Суспільство
Київський зоопарк досліджує Зону відчуження ЧАЕС
Фахівці Київського зоопарку досліджують Чорнобильський радіоекологічний біосферний заповідник. Про це повідомляється на сторінці заповідника у Фейсбуці.
“Зона відчуження відома всім, як територія найбільшої техногенної катастрофи. Але не можна забувати, що це унікальна природна територія. Тут екокоридор між країнами, тут величезний лісовий масив в центрі Європи, тут тягнуться болота, мешкають рідкісні види тварин”, – йдеться у повідомленні.
Що досліджують?
Фахівці Київського зоопарку досліджують фауну разом з науковцями Чорнобильського радіоекологічного біосферного заповідника.
За інформацією фахівців, на території живе єдина повністю дика популяція коня Пржевальського. Скільки їх, як вони живуть, де ходять, від чого гинуть і скільки народжують, як призвичаїлись до покинутих людиною територій? Все це досліджують в рамках Програми з вивчення популяції коня Пржевальського Київського зоологічного парку вже кілька років. Для цього вішають фотопастки, запускають дрон, шукають сліди.
“Ми оцінили чисельність у понад 100 особин, картуємо місця перебування і ведемо протоколи спостережень за поведінкою. А ще проводимо лабораторні дослідження зразків”, – кажуть у зоопарку.
Коні на дві країни
Дикий кінь – тварина відкритого простору, активно використовує покинуті населені пункти та будівлі, а ще проводить все більше часу в закритих лісових масивах.
“Так, на наших очах змінюється поведінка. В останні кілька років завдяки співробітництву з білоруськими колегами ми дізнались про те, що коні закріпились і в білоруській частині зони. Тож тепер вид живе на дві країни”, – розповіла Марина Шквиря, начальник відділу наукової роботи.
Читайте також: У заповідник на Одещину завезли водяних “архітекторів природи”
Чому ці дослідження важливі?
Такі дослідження дикої природи завжди є прерогативою заповідників та зоопарків у всьому світі. Адже це дає можливість працювати і в полі, і в лабораторії. А дані, отримані під час такої роботи надзвичайно важливі, як для охорони природи України, так і для розуміння потреб утримання тварин в зоопарках.
“Ми є кандидатом в члени Європейської асоціації зоопарків і акваріумів і наукова природоохоронна робота є обов’язковою частиною стратегії розвитку сучасного зоопарку”, – зазначив Кирило Трантін, директор зоопарку.
Звідки дикі коні у зоні ЧАЕС?
Кінь Пржевальського – останній вид диких коней на планеті Земля. У природному середовищі був винищений людиною у ХХ столітті, занесений до Міжнародної Червоної книги з природоохоронним статусом «на межі зникнення».
У зону відчуження цей вид завезли 1998 року з біосферного заповідника «Асканія-Нова». Це була єдина вільна популяція коней Пржевальського, яка на той час налічувала 20 особин. В умовах зони відчуження коні добре прижились і вже в кілька разів збільшили свою стартову чисельність. Сьогодні кінь Пржевальського у зоні відчуження – один з найцікавіших об’єктів для досліджень, який постійно перебуває в полі зору науковців.
Нагадаємо, новий безпечний конфайнмент над четвертим реактором Чорнобильської АЕС вартістю 1,5 мільярда євро введено в експлуатацію. Об’єктом можна буде користуватися щонайменше впродовж 100 років.
Суспільство
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ