Компанія Kormotech запустила колаборацію з тваринами-блогерами

Громадську бібліотеку в Городку, що знаходиться в Львівській області, реконструювали та перетворили у центр спільнотворення для місцевої громади.

Про це повідомили в інстаграмі бюро PSEL.

“Бібліотека до проєкту була активним гравцем в громаді, тут вже проводилася низка заходів, але умови були не гідні тих амбіцій“, — зазначили у PSEL.

Про бібліотеку

Ідея створення громадського простору виникла в команді бібліотеки з підтримки місцевої влади в Городоцькому районі.

Цей проект був запропонований в рамках конкурсу для громад, що організований Cedos та Western NIS Enterprise Fund, спрямований на створення місць, де мешканці можуть зустрічатися для відпочинку, співпраці, участі у культурних та громадських заходах, а також обговорення та планування спільних ініціатив.

Головною метою проєкту було залучення місцевого населення до спільних ініціатив.

У проєкті брали участь фахівці з дитячої бібліотеки, проте вихідні приміщення не були зручними. Їх перепланували, і тепер простір дозволяє вільно переміщатися між кімнатами. Основні принципи проєкту – відкритість для всіх, багатофункціональність та універсальність.

Архітектори старалися зберегти автентичний характер історичної будівлі, зокрема, вони відновили двері, паркет і печі, які є основним джерелом опалення. Також було збережено оригінальну цеглу, яка була виявлена в одній зі стін.

Читати також: Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Про будинок

Будівля Городоцької бібліотеки є важливим об’єктом історичної та культурної спадщини. У 1894 році вона була споруджена місцевим адвокатом і громадським діячем Лонгіном Озаркевичем. Надовго будинок став центром культурно-просвітницького життя міста: тут відбувалися читання української поезії та виконання народних пісень. У приміщенні також гостював відомий поет Іван Франко, а також інші видатні діячі української культури – художники та актори.

Простір бібліотеки розділений на зони:

• Внутрішній двір, де планується проведення публічних заходів.
• “Вітальня” з гардеробом і можливістю випити кави та спілкування.
• Кухонна зона для приготування чаю та перекусу.
• Інклюзивний санвузол.
• Читальний зал, який використовується для проведення різноманітних заходів.
• Два менших читальних зали, обладнаних кріслами та диванами.

Нагадаємо, що опублікували офіційний постер фільму-відкриття Docudays UA “Мирні люди”.

Фото: PSEL

У 2024 році до програми підтримки перекладів Українського інституту книги “Translate Ukraine” було відібрано 90 проєктів.

Про це повідомили на сайті УІК.

14 травня 2024 року відбулося засідання Експертної ради. Деякі заявки було включено до списку підтриманих проєктів за умови скорочення фінансування, а ще 2 проєкти – за умови виключення зі збірок текстів, написаних російською мовою.

У 2024 році програма “Translate Ukraine” надавала перевагу перекладам української класики та виданням на тему російської війни проти України.

Деталі перекладу

Українські книги будуть доступні у перекладах на 25 мов світу. Найпопулярнішими мовами перекладу є англійська, польська, та німецька.

Крім того, книги української літератури будуть перекладені на такі мови, як албанська, арабська, бенгальська, литовська, латвійська, грецька, італійська, угорська, фінська, данська, датська, хорватська, каталонська, вірменська, чеська, болгарська, македонська, сербська, шведська, турецька та картиєвельська.

Читати також: Українські підлітки написали книгу про Марс разом з представником NASA

Українські видавці, такі як “Родовід”, “Час Майстрів” та “АССА”, отримають фінансування на переклади. Участь українських видавців не є обов’язковою, але тільки ті видавництва, які продемонстрували свою здатність до якісного перекладу та промоції вибраних творів, пройшли відбір.

Серед найпопулярніших авторів є Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Володимир Вакуленко, Андрій Любка, Євгенія Кононенко, Павло Казарін та інші.

Також будуть перекладені книги авторів, які загинули в ході російсько-української війни: Ігоря Мисяка “Завод” (США, видавництво Atthis Arts) та Вікторії Амеліної “Дім для Дома” (Сакартвело, видавництво Siesta).

З повним переліком проєктів можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, що в Україні запрацював проєкт з безоплатної вакцинації та чипування тварин.

Також ми повідомляли, що український технологічний стартап отримав грант від USAID.

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала займатися різними справами, а 6 років тому вигадала унікальну іграшку та створила власний бренд «Складанка».

«Дайте мамі спокій, а дітям — складанки», — гасло, яке придумала Юлія Яксманицька для забавки, яку розробила. Складанка — це іграшка з дерева у вигляді транспорту, звірятка, піци, мапи України тощо. 

ШоТам розповідає про підприємицю та її бренд, завдяки якому діти розвивають моторику та мислення, а їхні мами мають час для кави наодинці.

Бренд, що народився в декреті

Історія «Складанки» почалася 6 років тому. Її засновниця Юлія Яксманицька завжди шукала різні ідеї для творчості: малювала бодіарти, розмальовувала фарбами футболки, картини на полотні. А «Складанка» як ідея виникла в декреті, коли Юлія чекала на другу дитину. Тоді створила пазл з 12 деталей, які складалися в 6 звіряток. 

Згодом виникла ідея розділити звіряток на деталі, які можна скласти докупи. Юлія та її чоловік Іван вже зналися на такій справі, адже вчилися в Українській академії друкарства, тому розуміли, як вирізати з дерева. Перші іграшки були з фанери, на яку клеїли велику наліпку, а потім розрізали по контуру. 

Ведмедик, який Юлія з чоловіком створили першим. Фото надала Юлія Яксманицька

Старшій доньці Юлії тоді було 1,5 року. «Ми вже перепробували всі можливі іграшки в сусідніх магазинах, аби зацікавити дитину. Я тоді ще малювала картини на замовлення, тому хотіла знайти час на роботу, і щоб дитина займалася чимось цікавим. Донька складала звіряток по кілька разів поспіль, і я дійсно мала час на роботу», — каже Юлія.

Коли другій доньці виповнилося 2 роки, жінка і їй запропонувала погратися звірятами. Дитині це теж було цікаво, тому Юлія вирішила розпочати власну справу. Перших 20 ведмедиків вирізали на фанері та продали в соцмережах, через які майстриня також продавала свої картини на полотні.

«У мене завжди було таке бачення світу, що коли мені чогось бракує, я пробую створити це сама. Звісно, я хотіла забезпечувати своїх доньок фінансово, але й у розвитку теж. Чоловік також працював, але цього було не настільки достатньо, аби я не думала про це. А ця іграшка мене дуже зацікавила, тому я хотіла поділитися нею з іншими, хотіла донести її цінність», — каже Юлія.

Перші матеріали купили на 900 гривень у кредит

На початку найскладніше було навчатися всьому новому, тому Юлія читала та переглядала безкоштовні ресурси в інтернеті. Перші матеріали закупили на 900 гривень, і тоді це були кредитні кошти. Зараз же купують їх на 80 000 за один платіж.

Жінка каже, що її дуже підтримували чоловік і брат. У 2020 році брат Юлії позичив 100 тисяч гривень, на які купили станок, замовили першу велику партію конвертів і запустили сайт. Про себе в соцмережах жінка заявила завдяки рекламі в блогерки зі Львова Світлани Кравс, а потім сама вивчала, як налаштовувати таргетовану рекламу. 

Діти охоче граються складанками від Юлії. Фото надала героїня

«Я часто обирала не заробити тут і зараз, а заявити про свій бренд. Наприклад, їздила на заходи для мам чи ярмарки, де показувала свої складанки чи навіть дарувала їх комусь. Бувало, що я витрачала кошти на таксі, власний час, а користі з того не було», — розповідає майстриня.

Але бували й випадки, які приносили результат. Юлія дарувала складанки в місцеві кав’ярні для дитячих куточків, педіатрам у лікарні чи в інші заклади. Це не приносило прибутку відразу, але завдяки цьому люди дізнавалися про іграшки, і «Складанка» отримувала своїх прихильників.

Завжди вірила у свою ідею та не здавалася

«Мій чоловік читає багато мотиваційної літератури. Нам дуже подобається фраза про те, що успішними стають ті люди, які помиляються більше, ніж ті, які успішними не стали. Тому я робила багато спроб, попри невдачі, і завжди вірила у свою ідею», — розповідає Юлія.

Аби підвищити самооцінку, жінка працювала з психологом. На сеансах їй порадили долучити до роботи чоловіка. Разом вони замовляли порізки та друк від підрядників, а потім удвох на кухні під гарний фільм складали іграшки після того, як діти лягали спати. Юлія каже, що не вважає бізнес тільки своїм, адже над усім вони працюють разом.

До початку повномасштабної війни сім’я жила у Львові. Чоловік Юлії мав власне виробництво, але згодом перевіз його в село, а з часом родина переїхала до Трускавця. Тут вони мають власне виробництво, друкарню та фрезерний станок. Зараз Юлія й Іван замовляють матеріали, але самі їх ріжуть, роблять макети та склеюють.

Складанка у вигляді піци, яку Юлія малювала сама. Фото надала Юлія Яксманицька

Частину фото для складанок на замовлення створювала художниця, але більшість з них робить сама Юлія. «Я ставила перед собою руколу й перемальовувала її, аби зробити складанку у вигляді піци. Так само й розрізаний помідор чи гриб. Також я придумала дизайн писанок, які завжди розлітаються серед клієнтів перед Великоднем», — каже жінка.

Великодні писанки від бренду «Складанка». Фото надала Юлія Яксманицька

Дайте мамі спокій, а дітям — складанки

Клієнти бренду люблять замовляти складанку у вигляді екскаватора, яку жінка перемалювала зі справжнього. Там багато деталей, а ще рухоме колесо, тому це дуже подобається хлопчикам. Також усі люблять складанку-лева, де є багато деталей, та піцу, яку використовують не лише для складання, але й для створення «дерев’яних страв», перемішуючи всі інгредієнти. Популярна теж мапа України, яка складається з різних областей та АР Крим.

Складанка у вигляді карти України. Фото надала Юлія Яксманицька

Юлія ділиться, що до роботи її надихають відгуки клієнтів. Гасло «Дайте мамі спокій, а дітям — складанки» працює, адже не одна жінка написала про те, що змогла спокійно випити кави, поки дитина зайнята грою. 

Власниця бренду каже, що складанки розраховані для діток від 1 до 6 років. Молодшим іграшка допомагає розвивати моторику, а старшим — мислення. А найголовніше те, що діти граються нею довго. 

«Це безпечно — іграшки не мають скалок, колесо в тракторі крутиться, деталі ідеально випадають з ніші. Я стараюся дбати про екологічну складову, тому замінила кульки на паперові конверти. А ще додаю клієнтам загублені деталі, аби іграшку не викидали як неповноцінну, а передавали комусь, коли дитина виросте», — розповідає підприємиця.

В екскаваторі бренду крутиться колесо. Фото надала Юлія Яксманицька

Власна торгова марка та боротьба за авторські права

Юлія Яксманицька ділиться, що зараз є близько десяти виробників, які копіюють ідею, назву та навіть дизайн її іграшок. Жінка зареєструвала власну торгову марку під назвою «Складанка» й почала роботу з юристами, аби захистити свої авторські права. 

«Ніхто не має права вживати слово “складанка”, адже я його ввела у вжиток. Раніше не було таких іграшок, поки я їх не придумала та не створила власний бренд. Люди думають, що це нормально — робити такі іграшки, які інші, бо їм вони подобаються. Але чужими напрацюваннями користуватися не можна. 

Раніше на запит “складанка” в інтернеті була налаштована реклама інших виробників, але я написала скаргу, надіслала документи про власну торгову марку, і мій запит схвалили», — каже Юлія.

Юлія створила власну торгову марку для власного бренду. Фото надала героїня

Зараз жінка розвиває свою справу й за підтримки грантів. Її чоловік воював під час АТО, тому вона подала заявку на підтримку сімей військовослужбовців. А раніше Юлія стала переможницею конкурсу від Платформи соціальних змін. Тоді закупили плотер, який ріже, та ламінатор, на які підприємиця отримала майже 250 тисяч гривень. Чоловік Юлії як колишній військовослужбовець також отримував 2 гранти від Міжнародної організації з міграції (МОМ), за які закупили фрезерний станок і збільшили виробництво.

«Моя найкраща самореалізація, якою пишаюся»

Юлія каже, що часом бувають дні, коли вона думає, що зробила дуже мало й рухається повільно. Але тоді озирається назад і розуміє, що свою роботу не можна знецінювати, адже вона пройшла дуже багато.

З дитинства доньки жінки їздили з нею під час прогулянки на пошту чи в супермаркети за матеріалами, адже та хотіла приділяти увагу й сім’ї, і справі. 

«Я змогла повірити у свою ідею, тому пишаюся, що завдяки їй покращилося наше життя. Я рада тому, що змогла вирватися з бідності до нормальності, і дуже цим пишаюся. Моя справа має для мене дуже багато сенсів, своїм бізнесом я показую приклад дітям. Колись мій дядько сказав, що мною пишатимуться, і зараз це дійсно моя найкраща самореалізація», — розповідає підприємиця.

Юлія з іграшками власного бренду. Фото надала героїня

Юлія обожнює фразу «Сміливі завжди мають щастя» і радить іншим не боятися, а пробувати щось робити. І зовсім не обов’язково, щоб хтось у це вірив — головне щиро вірити в себе самому.

«Я мрію, аби “Складанка” стала відомим брендом у світі. Ми всі знаємо про LEGO, а я хочу, щоб у майбутньому всі знали й про мою “Складанку”. А ще з чоловіком ми мріємо про щось таке як Складанкаленд — це буде простір для мам і дітей, де будуть іграшки та їжа, де можна буде гарно провести час», — підсумовує Юлія.