Колонки
Українські бренди переосмислюють етнічну спадщину України. Ось чому це нормально і правильно
З початком повномасштабної війни українці все частіше звертаються до національних мотивів. І якщо в перші місяці ми навчилися по-новому цінувати те, що маємо тут і зараз, то сьогодні – заново відкриваємо для себе українську історію, народні традиції та етнічну спадщину загалом. Це стосується і громадських ініціатив, і державної політики, і навіть вітчизняного бізнесу.
Гадаю, наразі ми стаємо свідками природного і цілком закономірного переосмислення нашої культури. Виробники одягу додають до своїх речей елементи вишивки минулих століть, в моду знову повертаються прикраси, які носили наші предки, а подекуди навіть відроджуються товари, забуті під тиском радянського режиму.
Наскільки це все коректно з точки зору інтелектуальної власності? Абсолютно коректно і навіть правильно. Якщо ми говоримо про соціальне надбання, культурну спадщину, то позиція ІР Офісу чітка й зрозуміла: бізнес не має жодних перешкод для роботи в цьому напрямі. Навіть більше, я переконана, що такі ініціативи варто підтримувати й популяризувати. Головне – не перетинати умовні червоні лінії, за якими завершується смак, культура, а починається до болі відома всім нам шароварщина. Чи – як це називається в наших реаліях – байрактарщина.
Особливо цінно, коли підприємці не намагаються спекулювати на попиті, не перетворюють етнику на масмаркет, а ставляться до цього з трепетом, повагою та відповідальністю
Гальмувати процес популяризації бізнесом етнічних мотивів неправильно з безлічі причин. По-перше, за умови правильного й осмисленого підходу, подібні проєкти допомагають зберегти й без шкоди для минулого осучаснити традиції наших предків. По-друге, споживачі дають доволі чіткий сигнал: попит на українське є, етнічна спадщина на піку своєї популярності. Просто подивіться на перехожих під час наступної прогулянки: ви здивуєтеся, наскільки часто можна помітити сорочки з мінімалістичною вишивкою, сумки чи шопери з народними елементами, дівчат у силянках і ґерданах.
І особливо цінно, коли підприємці не намагаються спекулювати на цьому попиті, не перетворюють етнику на масмаркет, а ставляться до цього з трепетом, повагою та відповідальністю. І, знову ж, це не ультиматум, не засторога, а звичайна порада. Створюючи той самий одяг з етнічними мотивами, варто подбати не лише про відтворення, скажімо, бойківської вишивки, а й про матеріали сорочки. Адже, погодьтеся, навіть ідентично відтворений елемент виглядатиме кострубато й дивно на дешевих футболках, замовлених гуртовою партією із Китаю. Слід пам’ятати, як до вишиванок чи прикрас ставилися наші пращури, й дотримуватися такої ж обережності, якщо забажаєте, поваги до осучаснення минулого.
Звісно, остаточний вердикт про якість чи відповідність минулому винесе сам споживач. А тому маю ще одну невеличку пораду для підприємців: проводьте бодай невеличке опитування перед запуском виробництва. Спілкуйтеся зі своєю аудиторією, а якщо це можливо – намагайтеся консультуватися з культурологами, істориками, дослідниками нашої спадщини. «Автентичне» – це не про точну копію, а про філософію та пам’ять. Про повагу, обережність і вдумливість.
Етика та моральна оцінка – це дещо важливіше й ґрунтовніше за місячні прибутки чи розпродажі. Споживачі не вибачають паразитування й спекуляцію на настільки інтимних для країни речах.
Чи може підприємець, який популяризує культурну спадщину в своїй продукції, вважатися повноправним автором такого продукту? Тут не варто не передати куті меду. Так, якби ми говорили про умовний роман, за яким ставлять п’єсу (себто про адаптацію тексту з чітким автором), ми б роздумували над відсотковим співвідношенням автора-прозаїка та автора-режисера. Але в питаннях етнічної спадщини чіткого автора немає. Автор тут – український народ, цілі покоління, жителі різних регіонів, соціальних статусів та часів.
Тож в цьому кейсі питання радше в тому, наскільки проявляється ваш авторський елемент. Можливо, ви поєднали в умовній сорочці традиції різних областей, додавши власне бачення. Або взяли ту саму силянку й додали до давніх узорів сучасні написи чи мотиви. Авторством буде вважатися новизна й представлення цього твору. А про «співавтора» такої продукції споживач пам’ятатиме за будь-яких умов – зрештою, саме з таким запитом і виступає ринок. Сучасні речі з елементами нашої спадщини.
Безумовно, етника – не для всіх бізнесів. Я не можу цензурувати це питання, але впевнена, що гральний чи тютюновий бізнеси – це дещо про інше. І використання культурних мотивів у цих нішах – моветон. Їм цього ніхто не заборонить, але й не пробачить. Етика та моральна оцінка – це дещо важливіше й ґрунтовніше за місячні прибутки чи розпродажі. Споживачі не вибачають паразитування й спекуляцію на настільки інтимних для країни речах. Особливо, коли ця спадщина – те, за що сьогодні триває війна.
Немає нічого поганого в тому, аби орнаменти минулого оживали на речах сучасності. Погано – не відчувати межі.
Тож бізнесу, який наважується на використання етнічних мотивів, я раджу насамперед подумати, оцінити, наскільки доречно це тут і зараз. Можливо, зі мною хтось не погодиться, але найкраще з переосмисленням культурного минулого сьогодні справляються саме малі й середні бізнеси. Підприємці, які дбають не про обсяги чи масштаби, а про якість, фідбек покупця та репутацію навіть в очах однієї людини.
Немає нічого поганого в тому, аби на основі однієї сорочки вашої прабабусі створити сотню подібних, з більш сучасним фасоном, але з такою самою витонченою вишивкою, хай навіть машинною. Немає нічого поганого в тому, аби орнаменти минулого оживали на речах сучасності. Погано – не відчувати межі, висувати на перший план бізнес, а не значно дорогоцінніше й сакральніше – українські традиції.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Колонки
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.