Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/jYVDQoYz6u0?si=yiQQArcZLdW30BdNSSSSSS

Суспільство

Переселенка з Ірпеня відкрила кафе на Львівщині (ВІДЕО)

Опубліковано

Режисерка Оля Гдуля врятувалася з Ірпеня з одним рюкзаком із документами і двома котами. Вона хотіла допомагати людям, які теж через повномасштабне вторгнення мусили покинути домівки. Тому відкрила на Львівщині кав’ярню-буфет зі смачними домашніми стравами «Ірпінський дворик».

Історію переселенки з Ірпеня розповідає ШоТам.

До повномасштабного вторгнення Ольга працювала режисеркою – знімала кіно. Після 24 лютого вона 9 днів не могла вибратися з рідного Ірпеня через підірвані мости. А коли 5 березня була оголошена евакуація потягом, попрямувала на місце збору.

Проте росіяни пошкодили колію і єдиним шансом вибратися з міста був зруйнований міст. Саме під ним ховалися ірпінці під час нальотів ворожої авіації.

«Я виходила з двома котами в одній переносці, з одним рюкзаком, в якому були робочий ноутбук і всі мої жорсткі диски з матеріалами», – Ольга Гдуля, власниця кав’ярні-буфета «Ірпінський дворик».

Після евакуації Ольга поїхала до друзів у Берлін. Провела там 2 місяці, але їй було некомфортно за кордоном у статусі біженки. Тому, коли друзі запросили її до Турки волонтерити, одразу погодилася.

Це місто у Львівській області, куди приїздило багато переселенців. Оля допомагала у БФ «Милосердя» та відповідала за приготування безплатних гарячих обідів.

«Училася всьому з нуля: як рахувати техкарти, як рахувати продукти, як складати меню. Я була задіяна у всьому: від зважити моркву на борщ до скласти описовий звіт для грантодавця», – розповідає Ольга.

Саме тоді Оля вперше замислилася над створенням власного кафе, яке могло б годувати переселенців. Подалася на грантову програму в один із банків, і в її ідею повірили.

Оля назвала заклад «Ірпінський дворик», адже береже в серці улюблене місто.

«Ірпінь – це місто, в якому немає поганої кави. Знаєте, я рік жила без нормальної притомної кави в Турці. Настільки воно мене задовбало, що я відкрила власну кав’ярню, де я можу пити нарешті нормальний флет-вайт», – розповідає власниця кав’ярні.

Читайте також«Ми були потрібні людям». Як на Київщині попри окупацію та відключення світла продовжували пекти хліб

У «Дворику» пригощають смачними домашніми стравами, зокрема, борщем, пюре та котлетами.

«Зараз ми відкрили нову лінію, в нас бургери. Через ту саму причину – ми просто хочемо їсти те, до чого ми звикли! Пити нормальну каву, їсти смачну їжу», – Ольга Гдуля, власниця кав’ярні-буфета «Ірпінський дворик».

У закладі працює четверо людей, які через війну мусили покинути свої домівки. Переселенці можуть купити тут страви з 30% знижкою. А не розпродані за день залишки їжі Оля відвозить до місцевого прихистку.

«Їжа ще придатна до вживання, вона хороша, вона свіжа. Але на наступний день її вже не можна продавати. Таку їжу зазвичай списують. Я відвожу її до прихистку і віддаю», – розповідає Ольга.

В планах у Олі започаткувати буккроссінг, щоб люди могли обмінюватися книжками. Тож, якщо маєте бажання, можете віддати старі книжки до «Ірпінського дворика».

А ще Оля в пошуку смачних та незвичайних рецептів, щоб дивувати місцевих жителів.

«Якщо ви знаєте якісь цікаві рецепти, які можна робити і виготовляти, пропонувати людям у форматі крафту, в форматі екопродукції, поділіться, будь ласка, я буду вам вдячна», – каже власниця кав’ярні.

Нагадаємо, підприємиця у Луцьку Людмила Вознюк отримала чверть мільйона гривень на розвиток дитячого корекційно-розвиткового центру «Розмовляйко».

Крім того, Юлія Корнійчук з міста Костопіль на Рівненщині розпочала сімейний бізнес з виготовлення дитячих іграшок та предметів інтер’єру з екологічно чистих матеріалів.

Суспільство

На Подолі в будівлі врятованої памʼятки відкрили арт-простір

Опубліковано

На вулиці Нижній Вал, 37/20 відкривається культурний простір “Кузня” (drib37).

Це анонсували на сторінці простору в Instagram.

Про архітектурну памʼятку

На вулиці Нижній Вал, 37/20 відкривається культурний простір “Кузня” (drib37). Це відновлена пам’ятка архітектури в центрі Подолу, де за сюжетом роману Валер’яна Підмогильного “Місто” проживав головний герой Степан Радченко після переїзду до Києва. У творі згадується: “На Нижньому Валу одшукав тридцять сьомий номер, зайшов хвірткою на подвір’я і постукав на ґанку в глухі, поїдені червою двері…”.

На початку повномасштабного вторгнення представники Подільської громади вивчали будівлі, що могли б бути потенційними пам’ятками, але перебували під загрозою знищення. Вони знайшли цю будівлю, отримали її законно у власність і почали опікуватися нею. Зокрема, оформили статус щойно виявленої пам’ятки архітектури, повідомляє команда проєкту для The Village Україна.

Ця будівля, збудована у 1900 році, раніше дійсно була кузнею. Вона зберегла свою автентичність, зокрема композицію й фасади, що робить її цінною, пояснюють у департаменті культурної спадщини КМДА.

Читати також: Українські підлітки спільно із колишнім консультантом NASA написали книги про Марс

Про простір

Тепер у цьому просторі облаштовано культурний центр із галереєю. Першою подією стане фотовиставка-рефлексія митця Микити Журавльова, присвячена Одесі.

“Кузня” працюватиме з 12:00 до 21:00. Відвідати виставку можна у ці ж години. Вона триватиме 21 та 22 травня (з можливим продовженням), а відкриття відбудеться о 18:00.

Вхід – вільний донат, усі кошти будуть передані підрозділу ГУР МО “Химера”.

Нагадаємо, що Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.

Також ми повідомляли, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Фото: простір “Кузня”

Читати далі

Суспільство

Лише 115 сантиметрів зростом, але одна з найсильніших в Європі

Опубліковано

Марії — лише 115 сантиметрів, у пологовому від неї відмовилися батьки, вона має інвалідність… Та попри все пережите, дівчина не втратила віри ні в себе, ні у свої можливості, ні у свою країну! Маша є однією з найсильніших спортсменок у Європі серед паралімпійців і веде свій блог у соцмережі, аби мотивувати інших любити себе та не втрачати мотивації, що б там не було!

Історія дівчини

Привіт! Мене звати Марія, мені 33 роки і ви будете здивовані, коли побачите мене в повний зріст. Та, попри це, я живу повноцінним життям, сама себе збезпечую, професійно займаюся спортом, учасниця Паралімпійських ігор, призерка Кубку світу та чемпіонка України і Європи.

Додатково я займаюся ще блогерством. Знаєте, я завжди хотіла жити в Америці, але зрозуміло після повномасштабного втогнення, що я хочу жити в своїй країні. Незважаючи на всі труднощі, я зрозуміло, що Україна в моєму серці понад усе.

Моя історія почалась з 1991 року. Коли я народився, лікарі побачили, що я дитина з вадами і запропонували моїм батькам написати відмову. Вони це і зробили.

Родина, яка була поряд

Після цього я потрапила до дитячого будинку і там проживала до підліткового віку. У 14 років я попала до прийомної родини. Я побачила різницю між дитячим будинком та сімʼїю. З розуміла, що саме в той час, коли я потребувала родини, вони були поряд. Саме завдяки моїй родині я знайшла себе і зрозуміла, чого я хочу від життя.

Спортом я почала займатися з підліткового віку. Мені запропонував тренер, мій перший Олександр Анатолійович. Попала вперше на Паралімпійські ігри, це у 2012 році. Я побачила, що таке дійсно великі спортсмени, дійсно ті, які здобувають медалі, ті, які боряться понад усе заради того, щоб у першу чергу подолати себе. У спорті я здобула силу духу,також фізичні сили. Я зрозуміла, що в цьому житті треба завжди боротися. Спорт мені це явно показав.

Читати також: Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Важка зустріч

У 28 років мені наснився сон, що в моїй квартирі моя рідна матір та її донька, моя сестра. Я це розповіла подрузі, і вона мені запропонувала поїхати та зустрітися з нею. Зустріч у нас була дуже тяжкою. Я сказала людині, що я на неї зла не тримаю. Хочу просто дізнатися, чому саме я така, чого так вийшло, що я залишилась без батьків.

Були питання дуже прості, не дуже складні для людини, яка має все знати. Але на відповідь я дуже багато чула брехні і неправди.

Матір по цей час приховує, що я є, що я жива. Я їй сказала, якщо ти будеш надалі мене приховувати, я не можу так надалі з тобою спілкуватися.

Я також поїхала, знайшла батька, ми з ним зустрілися. З батьком було все інакше. Батько – це та людина, яка показала, що ми всі люди, ми всі можемо помилятися. Найголовніше, що я побачила в ньому, що він хотів це виправити. Ми спілкуємось надалі, він мені дуже сильно допомагає, коли я потребую. З його сім’єю я також спілкуюсь, у нас дуже добрі і теплі відносини.

В своєму блозі я показую приклад, що попри всі життєві обставини і не зважаючи на те, що в мене є інвалідність, я живу повноцінним життям. Надалі я планую займатися ще спортом і зараз готуюся до Кубку світу. Потім вже буде ясно, чи попадаю я на Паралімпійські ігри в Париж 2024. Планую далі займатися і будую собі кар’єру саме в спорту.

Нагадаємо про 10 українських науковців, які змінили світ своїми винаходами.

Також ми повідомляли, що Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.

Читати далі

Суспільство

В Києві запрацював перший рекрутинговий центр ССО

Опубліковано

Перший рекрутинговий центр Сил спеціальних операцій ЗСУ відкрили у Києві. 

Про це повідомляють в Telegram-каналі ССО.

Фото: ССО

Читати також: В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

Про центр

В ньому надають консультації з підготовки, забезпечення та умов проходження служби в Спеціальних операціях (ССО) та допомагають обрати військову спеціальність. Крім того, в рекрутинговому центрі можна отримати юридичну підтримку під час вступу на службу.

Фото: ССО

Центр розташований на Оболонській набережній, 7 (корпус №1) та працює щодня з 09:00 до 18:00. Також можна звернутися за номером 0 800 357 174.

Нагадаємо, що в київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток.

Також ми повідомляли, що “Азов” показав унікальні кадри порятунку цивільних з “Азовсталі” (ВІДЕО).

Фото: ССО

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство6 днів тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: