — пригадував Любомир.
«Виявилося, що я знав більше, ніж вони думали»
Після університету Любомир влаштувався на роботу в місцеву металургійну компанію. Перший з багатьох його винаходів стався саме там — хлопець вигадав хімічний спосіб видобування цинку з руди, що був набагато простіший і дешевший, ніж на підприємстві:
«Я не зміг переконати інженерів і керівників тієї фірми, що ці винаходи розв’язують проблеми та їх варто розробляти. Вони жартували: “От що ти знаєш, якщо ти лише два роки тому закінчив університет?!”. Виявилося, що я знав більше, ніж вони думали».
Декан місцевого навчального закладу рекомендував Любомира найкращим університетам Штатів — так молодий науковець подався до Массачусетського технологічного інституту. Там продовжив роботу над винаходом з видобування цинку та в 1962 році отримав докторський ступінь.
«Мою технологію використовують у видобуванні цинку вже майже 40 років», — ділився Любомир.
Науковець підшуковував роботу в США — у нього було аж 16 пропозицій. З усіх він обрав ІВМ (International Business Machines). Найважливіший винахід Любомира Романкова був попереду.
«Так з’явилася Apple»
«Щоразу, коли ви натискаєте кнопку “Пуск”, якась частинка в комп’ютері, яку я винайшов, уже активізувалася й працює для вас», — казав Любомир Романків.
І це справді так, адже в списку винаходів науковця аж 68 ідей! Завдяки його наполегливості й вірі в результат компанія Apple зараз така, яка вона є:
«Стів Возняк був одним з тих, хто купив у нас такий п’ятидюймовий диск, і, як він сам сказав, у своєму гаражі бавився, як сполучити процесор з цим диском. Він це показав Стіву Джобсу, а той умів гарно продавати. Так з’явилася Apple».
Що це за винаходи? Спочатку комп’ютер складався з двох елементів: процесора та пам’яті. Магнітні голівки для плівок, що зберігали інформацію, виготовляли дуже повільно (це було дорого і складно), а Любомир вирішив використати свої знання з хімічної інженерії та металургії:
«Замість 30 головок на площі 5×5 сантиметрів я продукував приблизно тисячу таких головок. За дві години можна було зробити кілька тисяч магнітних головок. Кожна з них була однакова, менша за 1/4 людського волоска. Спосіб записування інформації став дешевим і швидким».
Але це не був одномоментний винахід — знадобилося 3 роки, щоб все запрацювало. Попри прогресивність ідеї, Романків не називав її на свою честь:
«В електроніці є багато людей, що винайшли важливі речі, але ніхто не додає своє прізвище до винаходу. Я міг би заявити, що це “головки Романкова” — науковці між собою так колись говорили. Але мені здається, що людина понижує себе, якщо хоче назвати щось своїм ім’ям».
У 70-х Романків мав ще одну ідею, але так її й не втілив, — це мав бути невеличкий комп’ютер, який можна носити в кишені, сполучений з мозком певним чіпом, щоб «запам’ятовувати» інформацію одразу на диск. З цієї ідеї тоді посміялися, але невдовзі й вона може стати реальністю, чи не так?
«На кожному кроці, де міг підкреслити, що я українець, я це робив»
У його будинку була велика бібліотека з українськими виданнями — і довоєнними, і тими, що з’явилися після відновлення незалежності України. Новини Любомир читав також українською, а не англійською. Попри те, що чоловік більшість свого життя прожив не в Україні, йому вдалося зберегти свою національну ідентичність. Він не раз пригадував «правило» свого дому: «Переступаєш цей поріг — ти вступив до нашої України. Тут говорять лише українською».
Вперше на батьківщину йому вдалося потрапити в 70-х роках: спочатку він читав лекцію в Москві, а тоді йому дозволили відвідати Київ і Львів:
«На кожному кроці, де міг підкреслити, що я українець, запрошений як українець і винаходи, зроблені українцем, а не, наприклад, канадцем чи американцем, я це робив. І тому говорив рідною мовою».
Любомир пригадував, що за ним постійно стежили, і він з великими труднощами зміг зустрітися з родиною у Львові — для цього виходив з чорного ходу готелю.
«Я припускав, що мене можуть підслуховувати або підглядати за мною. Тому коли увійшов до номера, став шукати настінні гачки, на яких нічого не висить. Так я й знайшов на одній стіні такий гачок і повісив на нього свій капелюх», — розповідав українець.
Після 1991 року Любомир часто навідувався на батьківщину: читав лекції в університетах, розбудовував український «Пласт», членом якого був з 1940-х (спочатку підпільно).
За життя Любомир Романків отримав багато нагород. Зокрема його портрет розмістили в Залі національної слави США поряд з портретом Стіва Джобса. Помер винахідник у червні 2024 року. А світ досі користується його винаходами й не завжди здогадується, що це справа рук і світлого розуму саме українця.
Освітня платформа uBoost, що безплатно підтримує молодь з малих міст і сіл, презентувала блокнот «Самотворці». У ньому зібрали реальні історії підлітків, які мріють про власну справу.
Про це повідомили uBoost.
Що відомо про ініціативу
Кожен, хто задонатить 650 гривень, отримає примірник блокнота і допоможе зібрати 80 тисяч гривень на мінігранти для переможців проєкту «Створюй ТУТ! Старт в підприємництві та кар’єрі». Кошти підуть на реалізацію першого мінібізнесу підлітків.
«Кожен примірник — це шанс для підлітка запустити свій перший мінібізнес. Цей блокнот — про тих, хто тільки починає. Про молодь, яка мріє, вчиться, ризикує. І запускає свої перші проєкти — попри війну, брак ресурсів і страх»‚ — написали в uBoost.
Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям
У вересні команда uBoost планує випустити оновлену версію блокнота «Самотворці», яка міститиме історії підлітків, що реалізували свої ідеї завдяки мінігрантам. До нього ввійдуть зокрема такі ініціативи: облаштування логопедичних кімнат, запуск екологічних проєктів, створення одягу, організація хабів для молоді та інші.
Підтримати молодь можна за посиланням.
Нагадаємо, що українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка uBoost
Суспільство
28 квітня в Києві відбудеться благодійна подія «pls communicate responsibly: психологічний нетворкінг». Івент організовує платформа pleso у партнерстві з фондом «Вовки да Вінчі», ADASTRA CINEMA та Squat17b.
Про це повідомили організатори.
Що буде на заході
Перед подією учасники пройдуть коротке тестування на тип особистості та отримують браслети з кольоровим маркуванням, щоби полегшити комунікацію.
Спікерка івенту — психологиня та співзасновниця pleso Анна Ліссова. Вона розповість про внутрішні потреби, зв’язок з іншими та бар’єри у спілкуванні.
Під час події також відбудеться благодійний аукціон. Усі зібрані кошти передадуть на підтримку батальйону «Вовки да Вінчі».
Читайте також: У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)
Як відвідати
Захід розпочнуть 28 квітня о 18:00 у просторі Squat 17b за адресою: Терещенківська, 17Б.
Вхід на подію вільний, але необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.
Нагадаємо, що Лебіга, Магучіх, Байдак та інші долучаться до виставки «Третє дихання» у Києві: як відвідати.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Squat 17b
