Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Назвали фіналістів конкурсу «Честь Професії – 2024»

Опубліковано

7 травня журі та відбіркова комісія 15-го конкурсу професійної журналістики «Честь Професії – 2024» оголосили номінантів у шести основних категоріях. Цьогоріч на конкурс надіслали 1240 матеріалів: 990 в основних номінаціях та 250 — у спеціальних. Це наразі рекорд за кількістю заявок.

Вже традиційно оголошення фіналістів провели онлайн.

Серед фіналістів — Наталія Корнієнко та її інтерв’ю для «Читомо»: «Максим Кривцов: Я мав жахливу мрію — ходити по Києву з автоматом». До шортлиста увійшли по 5 матеріалів у кожній категорії.

Найкраще інтерв’ю

Ірина Сисак, «Радіо Свобода Україна». «Загиблого азовця ексгумував батько, який перейшов на бік “ДНР”. Розповідь матері»

Дарина Сухоніс, «Наше місто». «Про втрати, любов до роботи, війну та Бога — Ігор Гетало»

Вероніка Хорольська, Запорізький центр розслідувань. «Аскольд: 8 тисяч врятованих із Маріуполя»

Наталя Корнієнко, «Читомо». «Максим Кривцов: Я мав жахливу мрію — ходити по Києву з автоматом»

Тарас Левченко, «Радіо Свобода». «Сибірський батальйон» ЗСУ — корінні народи РФ «проти Путіна».

Читайте також: Євген Клопотенко запустив сервіс замовлення шеф-кухаря додому: як цим можна скористатися

Найкраще новинне висвітлення резонансної події

Леся Іванова, Bihus.info. «Замголови Нацполіції: російський паспорт дружини, зв’язки з криміналітетом і теща-мільйонерка»

Яна Корнійчук, Слідство.Інфо. «Мільйон не для вас: Кому насправді дісталися гроші від Мінсоцполітики»

Сергій Андрушко, Кіра Толстякова, «Схеми», «Радіо Свобода». «Хто віддав Росії 575 крилатих ракет, якими тепер атакують Україну?»

Михайло Ткач, «Українська правда». «Батальйон Іспанія». УП навідалась в гості до одеського воєнкома та інших українських мільйонерів»

Ганна Калаур, «Суспільне» «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій»

Найкраща аналітика

Ганна Мамонова, «Бабель». «Що відбувалося в Грозі перед тим, як туди влучила російська ракета. І як брати Мамони, яких СБУ вважає навідниками, стали колаборантами — реконструкція»

Олександр М’ясищев, «Бабель». «У ніч на 1 червня через зачинене укриття в Києві загинули люди. Офіс президента звинувачує в цьому Кличка, мер — президента, а в СІЗО сидить сторож. Хто він і до чого тут комунізм — пояснюємо»

Діана Буцко, hromadske. «У кожній хаті буде стояти де один гріб, де — п’ять, де — три»

Марʼян Кушнір та Сергій Нужненко, «Радіо Свобода». «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою»

Дар’я Янушкевич, «Суспільне Чернігів». «Я аж крикнула: “Саша!”: мати Олександра Мацієвського впізнала сина на відео росіян з розстрілом» 

Найкращий репортаж

Михайло Кригель, Ольга Кириленко, Дмитро Ларін, «Українська правда». «Краматорськ — місто побачень, смерті та молочних коктейлів. Чим живе романтична столиця України під обстрілами С300»

Сенів Оксана, Олена Дуняк, «Суспільне Новини». «Нові обличчя війни»

Мар’ян Кушнір, «Радіо Свобода Україна». «Захоплені позиції РФ, штурми та важкі бої: як виживає піхота на нулі. Репортаж з Роботиного»

Анастасія Горпінченко і Колян Пастико, Слідство.Інфо. «Зліва від посадки танчик заїжджає»: росіяни в тумані штурмують позиції ЗСУ».

Марʼяна Пʼєцух, hromadske. «Ви — служитель диявола». Коли з Почаївської лаври виселять УПЦ МП»

Найкраще розслідування

Богдан Мірошниченко, Дана Гордійчук, «Економічна правда». «Війна та корупція на “Антонові”. Чи зможе Україна колись відновити будівництво літаків?»

Інна Гадзинська, Валерія Павленко, Надія Кельм, Маргарита Гогун, «Тексти». «Зайди, якщо зможеш. Ветеранам з інвалідністю вкрай важко пересуватися українськими містами»

Олександр Янковський, Олена Бадюк, «Радіо Свобода».»Важко, повільно, ризиковано: як відбувається розмінування деокупованого півдня України»

Олена Куренкова, «Суспільне». «Що буде з сектором Гази та чи зникне ХАМАС після операції Ізраїлю — пояснення Суспільне»

Наталя Гуменюк, співзасновниця та редакторка, журналістка проєкту з документування воєнних злочинів The Reckoning Project, співавторка — Енн Епплбаум «They didn’t understand anything, but just spoiled people’s lives» 

Найкраща публіцистика

Олександр Дьомін, Діана Лановець, Ірина Костишина, Іnker. «Я не другий сорт»

Ганна Курцановська, «Свої. City». «Їх вбили, бо не змогли перемогти на полі бою. Оленівка».

Гаяне Авакян, агенція «Або». Bakhmut, before it vanished 

Ангеліна Карякіна, «Лабораторія журналістики суспільного інтересу». Three Stories of Pregnancy and Birth in Ukraine

Ольга Омельянчук, Reporters. «Готуйтесь битися»

Нагадаємо, історик показав архівне фото батьків відомої американської акторки з українським корінням.

Фото: “Честь професії”

Суспільство

Виставку “Європейська спадщина Донеччини та Луганщини” покажуть на Михайлівській площі

Опубліковано

21 травня о 12:00 відбудеться відкриття виставки, присвяченої культурній спадщині європейських країн на Сході України. Експозиція розповідатиме про внесок бельгійців, французів, німців, британців та американців на зламі XIX – XX століть.

Про це повідомляє МКІП.

Про виставку

Виставка має на меті розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка та Лисичанська, збудованих промисловцями з європейських країн. Відвідувачі зможуть побачити стан архітектурних пам’яток до та після повномасштабного вторгнення Росії, а також дізнатися про їхню руйнацію.

Ця виставка також має на меті розвінчати міф про те, що розбудова одного з найбільших промислових регіонів України належить Радянському Союзу. Часто забувається значний внесок європейських інвесторів у заснування міст, розвиток промисловості та суспільного життя на Донеччині та Луганщині задовго до приходу радянської влади.

Читати також: В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

На відкритті виставки автор фільму “Євродонбас”, режисер-документаліст Корній Грицюк, проведе авторську екскурсію, розповідаючи про роботу з унікальними архівними матеріалами та процес зйомок фільму.

Виставка триватиме до 4 червня і буде доступна українською та англійською мовами. Місце проведення – Михайлівська площа, що розташована поблизу “Стіни пам’яті”. Ближче укриття можна знайти за адресою вул. Велика Житомирська 2а, що знаходиться в підземному паркінгу готелю InterContinental Kyiv.

Нагадаємо, що як у Ворохті дітей “всиновлювали”.

Фото: афіша виставки

Читати далі

Суспільство

Людмила Старицька – письменниця, яка боролася за вільну Україну

Опубліковано

Донедавна в Україні було понад 200 вулиць імені російського письменника Горького… Але жодної на честь його однолітки — української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської. Чию доньку вбили совєти, а її замучили за те, що вона боролася з їхньою брехнею та будувала вільну Україну. Сьогодні в Україні 3 вулиці названі імʼям Старицької, про яку ми маємо знати більше.

ШоТам разом з проєктом «Стріткод» розповідає про людей, на честь яких названі наші вулиці.

Історія письменниці

Людмила Старицька-Черняхівська народилася 29 серпня 1868 року в Києві. Її батько — письменник Михайло Старицький, а мати Софія — рідна сестра композитора Миколи Лисенка.

У русифікованому Києві саме батьки прищепили Людмилі любов до української мови. Дівчина з дитинства складала вірші та казки, вивчала німецьку мову й історію. У школі подружилася з Лесею Українкою, яка згодом підштовхнула її перекладати тексти на українську. З 20 років перекладала твори світових авторів з німецької та російської в літературному гуртку «Плеяда».

Одружилася з лікарем-гістологом Олександром Черняхівським — родичем Михайла Грушевського. У 32 роки в них народилася донька Вероніка, яка теж стала поетесою та перекладачкою. Людмила стала співавторкою багатьох творів батька. Разом вони написали трилогію «Богдан Хмельницький».

Головна тема її творів — історична правда про Україну без перекручених московією фактів. Найяскравіші твори Людмили – «Жива могила», «Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа», «Розбійник Кармелюк».

Читати також: В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

Громадська діальність

1908 року Старицька стала членкинею Товариства Українських Поступовців — координаційного центру українських сил. Їздила до Сибіру, щоб організувати комітет допомоги українським полоненим і переселенцям.

У Першу світову працювала в шпиталі сестрою милосердя. Там навчала поранених української мови й історії. Таким чином Людмила готувала військо до Української революції. У 1917 році з падінням царату Старицька стала однією з засновниць Української Центральної Ради.

Розвиток культури

У ті часи Людмила зосередилась на розвитку українського кінематографа. Організувала кінематографічну секцію при УЦР, писала сценарії, займалася зйомками фільмів. Після поразки Української революції постало питання про еміграцію, – але Людмила залишилася в Києві.

Жінка продовжувала писати й організувала вдома літературний салон для письменників.

Початок репресій

1930 року її разом з чоловіком заарештували за нібито приналежність до Союзу визволення України. Судовий процес відбувався в Харкові в оперному театрі, й квитки на нього видавали, як на виставу.

Подружжя засудили до 5 років позбавлення волі, але влада продемонструвала «милосердя». Вирок замінили на умовний і вислали родину до Сталіно, де Людмила займалася перекладами.

У 1936 році подружжя повернулося до Києва, але за 2 роки на них чекав новий удар від більшовиків. Доньку Вероніку звинуватили в шпигунстві на користь Німеччини. Вона була дружиною німецькою банкіра, прожила з ним лише рік, але це стало приводом для затримання.

Вероніку розстріляли в Києві того ж року, коли винесли вирок. А до того на допитах НКВДисти над нею знущалися та катували. Людмилі про вбивство доньки не сказали, натомість збрехали, що відправили Вероніку в заслання. Людмила їздила до Сибіру та шукала свою Рону. Писала листи до сталіна, ворошилова, калініна.

У цей же час важко захворів згорьований чоловік Старицької та через рік помер. Людмила жила разом із сестрою в Києві до 1941 року, поки в її двері знову не постукали НКВДисти.

Смертельний вирок

Вчинили обшук, звинуватили в українському націоналізмі й антирадянській діяльності. Уже літніх сестер під конвоєм відправили «телячим» вагоном до Казахстану. 73-літня письменниця померла в дорозі. Конвоїри просто викинули мертву з вагона. Вона так і не дізналась, що сталося з її донькою…

А точна дата й місце смерті самої Старицької досі невідомі. У 2000 році в Україні вийшла перша збірка Людмили Старицької-Черняхівської «Вибрані твори».

Памʼять

Сьогодні в Києві, Черкасах і селі Лящівка на Черкащині є вулиці на її честь. Щоб про письменницю знали більше людей, проєкт «Стріткод» готує особливу табличку на її вулиці в Києві. Відсканувавши QR-код, ви знайдете цікаві та важливі факти про видатну українку Людмилу Старицьку.

Дізнавайтеся про Людмилу Старицьку-Черняхівську, яка вірила в Україну до останнього подиху!

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що стали відомі найпопулярніші вакансії в ЗСУ: кого шукають найбільше.

Читати далі

Суспільство

В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

Опубліковано

У Сумах стартував інформаційно-аналітичний проєкт “Спектри”, до якого можуть долучитися ветерани та цивільні особи. “Спектри” надає учасникам корисні ресурси, інформацію та аналітичну підтримку, сприяючи успішній інтеграції ветеранів у цивільне життя.

“Спектри” — це спільний інформаційно-аналітичний проєкт Українського ветеранського фонду та онлайн-медіа, який створено для підтримки ветеранів.

Читати також: Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі

Метою проєкту є надання платформи для обміну досвідом та ідеями, що допоможуть ветеранам реінтегруватися у цивільне життя. “Спектри” прагне створити місток між ветеранами та суспільством через серію глибоких інтерв’ю, освітній контент, майстеркласи та інтерактивні сесії.

Кожна програма матиме свою унікальну тему та спікера, а гості разом з ведучими обговорюватимуть права, можливості, психологічну підтримку, реадаптацію, а також болючі питання та прагнення ветеранів.

Програма виходитиме щовівторка о 18:00 на YouTube-каналі “Мілітарний”.

Перший випуск доступний за посиланням.

Нагадаємо, що “Азов” показав унікальні кадри порятунку цивільних з “Азовсталі” (ВІДЕО).

Також ми повідомляли, що українську молодь звуть доєднатися до освітньої програми від Ajax Systems.

Фото: Спектри

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство6 днів тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: