Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Переселенці (не) у фокусі громад: як місцевій владі враховувати інтереси ВПО у своїй роботі

Опубліковано

Ще буквально три-чотири роки тому тема внутрішнього переселення в Україні не була такою популярною. У цьому напрямі працювали окремі благодійні та громадські організації, а місцева влада звертала увагу лише на деякі проблеми нових членів громад у тих регіонах, де кількість переселенців була чималою. 

Разом із тим, коли починався процес переселення у 2014 році, люди переживали саме те, що наразі переживають люди з Харківщини, Запорізької області, Миколаївщини та Херсонщини: блокпости, злочини загарбників, танки й обстріли, окупація, приниження і втрати, а потім – обнулення життя та відтворення своєї історії наново. Але тоді про біль переселенців не говорили світом, а подекуди і в Україні ставилися з упередженнями, відокремлювали та підкреслювати приналежність людей до східної частини держави, яка нібито «сама винна, бо накликала на себе ворога».

За 2022 та 2023 роки через повномасштабне вторгнення ситуація змінилась так, що практично кожна українська родина дотична до переселення: люди або ж їхні рідні, друзі, колеги, знайомі були вимушені одного дня збирати своє життя в рюкзак та їхати світ за очі… Тож мені, як людині, що опікується проблемами переселенців з 2014 року (і є однією з переселенок «першої хвилі»), відчувається ця різниця у теперішньому ставленні до людей, які вимушено покинули свої домівки. Це помітно і за швидкістю прийняття нових нормативно-правових актів (або змін до вже існуючих), що мають забезпечувати захист прав переселенців, і за фокусом місцевої влади в громадах, що зміщується саме на людей безпосередньо в процесі очікування прийняття нових мешканців. 

Так, наприклад, за всі ці дев’ять років в Сумській області не було облаштовано жодного притулку для переселенців, а нині, зважаючи на постійні обстріли прикордоння та події в сусідніх регіонах, у громадах регіону виділяють та облаштовують місця для проживання, працюють над їх забезпеченням, звертаються до міжнародних організацій та обласної влади задля того, щоб зробити умови для людей більш комфортними. 

Трохи оговтавшись від стресу переселення, люди починають діяти. Шукати можливості реалізації своїх вмінь задля подальшого облаштування на новому місці. 

Отже, всі ці зміни – це добре, це нарешті відбувається, це гарна активізація донедавна повільної роботи з потенціалом внутрішніх переселенців на місцевому рівні. Так, саме з потенціалом, а не з тягарем – основна та головна теза під час роботи в будь-якій громаді, яку я намагаюсь донести всі ці роки. Адже серед тих, хто переселяється, не всі потребують повноцінного та постійного забезпечення чи опіки, натомість є активні й професійні лікарі, вчителі, економісти, юристи, архітектори, енергетики, будівельники, журналісти тощо. Люди, які готові працювати вдень і вночі задля відновлення повноцінного життя своїх родин.

Що відбувається з людиною на новому місці після переселення? Коли закриваються перші, базові потреби в безпеці, даху над головою та хоча б мінімальному забезпеченні продуктами та одягом? Трохи оговтавшись від стресу переселення, люди починають діяти. Шукати можливості реалізації своїх вмінь задля подальшого облаштування на новому місці. 

Більшість переселенців, з якими мені доводилось спілкуватися під час правозахисної діяльності, зазначають, що житло та робота – це основні питання, що відіграють найважливішу роль в забезпеченні повноцінної інтеграції в нове оточення. Тож що на цьому етапі можуть зробити органи місцевого самоврядування в громаді задля того, щоб активізувати процес інтеграції та скористатися потенціалом переселенців? 

  1. Регулярно проводити оцінку потреб мешканців громади (щоб закривати питання вразливих категорії: вчасно і та ефективно допомагати тим, хто цього потребує).
  2. Моніторити ситуацію зі змінами в потребах внутрішньо переміщених людей (маємо розуміти, що після розселення та оговтання від стресу переїзду на нас чекають психологічні проблеми, які важливо вчасно вирішити).
  3. Внести зміни у вже існуючі цільові місцеві програми та прийняти нові, що охоплюватимуть нову категорію населення – переселенців – та включатимуть заходи щодо їх підтримки.

Чому це важливо? Місцеві цільові програми – це сукупність взаємопов’язаних завдань та заходів, що узгоджені між собою за строками виконання, певними ресурсами, виконавцями та спрямовані на вирішення найактуальніших проблем саме на місцевому рівні. 

Залучення переселенців до змін на місцевому рівні засвідчує, що програми пишуться та приймаються не для того «щоб було», а саме для людей.

Якщо говорити простими словами, то це документ, за допомогою якого планується вся діяльність на місцевому рівні. І надзвичайно важливо, коли місцева цільова програма створюється безпосередньо на оцінці потреб місцевої громади. Тобто вона створена не просто «для галочки», а направлена на розв’язання актуальної проблеми громади чи якоїсь окремої проблеми в окремій галузі економіки чи соціально культурної сфери. 

Прослідковується зв’язок: крім впровадження додаткових заходів, важливо точно з’ясувати можливість внутрішньо переміщених українців на рівні з мешканцями громади скористатись усіма наявними в громаді послугами. Наприклад, влаштувати дитину до садочка чи отримати житло (не обов’язково безоплатно, можливо, на умовах пільгового кредитування), скористатися заходами з працевлаштування, звернутися з ініціативою до місцевої влади тощо. 

Ба більше, дуже важливо залучати до цієї діяльності саме активних переселенців, адже під час створення програми або прийняття змін до неї слід запрошувати на обговорення представників відповідних категорій населення. 

Залучення переселенців до змін на місцевому рівні (фокус-групи, створення громадських рад переселенців, долучення до роботи існуючих місцевих координаційних рад тощо) передусім засвідчує, що програми пишуться та приймаються не для того «щоб було», а саме для людей. Це дозволяє якісно відобразити показники їх дієвості та ефективності, а отже, покращити рівень життя всіх мешканців громади.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка Наталії Єсіної. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Естонія дозволила використати заморожені російські активи для компенсації збитків Україні внаслідок війни

Опубліковано

Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи Росії для компенсації збитків, завданих Україні внаслідок війни. Ініційований Урядом Закон “Про внесення змін до Закону про міжнародні санкції та інші пов’язані з ним закони” створює в Естонії внутрішньодержавний механізм, який забезпечить майнову відповідальність держави-агресора за шкоду, яку та заподіяла “порушеннями міжнародного права”.

Про це йдеться на сайті естонського парламенту.

Поправка дозволяє використовувати заморожені санкціями активи фізичних осіб і компаній, які сприяли протиправним діям Росії. Це буде оплата за збитки, яку Росія винна Україні.

За словами голови конституційного комітету Хендріка Йоханнеса Терраса, складно розробити правове регулювання, щоб використати заморожені активи. Над цим працюють кілька країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія має відіграти тут роль першопрохідця.

Читайте також: Сенат США схвалив пакет допомоги для України у розмірі 61 млрд дол

“Росія є державою-агресором, і компенсація за завдані нею збитки не може бути покладена на Україну та її союзників. Росія несе відповідальність за завдані збитки, і вона повинна понести цю відповідальність”, — додав Террас.

Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит. Крім того, повинні бути достатні докази зв’язку власника майна з протиправним діянням.

МЗС Естонії повинно з’ясовувати всі обставини та право власності на майно, а також встановлювало відсутність виняткових обставин, які б переважали інтереси відповідної особи. Власник майна має право відповідно до закону оскаржити рішення про використання майна в адміністративному суді.

Нагадаємо, Німеччина надасть Україні зброї на 500 млн євро.

Фото: Riigikogu

Читати далі

Колонки

10 правил доброчесності, яких має (або може) дотримуватися кожен в повсякденному житті 

Опубліковано

«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції. 

Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки. 

Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.  

  1. Не беріть та не давайте хабарів

Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.

Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.

  1. Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату

В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так. 

Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні. 

  1. Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі 

Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації. 

Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе! 

  1. Залиште піратство в минулому 

Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями –  нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило  насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо! 

  1. Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі 

Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені! 

Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉 

  1. Виконуйте обіцянки

Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли. 

  1. Уникайте людей, яким бракує доброчесності

Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба. 

Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?  

  1. Постійно розвивайте свої навички доброчесності 

Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!  

Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі  — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо. 

Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання: 

  • “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
  • “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
  • “Кобзар” Тараса Шевченка
  • “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
  1. Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті

 Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.

  1.  Не піддавайтеся настроям «все пропало»

У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього. 

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

Колонки

Відновлення через спорт: як лучництво допомагає ветеранам у Харкові

Опубліковано

Хлопець з ампутацією пальців зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. А ветеран із Дніпра, завершивши курс реабілітації за допомогою стрільби із лука, повернувся додому та облаштував у дворі будинку простір для продовження тренувань. Від цих історій стає тепліше й ми розуміємо, що наша робота приносить плоди!

З осені минулого року психологи Мальтійської служби у Харкові впровадили у програму реабілітації та емоційного розвантаження ветеранів адаптивний спорт – лучництво.

Така реабілітація стала можлива завдяки співпраці Мальтійської служби допомоги, БФ «Харків з тобою» та майстра спорту України з блочного лука, волонтера Юрія Дорошенка. У листопаді 2023 року в тирі школи олімпійського резерву відбулося перше тренування для ветеранів бойових дій та медиків одного з госпіталів.

Перед стрільбою усім учасникам на майданчику проводять інструктаж із техніки безпеки та невелику розминку. Далі ж починається найцікавіше – процес взаємодії тренерів із кожним лучником. Тут навчають як тримати спину, руки, як має бути натягнута тятива та як проводити пристрілку в ціль. І на початку – це все без стріли. 

На собі відчула, як це докласти зусиль, побудувати тіло, становище рук, відпрацювати прицільність, і, нарешті, потрапити в ціль.

Стрільба з лука дозволяє не лише зміцнити фізичну форму, а й розвинути впевненість, незалежність. А завдяки підвищенню чутливості пальців збільшується відчуття зв’язку із зовнішнім світом, що позитивно впливає на емоційну сферу та відновлення когнітивних функцій.

З цих поїздок на стрільбу завжди повертаємось з історіями, які залишаються з нами ще надовго. Хлопець з ампутацією пальців, завдяки своїй завзятості й підтримці тренерів, зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. Я часто спостерігала за тим як він вправляється з луком, помічала його втому наприкінці тренування, і розуміла, що саме він поставив собі за мету. 

Другий випадок, коли ветеран із Дніпра, по завершенні реабілітації у Харкові, повернувся додому й у дворі свого будинку облаштував простір для продовження тренувань.

Від цих історій стає тепліше й переповнює відчуття гордості за хлопців. Ми розуміємо – наша робота важлива й приносить плоди.

Разом із командою психологів Мальтійської служби вдалось налагодити необхідний елемент цього процесу. Ми проводимо діагностику емоційного стану учасників стрільби до та після тренування за методикою HADS, аналізуємо динаміку показників емоційного стану кожного учасника протягом серії тренувань. Це все дозволяє коригувати роботу психолога в індивідуальних інтервенціях із ветеранами.

Зараз такі виїзди стали регулярним та налагодженим процесом. Із закритого приміщення тиру, з настанням весни, тренування перейшли на свіже повітря стадіону. Це додає енергії всім учасникам та тренерам, а ще з’являється «поправка на вітер», яка в прямому розумінні – допомагає потрапити в ціль, а у переносному – помічати об’єктивну реальність й не зійти зі шляху до мети.

 Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство6 днів тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

Можливості1 тиждень тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

РЕКЛАМА: