У Харкові запрацював новий культурний центр DRUK. Він розташований на одній із найстаріших вулиць міста та, як і сама будівля, є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Мета творців центру — реставрувати будівлю та зробити її головним культурним осередком в одному з найстаріших районів Харкова, а також розвивати саму вулицю.
Про те, як розвивають DRUK та вулицю, розповіла керівниця культурного центру Ольга Ситник.
Стара друкарня, яку переформатували в артпростір DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Історія будинку під номер 10/2 на Гончарівському бульварі
У триповерховому будинку під номером 10/2 на вулиці Конєва понад сто років видавали книги, газети та журнали. Друкарню звели ще у 1898 році.
Спочатку типографія працювала для товариства «Друкарня С.П. Яковлєва». На той час це була одна з найбільших друкарень Харкова.
Тоді будинок мав два поверхи та напівпідвальне приміщення, проте під час громадянської війни обладнання було знищене, а приміщення частково зруйноване. Після цього друкарня належала Південній та Донецькій залізницям.
Відновити типографію вдалося у 1924–1934 роках. Тоді добудували третій поверх та запустили вантажний ліфт. Останнім власником друкарні стала «Харківська друкарня № 2», яка проіснувала до 2010 року.
Стара друкарня, яку переформатували в артпростір DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
“Місце зберегло цей друкарський дух, — каже Ольга, кураторка проєкту з відновлення. — Крім того, мені подобається район, де знаходиться приміщення, — старий центр з невисокими будівлями. І все, що навколо цієї будівлі, друку та культурного центру, — частина однієї історії”
Ольга зазначає, що сама прожила декілька років у цьому районі. За її словами, тут не було такого важеля, який би міг його відродити як культурний осередок. У цьому районі є і старий цирк, і дім Шапара, і цукеркова фабрика, проте немає «сполучного елементу для того, щоб із цього всього створити одну цілісну, а головне — живу історію, що надважливо для нашого міста».
Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
На думку Ольги, саме ця пам’ятка могла б стати цим «маяком» та об’єднати всі пам’ятки разом. Кураторка зазначає, що сама будівля має багато архітектурних елементів, притаманних першій половині XX століття, серед яких червоноцегляна кладка, характерна для фабрик й інших промислових будівель, які виникали в кінці ХІХ — початку XX століття. Окрім цього, будинок став частиною української та світової культури, а також історією Харкова. Ольга переконана: попри те, що будівля має добудування, пам’ятці можна повернути її історичний вигляд.
Ідея створення ДРУКу
Метою створення нового простору є сталий розвиток культури та підтримка громадянського суспільства, пояснює Ольга. Це також про створення спільноти, яка підтримує та долучається до ініціатив, відстоює власні права та працює разом задля розвитку культури.
Під’їзд старої будівлі артпростору / Фото: Денис Клименко для Ґвара МедіаУ будівлі є укриття / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
У своїй роботі команда простору керується такими принципами: відкритість до ініціатив, політична незалежність, сприяння розвитку громадянського суспільства та дотримання прав людини.
Аби відновлювати культурне життя міста та залучати молодь, DRUK намагається підтримувати ініціативи й культурних діячів доступною вартістю оренди та проведенням у себе заходів.
У просторі вже є перші резиденти — це галерея «Творче нежить». Також у планах співпраця з театром «Нафта». Крім того, у DRUK проводитимуть освітні курси, театральні студії та інші різні події, які саме — поки що тримають у секреті. Проте Ольга поділилася, що для цих заходів виділять «Мистецьке укриття».
Табличка перших резидентів / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Концепт культурного центру, а саме: його наповнення, принципи співпраці культурних організацій, соціальна відповідальність бізнесу, цільова аудиторія — сформувався в Ольги вже давно. Щодо адміністративних моментів, команда центру працювала з Alter Development — деволоперською компанією, яка займається реставрацією будівлі.
Наразі будівля знаходиться на етапі підготовки до реставраційних робіт. Уже зроблено дослідження будинку та території навколо. Зараз розробляється концепція будівлі, потім почнеться робота над ескізним проєктом, і наприкінці — над робочим. Водночас, каже Ольга, варто враховувати зовнішні ризики в умовах війни, тож точні терміни назвати складно.
Стара друкарня, яку переформатували в артпростір DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Складнощі та виклики, з якими зіткнулася команда під час створення артцентру
Робота над Центром розпочалася за два місяці до початку повномасштабного вторгнення. Тоді встигли провести лише одну подію — презентацію альбому українського композитора ХСПД, який вийшов на той час на лейблі Someone Records. У Центрі відбулася вечірка-презентація, яку відвідало близько 300 людей. Як зазначила Ольга, це був старт, що надихнув. Поновити роботу вдалося в травні 2023 року.
Так, повномасштабне вторгнення вплинуло на економічні можливості, а також змінило плани щодо облаштування культурного центру. Ольга вважає, що основним викликом стали наслідки вторгнення.
На першому поверсі проходила виставка, на яку кожен охочий міг принести свої роботи / Фото: Денис Клименко для Ґвара МедіаКураторка виставки «31 лютого. Спогад» Тетяна Литвин / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Розвивати культурні осередки під час війни може бути нелегко. Команда двічі подавала гранти на окремі проєкти щодо ремонту та облаштуванню мистецького укриття, але підтримку від донорів не отримали.
Та команда продовжує працювати над розвитком ДРУКу. Зараз вони мають проєкт з облаштування театрального приміщення.
Що зараз працює в артцентрі?
У новому просторі вже працює галерея, ще буде театр. Також у підвалі почався ремонт — там обладнають приміщення для івентів, а також воно слугуватиме як укриття.
Тут можна буде проводити події, працюватимуть відкриті майстерні, коворкінг, лобі. У планах ще облаштувати подвір’я, коли це буде можливо, також ми мріємо створити комфортну лампову доступну бібліотеку. Ще має бути приміщення, де знаходитимуться офіси культурних, громадських та інших організацій.
Відкриття виставки «31 лютого. Спогад» / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Ольга каже, що вже зараз в Центрі працює куратор художнього напрямку, завдяки якому розпочалися виставки, які діють не лише в галереї «Творче нежить», а й по всьому ДРУКу. Зокрема, наразі функціонує виставка «31 лютого. Спогад», яка відкрилася 1 березня під кураторством Тетяни Литвин та Маграна Тати. Сюди залучена не лише галерея, а також приміщення інших проєктів, що працюють в ДРУК.
Магран Тата / Фото: Денис Клименко для Ґвара МедіаТри снаряди, які розписали харківські мисткині та презентували на виставці в галереї «Творче нежить», яка знаходиться в центрі DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Крім того, Ольга уточнила, що будуть куратори з театрально-літературного й музичного напрямків та фахівець, який розвиватиме урбаністичний напрям.
Розвиток вулиці
Окрім реставрації будівлі та розвитку в ній культурного центру, команда має цілісне бачення розвитку району.
Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Згідно з дослідженням офісу міських проєктів «Урбаніна» для ДРУКу, поява культурного центру на Гончарівській 10/2 сприятиме створенню нових пішохідних маршрутів та оживленню історичного району місця, пояснила Ольга.
Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Плани на майбутнє
У планах команди віддати більшу частину приміщень під культурні ініціативи, іншу — під бізнес. Зокрема, вони сподіваються приймати в себе соціально-відповідальний бізнес, з яким збігатимуться цінності.
Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у шести областях України почалась реєстрація на грошову допомогу.
На вулиці Нижній Вал, 37/20 відкривається культурний простір “Кузня” (drib37). Це відновлена пам’ятка архітектури в центрі Подолу, де за сюжетом роману Валер’яна Підмогильного “Місто” проживав головний герой Степан Радченко після переїзду до Києва. У творі згадується: “На Нижньому Валу одшукав тридцять сьомий номер, зайшов хвірткою на подвір’я і постукав на ґанку в глухі, поїдені червою двері…”.
На початку повномасштабного вторгнення представники Подільської громади вивчали будівлі, що могли б бути потенційними пам’ятками, але перебували під загрозою знищення. Вони знайшли цю будівлю, отримали її законно у власність і почали опікуватися нею. Зокрема, оформили статус щойно виявленої пам’ятки архітектури, повідомляє команда проєкту для The Village Україна.
Ця будівля, збудована у 1900 році, раніше дійсно була кузнею. Вона зберегла свою автентичність, зокрема композицію й фасади, що робить її цінною, пояснюють у департаменті культурної спадщини КМДА.
Тепер у цьому просторі облаштовано культурний центр із галереєю. Першою подією стане фотовиставка-рефлексія митця Микити Журавльова, присвячена Одесі.
“Кузня” працюватиме з 12:00 до 21:00. Відвідати виставку можна у ці ж години. Вона триватиме 21 та 22 травня (з можливим продовженням), а відкриття відбудеться о 18:00.
Вхід – вільний донат, усі кошти будуть передані підрозділу ГУР МО “Химера”.
Нагадаємо, що Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.
Також ми повідомляли, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.
Марії — лише 115 сантиметрів, у пологовому від неї відмовилися батьки, вона має інвалідність… Та попри все пережите, дівчина не втратила віри ні в себе, ні у свої можливості, ні у свою країну! Маша є однією з найсильніших спортсменок у Європі серед паралімпійців і веде свій блог у соцмережі, аби мотивувати інших любити себе та не втрачати мотивації, що б там не було!
Історія дівчини
Привіт! Мене звати Марія, мені 33 роки і ви будете здивовані, коли побачите мене в повний зріст. Та, попри це, я живу повноцінним життям, сама себе збезпечую, професійно займаюся спортом, учасниця Паралімпійських ігор, призерка Кубку світу та чемпіонка України і Європи.
Додатково я займаюся ще блогерством. Знаєте, я завжди хотіла жити в Америці, але зрозуміло після повномасштабного втогнення, що я хочу жити в своїй країні. Незважаючи на всі труднощі, я зрозуміло, що Україна в моєму серці понад усе.
Моя історія почалась з 1991 року. Коли я народився, лікарі побачили, що я дитина з вадами і запропонували моїм батькам написати відмову. Вони це і зробили.
Родина, яка була поряд
Після цього я потрапила до дитячого будинку і там проживала до підліткового віку. У 14 років я попала до прийомної родини. Я побачила різницю між дитячим будинком та сімʼїю. З розуміла, що саме в той час, коли я потребувала родини, вони були поряд. Саме завдяки моїй родині я знайшла себе і зрозуміла, чого я хочу від життя.
Спортом я почала займатися з підліткового віку. Мені запропонував тренер, мій перший Олександр Анатолійович. Попала вперше на Паралімпійські ігри, це у 2012 році. Я побачила, що таке дійсно великі спортсмени, дійсно ті, які здобувають медалі, ті, які боряться понад усе заради того, щоб у першу чергу подолати себе. У спорті я здобула силу духу,також фізичні сили. Я зрозуміла, що в цьому житті треба завжди боротися. Спорт мені це явно показав.
У 28 років мені наснився сон, що в моїй квартирі моя рідна матір та її донька, моя сестра. Я це розповіла подрузі, і вона мені запропонувала поїхати та зустрітися з нею. Зустріч у нас була дуже тяжкою. Я сказала людині, що я на неї зла не тримаю. Хочу просто дізнатися, чому саме я така, чого так вийшло, що я залишилась без батьків.
Були питання дуже прості, не дуже складні для людини, яка має все знати. Але на відповідь я дуже багато чула брехні і неправди.
Матір по цей час приховує, що я є, що я жива. Я їй сказала, якщо ти будеш надалі мене приховувати, я не можу так надалі з тобою спілкуватися.
Я також поїхала, знайшла батька, ми з ним зустрілися. З батьком було все інакше. Батько – це та людина, яка показала, що ми всі люди, ми всі можемо помилятися. Найголовніше, що я побачила в ньому, що він хотів це виправити. Ми спілкуємось надалі, він мені дуже сильно допомагає, коли я потребую. З його сім’єю я також спілкуюсь, у нас дуже добрі і теплі відносини.
В своєму блозі я показую приклад, що попри всі життєві обставини і не зважаючи на те, що в мене є інвалідність, я живу повноцінним життям. Надалі я планую займатися ще спортом і зараз готуюся до Кубку світу. Потім вже буде ясно, чи попадаю я на Паралімпійські ігри в Париж 2024. Планую далі займатися і будую собі кар’єру саме в спорту.
Нагадаємо про 10 українських науковців, які змінили світ своїми винаходами.
Також ми повідомляли, що Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.
В ньому надають консультації з підготовки, забезпечення та умов проходження служби в Спеціальних операціях (ССО) та допомагають обрати військову спеціальність. Крім того, в рекрутинговому центрі можна отримати юридичну підтримку під час вступу на службу.
Фото: ССО
Центр розташований на Оболонській набережній, 7 (корпус №1) та працює щодня з 09:00 до 18:00. Також можна звернутися за номером 0 800 357 174.
Нагадаємо, що в київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток.
Також ми повідомляли, що “Азов” показав унікальні кадри порятунку цивільних з “Азовсталі” (ВІДЕО).
