Суспільство
Волонтер відновив пів сотні будинків на Херсонщині (ВІДЕО)
Він не кинув рідне село на Херсонщині, коли росіяни підійшли до нього впритул. Під обстрілами допомагав військовим, привозив гуманітарну допомогу та забирав сусідів. А зараз відбудовує зруйновані після «руського міра» будинки.
Про волонтера БФ «Менше слів — більше дій» Олега Долголуцького розповідає ШоТам.
Олег вже відновив 50 будинків для літніх людей, багатодітних мам та родин військових.
«Якщо не ми, то хто?», — каже Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
До повномасштабного вторгнення Олег понад 5 років працював у Берліні. Взимку 2022-го поїхав у відпустку до родини в Посад-Покровське, що на Херсонщині. І 24 лютого побачив перші російські ракети над селом. Олег вивіз родину, а коли повернувся до будинку, побачив у підвалі наших військових.
«Мені поставити таке питання: “А ти можеш повернутися, якщо ми тебе попросимо купити цигарки, хліба, води, тому що нічого немає?”. Сусіди, які лишилися, теж попросили підкупити хліба, води, якихось яєць», — згадує Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
Олег погодився і наступного дня привіз із Миколаєва все, що потрібно. Потім його знову попросили про допомогу, й Олег зрозумів, що потрібен рідному селу й людям. Усі 8 місяців, скільки росіяни атакували Посад-Покровське, він доставляв гуманітарку, вивозив людей і тварин.
«Нас попросили забрати кота й собаку, бо в людей це все, що залишилось. Будинок згорів, магазин згорів. Нас обстріляли з градів, з боку пройшли, ззаду — по нас міномет працював. І нас із граду просто накривають, я тільки три кроки, як зараз пам’ятаю, встиг у двір зробити», — каже Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
За 8 місяців обстрілів село перетворилося на руїни, а з 2000 населення лишилося 20 людей. Та коли росіяни відступили, люди стали повертатися, попри розбиті оселі та відсутність газу й води. Тоді Олег познайомився із засновником БФ «Менше слів — більше дій» Ігорем Катихіним і долучився до його фонду.
Читайте також: Доглядають врятованих коней, реабілітують військових й тренують дітей. Цей кінний клуб на Полтавщині продовжує працювати попри війну
Разом з іншими волонтерами вони безкоштовно відбудовують хати — латають дахи, встановлюють двері.
«Коли ти дивишся на ту ж бабусю, яка сидить на тій же пенсії, і ти розумієш, що в неї взагалі в принципі нічого не має, усе знищено, вона тебе просить про те, щоб ти їй там кухоньку підремонтував, щоб вона могла там зимувати, жити, то зрозуміло, як із неї можна взагалі щось брати?!», — Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
Це все, що лишилося від будинку пані Катерини після «русского міра». Але тепер у неї знову є дах над головою і вона буде зимувати в теплі.
«Я тільки раділа, тому що я не знала, що мені робити. Я б не змогла його сама відремонтувати. Я дуже вдячна волонтерам, які відремонтували мені дах, я дуже вдячна їм», — Катерина, мешканка Посад-Покровського.
Після підриву на Каховській ГЕС Олег також став допомагати одному з найбільш постраждалих селищ. Це Білозерка, де багато будинків було затоплено та зруйновано.
«Вода була під стелю. Тобто, там усе повимикало, усе повиносило. У будинках немає нічого: ні ліжка, ні шафи. Усе порозкисало там. Вони пусті стоять. Там висока концентрація сирості, тобто ти в будинок заходиш і ну довго ти там не побудеш», — Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
Почали встановлювати модульні будиночки для людей, чиї домівки затопило.
«Селище Білозерка, Приозерна 6, яка постраждала після кацапського насилля. Велика подяка вам, велика, велика подяка», — мешканець Білозерки.
На черзі в Олега та його команди ремонт ще 150 будинків у Посад-Покровському. Тож, він шукає донаторів та партнерів, щоб встигнути якомога більше до зими.
«Ми потребуємо будівельного матеріалу, ми потребуємо донатів. Ми не відмовляємося взагалі від будь-якої допомоги, тому що на даний час дуже потребуємо будівельних матеріалів. Це й шифер, це й доска. Це утеплення, це й той же цемент», — Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій»
Долучайтеся! Всі реквізити — у дописі до відео.
Нагадаємо, у Рівному британець безкоштовно навчає англійської всіх охочих.
Також волонтери допомагають нищити ворогів, за допомогою 3D-друку.
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.