Суспільство
Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу
У Львові завершився архітектурний конкурс на меморіальний комплекс військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова, який тривав три місяці. Окрім зони поховань тут планують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для захоронення урн з прахом.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького – Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Їх проєкт – це концепція. Її ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства і з якими напередодні зустрічались архітектори.
За проєктом намогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю («терраццо»). На надгробному камені буде місце для фотографії та імені з роками життя полеглого. Разом із надгробним каменем буде місце для розміщення квітів та лампадок. Також збоку біля могил облаштують невеличкі місця для сидіння уніфікованого дизайну.
Важливою частиною зони поховань стане колумбарій – місце для захоронення урн із прахом, куди можна буде спуститися як сходами так і пандусом.
«На передній частині комплексу біля вул. Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї», — говорить автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.
Січення граней Монументу невідомому воїну нагадуватиме щит. Монумент може мати багато символічних прочитувань, але основне – це зелені шляхи, що в перспективі йдуть до неба. А зелень на щиті символізуватиме цвіт нації, який пішов захищати державу.
Також на площі розташують плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, герої яких воювали за Україну. Тут же буде і місце покладання квітів.
В кінці «марсового поля» залишать хрест на честь Української галицької армії, який завершує центральну вісь всього комплексу. Біля хреста буде розміщена молитовна споруда.
Переможців фахове журі обирало серед 27 поданих конкурсних робіт. В журі працювало 9 людей з різних середовищ: меморіалізації, представники органів місцевого самоврядування, обласної адміністрації, спілки архітекторів, практикуючі архітектори та професори. В процесі виникало багато дискусій, проте результати конкурсу журі затвердило одноголосно.
Переглянути презентацію проєкту можна за посиланням.
Нагадаємо, кияни збирають підписи за створення рекреаціного парку на Подолі.
Фото: Львівська міська рада
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».