Суспільство
Уперше в історії український військовий підрозділ став частиною сил НАТО
Уперше в історії підрозділ з країни – не члена НАТО пройшов сертифікацію як підрозділ ССО (SOF) і має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО (СШР, англ. – NATO Response Force, NRF).
Цією частиною став 140-й центр Сил спеціальних операцій ЗС України, що проходив відповідні іспити у Литві від західних колег, повідомляє Український мілітарний портал.
Під час підпису на рапорті про відповідність української частини ССО до вимог НАТО військовослужбовці зі США охоче фотографувалися, визнаючи факт історичної події.
Що відомо про підрозділ?
140-й окремий центр сил спеціальних операцій (140 ОЦ СпО, в/ч А0661) — підрозділ спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Історія центру починається з 2007 року, коли з’явилася і була введена в дію концепція українських сил спеціальних операцій. В цей час на базі 8-го окремого полку спеціального призначення в Хмельницькому сформували нову частину — 140-й центр сил спеціальних операцій. Штатна чисельність на той час була всього 70 осіб. До їхнього завдання входило:
- ведення засідок
- проведення нальотів в тилу противника
- проведення диверсій на об’єктах інфраструктури супротивника
- організація і керівництво партизанським рухом на території ворога або на тимчасово окупованій території.
Однак через відсутність виразної військової стратегії і потенційного противника, військове керівництво планувало залучати бійців нового центру для зарубіжних операцій в рамках місій ООН, в тому числі, і для боротьби з піратством. Проте з початком бойових дій на Донбасі з’явилась необхідність застосування спеціальних частин. На фронт було відправлено і 140-й центр.
Що варто знати про NRF?
Сили швидкого реагування НАТО (NRF) були створені на листопадовому саміті НАТО 2002 року в Празі на заміну Союзному командуванню Європи мобільними силами.
Читайте також: В українській армії з’явилась єгерська бригада
СШР перебувають у постійній бойовій готовності. Складаються з військ сухопутних, спеціального призначення, повітряних, морських сил, що готові впродовж п’яти днів до проведення операцій евакуації чи реагування на кризові ситуації в усіх частинах світу. При значному військовому конфлікті (війні) повинні стримувати ворога до підходу основних сил до 30 днів.
Сухопутні сили СШР НАТО силою бригади здатні провадити операції вимушеного силового входу (forced-entry). Морські сили виконують роль ударної групи з авіаносцем, сухопутної і амфібійної груп. Повітряні сили здатні проводити до 200 щоденних вильотів. В операціях можуть використати спеціальні підрозділи.
Рішення про застосування СШР приймає Північноатлантична рада.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».
Суспільство
- Документи до 1 кілограма – 1000 гривень;
- Посилки до 2 кілограмів – 1050 гривень;
- Посилки до 10 кілограмів – 1700 гривень;
- Посилки до 30 кілограмів – 3000 гривень;
- Вантажі від 30 до 1 000 кілограмів – 120 гривень за кожен кілограм.