Як друзі-ветерани роблять бізнес на червоній ікрі (ВІДЕО)

Міжнародний фонд культурного розмаїття ЮНЕСКО оголосив конкурс проєктів на отримання фінансової допомоги.

Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

“Роботи можуть фокусуватися на наскрізних (культурна політика або стратегія, авторське право тощо) та галузевих напрямках, як-от: аудіовізуальний сектор, дизайн, медіамистецтво, музика, перформативне та візуальне мистецтво, видавництво”, – йдеться у повідомленні.

Максимальна сума фінансування — 100 000 доларів США. Період реалізації проєкту має складати 12 – 24 місяці. Заявку необхідно подати англійською чи французькою мовами до 15 червня 2024 року.

Читайте також: Уряд змінив умови оренди держмайна на час воєнного стану: хто зможе не платити

Заявниками можуть бути: державні органи/установи; неурядові громадські організації та міжнародні неурядові організації.

Детальніше ознайомитися з умовами конкурсу та заповнити аплікаційну форму можна за посиланням.

Також можна ознайомитися з проєктами, які вже отримали фінансування.

Нагадаємо, МВС запускає електронний кабінет постраждалого й гарячу лінію з питань соцзахисту для військових.

Фото: ЮНЕСКО

Лабораторія журналістики суспільного інтересу (PIJL) спільно з European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF)  продовжила проєкт стипендій для незалежних медіа, які працюють в Україні в умовах війни. Проєкт реалізується в рамках програми «Голоси України» за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Німеччини.

Про це йдеться на сайті “Грант”.

Це можливість отримати стипендію на підтримку журналістської діяльності, переміщення або подолання кризової ситуації у розмірі 900 Євро в місяць (в еквіваленті в гривні) протягом 5-8 місяців поточного року. 

Хто може взяти участь?

• незалежні регіональні медіа з регіонів, які найбільше постраждали внаслідок воєнних дій, зокрема переміщені редакції (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Сумська, Чернігівська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Київська області); 
• редакції зі всієї країни, які опинились у критичній ситуації.

Читайте також: Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Обовʼязкові умови: 

• працювати не менше 2 років на українському ринку;
• знаходитись на території України;
• створювати власний контент, що становить суспільний інтерес.

Прийом заявок першої хвилі триває до 10 травня 2024. 

Для подання заявки необхідно заповнити онлайн форму за посиланням.

Нагадаємо, назвали фіналістів конкурсу «Честь Професії – 2024».

Фото: Слово і Діло

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі англійської мови у Чернігові після ракетного обстрілу драмтеатру у серпні 2023 року. 

Та засновниця «Приватної Мовної Школи» Інна Черевко не втратила надії, відновила приміщення завдяки гранту від Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Уряду Німеччини і продовжує покращувати рівень англійської мови чернігівців. 

«Мені не треба лікар, мені треба англійська» 

Інна за професією вчителька англійської мови і літератури. А її сестра Наталія —  вчителька початкових класів та англійської мови. Якось сидячи на кухні сестри вирішили створити власну школу іноземних мов. Так у 2010 році з’явилася «Приватна Мовна Школа» — сестри орендували невеличкий кабінет у Чернігові:

«У першій половині дня у тому кабінеті викладала сестра, а в другій — я. Так ми мінялися. Працювали тільки вдвох, тож я була і викладачкою, і секретаркою», — пригадує Інна. 

Щоб знайти клієнтів сестри дали рекламу в газету і звідти прийшла одна клієнтка:

«Наш кабінет був поряд із кабінетом гомеопатів. І от заходить бабуся: стильно вдягнута, з ціпком. А я кажу їй, що лікар у сусідньому кабінеті, мовляв, ви помилилися. А вона: “Мені не треба лікар, мені треба англійська мова”. Цій жінці було тоді 82 роки і вона кілька років вивчала англійську у нас, бо в неї діти жили за кордоном і вона літала в гості. Ми з нею здружилися, зараз її вже, на жаль, немає в живих, але до останнього моменту вона повторювала неправильні дієслова і була готова до комунікації. Тепер я завжди пригадую нашу Євгенію Дмитрівну, яка була класним прикладом, що англійська потрібна у будь-якому віці».

Першими в місті готували до міжнародних іспитів

«Сарафанне радіо» спрацювало і все нові клієнти приходили вчити англійську мову. За рік чи два мовна школа уже потребувала розширення, і крім Інни та Наталії з’явилася ще одна викладачка.

Сестри продовжували розвиватися і стали першими в місті, хто почав готувати професійно і сертифіковано до здачі міжнародних іспитів, таких як IELTS та TOEFL:

«Тобто чернігівці, ті, які до війни виїхали в Канаду на навчання, або на постійне місце проживання, вони всі вивчали англійську мову саме у нас. Потім ми стали сертифікованим центром Cambridge, підготовки до Кембриджських екзаменів, потім відкрили напрям корпоративної англійської мови».

Бізнес ріс, Інна каже, додали і розмовні клуби, і спільні перегляди фільмів та обговорення, проводили благодійні проєкти. Як представники Чернігівщини брали участь у наймасштабнішому уроці англійської мови для Книги рекордів Гіннеса. 

«Ми переїхали в офіс в самому центрі міста, біля драмтеатру, у нас було два поверхи, класна команда. Під час ковіду ми дуже швидко почали працювати через Zoom. А потім трапилася повномасштабна війна», — каже Інна.

Англійська стала в пригоді учням під час евакуації

Початок повномасштабного вторгнення для Інни почався із дзвінка адміністраторки «Приватної Мовної Школи»:

«Телефонує мені і питає, чи треба на роботу виходити. Я говорю, звичайно, а чому ні? Це ж був робочий день. А вона каже: “Так війна ж почалася”».

Звісно, в той день на роботу не пішов ніхто, Чернігів росіяни тоді не окупували, але були вже на околицях. Інна каже, всім було не до англійської мови:

«Знаєте, що мене дуже надихало? Я теж на певний час виїжджала за кордон. А мені писали люди з різних куточків світу, хтось поїхав в Ірландію, хтось у Британію, США чи Польщу — дякували за уроки, за те, що справді можуть порозумітися з людьми».

Після того, як околиці міста звільнили від окупаційних військ, школа почала продовжувати роботу, спочатку онлайн. 

«Це такий момент, коли ти розумієш, що та справа, якою ти займаєшся — така rewarding. Я навіть не знаю, як краще це слово перекласти українською. Тобто ти бачиш результат, і це не гроші, не відгуки, а коли ті знання людині допомогли врятувати життя чи просто адаптуватися», — розповідає Інна.

Будинок Наталії згорів через обстріли, тому жінка виїхала за кордон та не планує повертатися, тож Інна уже два роки займається бізнесом сама.

«Страшно уявити, якби в кабінеті хтось був»

Літо 2023 року теж було не дуже активним. «На щастя», — додає Інна. Адже 19 серпня ракета прилетіла у Чернігівський драмтеатр, недалеко від якого Інна винаймає офіс для школи.

«Зазвичай ми паркуємо машини в центрі, поруч в нас класний парк, інколи навіть студенти просять у гарну погоду проводити заняття на лавочках. Та на момент обстрілу нікого не було в офісі. І я дякую Богу, що так сталося», — каже Інна.

Повністю впали стелі, повиривало двері, всі стіни потріскалися, шматки скла стирчали зі стін, саме такі деталі пригадує Інна:

«Страшно уявити, якби в кабінеті хтось був. Зазвичай ми завжди хизувалися, що ми в самісінькому центрі, драмтеатр у нас за 10 метрів через дорогу. Але ось сталося таке, і наші студенти масово почали писати й пропонувати допомогу».

Інна каже, спочатку зафіксували усі збитки, зробили фото, а тоді влаштували суботник — і разом зі студентами поприбирали скло, затягнули плівкою вікна. Звісно, проводити заняття там більше не було можливості.

Грант витратила на ремонт стель та електрику

Та у Facebook Інна побачила інформацію, що у Чернігівській міській раді буде зустріч для підприємців, які постраждали від обстрілу:

«Скажу чесно, я до цього ставилася дуже скептично. Думала, це чергова зустріч просто. Але спитала знайомих і таки поїхала. Зустріла там своїх сусідів: представників бізнесів, які теж постраждали. Дівчата, які представляли проєкт МОМ, були дуже професійними: відповіли на всі питання, розказали про документи, про всі нюанси».

За умовами треба було написати бізнес-план. Інна каже, що представники МОМ прийшли і оглянули стан офісу. 4500 євро гранту підприємиця витратила на ремонт систем освітлення, електропостачання та стелі. А також купили ноутбук та навчально-методичні матеріали:

«Дуже вдячна, що був такий проєкт. Круто, що є фонди, які готові допомагати».

«Приватна Мовна Школа» у Чернігові продовжує працювати. У колективі четверо викладачів. Звісно, людей навчається менше, ніж до повномасштабної війни — зараз це близько 150 людей. Та був і період, коли чернігівці поверталися з-за кордону і хотіли покращити свою англійську, адже побачили, що знань «Kyiv is the capital of Ukraine» недостатньо, каже Інна. 

Переклад для міжнародних делегацій та вклад у перемогу

У школі є індивідуальні та групові заняття, а також корпоративний сектор: викладачі навчають співробітників компаній у Чернігові, наприклад допомагають їм підготуватися до міжнародних виставок.

«Ми також працюємо з обласною військовою адміністрацією. Усі міжнародні делегації, які приїжджають до нас, ми супроводжуємо перекладом. Я цим пишаюся. В цьому є наш вклад у перемогу», — поділилася Інна.

Сама Інна викладає частково підготовку до міжнародних іспитів, до IELTS, або проводить тренінги для компаній. Каже, обожнює викладати, бо це величезний заряд енергії.

«Наші викладачі постійно навчаються. Зараз проходимо курс у Х’ю Деллара, автора підручників, за яким ми працюємо. А ще плануємо скоро вводити новинку у школу. Я закінчую зараз навчання у США по Language coaching. Це такий специфічний підхід до англійської мови, коли людині може якийсь блок заважати почати навчатися, закінчити навчання чи просто запам’ятовувати. А Language coaching допомагає швидко зрозуміти в чому проблема».

Цього напряму в Україні майже немає, він зовсім-зовсім новий. І «Приватна Мовна Школа» буде першим закладом, який сертифіковано буде використовувати цей підхід в англійській мові. Елементи підходу будуть застосовувати у груповій роботі, але й проводитимуть індивідуальні сесії.

Попри війну мовна школа у Чернігові продовжує працювати:

«Раніше були івенти, благодійні заходи, багато студентів… Зараз все затихло. Але, зважаючи на те, яка ситуація зараз, то все одно добре, що ми можемо працювати у відносній безпеці», — каже Інна.