Суспільство
У Києві вулиці Дончука через пів століття повернули історичну назву. Що відомо
Вулиці Василя Дончука у Шевченківському районі столиці повернули історичну назву Пилипівська.
Про це повідомили на сайті Київської міськради.
Зазначається, що в червні 2022 року експертна комісія затвердила перелік об’єктів міського підпорядкування, яким слід повернути історичні назви та назви місцевостей, які мають цінність для історії топонімічного ландшафту Києва.
Читайте також: Вулиці Ратушного, Чикаленка та Махова. Не знаєте, хто це? Час познайомитися із проєктом «Стріткод»
Серед них – і колишня вулиця Пилипівська, яка протягом пів століття носила ім’я радянського військового Дончука.
Що не так із попередньою назвою?
Вулиця Василя Дончука у 1971 році була названа на честь радянського військового льотчика часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу В. І. Дончука. Історична назва – вулиця Пилипівська відома з ХІХ століття, та носила таку назву до 1939 року.
Про вулицю
Пилипівська – вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Лук’янівка. Пролягає від вулиці Миколи Пимоненка до Студентської вулиці. Вона виникла у XIX столітті як частина Дикого провулку. Інша назва – Філіпповська (у ряді документів – Пилипівська) вулиця.
У 1939 році вулицю назвали Староспортивною – від розташованого поряд у XIX столітті Спортивного поля. У 1938–1941 роках була частиною Студентської вулиці. А 1971 року отримала назву на честь радянського льотчика Василя Дончука.
Нагадаємо, у Києві в Солом’янському районі вулицю генерала Тупікова перейменували на честь українського військового і політичного діяча, одного з борців за незалежність України Андрія Мельника.
Крім того, на сайті Київської міської ради з’явилась петиція про перейменування однієї з вулиць Києва на честь Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі»).
Фото: wikipedia.org.
Суспільство
Команда Food Train приготувала святкові обіди для жителів Харківщини Під час свят особливо важливо підклуватися про тих, хто поряд. Саме тому команда потягу-кухні Укрзалізниці – Food Train – приготувала близько 4300 великодніх обідів для мешканців Харківщини.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
“Цього разу Food Train привіз до Харкова ще й 2300 власноруч спечених та прикрашених Великодніх пасок. Ними пригощали місцевих мешканців, серед яких – внутрішньо переміщені особи, багатодітні родини, пенсіонери, жителі знеструмлених будинків, пацієнтинти психіатричної для лікарні та будинку літніх людей. Прояв турботи одне про одного дозволяє українцям не втрачати віру та триматися попри складні часи”, – повідомили у Мінвідновленні.
Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень
Закупівля продуктів для поїзда-кухні фінансується нашими партнерами – Фондом Говарда Баффета – The Howard G. Buffett Foundation.
Нагадаємо, уряд запропонував виробникам дронів пільгові гранти.
Фото: Міністерство відновлення України
Суспільство
Воїн з Одеси віддав життя за Україну, але продовжує робити рідну землю красивішою навіть після загибелі… Ця сумна й водночас зворушлива та надихаюча історія про військового Бориса Айзенберга, , який усе своє життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. І зараз, коли Бориса не стало, справу продовжує його батько, а сакури та клени, які в пам’ять про героя саджають по всій Україні, радуватимуть українців і милуватимуть їхнє око. Детальніше у сюжеті ШоТам!
Після повномасштабного вторгнення Борис пішов на фронт добровольцем. Попри жахи війни він надихався природою і там: малював квіти та прикрашав ящики з боєприпасами. “Йде наступ – цвіте яблуня переможна….” – писав Борис під своїми фото з рослинами.
Читайте також: У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років
Так народилася ціла серія флори, яку українці побачили вже після загибелі захисника… Борис загинув 13 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Врятував пораненого побратима, наклавши йому турнікет, а сам потрапив під ворожий обстріл.
Після смерті Бориса його справу продовжив його батько, його також звати Борис. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 рослин, які колись привіз його син. Груші, сливи, сакури, 18 кущів клену… Все цвіте у пам’ять про Бориса. А ще його сакури прикрашають Київську оперу, а клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею.
Так справа Бориса продовжує жити й надихати українців дивовижним квітом.
Нагадаємо, у Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку.