Суспільство
У Львові складають “чорні списки” руйнівників пам’яток архітектури
У Львові формують “чорні списки” руйнівників пам’яток архітектури і запрошують мешканців подавати свою інформацію.
Як розповіли у пресслужбі мерії, це роблять, аби унеможливити нищення об’єктів культурної спадщини. Міська рада вже ініціювала внесення змін до законодавства для збільшення розміру штрафів на порушників у 100 разів — до 170 тис. грн для фізичних осіб і до 17 млн. грн для юридичних осіб. Ці зміни можуть затвердити вже у найближчий час.
Що зроблять із “чорним списком”?
“Чорний список” руйнівників пам’яток архітектури надішлють до правоохоронних органів і оприлюднять для громадськості.
Мерія просить мешканців, зі свого боку, надати інформацію відому їм про вчинені дії нищення пам’яток архітектури у Львові.
“У Львові розміщена дуже велика кількість пам’яток архітектури — 2372 об’єкти. Останнім часом почастішали вульгарні роботи на пам’ятках архітектури. Тому ми виходимо з ініціативою формування «чорних списків» руйнівників архітектури. Буде оприлюднене прізвище кожного власника приміщення і будемо рекомендувати не укладати з ними жодних угод щодо цих приміщень”, – зазначили у міській раді.
Читайте також: У центрі Києва повністю відреставрували пам’ятку архітектури
Куди повідомляти?
Просять подавати протягом тижня на фейсбук-сторінку управління охорони історичного середовища адреси, фотографії, де є порушення.
Інформацію про такі випадки від мешканців перевірять і додадуть до списку.
Кожен об’єкт перевірять разом з правоохоронними органами, запросять обласне управління ДАБІ.
Можливості
Можливості конкурсу
- має як мінімум одну юридичну особу, зареєстровану в Україні;
- випускає мінімально життєздатний продукт (MVP) з продемонстрованою бізнес-ефективністю.
- на розвиток стартапу;
- відновити бізнес-операції, які постраждали через війну;
- створити основний продукт для вирішення нових завдань.
Суспільство
Історія директорки
Реалізація проєкту
Результати роботи
Суспільство
Результати дослідження
- На Instagram у жовтні 2023 року понад 90% публікацій були українською мовою.
- На Facebook та Х (Twitter) у жовтні 2023 року від 75% до 80% публікацій були українською мовою. Проте, у червні 2022 року у Facebook та Х (Twitter) частка української мови становила від 65% до 70%, в той час як три роки тому ця частка була лише 15-25%.
- У TikTok удвічі збільшилася кількість українськомовного контенту.
- На YouTube за період з 2020 по 2023 рік спостерігається беззаперечне зростання використання української мови, яке не виявлено в червні 2022 року порівняно з попереднім періодом. Та вже через півтора року частка українськомовного контенту на платформі сягнула 45%, що майже вдесятеро більше, ніж до війни (5%).