Видання The New York Times склало список 15 нових артистів з Європи, в який увійшла українська реп-виконавиця Alyona Alyona.
“Читає реп про толерантність”
Як повідомляється на сайті видання, в список увійшли артисти, “значущі музично та соціально”.
Укладачі рейтингу відзначають, що Alyona Alyona – одна з небагатьох українських жінок-реперів. “Вона читає реп про толерантність і прийняття, чим приваблює шанувальників серед прогресивних молодих людей України”.
Видання зазначає також, що “незважаючи на те, що російська реп-музика дуже популярна в Україні”, виконавиця вирішила читати реп рідною мовою, що стало для неї зміцненням національної культури.
Що варто знати про реперку Alyona Alyona?
27-річна Олена Савраненко народилася в селі Баришівка Київської області і працювала в дитячому садку, пізніше вона переїхала до столиці. Вона присвячувала хіп-хопу вільний від роботи час, а для запису першого кліпу їй довелося орендувати смартфон.
Першим кліпом Олени стало відео на пісню “Рибки”, ролик вийшов в середині жовтня минулого року. Пісня принесла дівчині не тільки славу в інтернеті, але і номінацію на премію Yuna в категорії “Кращий хіп-хоп хіт”.
Пізніше були випущені “Рибки 2”, “Голови” та “Відчиняй”. Кліп на пісню “Голови” приніс виконавиці перший мільйон переглядів на відеохостингу.
«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.
Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.
Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.
Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.
9 757 родин отримали кредити на суму понад 15,2 млрд грн у рамках урядової програми єОселя з моменту її старту. За минулий тиждень видано 264 кредити на загальну суму 467 млн грн.
Зооволонтерка Марина Шажко отримала Всеукраїнську зоозахисну премію від UAnimals. Це відзнака для людей, які самовіддано рятують тварин і дбають про них. Інакше про Марину й не скажеш, адже понад 10 років вона разом з подругами рятувала собак Бахмута, потім евакуювала їх на Дніпровщину, а тепер будує притулок з нуля. Як одна собачка змінила життя Марини, евакуацію та мрії на майбутнє, дивіться в новому випуску ШоТам.
“Шістьох, на жаль, ми так і не знайшли. Я про них постійно думаю та згадую. Це біль на все моє життя. Я Шажко Марина, народилася у місті Совєцьк Калінінградської області. Коли мені було пів рочку, ми повернулися на Донеччину. І мама обрала місто Бахмут – тоді він був Артемівськ. Там я вже росла. До 16 років у мене не було тварин. Коли мені було 16 до мене у вікно залетів папуга. Моя бабуся навчила його розмовляти, і він дуже любив говорити “Марішка, вчи уроки!” Після папуги був котик, а потім вже була собака. І з цієї собаки – Бобочка її звали, саме із неї почався мій шлях до зооволонтерства.
Це був 2009 рік, і в нашому місті міська влада боролася з безхатніми тваринами, шляхом кривавих відстрілів. Ми знали, що кожного понеділка та четверга, їздить машина, і люди, які у ній, вбивають місцевих тварин. Кожен понеділок і четвер, коли їздила така машина, я прокидалася о 4 ранку та дивилася, якщо ця машина буде їхати, то я буду бігти на вулицю і рятувати нашу Бобочку”, – згадує Марина.
Одного понеділка Марина таки врятувала собаку та забрала її додому. А у 2011 році жінка створила притулок для тварин “Лада”. Коли у 2014 році почалися обстріли, були проблеми зі світлом.
“Ми знаходилися на території комунального підприємства. Був перевищений ліміт використання електроенергії і світло відключили. Так 3.5 роки ми були без нього. Ми з ліхтарями робили усю роботу: обробляли тварин, лікували їх, годували”, – каже волонтерка.
Щойно Марині з волонтерами вдалося налагодити життя притулку, почалося повномасштабне вторгнення.
“Ще коли був перши приліт, це було 1 серпня, ми почали шукати територію. Наша волонтерка Ольга евакуювала свою родину у Вільне. Я їй зателефонувала і попросила її, щоби вона звернулася до сільського голови з проханням щось знайти тут. Ольга пішла до сільського голови, і він запропонував оцю територію, але оренда території – 15 тисяч гривень. Ми розуміли, що це дуже дорого. Наприкінці серпня був ще один приліт біля нашого майданчика і тоді уламки пролетіли через увесь майданчик і впав у будучку нашої твариночки – собачки Дади. Я для себе зрозуміла, що це знак. Наступного дня я зателефонувала власнику цієї території. Сказала, що ми згодні на 15 тисяч гривень, і ми будемо вивозити тварин, – згадує зооволонтерка.
Дівчата знайшли волонтерів і за один день евакуювали усіх тварин.
“Я виїхала із першою партією тварин, і вже тут на місці, ми їх розташували. Це був дуже важкий день”, – розповідає зооволонтерка Людмила.
“Ми вигрузили усіх собак, то ми видихнули з полегшенням. Бо забрали всіх. У нас зараз більше 200 тварин, це 145 тварин, які ми вивезли з Бахмута, і 60 тварин ми прийняли із зони бойових дій – це Донеччина, Харківщина, Херсонщина. Зараз у нас будується медичний кабінет, для того, щоби ми мали можливість лікувати тваринок. Також у нас в планах є побудувати вигульний майданчик. Після війни я хочу об’їхати кожне місто та кожне селище нашої України”, – підсумовує Марина.
Нагадаємо, у Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років.