Польща передала Україні першу партію винищувачів МіГ-29

Стрічка “Довга доба” від Алана Бадоєва тепер доступний для перегляду на платформі Netflix. Прем’єра стрічки відбулася 1 травня.

Про фільм

Фільм описує вторгнення російських військ в Україну у 2022 році, а також про воєнні події, які тривають до цього дня.

У стрічку увійшли кадри, які були зняті на телефони 12 тисяч українців. Вони розповідають історії тих, хто вдалося вижити під час воєнних дій, а також про людей, які загинули під час окупації.

Читати також: Частка поета хіта Артема Пивоварова та Klavdia Petrivna: набуває нових сенсів — Ґео Шкурупій

“Цей проєкт – не просто ще один фільм про війну, а унікальне свідчення трагічних подій і злочинів Росії очима українців, щоб ніхто та ніколи не зміг переписати нашу історію“, – каже команда фільму.

Фільм “Довга доба” став переможцем фестивалю документального кіно Cinema for Victory від Держкіно. Також його показали в Раді Європи. У відеозверненні до посадовців Бадоєв розповів про свою мету створення проєкту: показати війну в Україні без сценаріїв та других дублів.

Нагадаємо, що анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Також ми повідомляли, що в світі та в Україні стартує місяць обізнаності про ментальне здоров’я: про що варто знати.

Фото: афіша “Довга доба”

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Понад 800 мешканців відвідали освітній проєкт з домедичної допомоги SAFE HUB, який у Звягельській громаді створили три жінки: Лариса Капчинська, Олена Солодовник та Ірина Гудзь.

Як громаді з Житомирщини вдалося отримати грант, знайти та придбати необхідне обладнання та облаштувати навчальний простір, засновниці розповіли ШоТам.

Зустріч, під час якої з’явилася ідея освітнього проєкту

Квітень 2022 року. Директорка гімназії № 5 Лариса Капчинська,  директорка медичного коледжу Олена Солодовник та заступниця міського голови Ірина Гудзь зустрілися під час презентації грантових можливостей в Україні. Серед всього йшлося про медицину, зокрема, про проєкт домедичної допомоги та цивільного захисту.

«На той момент Звягельський медичний коледж вже шукав грантодавців, які могли б придбати необхідне обладнання для тренінгів з домедичної допомоги. Водночас Звягельська гімназія № 5 потребувала оновити устаткування, яке досі залишалося у закладі ще з 70-х років, для уроків Захисту України», – розповідає Лариса Капчинська.

«У безпековому питанні ми знали ще щось з часів радянської школи, але нам були потрібні інновації. У нас була ідея, яка зародилася ще до повномасштабної війни, та стала актуальною під час», – додає Ірина Гудзь.

Тож заклади освіти об’єдналися з ГО «Мережа навчальних закладів міста» і взялися писати заявку на грант Програми розвитку ООН в Україні. За місяць команда встигла підготувати документи, а вже незабаром дізналася про перемогу у конкурсі.

Тренінг з домедичної допомоги у SAFE HUB. Фото надала Лариса Капчинська.

Одна модель-фантом коштує 80 тисяч гривень

Грант підписали наприкінці вересня 2022 року. Щоб розпочати навчання команда очікувала на кошти, адже ідея проєкту SAFE HUB полягала у тренінгах на сучасному медичному обладнанні. Лише один фантом – манекен, на якому практикуються – коштує 80 тисяч гривень.

Фінансування у розмірі 26 тисяч доларів отримали у листопаді 2022-го. Директорка гімназії розповідає: обладнання довелося шукати за кордоном – деякі українські компанії закрилися через війну, решта – не змогла запропонувати потрібну якість за вигідну ціну.

Тож респіратори приїхали з Чехії, а протигази – з Іспанії. Замість навчального дефібрилятора для проєкту придбали справжній, його пізніше передали до ЦНАПу. Серед усього придбаного оснащення лише тактичні аптечки збирали в Одесі.

Протигази та аптечки, які придбали у межах проєкту. Фото надала Лариса Капчинська.

60 груп за три місяці

Проєкт SAFE HUB стартував у січні 2023 року. Для проведення тренінгів обрали колишній кабінет хореографії у Звягельській гімназії, який використовували також як Пункт Незламності.

«Тренерами з домедичної допомоги та цивільного захисту стали фахівці медичного коледжу. З січня по травень 2023-го відбулися навчання для 800 людей. Серед них учні 10 та 11 класів, медичні сестри, співробітники закладів освіти та культури. Додатково тренерам вдалося сертифікувати охочих, аби ті також могли навчати домедичної допомоги інших», – розповідає директорка закладу Олена Солодовник.

Важливою складовою проєкту стало навчання основ цивільного захисту. 60 груп дізналися, що потрібно робити у випадку ядерної небезпеки, як діяти під час хімічної або біологічної атаки. 

Тренінг з домедичної допомоги у SAFE HUB. Фото надала Лариса Капчинська.

Відновити тренінги планують у новому навчальному році

Навчання під час проєкту SAFE HUB тривало до травня 2023 року. Нині проєкт завершений, але команда планує продовжити його з наступного навчального року. Усе обладнання досі залишається актуальним, а в хабі час від часу відбуваються освітні заходи. Оснащення використовують у медичному коледжі, щоб продовжувати навчання.

Засновниці SAFE HUB пояснюють, що хочуть зберегти сам хаб, тренерів, залучити нових та забезпечити сталість проєкту. Директорка медичного коледжу Олена Солодовник зазначає, що команда провела онлайн-анкетування і 83% опитаних охоче повторили б навчання.

«Люди стали більш впевненими, діти знають, як реагувати на певну надзвичайну ситуацію. Коли ти знаєш, що може допомогти не лише собі, а й родині, друзям, це як якісна освіта», – розповідає заступниця міського голови Ірина Гудзь.

Ми були вражені, коли дізналися про долю поета, чий вірш ліг в основу нового хіта «Барабан». Він був талановитим, яскравим, зухвалим! І в 34 роки його вбили совєти…Його звали Ґео Шкурупій, і він був королем українського футуризму ХХ століття.

«Люди майбутнього, – писав Шкурупій, – всі будуть героями та нічого не боятимуться!».

Та він не боявся вже тоді – у час окупації України, революцій, воєн, терору та Голодомору. Справжнє імʼя поета – Георгій.

Біографія поета

Народився в 1903 в Бендерах, Молдова, тоді Бессарабська губернія. Коли йому було 10, родина перебралася до України, оселившись у Києві. Юнаком Георгій навчався на медика, однак розумів, що його життя – це творчість.

Познайомившись із письменником Валерʼяном Поліщуком, він пристав до літературної групи «Гроно». Георгій узяв псевдо «Ґео» – навмисно з гострою ґ, яку була тоді й у моді, і в опалі одночасно.

Початок творчого шляху

І вже в 19 років Гео Шкурупій видав свою першу збірку віршів. Він став на шлях футуризму – течії, яка ламала загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми. Його вірші не залишали байдужими нікого: вони то захоплювали своєю пристрастю то змушували читачів червоніти від провокативності й відвертості автора.

Він міг писали так:

О, пречиста, свята Варваро,
Поглянь на мене небом твоїх очей.
Я тобі місяць скину на тротуари,
А серце вже вирвав з грудей…

А міг і так:

Ціла армія одвислих цицьок і задниць приймає військовий парад…

Читати також: Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село

Король футуризму

Він сам нарік себе королем футуризму, і прихильники сприйняли його саме так. А той самий «Барабан печалі», рядки якого сьогодні лягли на музику, наробив галасу ще в XX ст. Збірка «Барабан» була лункою, гучною, запам’ятовувалася, дратувала й подобалася молоді.

Коли Ґео виступав, прихильники під сценою закликали: «Ґео, бий у барабан!». І він бив у свій барабан – епатажний і гучний! А ще творчість Шкурупія пронизана українським патріотизмом і революційною тематикою.

На всю Вкраїну червона троянда…
Нащадкам не побачить краси руїн.

Боротьба за українське слово

Він прагнув наблизити українську літературу до західної, а на російських поетів оголошував «полювання».

«У мене безкінечне ласо дотепности, яким я виловлю вас, як буйволів», – писав він.

Поет кидав виклики Маяковському та Єсєніну. У москві його критикували й називали «царствєнно грубим» – росіян Шкурупій дуже дратував. Та Ґео продовжував перчити суспільство своїми гострими рядками аж до 1930 року.

Початок репресій

3 часом запал Шкурупія почав спадати, вірші все менше резонували. А в 1934 Гео заарештували. Його звинуватили в приналежності до «київської терористичної організації ОУН». Шкурупій категорично це заперечував, але совєти засудили його на 10 років таборів. Та цього більшовикам здалося замало.

Смертельний вирок

Сесія Ленінградського НКВС засудила до розстрілу 509 арештантів Соловецької тюрми. Серед них був і Ґео Шкурупій…

Короля українського футуризму вбили 8 грудня 1937. За 19 років, у 1956, за заявою його дружини, поета реабілітували посмертно. Та, вбивши одного з найяскравіших українських митців, совєти не змогли заглушити його барабан… Що продовжує бити й сьогодні – майже через століття.

Нагадаємо, що у світі та в Україні стартує місяць обізнаності про ментальне здоров’я: про що варто знати.