Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ветерани заснували благодійний фонд для підтримки реабілітаційного центру «Незламні»

Опубліковано

Ветерани Сергій Костюченко та Єгор Олійник, яких після важких поранень протезували у Національному реабілітаційному центрі «Незламні», стали співзасновниками однойменного благодійного фонду.

Про це повідомили на сайті центру.

Зазначається, що благодійний фонд створено для залучення коштів на забезпечення діяльності Національного реабілітаційного центру «Незламні», який створюють на базі Першого медобʼєднання Львова. 100% зібраних благодійних грошей, за вирахуванням комісій платіжних систем, спрямовуються безпосередньо на статутні завдання благодійної організації.

Співзасновниками фонду стали українські захисники Сергій Костюченко та Єгор Олійник, керівницею – громадська діячка та журналістка Ірина Заславець.

«Діяльність фонду базується на підзвітності, прозорості, відповідальності та залученості громадян з будь-яких куточків світу задля досягнення головної мети – доступу кожного українця до сучасної медицини та гарантії отримання кваліфікованої допомоги в своїй країні», – запевняють на сайті «Незламних».

Про засновників фонду

19-річний Єгор Олійник підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення – щойно став повнолітнім. Каже, завжди знав, що захищатиме нашу країну. 24 лютого хлопець вирушив на передову. У лютому військовий підірвався на міні та втратив ногу.

Упродовж двох наступних місяців Єгор лікувався у семи медичних закладах України: у Покровську, Дніпровському, Дніпрі, Умані, Вінниці та Немирові. А потім приїхав до Національного реабілітаційного центру «Незламні», де в грудні отримав протез і знову почав ходити. 

Єгор Олійник.

Захиснику Сергієві Костюченку – 22, родом із Житомирщини. У 20-річному віці хлопець підписав контракт із ЗСУ та вирушив на схід країни. У лютому 2022 року його з побратимами перекинули під Київ, а згодом – на Луганщину. Там 29 травня військовий отримав поранення та втратив руку. Отямившись у лікарні, хлопець хотів покинути свою дівчину, аби вона не страждала. Натомість кохана військового розшукала його та сама запропонувала одружитися, а українці влаштували кампанію зі збору коштів на протез для захисника.

Сергій Костюченко та його дівчина.

Про центр «Незламні»

Національний центр реабілітації «Незламні» на базі Першого медоб’єднання Львова – це унікальне місце, де кожен, хто постраждав від війни, отримує шанс бути врятованим та реабілітованим. З кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: хірург, травматолог, протезист, психотерапевт, фахівець із реабілітації. Завдяки проєкту українцям не потрібно шукати допомоги за кордоном чи в кількох різних закладах: усі послуги надаються в одному центрі.

Аби українці якомога швидше могли відновитися після бойових травм, у центрі «Незламні» запустили програму протезування. Окрім звичайних протезів, спеціалісти Центру розпочали встановлювати пацієнтам біонічні. Підтримати роботу центру можна за цим посиланням.

Нагадаємо, у квітні у Львові відкриють новий семиповерховий корпус Національного реабілітаційного центру «Незламні», який щороку прийматиме 10 тисяч пацієнтів.

Також ми повідомляли, що американська гуманітарна організація Direct Relief надає 1 мільйон доларів на придбання реабілітаційного обладнання для центру «Незламні».

Фото: unbroken.org.ua.

Суспільство

Переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО 

Опубліковано

До війни Олена Паталаха проживала в Сєвєродонецьку, була керівницею кафедри стоматології Луганського державного медичного університету та володіла медичним центром.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

фото: Мінреінтеграції

Про відкриття стоматології

Жінка відкрила свою власну стоматологічну клініку в місті Сєверодонецьк у 2005 році. Навіть після 2014 року, коли конфлікт на сході України набув повномасштабного характеру, її клініка продовжувала працювати, надаючи безкоштовні послуги військовослужбовцям.

фото: Медичний центр “Естетик-центр” у Сєвєродонецьку 

Після початку інтенсивного вторгнення в рідне місто, Олена була змушена залишити його. Разом із своєю командою вони вирішили переїхати до Києва.

Читати також: Саша Махов. Історія журналіста і воїна з Луганська

Олена поділилася, що саме пацієнти та її колектив надихнули її зібрати сили та розпочати спочатку. Попри складнощі, лікарка та її команда змогли отримати всі необхідні документи для роботи у новому місті. І в результаті нова клініка відкрила двері для перших клієнтів у Києві.

Відомо також, що зараз стоматологія вже почала повноцінну роботу. Там працюють переселенці.

Ми вдячні цьому прекрасному місту за те, що дало нам шанс жити та працювати, створювати здорові та щасливі посмішки попри війну“, – підкреслює Олена Паталаха.

Нагадаємо, що естонський депутат вирушив у велопробіг за Україну: 1700 кілометрів за 6 днів.

Також ми повідомляли, що у Харкові можуть з’явитися вулиці на честь Олени Пчілки, Тичини й Гребінки.

Фото: архів Олени Паталахіної.

Читати далі

Суспільство

У “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів

Опубліковано

У Києві відкрили новий спортивний комплекс для військовослужбовців та ветеранів, оснащений сучасними тренажерами для реабілітації. В ньому їм надається можливість безоплатно займатися фізичними вправами.

Про це повідомили на офіційній сторінці “Київ Мілітарі Хаб” у фейсбуці.

фото: Київ Мілітарі Хаб

Про спортзал

У ньому можна безоплатно займатися на сучасних реабілітаційних тренажерах. Тренування доступні для військових з ампутаціями кінцівок, а також для тих, хто користується кріслом колісним.

Читати також: На Київщині міжнародні партнери відновили понад 9 тисяч об’єктів: як скористатися програмою

Є можливість проводити заняття самостійно або з реабілітологом. Перше заняття для відвідувачів провів український атлет і телеведучий, президент Федерації стронгмену України Сергій Конюшок.

Адреса: вул. Бастіонна, 11.

Графік роботи: понеділок-п’ятниця – з 09:00 до 18:00, субота – з 08:00 до 19:00.

Гроші на облаштування залу передав благодійник з Нідерландів, який побажав залишитись анонімним.

Також ми повідомляли, що Мінкульт розпочав короткотривалі гранти: як вони працюють та як подати заявку.

Фото: Київ Мілітарі Хаб

Читати далі

Суспільство

Саша Махов. Історія журналіста і воїна з Луганська

Опубліковано

Нерідко ми ходимо по вулицях і навіть не замислюємося, хто ці люди, на честь яких вони названі? Через роки насаджування російської культури та історії кожен українець знає, хто такий Лєнін, Пушкін і Щорс, імена яких носили, а деколи досі носять вулиці майже в кожному населеному пункті України. А хто такий Болбочан, чи чим була відома Теліга, чи ким були Махов із Ратушним, на жаль, досі відомо далеко не всім.

Але саме вони є справжніми героями України, які, на відміну від вищезгаданих катів і чужинців, справді заслуговують на свою честь. І саме заради того, щоб розповідати українцям про достойних, але недостатньо відомих синів і доньок України, чиї імена носять вулиці наших міст, ШоТам та “Стріткод” розпочинають спільний проект “Незламні назавжди”! І наш перший випуск про Олександра Махова, чиєю прізвищем з 2022 року названо вулицю та станцію трамвая у Києві.

Сюжети “Незламні назавжди” будуть використані на “Уроках незламності” – всеукраїнському освітньому проекті для школярів, розробленому ГО “Історична платформа” спільно з Освіторією.

Історія Саши Махова

Вихованець луганської “Зорі”, підкорювач гір, марафонець та висвітлювач миротворчих місій України! І це лише маленька частина історії Сашка Махова, який поклав своє життя за Україну.

Початок карʼєри

Він народився в Луганську у 1986-му, зростав у зросійщеному оточенні та говорив російською. 3 дитинства захопився футболом, навчався у дитячо-юнацькій спортивній школі “Зоря”. Але за фах обрав саме журналістику: як репортер зростав на телеканалах Луганська. А згодом продовжив карʼєру і на центральних телеканалах: “Україна”, “Україна 24” та “ДІМ”.

Окупація рідного міста

Ті, хто знав Махова до 2014, запам’ятали його скромним, в окулярах і костюмі з краваткою. Та початок війни в Україні і окупація росіянами рідного Луганська кардинально його змінили… Прапор та шарф “Зорі” лишився в офісі, а окуляри пізніше розібʼють – на акції проросійських активістів. 3 початком російської агресії Сашко як український журналіст був змушений покинути Луганськ.

3 2015 Олександр їздив репортером на фронт, висвітлював події в зоні бойових дій. І в якийсь момент вирішив, що інформаційного поля бою для нього замало. У тому ж 2015 взяв до рук зброю і в лавах 57-ої бригади пішов бити ворога. Воював під Горлівкою. Спочатку був навідником зенітної установки, потім – кулеметником.

“Живи на повну”

Після демобілізації повернувся в журналістику, але продовжував їздити на схід. Так він був ближче до дому. Разом з цим Саша став цінувати кожен день і втілювати власні мрії: купив кеди Converse і перше в житті пальто, здолав Чорногірський хребет та стрибнув із парашутом!

Махов часто писав, що війна навчила його брати від життя максимум. І він це робив! В 2017 році як спецкор побував в Антарктиді разом з українською експедицією. А це теж він – єдиний журналіст у літаку, що евакуював українців із китайського Уханя – осередку пандемії!

За пів року до повномашстабної війни Сашко відправився як спецкор до Республіки Конго. Робив репортаж про український миротворчий контингент у найбіднішій країні світу.

Читати також: На Київщині міжнародні партнери відновили понад 9 тисяч об’єктів: як скористатися програмою

Повномасштабне вторгнення

А 24 лютого 2022 просто з редакції пішов до військкомату й став до лав 95 десантно-штурмової. Між боями Сашко зробив пропозицію коханій Анастасії. Це був його 36-й День народження.

“У мене, на жаль, немає зараз обручки для тебе, але є кільце від гранати. Я хочу, щоб ти стала моєю дружиною. Виходь за мене”, – промовив він на відеозверненні.

Смертельне поранення

Кохана погодилася. А через три тижні Сашко отримав смертельне поранення… 4 травня біля села Довгеньке, де Сашко освідчився коханій, він пішов із життя. Сашка поховали у Києві, посмертно нагородивши Орденом “За мужність” III ступеня.

А віднедавна в столиці зʼявилася вулиця, що носить імʼя Олександра Махова. А на ній – інтерактивна табличка проєкту “Стріткод”, який розповідає, на честь кого названі наші вулиці. Достатньо лише навести камеру на QR-код та перейти за посиланням.

Про проєкт

“Стріткод” вже розмістив 81 табличку в Києві, незабаром зʼявляться ще 50, а попереду тисячі по всій Україні!

За своє життя Сашко говорив: “Якщо і вмирати, то тільки героєм на полі бою”. Так і сталося.

У Махова залишився син Владислав від першого шлюбу. Який обовʼязково побуває на площі імені тата в його рідному звільненому Луганську!

Нагадаємо, що Бельгія виділить €200 млн та ракети ППО для України.

Також ми повідомляли, що на книжковому ярмарку в Буенос-Айресі представили український стенд.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство4 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: