Суспільство
У Києві команда однодумців створює вуличні таблички про українських діячів (ВІДЕО)
Команда однодумців за допомогою вуличних табличок розповідає про історичних постатей України: у Києві розташували вже 51 інтерактивну табличку, а до кінця року їх має бути 77.
Про проєкт «Стріткод» розповідає ШоТам.
Як зʼявилася ідея табличок
Кілька років Наталя водила дитину в басейн на вулиці Дмитра Донцова й навіть не підозрювала, хто він… А тепер керує проєктом, який розповідає людям, на честь кого названі їхні вулиці. Завдяки їй у Києві зʼявилася 51 вулична табличка з інформацією про видатних українців. І це лише початок.
«Щоб люди все ж більше думали, більше замислювалися й бачили в просторі більше українського», — Наталя Демідова, проєкт-менеджерка проєкту «Стріткод».
Коли росія повномасштабно напала, Наталя зацікавилася історією власної країни. Дізналася про ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова, на честь якого назвали добре знайому їй вулицю. І надихнулася розповідати людям історії значущих постатей доступно та невимушено. Так зʼявилася ідея табличок, які б розповідали про людину, на честь якої названа вулиця.
«Як би було класно, якби поруч з адресним показником був QR-код чи ще щось типу того, щоб можна було легко просканувати й дізнатися більше про постать з назви вулиці», — Наталя Демідова, проєкт-менеджерка проєкту «Стріткод».
Наталя зібрала навколо себе однодумців: дизайнерів, ілюстраторів і менеджерів. Разом розробили сайт і макети табличок — технологічні та з українською душею.
«Мені дуже сподобалася ідея, і вже в мене народжувався план, як зробити сайт, щоб він був несхожим на вікіпедію чи щось подібне», — Марія Кравцова, керівниця UX\UI напрямку проєкту «Стріткод».
Читайте також: «Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько
«Мене це зачепило тим, що це частина лагідної українізації, яка зараз проходить у нас. Я вважаю, що це дійсно важливо», — Віталій Забродський, член команди розробників платформи проєкту.
«Дуже цікава ідея — донести історію до людей простим, ненав’язливим і цікавим способом», — Катерина Дерксен, членкиня команди розробників платформи проєкту.
Почали з вулиці Грушевського
Проєкт підтримали в міській адміністрації, і невдовзі перші таблички з’явилися на вулицях Києва.
«Це були такі постаті, що вам не передати словами. Там читаєш про кожну і дух захоплює», — Наталя Демідова, проджект-менеджерка проєкту «Стріткод».
Почали з вулиці Грушевського. Далі — Стуса, Алмазова, Коновальця та Миколайчука. Серед табличок давніх історичних постатей є й сучасні герої: Роман Ратушний, Паша Лі, Саша Махов.
«Ми стараємося охопити центральні вулиці міста, тому що це важливо з точки зору туристів, гостей. Плюс також залучити райони, віддалені від центру, зокрема, лівий берег, райони компактного проживання киян», — Інна Крупник, голова ГО «Історична платформа», керівниця історичного напрямку проєкту.
На кожній табличці — авторська ілюстрація, заголовок, стислий опис та QR-код сторінки на сайті. А вже на сайті — інформація, хронологія подій життя та розкриття особистості постаті. На сьогодні по столиці встановили вже 51 табличку. З них дві зробили завдяки спонсорству місцевого барбершопу «Gentlemen`s Club».
До кінця року табличок буде 77
Проєкт можете підтримати й ви! До кінця року табличок буде 77, але й на цьому команда Наталі зупинятися не збирається. Підкорюватимуть вулиці не тільки Києва, а виходитимуть на всеукраїнський рівень.
«З нами вже зв’язалися органи місцевого самоврядування та представники історичної спільноти, зв’язалися з інших міст. Ми зараз домовляємося, як будемо масштабуватися Україною», — Наталя Демідова, проджект-менеджерка проєкту «Стріткод».
«Народ, який знає власну історію — він непереможний. Він був, є і буде», — Інна Крупник, голова ГО «Історична платформа», керівниця історичного напрямку проєкту.
Нагадаємо, у Києві презентували проєкти відбудови українських міст. Їх розробила молодь віком 15-22 років.
Також українські студентки-урбаністки розробили проєкт відбудови площі навколо Будинку культури в Охтирці на Сумщині.
- надавати паліативну допомогу вдома у пацієнта,
- здійснювати патронажні огляди новонароджених,
- виїжджати до малорухливих пацієнтів,
- організовувати роботу мобільних пунктів вакцинації,
- виїжджати до пацієнтів у містечках, селах та віддалених громадах.
- на дітей до 6 років – 6 407,5 грн (2,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
- на дітей до 6 років з інвалідністю – 8 970,5 грн (3,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
- на дітей від 6 до 18 років – 7 990 грн (2,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
- дитина з інвалідністю від 6 до 18 років – 11 186 грн (3,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку).
- копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини;
- довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник;
- медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.
«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив
Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...
Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади
Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...
«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант
Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...
Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту
Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...