Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Укриття з «голими стінами»? Харківʼяни знайшли краще рішення. Це «Схов» – стартап із виробництва підземних бункерів

Опубліковано

Якщо ви зустріли повномасштабну війну в Україні, напевно, точно бодай раз бували в укриттях із «голими» стінами, де стілець – це максимум комфорту. А якщо ми скажемо, що у сховищі може бути мікрохвильовка, душова кабіна та власна спальня? Саме такий стартап вигадали харківʼяни і вже готуються до перших замовлень.

«Схов» – це про надійність і комфорт водночас. Металеві конструкції ладні захистити власника від ракетних атак, а формат мініквартири під землею забезпечує домашню атмосферу. Це не просто місце, де можна пересидіти тривогу. Це ідеальне приміщення, яке в мирний час може перетворитися на офіс, майстерню чи ігрову.

Олексій Суслін та Олександр Чирва

Засновники компанії «Схов» з виробництва металевих підземних бункерів

Смажили шашлик – аж раптом «блиснула» ідея 

Ми – однокласники, які багато років тому стали бізнес-партнерами. До повномасштабної війни у нас було кілька бізнесів. Зокрема ми разом займалися виготовленням круглих грилів преміумсегмента, продавали їх в Україні та за кордоном. І ще у кожного були (і залишаються) окремі проєкти.

Щодо ймовірності війни ми обидва були скептиками. Але вторгнення не просто сталося – ми побачили його на власні очі у рідному Харкові. У кожного з нас є своя родина, і наші дружини, звісно, дуже турбувалися про безпеку. Але в старі підвали ми спустилися, мабуть, двічі, оскільки там максимально некомфортно. Можливо, саме дружини й наштовхнули нас на створення «Схову». Ось так торік ми просто смажили шашлик, обговорювали це – і вигадали стартап.

Насправді ще до вторгнення ми думали, що було б класно створювати укриття. Але зійшлися на тому, що їх ніхто не потребуватиме. Та коли почалася велика війна, настав час втілювати цю ідею. Достатньо було ухвалити рішення – послідовність наступних дій була зрозумілою, адже це не перший наш проєкт.

«Схов» – не місце перечекати тривогу

Виробництво металевих підземних бункерів здається доволі очевидним бізнесом. Просто ми ті, хто почав цим займатися досить серйозно. Як в Україні часто створюють бізнеси чи стартапи? У когось виникає ідея, після цього підприємець бере фотографії чужих закордонних бізнесів, створює сайт за 200 доларів і каже: «Ми виготовляємо все що завгодно. Бункер? Так, будь ласка». Ми як досвідчені підприємці почали роботу інакше.

Спершу вивчили питання безпеки, найняли команду людей, розробили проєктну документацію. Ми добре розібралися, який реальний запит ринку і що ми можемо йому запропонувати. Зрозуміло, що всі хочуть отримати безпеку, але вона буває різною. Під словом «укриття» можна розуміти багато варіантів. Для нас це було не тільки про надійність, а й про комфорт.

Схов
Ескіз металевого підземного бункера від компанії «Схов»

Суть у тому, що ми створюємо бункер, який потрібен людині не на 30 хвилин, аби перечекати повітряну тривогу, – він для довгострокового перебування з купою автономних штук, резервних систем тощо. У цьому й полягає наша особливість.

Надійне укриття – інвестиція в майбутнє

«Схов» – це мініквартира площею в середньому 18 квадратних метрів із технічним приміщенням, спальнею, санвузлом, душовою кабіною та кухнею з усією необхідною технікою. Усе, що є у вас вдома, може бути й у вашому укритті. Там красиво, охайно, але, звісно, не супер просторо. Якби ми вирішили збільшити площу, це потребувало б нераціонально великих витрат.

У«Схові» не відчувається, що ти перебуваєш під землею. Там стабільна температура, яку легко підтримувати. Єдине, чого там ніколи не буде, – сонячного світла. От наскільки вам приємно сидіти із заштореними вікнами? Якийсь час нормально, а потім хочеться світла. Водночас укриття і не передбачає, що там потрібно жити місяцями. Стало безпечно? Можете підніматися і насолоджуватися сонцем.

Читайте також: Три доби – і можна жити. У Вінниці створюють будинки-лего, які можна зібрати за 72 години. ШоТам дізнався, як це можливо

Наш продукт – це насамперед заспокійлива пігулка. Коли ти знаєш, що в тебе є надійне та комфортне укриття, ти спокійніше реагуєш на події довкола. Гадаю, якби всі мали такий схов, люди, можливо, не виїжджали б з України настільки масово. 

У Швейцарії, наприклад, кількість місць у сховищах перевищує кількість населення. У багатьох людей є зручні укриття, хоча там вже кілька століть не було війни – просто швейцарці завчасно про все подбали. Це про вміння мислити не на рік-два, а на 20-50 років уперед.

Наш продукт – не про те, що завтра може впасти бомба. А про те, що ти мислиш далеко і створюєш для своїх дітей безпечне місце. Зрештою, це про інвестиції в безпеку власної родини.

У мирний час «Схов» – місце для роботи і розваг

«Схов» закриває фактично всі базові потреби. Відчуваєш небезпеку? Спускаєшся – і в тебе є все необхідне для комфортного життя. І ти точно у безпеці за всіма параметрами: їжа, вода, світло, вентиляція тощо.

Також наше укриття здатне захистити людей під час можливої окупації. Входи і вентиляцію можна замаскувати, для цього є купа варіантів. Скажімо, вхід можна облаштувати через замасковані двері у будинку чи навіть просто в саду. І бункер настільки автономний, що там реально можна перебувати протягом місяця. І ніхто не знатиме, що на вашій території хтось взагалі живе під землею. 

Схов
Ескіз металевого підземного бункера від компанії «Схов»

Очевидно, що війна не закінчиться дуже швидко. Та й після перемоги Росія, на жаль, залишатиметься нашим сусідом. А тому добре мати укриття і знати, що воно допоможе у разі нової небезпеки. Памʼятаєте, як після Голодомору люди все життя за інерцією запасалися їжею? З укриттями буде приблизно така сама ситуація.

І хоча основна функція сховища – зберегти життя, у мирний час «Схов» може закривати й інші потреби. Наприклад, він може перетворитися на ваш робочий кабінет чи ігрову кімнату. Крім того, наша ідея сподобалася багатьом музикантам, бо у «Схові»вони можуть облаштувати студію і не заважати сусідам гучною музикою. А, скажімо, підлітки можуть просто посидіти у тиші без батьків чи влаштувати гучну вечірку. Звук назовні взагалі не проходить.

До нас вже звертаються перші школи

Коли ми вперше публічно озвучили нашу ідею, люди почали писати, що необхідно розробити два типи бункерів: приватний та соціальний. Ми дослухалися. Для приватного будинку вартість облаштування «Схову» з усіма системами та автономністю обійдеться приблизно у 90-95 тисяч доларів. Можна робити і щось простіше. Загалом ціна – від 50 тисяч доларів.

Остаточна вартість залежатиме від принципу конструкції та матеріалів, які ми використовуватимемо. А ще від того, якій родині «Схов» слугуватиме укриттям. Тобто якщо це сімʼя з чотирьох людей, то потрібен один металевий модуль, якщо з шести – два модулі.

Схов
Виробництво металевого підземного бункера від компанії «Схов»

Щодо соціальних укриттів, наприклад, для шкіл, то їх вартість сягатиме приблизно 2 тисячі доларів за квадратний метр. І це не якісь «голі стіни». Ні, там будуть місця для сну та сидіння, туалет і навіть плита. А ще там можна буде повноцінно проводити заняття. Чого не буде, так це домашнього комфорту в деталях. Але й ціна вийде значно нижчою.

Ми вже отримували звернення від шкіл. Але, зрозуміло, що вартість для них поки що залишається є непідʼємною. Тому чекаємо, коли держава зможе фінансувати програми зі створення надійних сховищ і зʼявлятимуться міжнародні гранти. Адже скрізь, де є скупчення людей, має бути надійне та зручне укриття. Можливо, одна з причин, чому зараз не всі йдуть у сховища, якраз у тому, що ці приміщення не зручні.

Також намагаємося зробити так, щоб «Схов» вимагав мінімального обслуговування. Але раз на два роки все одно доведеться чистити баки, оновлювати запаси продуктів, проводити комплексну ревізію всіх систем.

А ці бункери точно надійні?

Наразі в Україні немає будівельних норм чи стандартів, які б пояснювали: «Зробіть ось так, і це буде захистом від такого-то виду озброєння». У «Вікіпедії» такої інформації теж не знайдеш. Тому нам довелося збирати ці дані з власних спостережень.

Ми живемо у місті, яке постійно обстрілюють, це дозволяє бачили наслідки атак. Ми вже знаємо, який вигляд має приліт від «Граду», «Урагану», артилерії, ракети чи бомби. Рахували глибини воронок від різного озброєння, щоб точно визначити, від чого саме бункер зможе захистити. Тож маємо розуміння, наскільки глибоко варто закопувати укриття, щоб воно було надійним.

Схов
Ескіз металевого підземного бункера від компанії «Схов»

Сподіваємося, у майбутньому держава ухвалить норми державного будівельного контролю. Вони мають озвучити, наприклад, ширину бетонної плити та висоту заглиблення. Але вже зараз ми переконані, що наш проєкт повністю відповідатиме цим вимогам.

Скористатися досвідом інших країн також не вдалося. Бо війни, схожої на нашу, сьогодні більше немає ніде. Якщо ж, наприклад, казати про Ізраїль, то вони будують захист від ракет «Кассам». А це значно менш потужні ракети, ніж ті, якими обстрілюють Україну. Тому їм достатньо мати металеві стіни у квартирі. Нам натомість потрібні більш надійні укриття.

Потреба у «Схові» буде не лише в Україні. Нами вже цікавляться у Польщі та країнах Балтії. Після закінчення війни іноземці точно будуть переймати наш досвід або ж купувати наші бункери. Тому що хто як не українці знають напевне, що саме може врятувати життя.

Будуємо нову Україну

Зараз ми добудовуємо перший зразок укриття, працюємо над оснащенням меблями та системами життєзабезпечення. Далі цю конструкцію вагою вісім тонн ми презентуємо на різних виставках у Києві. Після цього почнемо приймати перші замовлення.

Схов
Виробництво металевого підземного бункера від компанії «Схов»

Виробництво відбувається на підприємстві, що має досвід у створенні металоконструкцій. Розробкою у «Схові» займаються пʼятеро людей. А загалом наша команда доволі велика. Усім, хто в нас працює, не більш як 30 років. Але водночас це дуже досвідчені архітектори, які раніше займалися чимось схожим, як-от модульними будинками. Якщо ти молодий фахівець, а тобі пропонують вигадати щось нове – ти «загоряєшся». Поки що всі задоволені. Нам подобається, як розвивається проєкт.

Ми почали розробляти бізнес на початку червня. Цей процес не такий швидкий. До того ж працюємо над тим, щоб укриття було максимально надійним і водночас дешевим, аби зробити його доступним для більшої кількості людей. Ми не хочемо в майбутньому бачити старі бомбосховища без туалетів, де люди сплять на ковдрах. Ми будуємо нову Україну.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі